Постанова

від 13.02.2024 по справі 380/4607/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/4607/23 пров. № А/857/14060/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Качмара В.Я.,Затолочного В.С.,

за участі секретаря судового засідання Гриньків І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальворк" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року (суддя Сподарик Н.І., м. Львів) у справі за адміністративним позовом першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Золочівської районної державної адміністрації Львівської області (Золочівської районної військової адміністрації Львівської області), Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальворк" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Золочівської районної державної адміністрації Львівської області (Золочівської районної військової адміністрації Львівської області), Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області у березні 2023 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальворк", в якому просив: визнати протиправною бездіяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Стальворк» щодо приведення протирадіаційного укриття №50725 у стан готовності відповідно до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018; зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Стальворк» у межах компетенції та повноважень вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди №50725, що знаходиться за адресою: вул. Чупринки, 6, м. Броди, Золочівського району, Львівської області, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно акту оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту від 08.09.2022, наданого до інформації ГУ ДСНС України у Львівській області від 03.02.2023 встановлено, що захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 50725 (балансоутримувач - ТОВ «Стальворк» код ЄДРПОУ 14314736) є неготовим для експлуатації за призначенням. Крім того, у 2018, 2021 та 2022 роках аналогічно балансоутримувачем складалися відповідні акти оцінки стану готовності ПРУ № 50725 (від 08.10.2018, 16.07.2021, 07.02.2022) за результатами яких захисна споруда оцінювалася як неготова та обмежено готова для експлуатації за призначенням. Золочівське РУ ГУ ДСНС України у Львівській області № 5- 2280/58 від 22.09.2022 направило лист (повідомлення) до ТОВ «Стальворк» про необхідність приведення у стан готовності ПРУ №50725. Однак, будь-яких заходів ТОВ «Стальворк» не вжило, а порушення, зазначені у акті оцінки стану готовності від 08.09.2022 - не усунуті. Протиправна бездіяльність ТОВ «Стальворк», полягає у тому, що всупереч положень ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, п. 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, упродовж тривалого проміжку часу не забезпечено належне утримання та приведення у період воєнного часу до стану готовності захисної споруди з метою використання її за призначенням. Таким чином, внаслідок протиправної бездіяльності відповідача у сфері цивільного захисту населення порушено інтереси держави та територіальної громади, що і є підставою для звернення із даним позовом прокурором.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що 05.11.2009 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та відповідачем у справі укладено договір № 09/15 зберігання майна захисної споруди цивільної оборони № 50725. Зазначає, що на протязі 2018 2022 років регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, яке являється власником, та Бродівським РВ ГУ ДСНМ України у Львівській області проводились перевірки на предмет зберігання та утримання майна захисної споруди цивільного захисту, та порушень не було виявлено. Вказує на те, що за умовами договору № 09/15 від 05.11.2009 на зберігання захисної споруди цивільної оборони № 50729 не покладається обов`язок до оснащувати, до укомплектовувати різними приладами та товарно-матеріальними цінностями об`єкт зберігання, а лише зберігання, утримання та підтримка, майна у робочому стані, що може виражатися наприклад як поточний ремонт, охорона від злочинних посягань, заборона використання приміщень для власних потреб.Зазначає, що захисна (укриття) споруда цивільної оборони № 50725 використовується за своїм прямим призначенням з моменту вторгнення російської федерації по даний час, на підтвердження даної інформації надав суду листи підприємств, працівники яких під час повітряної тривоги перебувають в захисній споруді № 50725, що знаходиться на території підприємства.Також вказує, що з моменту укладення договору зберігання №09/15 від 05.11.2009 по сьогоднішній час посадовими особами ГУ ДСНС у Львівській області приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки до ТзОВ «Стальворк» не застосовувалось, протоколи про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 188-8 КУпАП стосовно посадових осіб ТзОВ «Стальворк» не складались та не виносились постанови про адміністративні стягнення. Зазначає, що позивач хоче зобов`язати відповідача вчинити дії щодо майна яке не належить ТОВ «Стальворк». Звертає увагу на те, що стан захисних споруд ПРУ відповідає тому стану, в якому захисні споруди перебували на момент приватизації та передачі на зберігання ВАТ «Бродівський механічний завод». Стосовно повноважень прокурора для звернення з даним позовом зазначає, що прокурором визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з даним позовом, який не має права на звернення до суду з даним позовом.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на території міста Броди Золочівського району Львівської області знаходиться захисна споруда цивільного захисту №50725, розташована по вул. Чупринки, 6, яка перебуває на балансі ТзОВ «Стальворк».

ТзОВ «Стальворк» згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване як юридична особа із присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи (ЄДРПОУ) 14314736, юридична адреса реєстрації якого ідентична до адреси розташування споруди цивільного захисту №50725.

Відповідно до паспорту сховища (протирадіаційного укриття) 50725 від 15.10.2011, введено в експлуатацію захисну споруду за адресою: вул. Чупринки, 6, в м. Броди.

Згідно паспорту захисна споруда, на час введення в експлуатацію, належало ТДВ «Бродівський механічний завод» з 1977 року.

Відповідно до договору зберігання №09/15 від 05.11.2009, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області в особі начальника Горлач Н.Ю. та ВАТ «Бродівський механічний завод» в особі директора Нагірняка М.В., орган управління передає, а зберігач приймає на себе зобов`язання щодо зберігання майна захисних спору цивільної оборони №50725, №50729, що знаходяться за адресою: м. Броди, вул. Чупринки, 6 та обліковуються на балансі і не увійшли до статутного капіталу зберігача в процесі приватизації, протягом строк дії цього договору.

Склад, балансова (залишкова) вартість та стан майна визначається в акті приймання- передачі, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, сторони виходять з того, що зберігач при здійсненні зберігання майна, що є предметом договору, дотримується обмежень щодо користування і розпорядження майном, відповідно до цього договору.

Згідно п. 2.1.2 договору, зберігач зобов`язаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання та утримання майна протягом строку зберігання та підтримки його у постійній готовності до використання за призначенням, згідно з вимогами нормативних документів.

Пунктом 2.1.3. передбачено, що зберігач зобов`язаний нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна, переданого на зберігання Зберігачеві, відповідно до цього Договору та чинного законодавства України, з моменту отримання майна від Органу управління до моменту його повернення.

Відповідно до п. 7.2 договору, такий укладений строком на 10 років та набирає чинності з моменту його підписання.

Згідно з актом приймання-передачі на зберігання захисних споруд, вилучених в процесі приватизації зі статутного фонду ВАТ «Бродівський механічний завод» від 05.11.2009, ВАТ «Бродівський механічний завод» прийняв на безоплатне зберігання захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони), які не увійшли до статутного фонду підприємства, та залишились на балансі і є державним майном в тому числі сховище №50275.

06.11.2019 була укладена додаткова угода №19/8/3 до вказаного Договору з правонаступником Зберігача - ТзОВ «Стальворк» (код ЄДРПОУ 14314736), якою було продовжено строк дії Договору на тих же умовах на 10 років з 06.11.2019 по 06.11.2029.

Як свідчить зміст Облікової картки та Загальних відомостей паспортів протирадіаційного укриття №50275, площа захисної споруди становить 397,2 м2 та розрахована для укриття 732 осіб; розташування сховища (протирадіаційного укриття): вбудоване у будівлю підвальне приміщення; кількість входів: 1; кількість аварійних виходів: 1; кількість дверей і ставень (марка або шифр): - захисно-герметичних: 1. - герметичних: немає; клас сховища (група укриття): КЗ-200; Технічна характеристика систем вентиляції: вентилятори тип 2, кількість 3, продуктивність 4; фільтри і засоби регенерації тип 5, кількість 6; герметичні клапани тип 7, кількість 8; проти вибухові пристрої тип 9, кількість 10, насоси тип 11, кількість 12, продуктивність 13, прочерк, калорифери або повітроохолоджувачі - тип 13, кількість 15, продуктивність 16, прочерк, холодильні камери тип 17, кількість 18, продуктивність 19, прочерк; наявність і перелік вимірювальних приладів немає; ступінь герметичності (величина відбору повітря) природнє; система опалення немає; система енергопостачання - 2 категорія; система водопостачання немає; тип каналізації, кількість санітарно - технічних приладів: немає; інструмент, інвентар і обладнання, які є в сховищі (протирадіаційному укритті): відра, лопати, лом.

Приміщення підвальне, в мирний час не використовується.

Дата заповнення паспорта: 15 жовтня 2011 року.

Паспорт протирадіаційного укриття скріплений відтиском печатки ВАТ «Бродівський механічний завод».

Посадовими особами Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Львівській області за участю ТзОВ «Стальворк» на виконання Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 (надалі по тексту також - Вимоги №579), неодноразово, впродовж 2018-2022 року, здійснювалася оцінку стану готовності, експлуатації і використання сховища (протирадіаційного укриття) №50275.

Так, із Акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, протирадіаційного укриття №50275, головним інспектором Бродівського РВ ГУ ДСНС України у Львівській області М.І. Тацій, представника Бродівської РДА В.Б. Олійник, проведено оцінку стану готовності експлуатації і використання сховища (протирадіаційного укриття) №50275, розташованого за адресою: 80600, Львівська область, м. Броди, вул. Чупринки, 6, що належить Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області, балансоутримувач ТзДВ «Бродівський механічний завод».

За результатами оцінки встановлено, що станом на 08.10.2018 протирадіаційне укриття № 50275 оцінюється як обмежено готове до використання за призначенням та рекомендовано вжити заходів щодо приведення захисної споруди в готовність для використання за призначенням.

Також, 16.07.2021 згідно Акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, протирадіаційного укриття №50275, головним інспектором Бродівського РВ ГУ ДСНС України у Львівській області М.І. Тацій, у присутності директора ОСОБА_1 , головного енергетика ОСОБА_2 та інженера з ОП і ПБ Гущака М.І. проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання сховища (протирадіаційного укриття) №50275, розташованого за адресою: 80600, Львівська область, м. броди, вул. Чупринки, 6, що належить Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області, балансоутримувач ТзДВ «Бродівський механічний завод». Такою оцінкою встановлено, що станом на 16.07.2021 сховище обмежено готове до використання за призначенням та рекомендовано вжити заходів щодо приведення захисної споруди в готовність для використання за призначенням.

Відповідно до Акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, протирадіаційного укриття №50275 від 07.02.2022, складеного у присутності директора ОСОБА_1 , головного енергетика ОСОБА_2 та інженера з ОП і ПБ ОСОБА_3 , станом на 16.07.2021 сховище не готове до використання за призначенням та рекомендовано вжити заходів щодо приведення захисної споруди в готовність для використання за призначенням, а саме завести необхідну документацію, забезпечити вивчення вимог Наказу МВС №579 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань з використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» та інших нормативних документів.

Усі вищевказані Акти оцінки без зауважень та заперечень, в тому числі приналежності об`єкта та змісту визначених заходів, необхідних для приведення захисної споруди у задовільний стан, підписані відповідальною особою зі сторони ТзДВ «Бродівський механічний завод» та ТзОВ «Стальворк».

Крім цього, відповідно до Акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, протирадіаційного укриття №50275 від 17.06.2023, сховище не готове до використання за призначенням та рекомендовано привести захисну споруду у відповідність до вимог наказу МВС №579 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань з використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» та інших нормативних документів.

У відповідь на запити окружної прокуратури від 26.01.2023 № 14.54/05-45-312 ВИХ-23 та 07.02.2023 № 14.54/05-45-531ВИХ-23 Золочівською райдержадміністрацією надано інформацію, що останніми не вживались заходи претензійно-позовного характеру щодо приведення у стан готовності ПРУ № 50725, оскільки в райдержадміністрації не передбачені видатки для сплати судового збору та інші витрати пов`язані з розглядом даного питання (листи райдержадміністрації №56-vyh-209/0/2-23 від 13.02.2023 та №56-vyh-253/0/2-23 від 20.02.2023).

Золочівська окружна прокуратура листом від 26.01.2023 повідомила Головне управління з питань надзвичайних ситуацій у Львівській області про те, що прокуратурою встановлено порушення інтересів держави у сфері цивільного захисту та зазначено про здійснення прокурором представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. В зв`язку з цим просив надати інформацію щодо стану готовності вказаної захисної споруди та належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів, а також, надати інформацію стосовно того, чи Головне управління ДСНС у Львівській області вживало заходів з метою усунення вказаних порушень, в тому числі у судовому порядку.

На зазначений лист Головне управління ДСНС у Львівській області надало відповідь від 03.02.2023 №5801-693/5808, у якому зазначило, що Головним управлінням у судовому порядку не вживались заходи з метою зобов`язання балансоутримувача захисної споруди №50725 щодо приведення її у готовність до використання за призначенням та надана інформація про заходи, які вживалися.

Золочівська окружна прокуратура скерувала на адресу Головного управління ДСНС у Львівській області повідомлення від 08.03.2023 за №14.54/05-45-921Вих23 щодо пред`явлення до суду адміністративного позову.

З урахуванням виявлених обставин щодо неготовності до експлуатації захисної споруди цивільного захисту сховище №50725 в умовах запровадженого в Україні воєнного стану, прокуратура звернулась з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Стальворк» доказів вчинення будь-яких робіт, з моменту здійснення останньої оцінки стану готовності об`єкта, не надано, для приведення до стану готовності укриття до використання за призначенням, відтак слід кваліфікувати поведінку останнього як бездіяльність компетентного органу, що суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

З метою правильного вирішення спору, слід з`ясувати наявність підстав для звернення прокурора з позовом до суду з метою представництва інтересів держави в особі ГУ ДСНС у Львівській області у спірних правовідносинах.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

В свою чергу ч. 3, 4 ст. 53 КАС України визначає, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разіпорушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, або його відсутність.

Чинним законодавством не визначено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлено оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво інтересів держави в суді є можливим та необхідним.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Існування інтересу й необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету.

Обраний прокурором спосіб захисту права спрямований на захист інтересів держави, зокрема на захист країни в умовах збройної агресії, підвищенняобороноздатності держави, а також на захист життя та здоров`я людей, наспонукання Відповідача належно виконувати покладені на нього законодавством зобов`язання щодо утримання захисних споруд цивільного захисту в належному стані.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду належного суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси, свідчить про те, що цей орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу (п.77, 78 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

У постанові Верховного Суду від 10.08.2021 у справі №923/833/20 зазначено, що за своїм змістом приписи статті 23 Закону України «Про прокуратуру» спрямовані саме на забезпечення балансу прав, свобод та інтересів учасників процесу з метою, з одного боку, недопущення підміни прокурором належного суб`єкта владних повноважень або надання необґрунтованих переваг відповідним суб`єктам права яких порушуються, а, з іншого боку, захисту інтересів держави у випадку коли цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює їх захист.

Верховний Суд звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. А питання дотримання «розумності» є окремим питанням, яке досліджується у справі за позовом прокурора в інтересах держави.

Верховний Суд також звертає увагу на те, що часовий проміжок, що минув між повідомленням позивача та поданням позову у справі, не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Критерій «розумності», який наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально. До таких чинників належать, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача про наявність правопорушення та вжиті ним заходи з моменту такої обізнаності, спрямовані на захист інтересів держави (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 20.01.2021 у справі № 927/468/20 та від 11.03.2021 у справі № 910/3158/19).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновку про те, що бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Так, ГУ ДСНС України у Львівській області як орган державної влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, обізнаний про неготовність до укриття спірної споруди цивільного захисту, мав обов`язок вжити всіх заходів для приведення вказаного протирадіаційного укриття у стан готовності, однак належних заходів для цього з урахування особливостей воєнного стану, вжито не було.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України, і відповідно до його положень контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, яким відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 є державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та її територіальні управління.

Наведені приписи законодавства вказують на те, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 в справі № 826/13768/16, однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС.

Колегія суддів зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 припиненопроведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану.

У відповідь на лист окружної прокуратури від 26.01.2023 № 14.54/05-45-307ВИХ-23 щодо того чи вживались ГУ ДСНС України у Львівській області відповідні заходи претензійно-позовного характеру до відповідача з метою зобов`язання останнього привести у стан готовності ПРУ № 50725 - контролюючий орган листом від 03.02.2023 № 5801-693/5808 повідомив, що не вживались заходи реагування щодо звернення до адміністративного суду.

Відтак враховуючи тимчасову відсутність у ГУ ДСНС України у Львівській області повноважень на звернення до суду із даним позовом та суспільну значимість порушеного питання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у прокурора підстав для звернення до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку досліджуваним правовідносинам, слід виходити з того, що відповідно до статті 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Так, відповідно до правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №820/4717/16, вимоги про зобов`язання відповідача привести захисну споруду цивільного захисту в належний стан та готовність до укриття є належним способом захисту інтересів держави у цій сфері.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 за №64/2022 на території України з 24.02.2022 на 30 діб введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє і на даний час (04.07.2023).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 за №1932-ХІІ (надалі по тексту також - ЗУ №1932-ХІІ) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно статті 3 Закону України "Про оборону України" підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

В силу вимог пункту 14 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання (пункт 2 частини 1 статті 21 Кодексу цивільного захисту України).

Частиною 4 статті 32 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Як визначено частиною 5 статті 32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 (далі - Порядок №138) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням, в силу правового регулювання частини 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту України, здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Стосовно покликань апелянта на те, що згідно з умовами договору №09/154 від 05.11.2009 на зберігача захисної споруди цивільного захисту №50725 не покладається обов`язок до оснащувати, до укомлектовувати різними приладами товарно-матеріальними цінностями об`єкт зберігання, а лише зберігання, утримання та підтримка майна у робочому стані, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із пунктом 2.1.2 договору зберігання №09/15 від 05.11.2009, зберігач зобов`язаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання та утримання майна протягом строку зберігання та підтримки його у постійній готовності до використання за призначенням, згідно з вимогами нормативних документів.

Пунктом 9 Порядку №138 передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

У відповідності до пункту 3 Порядку №138 балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно пункту 10 Порядку №138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Частиною 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань та обов`язків, суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (пункт 1 Розділу І "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 за №579).

Відповідно підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимоги №579 для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (надалі по тексту також - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено пунктом 8 статі 32 Кодексу цивільного захисту України та пункту 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 за №138.

Отже, законодавством передбачено обов`язок балансоутримувачів захисних споруд цивільного захисту утримувати такі споруди у стані готовності для використання за призначенням, та у разі неготовності захисної споруди привести її у стан готовності за рахунок власних коштів.

Суд першої інстанції вірно вказав, що систематичне невжиття визначених законодавством заходів з метою приведення сховища №50725, що перебуває на балансі ТзОВ «Стальворк», до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

В свою чергу, відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що, як на момент звернення прокурора до суду, так й на момент розгляду справи судом, захисна споруда за адресою: м. Броди, вул. Чупринки, 6 не перебувала на балансі ТзОВ «Стальворк».

Стосовно доводів апелянта з приводу підтримання захисної споруди лише в стані готовності, на час передання її на баланс, колегія суддів зазначає наступне.

Так, 06.11.2019 була укладена додаткова угода №19/8/3 до Договору зберігання №09/15 від 05.11.2009, тобто з правонаступником Зберігача - ТОВ «Стальворк» (код ЄДРПОУ 14314736), якою було продовжено строк дії Договору на тих же умовах на 10 років з 06.11.2019 по 06.11.2029.

Отже, балансоутримувачем зазначеної захисної споруди цивільного захисту -протирадіаційного укриття № 50725 є ТОВ «Стальворк».

Як встановлено з акту про оцінку стану готовності захисної споруди від 08.10.2018 (доданий до позову), у складі головного інспектора Бродівського РВ ГУ ДСНС України у Львівській області, представника Бродівської районної державної адміністрації та представника балансоутримувача - Товариства з додатковою відповідальністю «Бродівськиймеханійний завод», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Стальворк», захисна споруда цивільного захисту протирадіаційне укриття № 50725 є обмежено готовим.

Згідно із актом про оцінку стану готовності захисної споруди від 16.07.2021 (доданий до позову), складеним представниками балансоутримувача в особі ТОВ «Стальворк», ПРУ №50725 оцінюється як обмежено готова до використання за призначенням.

Після чого, актами про оцінку стану готовності захисної споруди від 07.02.2022 та 08.09.2022 (додані до позову) встановлено, що вказана захисна споруда є неготовою до використання за призначенням.

В той же час, листом Золочівського РУ ГУ ДСНС України у Львівській області № 5-2280/58 від 22.09.2022 направлено лист (повідомлення) до ТОВ «Стальворк» про необхідність приведення у стан готовності ПРУ №50725.

Однак, будь-яких заходів ТОВ «Стальворк» не вжило, а порушення зазначені у акті оцінки стану готовності від 08.09.2022 - не усунуті.

Таким чином, починаючи з жовтня 2018 року Відповідач, достовірно знаючи про стан

вказаної захисної споруди, не вжив усіх необхідних заходів з метою приведення її у готовність, внаслідок бездіяльності відповідача стан захисної споруди із роком в рік погіршився з обмежено готового до неготового стану.

Крім того, згідно облікової картки (доданого до позову) захисної споруди за технічними характеристиками протирадіаційного укриття №50725, захисна споруда перебувала у обмежено готовому стані.

Виходячи із вказаного, балансоутримувач за час зберігання ПРУ №50725 не зміг підтримати стан готовності захисної споруди у постійному та функціонуючому стані для використання за призначенням, станом на 2022 рік.

Крім того, згідно із пунктом 2.1.2. Договору зберігання №09/15 від 05.11.2009 та додаткової угоди до нього №19/8/3 від 06.11.2019, Зберігач (в особі ТОВ «Стальворк») зобов`язаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання та утримання майна протягом строку зберігання та підтримки його у постійній готовності до використання за призначенням, згідно з вимогами нормативних документів.

Відповідно до ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Пунктом 3 Порядку № 138 визначено, що утримання захисних споруд -комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

У відповідності до п. 3 Порядку №138 балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі, яким є ТОВ «Стальворк».

Згідно пункту 10 Порядку №138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Пунктом 9 Порядку №138 передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Згідно з п. 1 розділу II Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018№ 579 (далі-Вимоги), споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, обов`язок балансоутримувача вживати відповідних заходів щодо утримання майна протягом строку зберігання та підтримки його у постійній готовності до використання за призначенням, передбачається та регламентується не тільки договірними правовідносинами, а й положеннями інших нормативно-правових актів, зокрема ч.8 ст.32 Кодексу цивільного захисту України, пунктами 3, 9, 10 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, та розділу II, III та VI Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579.

Таким чином, законодавством передбачено обов`язок балансоутримувачів захисних споруд цивільного захисту утримувати такі споруди у стані готовності для використання за призначенням, та у разі неготовності захисної споруди привести її у стан готовності за рахунок власних коштів.

Також, згідно із пунктом 10 Порядку, балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Матеріалами справи встановлено, що сховище №50725 оцінено як не готове.

Факт знаходження захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття №50725) у незадовільному до використання стані не є спірним питанням у даній справі та підтверджується Актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту.

Отже, відповідачем не забезпечено утримання захисної споруди цивільного захисту (сховища №50725) у готовності до використання за призначенням.

Зважаючи на те, що ТОВ «Стальворк» доказів вчинення будь-яких робіт, з моменту здійснення останньої оцінки стану готовності об`єкта, не надано, для приведення до стану готовності укриття до використання за призначенням, то суд першої інстанції правильно кваліфікував поведінку останнього як бездіяльність компетентного органу, що суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічну правову позицію підтримав Верховний Суд у справі №826/12192/16 у постанові від 03.10.2018 та у справі №820/5164/15 у постанові від 25.07.2019.

Апеляційний суд резюмує, що обґрунтованими є підстави для задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання ТОВ «Стальворк» у межах компетенції та повноважень вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди №50725, що знаходиться за адресою: вул. Чупринки, 6, м. Броди, Золочівського району, Львівської області, з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальворк" залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у справі №380/4607/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді В. Я. Качмар В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 20 лютого 2024 року