Ухвала

від 19.02.2024 по справі 380/16022/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 380/16022/23

адміністративне провадження № К/990/3659/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 380/16022/23 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціально захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціально захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:

- зобов`язати посадових осіб Львівської міської ради Департаменту гуманітарної політики Управління соціального захисту Шевченківського відділу соціального захисту (далі - Шевченківський відділ соцзахисту, відповідач-1) зробити нарахування за період з 28 жовтня 2014 року по 20 жовтня 2020 року та з 20 жовтня 2020 року по цей час;

- зобов`язати посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач-2) здійснити перевірку у Винниківській міській раді, правонаступника Львівської міської ради, щодо належної трудової книжки ОСОБА_1 , яка б відповідала пункту 2.5 глави 2, пункту 4.2 глави 4, пункту 5.3 глави 5 Інструкції № 58 та сплати податків із заробітної плати з 26 квітня 2005 року по день постановлення судом рішення;

- відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» притягнути до відповідальності за ненадання відповідної інформації на інформаційний запит від 15 червня 2023 року керівника Львівської міської ради Департаменту гуманітарної політики Управління соціального захисту Шевченківського відділу соціального захисту та керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за ненадання інформації з 28 жовтня 2014 року по 18 квітня 2023 року щодо соціальної допомоги внаслідок втрати трудової книжки, та несплати соціальних внесків до Пенсійного фонду України у Львівській області за період з 26 квітня 2005 року по цей час роботодавцем - Винниківською міською радою, правонаступником Львівською міською радою;

- нарахувати їй соціальну допомогу за період з 28 жовтня 2014 року по 28 жовтня 2020 року або по сьогоднішній день Львівською міською радою Департамент гуманітарної політики Управління соціального захисту Шевченківського відділу соціального захисту;

- визнати протиправними дії Львівської міської ради Департаменту гуманітарної політики Управління соціального захисту Шевченківського відділу соціального захисту в частині надання їй неналежної, не повної інформації згідно запиту від 15 червня 2023 року;

- визнати протиправними дії Львівської міської ради Департамент гуманітарної політики Управління соціального захисту Шевченківського відділу соціального захисту в частині не нарахування соціальної допомоги за період з 28 жовтня 2014 року по 28 жовтня 2020 року або по сьогоднішній день;

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області, які не надали належної інформації під час звернень та під час здійснення перевірок посадових осіб Винниківської міської ради за період з 2016, 2017, 2018 років щодо можливості отримання соціальної допомоги від соціального захисту за період з 28 жовтня 2014 року по день здійснення перевірок в 2016, 2017, 2018 роках. Жоден працівник від ГУ ПФУ у Львівській області не надав інформації про можливість отримання соціальної допомоги без трудової книжки, яку знищили та не відновили роботодавці посадові особи Винниківської міської ради, Львівської міської ради. Лише 18 квітня 2023 року працівник Шевченківського районного відділу ПФУ у Львівській області повідомив про те, що ОСОБА_1 , як інвалід 2-ї групи, має право отримати від держави Україна соціальну допомогу від районного відділу соціального захисту без наявності трудової книжки та користуватися всіма пільгами інваліда 2-ї групи. Крім того, ГУ ПФУ у Львівській області двічі на інформаційний запит Львівська міська рада Департамент гуманітарної політики Управління соціального захисту Шевченківського відділу соцзахисту не надавало первинного МСЕКУ від 28 жовтня 2014 року, що можна розцінити як протиправні дії та перешкоджання ГУ ПФУ у Львівській області в наданні соціальної допомоги за весь період з 28 жовтня 2014 року по день написання заяви 18 квітня 2023 року або по цей час. Тому просить суд визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області, які б перешкоджали в здійсненні нарахування належної соціальної допомоги за період з 28 жовтня 2014 року по 18 квітня 2023 року або по цей час;

- стягнути моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн сумарно з двох відповідачів, які не надали належної відповіді на її інформаційний запит від 15 червня 2023 року та при здійсненні своїх перевірок в 2016, 2017, 2018 роках.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року, в задоволенні позову відмовлено.

29 січня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 380/16022/23. Заявник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, винести своє рішення або направити на новий розгляд.

Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з наступних підстав.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку та відсутнє посилання на відповідний пункт вказаної статті.

По тексту касаційної скарги містяться посилання на постанови Верховного Суду, проте Суд не бере їх до уваги, оскільки такі посилання наведені без взаємозв`язку із конкретним підпунктом частини четвертої статті 328 КАС України, а Суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги вибирати ті норми права, із застосуванням яких не погоджується заявник.

Крім того, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, Львівським окружним адміністративним судом справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак рішення у цій справі можуть бути оскаржені до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання заявника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки.

Доводи касаційної скарги зводяться до детального викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Верховний Суд звертає увагу заявника, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційній суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, касаційну скаргу позивача необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 380/16022/23 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціально захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя М.В. Білак