УХВАЛА
19 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 340/9798/21
адміністративне провадження № К/990/3889/24
Верховний Суд у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №340/9798/21 за позовом Фермерського господарства «Шмагайло» до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови,
УСТАНОВИВ:
У 2021 році Фермерське господарства «Шмагайло» (далі - позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 08.07.2021 №КР6654/223/АВ/П, винесений відносно позивача;
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 16.08.2021 №КР6654/223/АВ-ТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення на позивача у розмірі 60 000,00 гривень;
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 07.10.2021 №КР7674/223/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення на позивача у розмірі 540 000,00 гривень.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.09.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2023, позов задоволено.
30.08.2023 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у надійшла касаційна скарга відповідача на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2023 касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення обґрунтувань підстав касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Верховного Суду від 30.10.2023 касаційну скаргу відповідача повернуто.
04.12.2023 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у вдруге надійшла касаційна скарга відповідача на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 25.12.2023 касаційну скаргу відповідача повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
30.01.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у втретє надійшла касаційна скарга відповідача на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2023.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України), з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже у разі подання касаційної скарги з підстав визначених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу саме скаржник має обов`язково зазначити:
постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні;
обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду;
обґрунтування в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Отже, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Скаржник має чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Водночас, норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало ставитися перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Відтак, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Також, слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.
Проте, касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами першої та апеляційної інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, зазначене не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.
Отже посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі, не є достатньо обґрунтованим у взаємозв`язку з обставинами, на які він посилається в обґрунтування такої підстави, із предметом доказування у справі, та причинно-наслідкового зв`язку із протиправністю оскаржуваного судового рішення.
Верховним Судом в ухвалах від 12.09.2023 та 25.12.2023 скаржнику надавалися роз`яснення, що саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження, однак, вказане скаржником під час повторного звернення до суду касаційної інстанції, не враховано.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, що її подала.
Верховний Суд наголошує, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування які є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), та на думку скаржника допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Проте скаржник обов`язкових вимог процесуального законодавства не виконав.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №340/9798/21 за позовом Фермерського господарства «Шмагайло» до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2024 |
Оприлюднено | 21.02.2024 |
Номер документу | 117120366 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці, зайнятості населення, у тому числі праці |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Чиркін С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні