Ухвала

від 15.02.2024 по справі 440/4814/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 лютого 2024 року

м. Київ

справа №440/4814/22

адміністративне провадження № К/990/34846/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Хохуляка В.В., Гімона М.М.,

за участі секретаря судового засіданні Титенко М.П.,

представника позивача - Метенко Т.І., Катрук Є.А.,

представника відповідача - Урєкє А.В., Лазурович С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу №440/4814/22 в касаційній інстанції

за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Центрального Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2023 року (головуючий суддя Чалий І.С., судді Катунов В.В., Ральченко І.М.),

В С Т А Н О В И В :

Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" (далі - позивач, СП «ПГНК», платник податків, підприємство) звернулось до суду з адміністративним позовом (з урахуванням доповнень та уточнення) до Центрального Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач 2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог до відповідача 1 зазначено, що позивач мав суму податкового боргу, яка є узгодженою з 24.06.2014, що встановлено постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 у справі №816/539/14. Зокрема, судом відмовлено у задоволенні позовних вимог СП ПНГК про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 №0001322200 про визначення зобов`язання з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні в загальному розмірі 87665368,06 грн; від 12.09.2013 №0001332200 про визначення зобов`язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні в загальному розмірі 56785708,77 грн; від 12.09.2013 №0001342200 про визначення зобов`язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні в загальному розмірі 8894127,96 грн. Загальний розмір нарахованих податкових зобов`язань та штрафних санкцій становить 153345204,79 грн.

Позивач зазначає, що сума податкового боргу мала б бути стягнута Головним управління Державної податкової служби у Полтавській області протягом 1095 днів з дня його виникнення, тобто в строк до 09.07.2017 включно. Станом на день звернення позивача до суду із даним позовом (26.05.2022), сума боргу в розмірі 153345204,79 грн не стягнута, а тому, з урахуванням вимог ст. 102 Податкового кодексу України такий борг є безнадійним і підлягає списанню в порядку, передбаченому Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків».

Позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області щодо неприйняття рішення про визнання податкового боргу безнадійним та його списання, а також зобов`язати відповідача 2 прийняти таке рішення, і як наслідок списати безнадійний податковий борг в розмірі 153345204,79 грн, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 позов Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Центрального Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Полтавській області щодо неприйняття рішення про визнання податкового боргу безнадійним та його списання в сумі 153 345 204,79 грн.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області прийняти рішення про визнання безнадійним та списання податкового боргу Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" в сумі 153 345 204,79 грн та здійснити його списання.

За наслідками апеляційного перегляду, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2023 апеляційні скарги Центрального Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Головного управління ДПС у Полтавській області задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 по справі №440/4814/22 скасовано. Прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія".

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивачем подано касаційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої ст. 328 КАС України, на обґрунтування якої зазначено про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема: п.п.56.18 ст. 56, п.п.60.1.4, п.п.60.5 ст. 60, та не врахування правових позицій, зазначених Верховним Судом у справах №320/6836/18, № 807/372/15, 823/734/17 з подібними правовідносинами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги, а касаційне провадження підлягає закриттю у відповідності до пункту 5 частини першої ст. 339 КАС України, оскільки після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Полтавською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013 №0001322200, яким позивачеві визначене зобов`язання з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні в загальному розмірі 87665368,06 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 70132294,45 грн, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 17533073,61 грн; від 12.09.2013 №0001332200, яким визначене зобов`язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні в загальному розмірі 56785708,77 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 45428567,02 грн, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 11357141,75 грн; від 12.09.2013 №0001342200, яким визначене зобов`язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні в загальному розмірі 8894127,96 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 7115302,37 грн, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1778825,59 грн.

Загальний розмір нарахованих податкових зобов`язань та штрафних санкцій склав 153345204,79 грн.

За наслідками судового оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень (справа №816/539/14):

- постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2014 податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013 №0001342200, №0001332200 та №0001322200 на суму 153345204,79 грн визнані протиправними та скасовані;

- постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2014, та в задоволенні позову відмовлено;

- 02.03.2016 ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 залишено без змін.

- 04.04.2017 ухвалою Верховного Суду України відмовлено у допуску до провадження.

23.07.2014 відповідачем 2 сформовано податкову вимогу на суму 153345204,79 грн, майно позивача передане в податкову заставу за актом опису майна від 08.08.2014, складеного на підставі вказаної податкової вимоги від 23.07.2014 №336-25.

Окрім того, 12.11.2014 Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" повторно звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконними дій щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 №№0001322200, 0001332200, 0001342200; зобов`язання скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013 №№0001322200, 0001332200, 0001342200.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2014 у справі №816/4476/14 відкрито провадження.

Справа розглядалась судами неодноразово, оскільки її розгляд був пов`язаний з розглядом інших адміністративних справ, у яких позивачем оскаржувались: наказ на проведення перевірки, за результатами якого був складений акт перевірки і прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013; протиправні дії коригування плану-графіка проведення перевірок.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2014, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2015, закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 №№0001322200, 0001332200, 0001342200.

Закриваючи провадження у справі в частині визнання незаконними спірних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що на момент розгляду даної справи з того самого спору і між тими самими сторонами є така, що набрала законної сили, постанова суду у справі №816/539/14 про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства, а тому дійшов висновку про наявність судового рішення, яким остаточно вирішений тотожний спір.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 23.01.2017, скасовуючи зазначені судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, вказав на передчасність висновків судів попередніх інстанцій, оскільки не надано належної оцінки обставинам, які мають суттєве значення для розгляду справи, а саме факту скасування у судовому порядку наказу від 27.06.2013 №59 про проведення перевірки позивача, на підставі якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що унеможливлює правильне вирішення спірних правовідносин.

За результатами нового розгляду справи, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2017, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017, позов Підприємства задоволено. Визнано протиправними дії ОДПІ щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 №№0001322200, 0001332200, 0001342200; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013 №№ 0001322200, 0001332200, 0001342200.

Постановою Касаційного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі №816/4476/14, скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017, а провадження у справі закрито.

Верховний Суд, керуючись пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України зазначив, що у справі №816/539/14 та у справі 816/4476/14 сторони, предмети та підстави позовів, тобто фактичні і юридичні обставини публічно-правового спору, є тотожними, а відмінність полягає лише в тому, що в цій справі позивач виклав по іншому позовні вимоги, оскарживши також дії ОДПІ щодо прийняття податкових повідомлень-рішень, які є лише службовою діяльністю працівників податкового органу та частиною процедури збільшення грошових зобов`язань, передбаченої підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 та статтею 58 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за результатами якої й приймається відповідне рішення і саме останнє змінює стан суб`єктивних прав та обов`язків особи - платника податків.

Відтак, позивач вдруге звернувся до суду із тією самою позовною вимогою до того самого відповідача, фактично з вимогою повторно переглянути рішення суду, що набрало законної сили. Такі обставини унеможливлюють повторний розгляд справи.

Одночасно, Полтавським окружним адміністративним судом ухвалою від 29.09.2014 відкрито провадження у справі №816/3731/14 та здійснювався розгляд справи за позовом Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі 153345204,79 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Зокрема, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2017, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 та постановою Верховного Суду від 21.07.2021, у задоволенні адміністративного позову Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" про стягнення коштів відмовлено.

Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, судами зазначено, що для звернення до суду із цим позовом податковий орган помилково уважав наявність узгодженого податкового боргу у СП "Полтавська газонафтова компанія", який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 №№ 0001322200, 0001332200, 0001342200 в загальному розмірі 153 345 204,79 грн. Враховуючи, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 у справі №816/4476/14, яка набрала законної сили 01.06.2017 скасовано вказані вище податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013, податковий борг в загальному розмірі 153345204,79 грн станом з 01.06.2017 не має статусу узгодженого.

З урахуванням постанови Верховного Суду від 22.04.2021 про скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 і закриття провадження у справі №816/4476/14, 13.08.2021 Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2017, постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 та постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №816/3731/14 на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 361 КАС України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 у справі №816/3731/14, яка залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 заяву Головного управління ДПС у Полтавській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2017, постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 та постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №816/3731/14 за позовом Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" про стягнення податкового боргу повернуто заявнику без розгляду.

Приймаючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником пропущено встановлений частиною першою статті 363 КАС України строк звернення до суду з заявою про перегляд нововиявленими обставинами постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2017, постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 та постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №816/3731/14 без поважних причин.

Постановою Касаційного адміністративного суду від 22.05.2022, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.11. 2021 у справі № 816/3731/14 залишено без змін.

З урахуванням всіх наведеним фактів, суд першої інстанції у справі, яка розглядається, визнаючи протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Полтавській області щодо неприйняття рішення про визнання податкового боргу безнадійним та щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" в сумі 153 345 204,79 грн зазначив, що датою виникнення податкового боргу є дата 10.07.2014 (тобто, через 10 днів після набрання законної сили 24.06.2014 рішенням суду апеляційної інстанції у справі №816/539/14). Отже, податковий борг мав би бути стягнутим податковим органом протягом 1095 календарних днів з дня його виникнення, тобто з 10.07.2014 до 09.07.2017. Альтернатива стягненню податкового боргу, що передбачена ст.102 ПК України - це визначення боргу безнадійним, оскільки податковий борг в сумі 153345204,79 грн з СП ПНГК стягнутий не був.

До такого висновку суд дійшов з урахуванням приписів п.п.102.4 ст.102 ПК України, відповідно до яких у разі, якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог про визнання податкового боргу безнадійним і зобов`язання контролюючого органу його списати, суд апеляційної інстанції зазначив, що СП «Полтавська газонафтова компанія» повторно 12.11.2014 звернулось з позовною заявою до Полтавського окружного адміністративного суду з вимогами серед яких просило суд визнати незаконними ці ж податкові повідомлення - рішення від 12.09.2013 № 0001322200,№ 0001332200, №0001342200 на загальну суму 153 345 204, 79 грн, та ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2014 було відкрито провадження у справі №816/4476/14.

Тобто, зважаючи на вимоги пункту 56.18 статті 56 ПК України, грошові зобов`язання на суму 153345204, 79 грн визначені у податкових повідомленнях - рішеннях від 12.09.2013 №0001322200, № 0001332200, № 0001342200 починаючи з 13.11.2014 були неузгодженими та не могли вважатися податковим боргом до набрання рішення законної сили, оскільки відбулось судове оскарження податкових повідомлень-рішень.

До такого висновку суд апеляційної інстанції дійшов також з урахуванням висновків судів у справі №816/3731/14 за позовними вимогами податкового органу про стягнення суми податкового боргу СП «Полтавська газонафтова компанія». У зазначеній справі суди, як вже зазначалось, підставою для відмови у задоволенні позовних вимог врахували ту обставину, що податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013 №0001322200, №0001332200, №0001342200 не мають статусу узгоджених, оскільки оскаржуються в судовому порядку, а відтак у платника податків відсутній податковий борг.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зауважує, що правовідносини у справі, яка розглядається стосуються питання наявності/відсутності підстав визнати податковий борг безнадійним і його списання, на відміну від правовідносин у справі №320/6836/18, а також інших справ №807/372/15, 823/734/17.

До такого висновку колегія дійшла з урахуванням того, що предметом спору у справі № 320/6836/18 були дії податкового органу щодо формування і надіслання податкової вимоги про сплату податкового боргу і зобов`язання відповідача її відкликати. Зазначений предмет спору суттєво відрізняється від предмету спору у цій справі щодо визнання податкового боргу безнадійним і списання його.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду, сформульовані у постанові від 21.07.2021 у справі № 816/3731/14 (за позовом податкового органу про стягнення суми податкового боргу), відповідно до яких податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013 №№0001322200, 0001332200, 0001342200 не набули статусу узгоджених, оскільки були скасовані (справа №816/4476/14), та в силу приписів п.п.60.1.4 ст. 60 ПК України вони вважаються відкликаними, що свідчить про відсутність податкового боргу.

Тобто, фактично, в силу обов`язковості судових рішень, які набрали законної сили, податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013 не мали статусу узгоджених з 13.11.2014 по 02.03.2015, та з 23.01.2017 по 22.04.2022.

Саме тому, суд апеляційної інстанції зазначив, що з урахуванням приписів п.п. 14.1.175 ст.14, ст.ст.56,57,60,101,102 ПК України, вказана сума боргу не має статусу «безнадійного», а строки стягнення цього боргу переривались на період, протягом якого здійснювалось судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання.

У справах № 320/6836/18, № 807/372/15, 823/734/17 (висновок Верховного Суду у яких позивач зазначає як не врахування судом апеляційної інстанції) дійсно було важливим (основним) питання щодо визначення дати узгодження податкових повідомлень-рішень при повторному їх оскарженні.

Разом з тим, у справі, яка розглядається, це питання з`ясовувалось судом апеляційної інстанції, але не було визначальним, оскільки визнаючи дату узгодження податкових повідомлень-рішень 24.06.2014, судом здійснено аналіз приписів податкового законодавства з метою встановлення ознак визнання податкового боргу безнадійним з урахуванням всіх обставин, у тому числі і переривання строку давності внаслідок повторного оскарження податкових повідомлень-рішень; визнання певного періоду часу відкликаними цих податкових повідомлень-рішень в силу приписів ст. 60 ПК України та тривалості судових проваджень.

Інші висновки Верховного Суду, які ухвалені на користь податкового органу у справах № 807/372/15 (справа щодо зобов`язання податкового органу застосувати податковий компроміс та зміни відобразити у інтегрованій картці, у зв`язку з наявністю неузгоджених податкових повідомлень-рішень, які повторно оскаржувались позивачем в судовому порядку) та 823/734/17 (справа про визнання протиправним та скасування наказу контролюючого органу про призначення податкового керуючого; визнання неправомірними дії податкового керуючого із опису майна фізичної особи - підприємця; визнання протиправним та скасування акту опису майна у зв`язку з повторним оскарженням в судовому порядку з інших підстав податкових повідомлень-рішень) також не можуть враховуватись, оскільки стосувались інших правовідносин.

Більш того, характерною особливістю висновків Верховного Суду у зазначених справах № 320/6836/18, № 807/372/15, 823/734/17 є висновок, що повторне оскарження податкових повідомлень-рішень в судовому порядку не може розглядатись як спосіб не виконання платником податків обов`язків зі сплати податкових/грошових зобов`язань, та бути перешкодою для виконання контролюючим органом безпосередніх обов`язків, зокрема: направленню вимоги податковим органом про сплату податкового боргу (№ 320/6836/18), неможливість застосування податкового компромісу до податкових зобов`язань, які є узгодженими (807/372/15); призначення податкового керуючого та опис майна у податкову заставу (823/734/17).

Саме до подібного висновку дійшов суд апеляційної інстанції у цій справі, зазначивши, що відсутні підстави визнавати податковий борг безнадійним і списувати його у зв`язку з тривалим повторним судовим оскарженням податкових повідомлень-рішень.

Отже, оскільки є очевидною відмінність предмету спору у справі, яка розглядається і у справах № 320/6836/18, № 807/372/15, 823/734/17, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження, оскільки судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду у зазначеній справі та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Керуючись статтями 339, 341, 344, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за скаргою Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2023 року, відкрите на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України - закрити.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її підписання, є остаточною і не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

В.В. Хохуляк

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду