Постанова

від 13.02.2024 по справі 214/2691/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/501/24 Справа № 214/2691/22 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко А.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Зубакової В.П., Тимченко О.О.

секретар судового засідання Юрченко Г.О.

сторони справи

позивач - Криворізька міська рада

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 на заочне рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2022 року, ухваленого суддею Ткаченком А.В., повний текст судового рішення складено 16 листопада 2023 року,

УСТАНОВИВ

У червні 2022 року представник Криворізької міської ради Кудін М.В. звернувся до суду з позовною заявою 08 червня 2022 року, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:052:0088, за період з 07 квітня 2021 року по 31 грудня 2021 року в розмірі 44 672 грн. 14 коп., а також судовий збір в розмірі 2481 грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що необхідність звернення з даним позовом обумовлена порушенням інтересів територіальної громади міста Кривого Рогу, як суб`єкта права на землі комунальної власності міста, яке вона реалізує через органи місцевого самоврядування, що зумовлено несплатою ОСОБА_1 коштів за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, що призвело до недоотримання місцем бюджетом коштів у відповідному розмірі.

Так, 30 червня 2021 року, рішенням Криворізької міської ради №601 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності на АДРЕСА_1 , реєстрацію права комунальної власності на сформовані внаслідок поділу земельні ділянки та надання їх в оренду» ОСОБА_1 була надана в оренду земельна ділянка житлової та громадської забудови, за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код 03.15), площею 0,1813 га, кадастровий номер 1211000000:06:052:0088, строком на 5 років, для розміщення нежитлової будівлі (фітнес-центру).

21 лютого 2022 року між Криворізькою міською радою та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки №2022089. Разом з тим, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно саме за ОСОБА_1 28 жовтня 2016 року зареєстроване право власності на нежитлову будівлю площею 906,7 кв.м., розташовану по АДРЕСА_1 . Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання нежитлового приміщення, яке належить ОСОБА_1 , неможливе без відповідної земельної ділянки. Відтак, з урахуванням ст.181 ЦК України у зв`язку з користуванням ОСОБА_1 вказаним нерухомим майном, презюмується користування нею земельною ділянкою.

Таким чином, протягом періоду з 07 квітня 2021 року по 31 грудня 2021 року вона користувалась земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:052:0088 без будь-яких правовстановлюючих документів, не сплачуючи відповідну плату та фактично збільшуючи свої доходи. При цьому, використання означеної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Криворізьку міську раду як власника землі права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати.

Представник позивача зазначав, що до моменту оформлення власником об`єктів нерухомості права оренди земельних ділянок, на яких ці об`єкти розташовані, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів їх оренді недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянок на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Отже, на переконання представника, ОСОБА_1 як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:052:0088, яка без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберігала у себе кошти, які мала заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 07 квітня 2021 року по 31 грудня 2021 року зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки - Криворізькій міській раді.

Рішенням Криворізької міської ради від 24 червня 2015 року №3728, яке набрало чинності 01 січня 2016 року, та діяло до 31 грудня 2021 року, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв.м. земель міста станом на 01 січня 2014 року у розмірі 270,60 грн.

Рішенням Криворізької міської ради від 30 червня 2020 року №4799 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2021 році», яким установлено, у тому числі, ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 №548, та яке набрало чинності з 01 січня 2021 року.

За даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 09 серпня 2021 року №606143, цільове призначення земельної ділянки, що використовується відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:06:052:0088, віднесено до секції 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що відповідає розміру ставки орендної плати - 0,9% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Як передбачено пунктом 10 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання п.289.3 ст.289 ПК України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації норматив грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0, 2020 р.- 1,0.

Всього за період 07 квітня 2021 року по 31 грудня 2021 року за відповідачем збережено без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,1813 га, з кадастровим номером 1211000000:06:052:0088 в розмірі 44 672 грн. 14 коп., які позивач і просив стягнути з відповідача, адже за інформацією ГУ ДПС України фізична особа ОСОБА_1 не декларувала та не сплачувала податкові зобов`язання з орендної плати за вказану земельну ділянку.

Заочним рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2022 року позовні вимоги Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:052:0088 за період з 07 квітня 2021 року по 31 грудня 2021 року у розмірі 44 672 грн. 14 коп., а також 2481 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Саксаганськогорайонного судум.КривогоРогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2023 року заява представника ОСОБА_1 адвоката Касьяна Миколи Степановича про перегляд заочного рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2022 року залишена без задоволення.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи незгодною з ухваленим судовим рішенням, через свого представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість судового рішення, ухваленого при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Криворізької міської ради.

При цьому, представник відповідача зазначає, що відповідач ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про день, час і місце розгляду справи, що позбавило її прав, передбачених ч.2,3,6 ст.43 ЦПК України.

Представник відповідача ОСОБА_2 вказує на те, що ОСОБА_1 28 жовтня 2016 року набула право власності на нежитлову будівлю площею 906,7 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що на час перевірки право власності на зазначену земельну ділянку за відповідачем не було зареєстроване, натомість зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке розташоване на такій земельній ділянці, тому на думку сторони відповідача у ОСОБА_1 відсутній обов`язок зі сплати земельного податку. Більш того, згідно договору оренди земельної ділянки №2015043 від 15.03.2016, укладеного між Криворізькою міською радою та ТОВ «БК-АВОСАНД», останньому в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 121100000:06:052:0044, площею 0,6350 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому, рішенням Криворізької міської ради №601 від 30.06.2021 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності на АДРЕСА_1 , реєстрацію права комунальної власності на сформовані внаслідок поділу земельні ділянки та надання їх в оренду» вирішено питання про поділ земельної ділянки житлової та громадської забудови з кадастровим номером 121100000:06:052:0044 та утворення земельних ділянок, площею 0,4537 га (кадастровий номер 121100000:06:052:0087) та площею 0,1813 га (кадастровий номер 121100000:06:052:0088). Вказує, що на цій підставі Криворізькою міською радою було укладено договори оренди щодо новоутворених земельних ділянок з ТОВ «БК-АВОСАНД» на земельну ділянку площею 0,4537 га та з ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,1813 га. Зазначає, що ТОВ «БК-АВОСАНД» продовжував сплачувати оренду земельної ділянки площею 0,6350 га, а відтак у ОСОБА_1 не виникло обов`язку повторно сплачувати орендну плату.

Представник відповідача зазначає, що згідно розрахунку розміру орендної плати за землю, що підлягає до сплати у 2021 році у ТОВ «БК-АВОСАНД», підприємству за 4537 кв.м. земельної ділянки було виставлено рахунок на 32711,72 грн. В свою чергу, згідно платіжних доручень за січень-грудень 2021 року ТОВ «БК-АВОСАНД» було сплачено 50880.00 грн. (4240грн.* 12 місяців). Вказує, що земельний податок не може бути сплаченим двічі, а відтак обов`язок щодо сплати земельного податку перед Криворізькою міською радою виконано.

Представник відповідача вважає, що судом не було враховано той факт, що рішенням Криворізької міської ради №601 від 30.06.2021 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності на АДРЕСА_1 , реєстрацію права комунальної власності на сформовані внаслідок поділу земельні ділянки та надання їх в оренду», серед іншого ОСОБА_1 була надана в оренду земельна ділянка строком на 5 років, тоді, як позивачем заявлена вимога про стягнення безпідставно збережених коштів за період з 07.04.2021 по 31.12.2021. Вказує, що, якщо орендар не сплачує орендну плату, вона повинна стягуватись як заборгованість за договором оренди, а не як безпідставно збережене майно, тому суд повинен був відмовити позивачу у задоволенні позову, адже вимога про стягнення коштів з 30.06.2021 по 31.12.2021 не підпадає під визначення «безпідставно збережених коштів».

Окрім того, представник відповідача вказує на те, що в матеріалах справи є витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 09.08.2021, в якому зазначено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 6768509,16 грн., проте позивачем нарахована орендна плата за попередній період без зазначення нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки на момент виникнення правовідносин. У даному випадку не містить правового обґрунтування не тільки вимога про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді саме орендної плати, а й розмір цих коштів.

У відзивіна апеляційнускаргу сторонивідповідача,позивач Криворізькаміська рада, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишити без змін заочне рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.11.2022. Вказує, що суд першої інстанції надав правильну правову кваліфікацію спірним правовідносинам та ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Заслухавши суддюдоповідача,вислухавши думкупредставника відповідача ОСОБА_1 адвокатаКасьяна М.С.,який уповному обсязіпідтримав доводиі вимогиапеляційної скарги,просив їхзадовольнити звикладених ускарзі підстав,скасувати оскаржуванесудове рішеннята відмовитиКриворізькій міськійраді узадоволенні позовудо ОСОБА_1 ,думку представникапозивача ОСОБА_3 ,яка заперечувалапроти задоволенняапеляційної скаргисторони відповідачаз викладениху відзивіпідстав,просила рішеннясуду першоїінстанції залишитибез змін,перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відзиву на апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляцйна скарга сторони відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.13), за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю загальною площею 906,7 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 28 жовтня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Ставніченко О.П. Право власності за ОСОБА_1 зареєстроване 28 жовтня 2016 року, номер запису про право власності №17233878, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 679784712110.

Вказаний об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:06:052:0088, власником якої є територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0008156162021 від 22 листопада 2021 року (а.с.10-12), земельна ділянка площею 0,1813 га, кадастровий номер 1211000000:06:052:0088, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, категорії земель - землі житлової та громадської забудови, під використання нежитлової будівлі (фітнес-центру) є сформованою з 07 квітня 2021 року та віднесена до комунальної форми власності територіальної громади міста Кривого Рогу.

Судом встановлено,що відповідачправомірно володієоб`єктом нерухомого майна, розташованим на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . Проте відповідне право щодо вказаної земельної ділянки за відповідачем не зареєстровано, що слідує з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0008156162021 від 22 листопада 2021 року (а.с.10-зворот).

Рішенням Криворізької міської ради №601 від 30 червня 2021 року (а.с.14-15) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки житлової та громадської забудови площею 0,6350 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:06:052:0044 за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови для будівництва житлового комплексу з вбудованими громадськими приміщеннями, без зміни цільового призначення. Визначено, що в результаті поділу утворились земельні ділянки: площею 0,4537 га на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:06:052:0087 для будівництва житлового комплексу з вбудованими громадськими приміщеннями, та площею 0,1813 га на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:06:052:0088 для розміщення нежитлової будівлі (фітнес-центру). Цим же рішенням міська рада вирішила зареєструвати за Криворізькою міською територіальною громадою право комунальної власності на вказані земельні ділянки, та, зокрема, надати в оренду громадянці ОСОБА_1 строком на 5 років земельну ділянку площею 0,1813 га на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:06:052:0088 для розміщення нежитлової будівлі (фітнес-центру), з можливістю поновлення договору оренди з урахуванням вимог ст.126-1 ЗК України (п.4.2 рішення, а.с.14-зворот).

Договір оренди зазначеної вище земельної ділянки між Криворізькою міською радою як орендодавцем та ОСОБА_1 як орендарем було укладено 21 лютого 2022 року, зі строком дії 5 років з правом поновлення (а.с.19-22).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме відповіді ГУ ДПС України у Дніпропетровській області від 02 грудня 2021 року №40434/5/04-36-24-10-17 (а.с.17-18), протягом 2019-2021 р.р. між Криворізькою міською радою та ОСОБА_1 не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:052:0088, відомості про ОСОБА_1 як платника орендної плати з фізичних осіб за вказаний період відсутні, остання не декларувала та не сплачувала податкові зобов`язання з орендної плати.

Суд першоїінстанції,ухвалюючи рішенняпро задоволенняпозовних вимог,виходив зтого,що протягомперіоду з07квітня 2021року (датидержавної реєстраціїземельної ділянки)до 31грудня 2021року (відповіднодо заявленихвимог)відповідач користуваласьземельною ділянкоюз кадастровимномером 1211000000:06:052:0088без будь-якихправовстановлюючих документівна неї,не сплачуючивідповідну платута фактичнозбільшуючи своїдоходи.При цьому, використання означеної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі комунальної форми власності, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції і не може погодитись з доводами представника відповідача ОСОБА_2 , викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке.

Згідно ст.13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень ст.ст.7, 140 Конституції України, в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю та інше.

Відповідно до норм ст.80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Наведена норма кореспондується з приписами ст.ст.142-145 Конституції України, відповідно до яких до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, шляхом прийняття рішень. Права місцевого самоврядування захищаються у судовому порядку.

В силу ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Криворізька міська рада наділена повноваженнями представляти територіальну громаду міста Кривого Рогу та здійснювати від її імені і в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами, у тому числі вирішувати відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Статтею 2 ЗК України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Як унормовано ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю (п.«а» ч.2 ст.83 ЗК України).

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст.120 Земельного кодексу України: норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як визначено положеннями ст.120 ЗК України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

За змістом ст.ст.122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч.1 ст.21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Частиною другою статті 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотримання орендної плати в порядку, визначеному ст.1212 ЦК України.

Положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути лише майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна. Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Таким чином, обов`язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об`єктивний результат: наявність безпідставного збагачення.

Такий правовий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19) та висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі №201/2956/19 (провадження № 61-2105св20).

Як встановлено судом та не заперечується стороною відповідача, ОСОБА_1 є власниками нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці комунальної форми власності.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізуються через право постійного користування або право оренди.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою на якій розташоване належне їй нерухоме майно, за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Оскільки відповідач не є власником спірної земельної ділянки та не може бути постійним землекористувачем, тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Таким чином єдиною формою здійснення оплати за користування спірною земельною ділянкою для відповідача є орендна плата.

Перехід до особи права власності на нерухоме майно, надає останній право на оформлення відносин землекористування, реалізація якого виражається в укладенні сторонами договору та виникненні у такої особи обов`язку внесення орендної плати власнику земельної ділянки.

Частиною 14.1.136 ст.14 ПК України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

При цьому, відповідач належні дії, спрямовані на оформлення права власності або права на постійне землекористування вказаною ділянкою після набуття нерухомого майна у власність, не вчинила, в той час як з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник й обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди на спірну земельну ділянку. Протягом тривалого часу цього обов`язку відповідач не виконувала, а отже без законних підстав зберігала у себе майно - кошти за оренду землі.

Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

За ст.18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування землі в Україні, основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України. Аналогічну правову позицію з цього приводу викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у справі №920/739/17, від 06 серпня 2019 року у справі №922/3560/18, від 08 жовтня 2019 року у справі №904/4737/18 та від 28 вересня 2020 року у справі №922/4073/19.

При цьому ст.12 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (ст.13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (ст.18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до ч.2 ст.20, ч.3 ст.23 Закону України «Про оцінку земель», дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік. Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

При цьому власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Так, технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

З наведених норм законодавства не вбачається можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу.

Вказаний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №922/902/18, від 08 серпня 2019 року у справі №922/1276/18, від 01 жовтня 2019 року у справі №922/2082/18, від 06 листопада 2019 року у справі № 922/3607/18).

Обґрунтовуючи розмір заявлених позовних вимог позивач посилається, зокрема, на витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №97-4-0.110.4-47/301-22 від 06 січня 2022 року, виданий ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області (а.с.16), відповідно до якого відповідачем використовується земельна ділянка площею 1813 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:06:052:0088, віднесена до секції В 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 6 768 509,16 грн.

Рішенням Криворізької міської ради від 24 червня 2015 року №3728, яке набрало чинності 01 січня 2016 року, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв.м. земель міста станом на 01 січня 2014 у розмірі 270,60 грн. (а.с.24).

Рішенням Криворізької міської ради від 30 червня 2020 року №4799 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2021 році» (а.с.25-30), згідно додатка 1 та 2 до яких, ставка орендної плати за землю за кодом «03.15» становила 0,9% від нормативної грошової оцінки земель міста.

З наданого позивачем розрахунку, з яким за результатами проведеної перевірки погодився суд першої інстанції, слідує, що за період з 07 квітня 2021 року по 31 грудня 2021 року відповідачем ОСОБА_1 збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, яку не сплачено до місцевого бюджету, в сумі 44 672 грн. 14 коп., виходячи з такого розрахунку: 6 768 509,16 грн. * 0,9 % = 60 916,58 грн. - орендна плата за рік, де: 6 768 509,16 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №97-4-0.110.4-47/301-22 від 06 січня 2022 року; 0,9% - ставка орендної плати за землю у м. Кривому Розі від нормативної грошової оцінки земель міста у 2021 році, визначена рішеннями позивача від 30 червня 2020 року №4799.

60 916,58 грн. : 12 місяців = 5 076,38 грн. - місячна орендна.

5 076,38 грн. *30 : 24 = 4061,10 грн. (за період з 07 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року).

4061,10 грн. + (5076,8 грн.*8) = 44 672,14 грн. (за період з 07 квітня 2021 року по 31 грудня 2021 року).

За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за період 2019-2021 р.р. відповідач не обліковується як платник орендної плати та сплату за землю, не декларувала і не сплачувала податкові зобов`язання з орендної плати за землю (а.с.17-18).

З огляду на викладене, відповідач ОСОБА_1 як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегла у себе кошти, які мала сплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України в сумі 44 672 грн. 14 коп.

З огляду на наведені норми матеріального права, доведеність позивачем заявлених позовних вимог, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі, колегія суддів вважає правильним і повністю з ним погоджується, оскільки відновлення порушених прав Криворізької міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, так як предметом позову є стягнення грошових коштів, які остання мала би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Доводи апеляційної скарги в їх сукупності зводяться до невірного розуміння скаржником вимог законодавства та власного тлумачення норм матеріального права. Такі доводи оцінені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження.

Викладене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою у зв`язку з чим підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін із підстав, передбачених 375 ЦПК України.

Оскільки судове рішення залишено без змін, підстав для перерозподілу судових витрат немає, понесені відповідачем витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги залишаються за нею.

Керуючись ст.ст.367,374, 375, 381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргувідповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заочне рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 19 лютого 2024 року.

Головуючий:

Судді: