Рішення

від 19.02.2024 по справі 626/256/24

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/256/24

Провадження № 2-а/626/5/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

19.02.2024 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дудченка В.О.,

за участю секретаря Зінченко Л.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача Руденка В.О.,

представника відповідача Козуба В.О.,

представника відповідача Костіна К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснограді в порядку спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до головного інспектора ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Руденка Вячеслава Олександровича, Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача.

11 січня 2024 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до головного інспектора ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Руденка В.О., Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення в якому просить:

- скасувати постанову ХА №045897 від 29.09.2023 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 грн, винесену головним інспектором ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Руденком Вячеславом Олександровичем про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, а провадження по даній справі закрити.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що 29.09.2023 року головним інспектором ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Руденком Вячеславом Олександровичем винесено оскаржувану постанову яку він вважає незаконною і такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадженням у справі. Він заперечує вчинення адміністративного правопорушення, оскільки оскаржувана постанова винесена за його відсутності та ґрунтується лише на складеному відносно нього протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 77-1 КУпАП Серія ХА №045897 від 18.09.2023 року, в якому викладені обставини не підтверджені доказами та свідками. Вважає, що протокол не може бути визнаний належним доказом по даній справі, оскільки він не є самостійним беззаперечним доказом вчиненні адміністративного правопорушення, і викладені в ньому обставини повинні бути підтверджені іншими доказами. До вказаного адміністративного протоколу не долучено його особистих пояснень від 18.09.2023 року наданих ним на місці події, де він зазначив, що не спалював сухої рослинності, а побачивши, що горить суха рослинність, підійшов до вогню, а в цей час до нього підійшов інспектор і сказав, що палити суху рослинність не дозволено, на що він пояснював інспектору про те, що не підпалював сухої рослинності. Потім він взяв пів відра води та загасив вогонь. Крім того його обмежено у праві на захист, не було надано можливості ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення ні 08.01.2024 року, ні 09.01.2024 року. Розгляд справи відбувся за його відсутності, копію оскаржуваної постанови він отримав лише 01.01.2024 року, про оскаржувану постанову йому стало відомо під час її примусового виконання та після накладення арешту на його грошові кошти. Вказує, що він з поважної причини не з`явився на розгляд справи 29.09.2023 року, оскільки знаходився на обстеженні в Харківському обласному клінічному центрі урології і нефрології ім. В.І. Шаповалова. Крім того він заздалегідь, а саме 22.09.2023 року направи заяву до головного інспектора ВЗНС про те, що з поважних причин він не буде присутній на розгляді справи про адміністративне правопорушення 29.09.2023 року. Він є інвалідом 3 групи і постійно перебуває під наглядом лікарів та проходить постійно обстеження, що також не було враховано при розгляді адміністративного матеріалу. За наведених обставин вважає, що оскаржувана постанова є необ`єктивною, необґрунтованою, винесеною з порушенням встановленого законодавством порядку та за відсутності достатніх даних про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП.

Рух справи в суді.

Ухвалою судді від 24.01.2024 року відкрито провадження за адміністративним позовом в порядку спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду.

Заяви учасників процесу по суті справи та клопотання.

Від відповідачапо справіГоловного управлінняДержавної службиУкраїни знадзвичайних ситуаційу Харківськійобласті 02.02.2024 року надійшов відзив на позовну заяву в якому просять відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення в повному обсязі з наступних підстав.

1.Щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення без присутності Позивача.

В протоколі про адміністративне правопорушення від 29.09.2023 серії ХА № 045897 (далі - Протокол) мається інформація про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що Позивач був повідомлений (підтверджується його підписом в Протоколі). Цей факт вказує на своєчасне сповіщення Позивача про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Також Відповідач 2 проаналізував хід заяви Позивача від 21.09.2023 стосовно його відсутності на розгляді справи про адміністративне правопорушення. Поштове відправлення АТ «Укрпошта» № 6330158690820, яким до Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області направлено заяву Позивача від 21.09.2023, прийнято поштовим відділенням № 63301 (м. Красноград) АТ «Укрпошта» - 22.09.2023. Дане поштове відправлення надійшло до відділення № 63304 (м. Красноград) АТ «Укрпошта» 29.09.2023 та отримано Красноградським РУ ГУ ДСНС України у Харківській області - 03.10.2023, що пізніше ніж дата розгляду відповідної справи про адміністративне правопорушення. Таким чином, Відповідачі ніяким чином не могли знати, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, про поважні причини відсутності на ньому Позивача.

Таким чином Відповідачем 1 було правомірно розглянуто справу про адміністративне правопорушення без присутності ОСОБА_1 .

2.Щодо ігнорування Позивачем свого права на захист у строк, передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення

Відповідач 2 повідомляє, що права ОСОБА_1 на ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, щодо надання відповідних доказів та клопотань, у відповідності до вимог статті 268 КУпАП, діяли до моменту винесення Постанови (до 29.09.2023). Зазначають, що Позивач своє право на ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення не використав (в тому числі, не ініціював), подав до органу ДСНС лише заяву від 21.09.2023 (надійшла, згідно відомостей АТ «Укрпошта», до Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області лише 03.10.2023), в якій зазначено про неможливість ОСОБА_1 перебувати у місці розгляду справи про адміністративне правопорушення з поважних причин.

Таким чином, після закінчення зазначеного строку, можливість та строки ознайомлення зі справою про адміністративне правопорушення, яку складено відповідним органом виконавчої влади (її посадовою особою), передбачені виключено вимогами статей 1, 18 та 20 Закону України «Про звернення громадян».

Також Відповідач 2 повідомляє, що Позивача ніяким чином не було обмежено в праві на захист, оскільки він не повідомляв до моменту розгляду справи про адміністративне правопорушення про можливість користуватися ним юридичною допомогою. Крім цього, Відповідач 2 повідомляє, що на момент розгляду справи жодного захисника Шутєєва О.М. не було.

3.Щодо наявності у Відповідачів доказів, які підтверджують скоєння виключно Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Відповідач 2 повідомляє, що доказами скоєння Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 77-1 КУпАП, у відповідній справі про адміністративне правопорушення є Протокол та долучені до нього відео та фотоматеріали.

Відповідач 1 оцінив усі наявні у нього докази по справі про адміністративне правопорушення, що ґрунтувалося на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та керуючись законом і правосвідомістю правомірно прийшов до висновку стосовно винесення Постанови та накладення на ОСОБА_1 штрафу на суму 4250 грн.

4.Щодо намагання відхилення Позивачем доказів, долучених Відповідачем 1 до Протоколу

Зазначають, що Відповідач 1 оцінив всі наявні у нього докази: Протокол, відео та фотоматеріали, а також проаналізував пояснення, яке Позивач надав (ця особа вказала свої пояснення в примірнику Протоколу Відповідача 1) та встановив вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 77-1 КУпАП. Таким чином, відомості Позивача в позові про те, що Постанова була винесена лише на підставі Протоколу, без урахування та дослідження будь-яких інших доказів по справі, не відповідає дійсності.

На відео, яке долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення чітко зафіксовані відомості, які надав ОСОБА_1 , що він випалює «піньок» - рослинність (час на відео, зафіксований бодікамерою: 07:43:32-07:43:44, 2023/09/18). При цьому, на даному відео зафіксовано, що Позивач своїми діями підтримує горіння (підштовхує горючий матеріал у багатті за допомогою грабель). Таким чином, відеозапис, який зроблений бодікамерою є беззаперечним доказом вини Позивача у скоєнні відповідного адміністративного правопорушення, у розумінні вимог частини 1 статті 251 КУпАП.

5.Щодо зазначення в примірнику Протоколу, який надавався Позивачу, невірної дати його народження

Відповідач 2 вважає, що невірна дата народження Позивача, яка зазначена в його примірнику Протоколу є технічною помилкою. Необхідно зазначити, що дата народження в примірнику Протоколу, який долучений Відповідачем 1 до справи про адміністративне правопорушення, є вірною - 24.07.1976. Також, вірна дата народження Позивача зазначена в Постанові. Крім цього, в матеріалах справи маються інші відомості, які вірно ідентифікують особу Позивача: ідентифікаційний код ( НОМЕР_1 ), паспортні дані, адреса проживання (зазначено самостійно Позивачем в поясненнях Протоколу). Примірник Протоколу, який долучений Відповідачем 1 до справи про адміністративне правопорушення, підписаний Позивачем.

Відповідач 2 повідомляє, що технічна помилка ніяким чином не може виключити вину Позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 77-1 КУпАП, оскільки маються відповідні докази (примірник протоколу в справі, фото- та відеоматеріали) даної вини.

Зазначають, якщо технічна помилка, яка мається у вказаному рішенні суб`єкта владних повноважень, не призвела до спростування факту вчинення винною особою правопорушення, тоді не має підстав для його скасування. Дана правова позиція підтверджується постановою Верховного суду від 14.07.2020 по справі № 808/353/17.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що допущена технічна помилка ніяким чином не звільняє позивача від адміністративної відповідальності за статтею 77-1 КУпАП.

6.Щодо ігнорування Позивачем матеріалів, що надсилалися Відповідачами 1 та 3, через засоби поштового зв`язку

Відповідач 2 проаналізував направлення Відповідачами 1 та 3 примірника Постанови та відповіді на заяву ОСОБА_1 від 21.09.2023 стосовно його відсутності на розгляді справи та встановив, що Позивач систематично їх не отримував, а саме:

- постанова направлена на адресу місця мешкання жінки Позивача ( АДРЕСА_1 поштове відправлення АТ «Укрпошта» №6330404619707) та на адресу його мешкання і реєстрації ( АДРЕСА_2 - поштове відправлення АТ «Укрпошта» №6330404619715). Поштові направлення повернуті до Краснограсдкього РУ ГУ ДСНС України у Харківській області;

- відповідь на заяву ОСОБА_1 від 21.09.2023 стосовно його відсутності на розгляді справи направлено на адресу його мешкання і реєстрації ( АДРЕСА_2 - поштове відправлення АТ «Укрпошта» №6330404615507). Поштове направлення повернуто до Краснограсдкього РУ ГУ ДСНС України у Харківській області.

Таким чином, не отримання Позивачем поштових відправлень АТ «Укрпошта» №6330404619707 та №6330404619715, вказує на факт ігнорування ним матеріалів, які йому направлялися Відповідачами 1 та 3.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що у Позивача є вина у допущеному правопорушенні, Відповідач 2 вважає, що Відповідач 1 правомірно виніс на винну особу оскаржувану постанову.

Позиція учасників судового процесу в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та вказував на процесуальні порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема зазначення не вірної дати його народження, а також вказав, що він не підпалював залишки сухої рослинності, а випалював пеньок.

Відповідач та представники відповідачів в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовної заяви з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, вказали на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений відповідно до Інструкції з оформлення посадовими особами ДСНС матеріалів про адміністративні правопорушення, а постанова винесена 29.09.2023 року уповноваженою особою органу ДСНС відповідно до чинного законодавства з урахуванням всіх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, та технічна помилка в примірнику протоколу позивача ніяким чином не може виключити його вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 77-1 КУпАП. А також зазначили, що ОСОБА_1 здійснювалось випалювання сухої рослинності та її залишків без дотримання Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків, затвердженого Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 12 серпня 2021 року № 541. Зокрема ОСОБА_1 випалював залишки пенька, який є сухою рослинності, про що він не заперечував при виявленні правопорушення (підтверджується відеозаписом), а також не заперечує в судовому засіданні. Позивач до моменту розгляду справи про адміністративне правопорушення жодного доказу відсутності своєї вини, не надав.

Суд вислухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позиція суду.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що головним інспектором ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Руденком Вячеславом Олександровичем, щодо позивача ОСОБА_1 18.09.2023 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ХА №045897 за ч.1 ст.77-1 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 18.09.2023 року о 07:00 год. поблизу території приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , самовільно випалював рослинність без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, згідно наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 12 серпня 2021 року №541, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 р. за № 1311/36933, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до вимог КУпАП.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ХА №045897 за ч.1 ст.77-1 КУпАП ОСОБА_1 отримав 18.09.2023 року, про що мається відмітка в протоколі, крім того в протоколі мається повідомлення про час, дату та місце розгляду протоколу (09:00 год. 29.09.2023 року).

На підставі вказаного вище протоколу головний інспектор ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Руденко Вячеслав Олександрович виніс щодо позивача ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення серії ХА №045897 від 29.09.2023 за ч.1 ст.77-1 КУпАП, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 гривень.

Відповідно до оскаржуваної постанови ОСОБА_1 18.09.2023 року о 07:00 год. поблизу території приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , самовільно випалював рослинність без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, згідно наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 12 серпня 2021 року №541, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 р. за № 1311/36933 за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до вимог КУпАП та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.77-1 КУпАП.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Не погодившись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду з цим позовом, вказуючи на те, що відповідач при притягненні його до адміністративної відповідальності вчинив процесуальні порушення, які виключають його вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, зокрема вказує на зазначення не вірної дати народження в його примірнику протоколу, про розгляд справи за його відсутності, через що він не зміг скористатися правовою допомогою, також вказує на відсутність доказів, які підтверджують вину у вчиненні ним правопорушення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1-2 ст.242-1 КУпАП передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, частиною першою статті 52 , статтями 53, 53-1, 54, 59 - 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарних норм), статтями 78-1, 79, 79-2, статтями 80-83 (крім порушень санітарних норм), частинами першою і третьою статті 85, статтями 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарних норм), статтями 91-1 - 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарних норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Справа про адміністративне правопорушення відповідно до частини першої статті 268 КУпАП розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, а також якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Уповноважені посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку та здійснює державний ринковий нагляд у сфері своєї відповідальності, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до статті 278 КУпАП вирішують такі питання:

чи належить до їх компетенції розгляд цієї справи;

чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

За положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Слід вказати про те, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Отже, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен довести фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справа № 463/1352/16-а.

Згідно статті 77-1 КУпАП, яка складається з двох частин, передбачено відповідальність за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (частина 1), а також за ті самі дії, вчинені в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду (частина 2).

Об`єктивна сторона полягає, зокрема, у вчиненні дій, спрямованих на випалювання сухої природної рослинності або її залишків без відповідного дозволу або з порушенням умов такого дозволу.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення може характеризуватися у формі умислу або необережності.

Згідно ч.3 ст.27 Закону України «Про рослинний світ» та ч.6 ст.39 Закону України «Про тваринний світ» випалювання сухої рослинності або її залишків без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, забороняється.

Порядок випалювання сухої рослинності або її залишків, затверджено наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12.08.2021 № 541 (далі також Порядок №541).

Відповідно до ч. 1ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі№536/583/17).

Як встановлюється зі змісту оскаржуваної постанови серії ХА №045897 від 29.09.2023 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4250,00 грн.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності, згідно з наведеною постановою був протокол про адміністративне правопорушення серії ХА №045897 за ч.1 ст.77-1 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 18.09.2023 року о 07:00 год. поблизу території приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , самовільно випалював рослинність без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, згідно наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 12 серпня 2021 року №541, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 р. за № 1311/36933, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до вимог КУпАП.

При цьому, в матеріалах справи наявна копія відеозапису з камери співробітника ДСНС України щодо фіксації вчинення ОСОБА_1 правопорушення, який є додатками до протоколу, з якого встановлюється, що позивач випалює пеньок вказавши на те, що він на 10 см вище рівня землі, чим заважає йому заїжджати у двір автомобілем. При цьому, на даному відео зафіксовано, що Позивач своїми діями підтримує горіння (підштовхує горючий матеріал у багатті за допомогою грабель).

Крім того в судовому засіданні позивач також вказав, що він саме випалював пеньок.

Слід звернути увагу на те, що розділом ІІ Порядку №541 визначено, що випалювання сухої рослинності допускається виключно у випадку гасіння пожеж в екосистемах пожежно-рятувальними підрозділами (частинами) визначеними статтями 60-63 Кодексу цивільного захисту України за рішенням керівника гасіння пожежі у відповідності до Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 квітня 2018 року № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2018 року за № 802/32254.

Випалювання залишків сухої рослинності допускається у наступних випадках:

для приготування їжі (у печі, на мангалі чи за допомогою іншого обладнання), обігріву оселі (дрова, хмиз, брикети);

у традиційно-культурних цілях (багаття на Івана Купала, тощо). Таке випалювання здійснюється за попереднім узгодженням місця та часу з органами місцевого самоврядування.

Забороняється проводити будь-які випалювання у вітряну погоду, окрім випалювання залишків сухої рослинності у закритих приміщеннях. Розпалювання багать для випалювання залишків сухої рослинності має проводитись у відповідності до Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 та інших норм законодавства.

Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що спалювання залишків сухої рослинності на відкритій території, не у печі, мангалі чи не за допомогою іншого обладнання, є прямим порушенням Порядку №541.

Крім того у відповідності до вимог пункту 2 розділу І Порядку випалювання сухої рослинності терміни вживаються у такому значенні:

У даному Порядку терміни вживаються у такому значенні:

- «випалювання сухої рослинності» - це контрольоване спалювання рослинного покриву на земельних ділянках, що призводить до його знищення;

- «випалювання залишків сухої рослинності» - спалювання спеціально зібраного рослинного матеріалу у відведених для цього місцях;

- «суха рослинність» - сукупність рослинних організмів з відмерлою надземною частиною на певній площі їх природного зростання, у тому числі після покосів;

- «рослинний покрив» - сукупність рослинних угруповань на певній території.

При цьому, залишки сухої рослинності це теж суха рослинність, у якої надземна частина знаходиться у відмерлому стані та у вигляді її решток. Рослинність відноситься до органічного матеріального світу природи. Таким чином, можна стверджувати, що до визначення природної рослинності, яке має більш широке значення, відносяться поняття сухої рослинності та її залишків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно зазначив в матеріалах справи про адміністративне правопорушення посилання, що правопорушник «самовільно випалював рослинність» без дотримання порядку встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища…».

Отже суд вважає, необґрунтованими доводи позивача, про те, що він не вчиняв адміністративного правопорушення передбаченого ст. 77-1 КУпАП, оскільки не підпалював пеньок, так як з наданих доказів до справи підтверджується, що ОСОБА_1 здійснював випалювання сухої рослинності і твердження позивача спростовано відеозаписом, який наявний в матеріалах справи та з якого зокрема встановлюється паління сухої рослинності (пенька), що відноситься також до випалювання рослинності.

Частиною 1 ст. 77-1 КУпАП передбачено, що за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянки із степовою, водно-болотного та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від дев`ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи вимоги вищевказаної норми можна прийти до висновку, що не має ніякої різниці де здійснювалось випалювання рослинності, на території приватного домоволодіння або за його межами, оскільки ця територія знаходиться у населеному пункті м. Красноград Красноградського району Харківської області.

Таким чином, місце скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідає вимогам частини першої статті 77-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення без присутності позивача суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В протоколі про адміністративне правопорушення від 29.09.2023 серії ХА №045897 мається інформація про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що позивач був повідомлений (підтверджується його підписом в протоколі), що вказує на своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Крім того заява позивача від 21.09.2023 року стосовно відсутності ОСОБА_1 на розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до поштового відправлення АТ «Укрпошта» №6330158690820, яким до Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області направлено заяву позивача від 21.09.2023, прийнято поштовим відділенням № 63301 (м. Красноград) АТ «Укрпошта» - 22.09.2023. Дане поштове відправлення надійшло до відділення № 63304 (м. Красноград) АТ «Укрпошта» 29.09.2023 та отримано Красноградським РУ ГУ ДСНС України у Харківській області - 03.10.2023, що пізніше ніж дата розгляду відповідної справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, відповідачі ніяким чином не могли знати, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, про поважні причини відсутності на ньому позивача, який був належним чином сповіщений про час, дату та місце розгляду справи.

Таким чином відповідачем було правомірно розглянуто справу про адміністративне правопорушення без присутності ОСОБА_1 , оскільки його присутність при розгляді матеріалу за вказаною статтею не є обов`язковою у відповідності до ст. 268 КУпАП.

Щодо зазначення в примірнику протоколу, який надавався позивачу, невірної дати його народження суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що дата народження ОСОБА_1 в примірнику протоколу, який долучений Відповідачем 1 до справи про адміністративне правопорушення, є вірною - 24.07.1976. Також, вірна дата народження позивача зазначена в постанові, яка оскаржується. Крім цього, в матеріалах справи маються інші відомості, які вірно ідентифікують особу позивача: ідентифікаційний код ( НОМЕР_1 ), паспортні дані, адреса проживання (зазначено самостійно Позивачем в поясненнях Протоколу). Примірник протоколу, який долучений Відповідачем 1 до справи про адміністративне правопорушення, підписаний позивачем.

А отже вказана технічна помилка ніяким чином не може виключити вину позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 77-1 КУпАП, оскільки маються відповідні докази (примірник протоколу в справі, фото- та відеоматеріали) даної вини.

Відповідно до постанови Верховного суду від 14.07.2020 по справі № 808/353/17, технічна помилка, яка мається у вказаному рішенні суб`єкта владних повноважень, не призвела до спростування факту вчинення винною особою правопорушення, тоді не має підстав для його скасування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що допущена технічна помилка в його примірнику протоколу, ніяким чином не звільняє позивача від адміністративної відповідальності за статтею 77-1 КУпАП, оскільки оскарженню підлягає саме постанова, а не протокол.

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і інші посилання позивача на незаконність оскаржуваної постанови, зокрема про те, що він мав намір скористатись правовою допомогою при розгляді справи про адміністративне правопорушення, оскільки вказане клопотання ним не було заявлене в пояснення в протоколі, а також не направлялось відповідачу по справі.

Відтак, із врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що вина позивача у вчиненні даного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, доведена повністю, факт порушення позивачем правил пожежної безпеки, підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи, що давало підстави для притягнення його до встановленої законом відповідальності та накладення адміністративного стягнення. Такі докази, представлені відповідачем, в силу ст. ст. 251, 252 КУпАП суд вважає належними та допустимими.

Посилання позивача на процесуальні порушення при складенні протоколу та оскаржуваної постанови суд вважає, як намагання уникнути від відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визначені у ч. 1 ст. 34 КУпАП до яких відносяться щире розкаяння винного; відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; вчинення правопорушення неповнолітнім; вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 КУпАП законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Враховуючи, те, що при винесенні постанови стосовно ОСОБА_1 головний інспектор ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Руденко Вячеслав Олександрович не в повній мірі з`ясував усіх обставин, визначених ст. 280 КУпАП, зокрема не врахував характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , майновий стан, оскільки штраф був винесений у більшому розмірі, ніж мінімальний розмір штрафу, який передбачений санкція ч. 1 ст. 77-1 КУпАП.

Зокрема не було враховано тієї обставини, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, що значно погіршує його майновий стан, за вчинення адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 77-1 КУпАП притягується вперше.

А отже суд вважає за доцільне змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення з урахуванням усіх встановлених обставин, зокрема з урахування обставин які пом`якшують та обтяжують відповідальність у справі, враховуючи ступінь вини та майновий стан позивача, та застосувати до ОСОБА_1 захід стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3060,00 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 оскаржив відповідну постанову від 29.09.2023 року, то подвійна сума штрафу з останнього не стягується, а останній повинен сплатити лише основну суму штрафу в розмірі 3060 грн не пізніш як протягом п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, тобто з моменту отримання даної копії рішення.

Висновок за результатами розгляду справи.

Таким чином із урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд також враховує, що положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Керуючись ст. ст.257-263, 286 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного інспектора ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Руденка Вячеслава Олександровича, Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ХА 046897 від 29.09.2023 року винесену головним інспектором ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Руденком Вячеславом Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.77-1 КУпАП та накладення штрафу в сумі 4250 грн, змінити в частині накладення адміністративного стягнення та застосувати до ОСОБА_1 захід стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі сто вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3060 (три тисячі шістдесят) грн 00 коп., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП.

В іншій частині постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ХА №045897 року від 29.09.2023 року - залишити без змін.

Штраф в сумі 3060 грн. має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення тобто з моменту отримання даної копії рішення.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя