Рішення

від 20.02.2024 по справі 134/2030/23

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/2030/23

2/134/53/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 лютого 2024 року

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні смт. Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину за законом, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом,

установив:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах та від мені якої діє адвокат Глушкова О.І., звернулася до суду із позовом про визнання права власності на домоволодіння із належними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташованими у АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на все належне йому майно, яке складається із земельної ділянки та житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 . Даний будинок відноситься до суспільної групи колгоспних дворів. Членами колгоспного двору, станом на 15.04.1991 року були: ОСОБА_1 - голова домогосподарства, ОСОБА_3 - чоловік, ОСОБА_2 - син. Спадкоємцем за законом є також син ОСОБА_2 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 2,0208 га, кадастровий номер 0521986200:03:002:0558, про що отримав свідоцтво про право власності на спадщину за законом 14.11.2017 року, від прийняття спадщини вона відмовилась на користь сина. Однак відповідач не бажає оформити право на спадщину на житловий будинок. Позивач звернувшись до нотаріуса для оформлення спадщини, однак нотаріус через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на житловий будинок, відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину. Тому змушена звернутися до суду із позовом для захисту своїх прав.

29.01.2024 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач-позивач зазначив, що він також є спадкоємцем за законом після смерті його батька ОСОБА_3 на належну йому 1/3 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 . Після смерті батька він прийняв спадщину за законом на земельну ділянку та оформив право власності. До спадщини його батька також належав житловий будинок, який відноситься до суспільної групи колгоспних дворів. Оскільки йому стало відомо про те, що у нього є право на частку у майні колишнього колгоспного двору як члена двору, тому задоволення первісного позову в повному обсязі призведе до порушення його прав на спірний житловий будинок. При звернені до нотаріуса йому було відмовлено в прийнятті заяви про вдачу свідоцтва про право власності на спадщину за законом на житловий будинок, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на даний житловий будинок. Тому він звернувся до суду із вказаним зустрічним позовом та просить визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 29.01.2024 року ОСОБА_2 поновлено строк звернення із зустрічним позовом, прийнято до провадження зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом та об`єднано в одне провадження із первинним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадщину за законом.

В судове засідання представник позивача-відповідача не з`явилася, подала до суду заяву про слухання справи у їх відсутність, зустрічний позов визнають.

Відповідач-позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про слухання справи без його участі, первинний позов визнає, свої позовні вимоги просить задоволити.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою усіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видано 08.12.2016 року виконавчим комітетом Соколівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області, яке міститься в матеріалах справи.

Даними копії свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка після одруження взяла прізвище « ОСОБА_5 », серії НОМЕР_2 , яке видане 13.05.1973 року та знаходиться в матеріалах справи.

Даними копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , яке видано 28.07.1998 року, де батьками ОСОБА_2 зазначені - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Даними довідки № 978 від 18.10.2023 року, яка видана старостою Соколівського старостинського округу Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, про те, що згідно записів по господарської книги № 4/11, особовий рахунок НОМЕР_4 , житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року відносився до суспільної групи колгоспних дворів, склад двору станом на 15.01.1991 року наступний: ОСОБА_1 - голова домогосподарства, ОСОБА_3 - чоловік, ОСОБА_2 - син.

Відповідно копії спадкової справи № 144/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що спадкоємцями за законом є ОСОБА_2 - син та дружина ОСОБА_1 , інших спадкоємців, що зверталися із заявою про прийняття спадщини, матеріали спадкової справи не містять. Син ОСОБА_2 прийняв спадщину на земельну ділянку, що підтверджується його заявою та оформив право на спадщину за законом на земельну ділянку № НОМЕР_5 , яка розташована на території Соколівської сільської ради Крижопільського (на даний час Тульчинського ) району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право на спадщину на частину житлового будинку, яка належала померлому ОСОБА_3 не оформлялося (матеріали спадкової справи не містять таких відомостей).

Відповідно до довідок, які видані приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Питель М.С.: № 181/01-16 від 20.11.2023 року ОСОБА_1 та № 19/01-16 від 13.02.2024 року ОСОБА_2 видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 не представляється можливим за відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно у спадкоємців.

Відповідно до положень ч.1 ст.120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Колгоспний двір - це родинно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб.

Відповідно до ч.2 ст.123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

У відповідності до ст.125 ЦК УРСР при поділі колгоспного двору його майно ділиться між дворами, що знов утворюються, відповідно до часток їх членів і з врахуванням господарських потреб кожного з дворів. Право вимагати поділу колгоспного двору мають повнолітні члени двору, що є членами колгоспу. Поділ майна, належного колгоспному дворові і збереженого після припинення колгоспного двору, провадиться за правилами статей 123 і 126 цього Кодексу.

В силу вимог ст.126 ЦК УPCP працездатний член колгоспного двору втрачає право на частку в майні двору; якщо він не менше трьох років підряд не брав участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Це правило не застосовується, якщо член двору не брав участі у веденні господарства в зв`язку з призовом на строкову військову службу, навчанням в учбовому закладі або хворобою.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про власність», застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору, зокрема: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; згідно зі ст.4 Постанови ВРУ «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.

Тому згідно довідки, яка міститься в матеріалах справи про склад колгоспного двору станом на 15.04.1991 року розмір частки становить кожному члену колгоспного двору по 1/3 кожному, а саме: ОСОБА_1 -1/3, ОСОБА_3 - 1/3, ОСОБА_2 - 1/3.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується наявною копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 08 грудня 2016 року.

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.ч.3, 5 ст.1268 ЦК України).

Відповідно до п.23 постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Таким чином, виникнення права власності на житлові будинки, споруди, в тому числі на житлові будинки, які відносились до колгоспного двору, не залежить від державної реєстрації цього права.

При вирішення спорів щодо майна колишнього колгоспного двору, яке придбане до 15 квітня 1991 року, належить застосовувати норми, що регулювали власність цього двору до вказаної дати, зокрема, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Оскільки, житловий будинок АДРЕСА_1 належить до суспільної групи колгоспний двір, і станом на 15 квітня 1991 року, головою двору являлась ОСОБА_1 , членами цього колгоспного двору були ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , тому спірний будинок є спільною сумісною власністю усіх його членів, кожен з яких має рівну частку у цьому будинку по 1/3 частці.

Колгоспний двір був припинений 15.04.1991 р., коли був введений в дію ЗУ «Про власність», а тому станом на 15.04.1991 р. померлому ОСОБА_3 , позивачу-відповідачу ОСОБА_1 та відповідачу-позивачу ОСОБА_2 належало право власності на 1/3 частки майна у колгоспному дворі, як його члену, що не втратив право на частку в його майні.

Відповідно до ч. 1 ст.15, ч. 1,2ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду за захистом свого права з позовом про визнання такого права.

Суд, дослідивши докази та з`ясувавши обставини справи дійшов висновку, що спадкуванню підлягає 1/3 частина будинку АДРЕСА_1 , яка належала померлому ОСОБА_3 , як члену колгоспного двору, що підтверджується належними та допустимими доказами наявними в матеріалах справи. Оскільки визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, враховуючи те, що нотаріусом відмовлено у вчинені нотаріальної дії щодо видачі позивачам свідоцтва про право на спадщину частку житлового будинку після смерті чоловіка, батька, суд беручи до уваги вищезазначене, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача відповідача ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме визнання за нею частини житлового будинку АДРЕСА_1 , а позовні вимоги відповідача-позивача ОСОБА_2 підлягають задоволенню повністю, а саме визнання за ним частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Вимог про стягнення судових витрат позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом та відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом не заявляли.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2,4,12,13,76-78,83,258-268,273,352-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку цілого житлового будинку з господарськими будівлями (загальною площею 78,3 кв.м., житловою площею 52,1 кв. м., до складу якого входить: житловий будинок - «А», нежитлова прибудова - «а», погріб «а/п», літня кухня -«Б», погріб - «Б/п», гараж - «б», сарай «В», сарай -«в», сарай «в1», криниця - «К», огорожа - «1-3») по АДРЕСА_1 .

В решті позовних вимог відмовити

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку цілого житлового будинку з господарськими будівлями (загальною площею 78,3 кв.м., житловою площею 52,1 кв. м., до складу якого входить: житловий будинок - «А», нежитлова прибудова - «а», погріб «а/п», літня кухня -«Б», погріб - «Б/п», гараж - «б», сарай «В», сарай -«в», сарай «в1», криниця - «К», огорожа - «1-3») по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя