Постанова

від 16.02.2024 по справі 736/1502/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 лютого 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 736/1502/23

Головуючий у першій інстанції Кутовий Ю. С.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/230/24

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої-судді: Шитченко Н.В.,

суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

із секретарями: Піцаном В.М., Зіньковець О.О.,

позивач: Релігійна організація «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) міста Корюківка Чернігівської області»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2023 року у справі за позовом Релігійної організації «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) міста Корюківка Чернігівської області» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні будівлею церкви,

місце ухвалення рішення суду м. Корюківка,

час проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду о 15 год 39 хв,

дата складання повного тексту рішення суду першої інстанції 31 жовтня 2023 року.

У С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року Релігійна організація «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) міста Корюківка Чернігівської області» (далі РО «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії УПЦ (ПЦУ) м. Корюківка) звернулася з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила усунути перешкоди в користуванні будівлею церкви з боку відповідача шляхом зобов`язання останнього звільнити приміщення церкви у зв`язку з відсутністю правових підстав для перебування в приміщенні храму, як колишнього керівника.

Мотивуючи заявлені вимоги, зазначала, що 28 серпня 2022 року були проведені загальні збори релігійної громади УПЦ Свято-Вознесенської парафії м. Корюківка, згідно з якими відбулась зміна конфесійного підпорядкування релігійної громади шляхом входу до складу релігійного об`єднання УПЦ (ПЦУ). Цими ж зборами прийнято рішення викласти Статут у новій редакції з новою назвою релігійної громади позивача у справі. Порядком денним було передбачено питання звернення до правлячого Архієрея Чернігівської єпархії УПЦ (ПЦУ) про призначення настоятеля (керівника) релігійної громади. Указом ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 06 березня 2023 року призначено нового настоятеля РО «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього УПЦ (ПЦУ) м. Корюківка» протоієрея ОСОБА_4 та 09 березня 2023 року в ЄДР внесено відповідні зміни щодо найменування організації та її керівника.

Позивач зазначав, що будівля церкви, розташована по АДРЕСА_1 , належить йому на праві власності на підставі дубліката свідоцтва про право власності від 03 квітня 2023 року. 06 квітня 2023 року настоятель релігійної організації ОСОБА_4 звернувся до колишнього керівника організації ОСОБА_1 з проханням не чинити перешкод у користуванні будівлею церкви, проте відповідач у добровільному порядку ключі від будівлі не віддав та не залишив приміщення, що зумовило звернення з даним позовом.

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2023 року позов задоволено. Усунуто перешкоди в користуванні будівлею церкви, що належить РО «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії УПЦ (ПЦУ) м. Корюківка» з боку ОСОБА_1 шляхом зобов`язання відповідача звільнити приміщення церкви у зв`язку з відсутністю правових підстав для перебування в приміщенні храму, як колишнього керівника. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду незаконним та посилаючись на неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильність дослідження та оцінки доказів, порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та закрити провадження у справі.

Заявник посилається на те, що поза увагою суду залишились наявні непорозуміння та неузгодженість між відповідачем та юридичною особою «Релігійна громада УПЦ Свято-Вознесенської парафії м. Корюківка», які виникли внаслідок проведення 28 серпня 2022 року загальних зборів, за результатами яких з`явилося два протоколи, які мали розбіжності щодо зміни канонічної підлеглості релігійної організації, її керівника та реквізитів.

Відповідач зазначає, що після виявлення наведених фактів релігійна громада УПЦ, як юридична особа, він особисто, як фізична особа, та деякі інші члени релігійної громади УПЦ звернулися до суду за захистом порушених прав. Оскільки громада УПЦ вважає, що протокол зборів, яким змінено назву та керівника релігійної організації, є нечинним і доводить це в судовому порядку, вона продовжує свою діяльність, в тому числі використовує приміщення Свято-Вознесенської церкви для справляння релігійних обрядів віруючих членів релігійної громади УПЦ. Тобто, приміщення церкви використовується юридичною особою, а не відповідачем, як фізичною особою, що свідчить про неналежність відповідача у справі.

Наголошує на тому, що суд першої інстанції формально віднісся до розгляду справи, оскільки відмовив у клопотанні відповідача про допит свідків; проігнорував твердження про фіктивність загальних зборів релігійної громади ПЦУ і наданих на підтвердження цього доказів; залишив поза увагою наявність судових справ, що слухаються в адміністративному та господарському провадженні, щодо визнання результатів зборів релігійної громади ПЦУ та державної реєстрації змін незаконними, що є підставою для зупинення розгляду цієї справи. Зазначає, що суд не намагався з`ясувати обставини спору між релігійною громадою УПЦ та релігійною громадою ПЦУ, пославшись у рішенні лише на докази, надані стороною позивача. Залишились не з`ясованими обставини видачі дублікату свідоцтва про право власності, не досліджувалися дії посадових осіб Корюківської міської ради щодо його видачі та факт існування двох правовстановлюючих документів на приміщення церкви.

Указує на те, що суд неправильно визначив суб`єктний склад, характер та предмет спору, зважаючи на те, що правовідносини щодо користування будівлею Свято-Вознесенської церкви виникли у спорі релігійної організації з її членами, та між релігійними організаціями щодо порядку державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Ураховуючи правові позиції Верховного Суду, спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації, мають розглядатися в порядку господарського судочинства.

Вважає, що ОСОБА_4 не мав повноважень для звернення з цим позовом, оскільки ОСОБА_5 від 06 березня 2023 року, яким підписанта призначено новим керівником релігійної громади ПЦУ, прийнято до моменту державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу релігійної громади УПЦ і видано органом, який не мав повноважень відповідно до діючого Статуту релігійної громади УПЦ.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу у встановлений термін не подавався.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги РО «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії УПЦ (ПЦУ) м. Корюківка», суд першої інстанції виходив з того, що релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. У власності релігійних організацій можуть бути будівлі, предмети культу, об`єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності. Право власності релігійних організацій охороняється законом відповідно до ст. 18 ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації».

Суд указав, що у даній справі спір виник між сторонами з приводу права користування будівлею церкви, яка належить на праві власності РО «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього УПЦ (ПЦУ) м. Корюківка», однак відповідач чинить перешкоди і відмовляється добровільно звільнити приміщення церкви.

Суд апеляційної інстанції погоджується з наведеним висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

У справі встановлено, що 28 серпня 2022 року відбулися загальні збори релігійної громади Свято-Вознесенської Парафії м. Корюківка Чернігівської єпархії, що оформлено протоколом № 1 (а.с. 6-9). За результатами зборів вирішено, в тому числі, по третьому питанню: змінити конфесійне підпорядкування релігійної громади в канонічних та організаційних питаннях шляхом входу до складу релігійного об`єднання УПЦ (ПЦУ), внести зміни і доповнення до Статуту релігійної громади Свято-Вознесенської Парафії м. Корюківка, згідно з якими Статут викладається у новій редакції з новою назвою релігійної громади РО «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії УПЦ (ПЦУ) м. Корюківка»; по четвертому питанню: делегувати голову загальних зборів ОСОБА_6 до правлячого Архієрея Чернігівської єпархії УПЦ (ПЦУ) про призначення настоятеля (керівника) релігійної громади.

Додатком № 1 до протоколу № 1 від 28 серпня 2022 року є список учасників загальних зборів релігійної громади УПЦ Свято-Вознесенської Парафії м. Корюківка, загальною кількістю 162 особи (а.с. 10-14).

Додатком № 2 до протоколу № 1 від 28 серпня 2022 року є список учасників загальних зборів, які проголосували за зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях шляхом внесення відповідних змін до Статуту релігійної громади, загальною кількістю 159 осіб (а.с. 14 зворот-21).

Указом ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 06 березня 2023 року № 07/23 затверджено на посаду настоятеля за сумісництвом РО «Релігійна громада Парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії УПЦ (ПЦУ) м. Корюківка» протоієрея ОСОБА_4 (а.с. 22).

Відповідно до виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09 березня 2023 року здійснено державну реєстрацію РО «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії УПЦ (ПЦУ) м. Корюківка» (код ЄДРПОУ 26211504), із зазначенням керівника організації Шемендюка В.Г. та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи ОСОБА_7 (а.с. 4).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав, сформованим 19 травня 2023 року, нежитлова будівля (церква), розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 597,5 кв м, належить на праві власності РО «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії УПЦ (ПЦУ) м. Корюківка» на підставі свідоцтва про право власності (дублікату) від 26 серпня 2010 року, виданого Корюківською міською радою (а.с. 5).

Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 125, 126-129) підтверджено реєстрацію РО «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії УПЦ (ПЦУ) м. Корюківка Чернігівської області».

За запитом «Свято-Вознесенська парафія м. Корюківка» дані щодо юридичної особи відсутні (а.с. 128-129).

Зі змісту листа Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області на звернення ОСОБА_4 щодо усунення перешкод у користуванні майном, належним РО «Парафія Вознесіння Господнього УПЦ (ПЦУ) м. Корюківка» на праві постійного користування, розташованим по АДРЕСА_1 , вбачається, що під час перевірки заяви встановлено, що між заявником та ОСОБА_1 склалися цивільно-правові відносини в частині правового користування майном релігійної громади, ознаки кримінального та адміністративного правопорушення відсутні, у зв`язку з чим подальший розгляд заяви припинено. Заявнику рекомендовано звернутись з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства (а.с. 24).

З наявних у ЄДРСР даних вбачається, що релігійна громада УПЦ Свято-Вознесенської парафії м. Корюківка зверталась з адміністративним позовом до державного реєстратора Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Москалюк О.Л., в якому просила визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію в ЄДР від 09 березня 2023 року, внаслідок якої у позивача змінено найменування, керівника, редакцію статуту, інформацію для здійснення зв`язку, проведені зміни до установчих документів, тощо. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року позовну заяву релігійної громади залишено без розгляду через те, що ОСОБА_1 , який діяв від імені позивача, не є керівником юридичної особи та не наділений повноваженнями вчиняти дії від імені цієї юридичної особи (а.с. 130).

У травні 2023 році ОСОБА_1 звернувся з аналогічним позовом в порядку адміністративного судочинства до державного реєстратора Москалюк О.Л., мотивуючи його тим, що є членом релігійної громади УПЦ, і внаслідок неправомірних дій відповідача було порушено його право на свободу совісті та віросповідання, вільне волевиявлення членства у відповідній релігійній організації і вибір сповідування релігійного культу, які гарантуються ст. 35 Конституції України та ст. 3 ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації», оскільки відповідач провів незаконну дію по реєстрації змін щодо юридичної особи релігійної громади УПЦ Свято-Вознесенської парафії м. Корюківка Чернігівської області замість проведення реєстрації змін щодо юридичної особи релігійної громади Свято-Вознесенської парафії м. Корюківка Чернігівської області.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до державного реєстратора Москалюк О.Л. про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено (а.с. 131-133). Дійшовши такого висновку, суд виходив з того, що наведені позивачем доводи є абстрактними, не містять обґрунтування негативного впливу оскаржуваної реєстраційної дії на конкретні реальні індивідуально виражені його права, свободи чи інтереси. Суд наголосив, що безпосередньо позивач не є потерпілим від оскаржуваної реєстраційної дії, оскільки вона не спричинила суттєвого негативного впливу саме на позивача і він не зазнав жодної реальної шкоди. Питання про зміну конфесійного підпорядкування релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях шляхом входу до складу релігійного об`єднання УПЦ (ПЦУ) та внесення відповідних змін і доповнень до Статуту релігійної громади прийнято загальними зборами релігійної громади, які були правомочними приймати такі рішення. У свою чергу, відповідно до чинних положень законодавства України, позивач не зобов`язаний підтримувати таке рішення громади та змінювати сповідування релігійного культу, тощо. Зокрема, позивач не позбавлений права дотримуватись близького йому за релігійним переконанням конфесійного підпорядкування, а у випадку не згоди з рішенням про зміну підлеглості релігійної громади утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року залишено без змін (а.с. 134-135).

У 2023 році ОСОБА_8 звернулась з позовом в порядку господарського судочинства до РО «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії УПЦ (ПЦУ) м. Корюківка» про визнання недійсним статуту відповідача у новій редакції, прийнятого на підставі рішення окремих неповноважних осіб від імені релігійної громади Свято-Вознесенської парафії м. Корюківка, обґрунтовуючи його тим, що оспорюваний статут прийнято з порушенням норм чинного законодавства, без дотримання процедур, передбачених діючим на той час статутом, внаслідок чого порушено право позивачки на свободу совісті та віросповідання (а.с. 136).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_8 , Господарський суд Чернігівської області у рішенні від 04 жовтня 2023 року (а.с. 136-140) зазначив, що законодавець наділив загальні збори релігійної організації виключно компетенцією відносно визначення питань щодо зміни канонічного підпорядкування, а також затвердження нової редакції статуту. Позивачкою не доведено належними засобами доказування наведених у позові обставин щодо відсутності у присутніх на загальних зборах 28 серпня 2022 року статусу членів релігійної організації, а також обмеження повноважень на прийняття рішень, зокрема, про зміну підлеглості та внесення відповідних змін до статуту. Рішення загальних зборів, оформлені протоколом № 1, не було оскаржено, а тому результати вказаних зборів чинні та не суперечили чинному законодавству. Нова редакція статуту релігійної громади ПЦУ м. Корюківка могла бути подана на реєстрацію не лише керівником релігійної громади УПЦ м. Корюківка станом на 28 серпня 2022 року, і доказів того, що нова редакція статуту була подана на реєстрацію не уповноваженою загальними зборами релігійної громади УПЦ м. Корюківка особою, позивачкою не надано.

Звернувшись з цим позовом до ОСОБА_1 , РО «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії УПЦ (ПЦУ) м. Корюківка» посилалась на те, що у зв`язку зі зміною конфесійного підпорядкування релігійної громади шляхом входу до складу релігійного об`єднання ПЦУ, новим настоятелем якого призначено протоієрея ОСОБА_4 , відповідач, як колишній настоятель релігійної громади, втратив законні підстави для перебування у приміщенні церкви та користуватися ним.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.

Релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом. Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом (ст. 18 ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації»).

За змістом ст. 8 наведеного Закону релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого ст. 18 цього Закону. Частина громади, незгідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

Частиною 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України). Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Виходячи зі змісту наведених норм та проаналізувавши наявні у справі докази, колегія суддів вважає, що районний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог релігійної організації про усунення перешкод у користуванні будівлею церкви.

У справі встановлено, що рішенням загальних зборів релігійної громади Свято-Вознесенської парафії м. Корюківка Чернігівської єпархії від 28 серпня 2022 року (протокол № 1) змінено підлеглість релігійної громади у канонічних і організаційних питаннях шляхом входу до складу релігійного об`єднання УПЦ (ПЦУ), внесення відповідних змін і доповнень до статуту релігійної громади та змінено назву юридичної особи на «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії УПЦ (ПЦУ) м. Корюківка Корюківського району Чернігівської області». Таким чином, відбулася зміна канонічної підлеглості релігійної організації та її назви, створення іншої юридичної особи шляхом виділу чи поділу не здійснювалось.

Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади.

РО «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії УПЦ (ПЦУ) м. Корюківка» є зареєстрованою у встановленому законом порядку юридичною особою та власником будівлі церкви за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується дублікатом свідоцтва про право власності, виданим 03 квітня 2023 року Корюківською міською радою, та витягом з Державного реєстру речових прав.

На запит апеляційного суду позивачем надано Статут РО «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії УПЦ (ПЦУ) м. Корюківка», який затверджено керуючим Чернігівською єпархією УПЦ (ПЦУ) Архієпископом Чернігівським і Ніжинським Євстратієм 02 вересня 2022 року (а.с. 141-154).

Відповідно до п 4.1 розділу IV Статуту парафія здійснює володіння, користування та розпорядження майном, що належить їй на праві власності та інших правових підставах.

Майно парафії формується з джерел, не заборонених чинним законодавством України, у тому числі за рахунок: безоплатних та благодійних внесків, добровільних пожертвувань юридичних та/або фізичних осіб; продукції (зокрема, релігійного призначення, релігійної літератури тощо) та доходів, одержаних у результаті здійснення нею некомерційної господарської діяльності, а також у результаті здійснення господарської діяльності підприємствами, установами і організаціями, заснованими парафією; доходів від володіння корпоративними правами; майна, придбаного в інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому чинним законодавством України порядку; іншого майна, майнових прав, набутих на підставах, не заборонених чинним законодавством України (п. 4.2 Статуту).

У власності парафії перебувають: будівлі, в тому числі культові споруди, земельні ділянки, предмети культу, об`єкти виробничого, соціального, добродійного, видавничого призначення, транспортні засоби, грошові кошти та інше майно (майнові права), набуте нею за рахунок добровільних пожертвувань або власних коштів, передане державою, територіальними громадами, а також набуте або створене нею на інших законних підставах; грошові надходження від власної некомерційної господарської діяльності (в тому числі від розповсюдження літератури та предметів релігійного вжитку, що здійснюється відповідно до цього Статуту та чинного законодавства України), а також господарської діяльності підприємств, заснованих парафією; інше майно (майнові права), набуте нею на підставах, не заборонених чинним законодавством України (п. 4.3 Статуту).

Позивач реалізує належне йому право власності (в тому числі право користування) в порядку, визначеному ст. 316, 317, 321 ЦК України, ст. 18 ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації» та п. 4.1, 4.2, 4.3 Статуту релігійної організації.

Для задоволення вимог власника достатньо встановити факт наявності перешкод у здійсненні ним своїх правомочностей, що об`єктивно існують. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Підставою судового захисту є наявність доведеного факту порушення прав позивача з боку відповідача, яке існує на момент прийняття судового рішення, а підставою для задоволення негаторного позову є доведений факт обмеження або перешкоджання, створення реальних перешкод у здійсненні права власності, триваючий характер такого правопорушення, наявність у момент звернення до суду.

Позивач послався на те, що його права власника порушуються відповідачем, який є колишнім настоятелем храму та колишнім керівником релігійної громади Свято-Вознесенської парафії м. Корюківка Чернігівської єпархії, який не звільняє спірне приміщення, створює релігійній громаді перешкоди у користуванні будівлею церкви.

ОСОБА_1 стверджував про наявність судових справ, розгляд яких триває в порядку господарського та адміністративного судочинства, предметом спору в яких є недійсність нового статуту юридичної особи та визнання протиправною державної реєстрації змін до відомостей про неї. Ці твердження відповідача апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що на час ухвалення оскаржуваного рішення у даній справі (24 жовтня 2023 року) провадження у справах, на які посилається відповідач, завершено і судові рішення набрали законної сили.

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_8 про оскарження дій державного реєстратора стосовно державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу релігійної громади УПЦ Свято-Вознесенської парафії м. Корюківка Чернігівської області та визнання недійсним статуту РО «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії УПЦ (ПЦУ) м. Корюківка» у новій редакції судами розглянуто по суті та винесено рішення про відмову у їх задоволенні.

Отже, колегія суддів виходить з того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів незаконності рішення загальних зборів релігійної громади від 28 серпня 2022 року, оформленого протоколом № 1, або реєстрації у встановленому законом порядку у новій редакції статуту юридичної особи, в тому числі права власності на будівлю церкви. Документи, що посвідчують реєстрацію РО «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії УПЦ (ПЦУ)» як юридичної особи, її право власності, також статут релігійної організації є чинними і в належний спосіб їх правомірність не спростовано.

Апеляційний суд відхиляє твердження скаржника про незаконність отримання позивачем дублікату правовстановлюючого документу на приміщення церкви, оскільки наведені доводи не стосуються предмету спору у даній справі.

Матеріалами справи не підтверджено доводи відповідача про наявність спору між релігійною громадою УПЦ та релігійною громадою ПЦУ за користування будівлею церкви з огляду на те, що релігійної громади Свято-Вознесенської парафії м. Корюківка Чернігівської області, як юридичної особи, на час розгляду справи не існує, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 126-129). В установленому законом порядку як юридичну особу зареєстровано позивача РО «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії УПЦ (ПЦУ) м. Корюківка Чернігівської області» (а.с. 125).

Відповідачем не надано доказів того, що частина громади, незгідна з рішенням про зміну підлеглості, утворила нову релігійну громаду, яку ОСОБА_1 очолив, та намагалась укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем), через що між двома релігійними громадами виник спір.

ОСОБА_1 , як фізична особа, а не очільник релігійної громади, позивався в порядку адміністративного судочинства до державного реєстратора Москалюк О.Л., вимагаючи визнати протиправними дії відповідача та зобов`язати вчинити певні дії.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року позовну заяву релігійної громади УПЦ Свято-Вознесенської парафії м. Корюківка до державного реєстратора Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Москалюк О.Л. про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії в ЄДР від 09 березня 2023 року залишено без розгляду через те, що ОСОБА_1 , який діяв від імені позивача, не є керівником юридичної особи та не наділений повноваженнями вчиняти дії від імені цієї юридичної особи.

Ураховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для висновку про те, що відповідач діє як очільник релігійної громади УПЦ Свято-Вознесенської парафії м. Корюківка та від її імені. Таким чином, ОСОБА_1 , як фізична особа, є належним відповідачем у справі за позовом РО «Релігійна громада парафія Вознесіння Господнього Чернігівської єпархії УПЦ (ПЦУ)» про усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги з приводу необхідності розгляду даної справи в порядку господарського судочинства.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК визначено, що до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово визначала критерії розмежування справ між цивільною та господарською юрисдикціями, визнавши юрисдикцію господарського суду у справах про спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи. Спори за участю громадського об`єднання зі статусом юридичної особи як учасника цивільних правовідносин підлягають розгляду у судах відповідно до вимог як ЦПК, так і ГПК залежно від змісту позовних вимог та сторін такого спору.

Цей позов подано релігійною організацією до ОСОБА_1 , як фізичної особи, яка не являється її членом, про усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном, які відповідач створює через те, що до зміни підлеглості релігійної громади був її очільником. Тобто спір між сторонами виник не з приводу створення, діяльності, управління або припинення діяльності такої юридичної особи, а з приводу відсутності правових підстав для перебування ОСОБА_1 у приміщенні храму. Отже, посилання скаржника на неврахування при вирішенні спору правових позицій Верховного Суду, наведених в апеляційній скарзі, відповідно до яких спори між релігійною організацією та її учасником відносяться до спорів щодо управління такою юридичною особою і мають розглядатися в порядку господарського судочинства, не беруться до уваги, оскільки ґрунтуються на невірному та довільному тлумаченні скаржником положень правових норм.

Апеляційний суд відхиляє доводи відповідача про відсутність у ОСОБА_4 повноважень на звернення з даним позовом, оскільки відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09 березня 2023 року внесено запис про ОСОБА_4 як керівника юридичної особи, розташованої за адресою: Чернігівська обл., Корюківський район, м. Корюківка, вул. Вознесенська, 1а, який має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності (а.с. 4). З цим позовом релігійна громада звернулась у липні 2023 року, тобто на час звернення до суду повноваження діяти від імені юридичної особи як її керівник Шемендюк В.Г. мав, що узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 58 ЦПК України.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлено наявність перешкод з боку відповідача у користуванні та розпорядженні належним релігійній громаді майном, апеляційний суд погоджується з висновком районного суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги наведені обставини, апеляційний суд доходить висновку про те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на відповідних положеннях законодавства. Суд першої інстанції правильно визначив наявність правових підстав для задоволення позовних вимог релігійної організації, а доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують і не дають підстав для скасування правильного по суті судового рішення.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2023 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 лютого 2024 року.

Головуюча: Н.В. Шитченко

Судді: Н.В. Висоцька

О.Є. Мамонова