Справа № 405/2903/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
22 січня 2024 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого-судді: Драного В.В.
при секретарі: Дятел О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Міської ради міста Кропивницького» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Яшан Ю.Б. звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Міської ради міста Кропивницького» про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 151 075,00 грн. та моральної шкоди в сумі 100 000,00 грн., завданих внаслідок залиття квартири. В обґрунтування позову вказала, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 03.11.2015 року. У 2021 році позивач повністю відремонтувала квартиру, зробила капітальний ремонт. 17.02.2023 року сталося затоплення квартири позивача холодною водою внаслідок недбалого ставлення мешканців квартири АДРЕСА_2 , що розташована над квартирою позивача. По факту залиття 17.02.2023 року квартири позивача комісією КП «ЖЕО №2 КМР» був складений акт обстеження квартири після залиття. Причиною затікання, що сталося на системі холодного водопостачання є разове затікання з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 . Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1703/23 від 12.04.2023 року складеного судовим експертом Таран О.С.: залиття квартири АДРЕСА_1 , яке відбулось 17.02.2023 року здійснювалося з розташованої поверхом вище квартири АДРЕСА_3 ; вартість відновлювальних робіт з усунення наслідків залиття квартири АДРЕСА_1 , нині в діючих цінах на будівництво, складає 151075,00 грн. з ПДВ; розмір матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , складає 145993,00 грн.
Зазначає, що після затоплення мешкати в квартирі було неможливо, оскільки квартира була вся залита та потребувала просушки, а факт залиття відбувся 17.02.2023 року.
Таким чином, сума спричиненої позивачу матеріальної шкоди внаслідок затоплення квартири становить 151075,00 грн.
Також позивач вказує, що у зв`язку з залиттям квартири позивач зазнала моральних страждань, оскільки тільки у 2021 році вона зробила у квартирі капітальний ремонт. Внаслідок залиття у позивача в житті відбулись зміни, через хвилювання та моральні страждання, оскільки куплені позивачем речі, меблі, одяг, техніка, дитячі речі та іграшки зазнали пошкодження. Квартира не була придатна до проживання. Всі ці обставини в сукупності позбавили позивача можливості нормально вести свій побут, працювати. Внаслідок залиття квартири позивач отримала нервовий зрив, негативні емоції та переживання. Розмір моральної шкоди внаслідок залиття квартири позивач оцінює в розмірі 100 000,00 грн.
За таких обставин, посилаючись на норми діючого законодавства, просить стягнути з відповідача на її користь 251075,00 грн. у відшкодування шкоди завданої залиттям квартири, а також стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2510,00 грн. та 5018,58 грн. вартість проведення будівельно-технічної експертизи. Про стягнення з відповідача судових витрат на правничу (правову) допомогу позивачем не заявлено.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02.05.2023 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
27.06.2023 року за вх. № 16266 до суду від представника КП «ЖЕО №2 КМР» Сирота Тетяни надійшли письмові пояснення, в яких вказано, що 17.02.2023 року до КП «ЖЕО №2» поступила заявка від мешканців квартири АДРЕСА_4 про залиття їх квартири. При виїзді на місце, квартира АДРЕСА_5 була обстежена комісією КП «ЖЕО №2», та було виявлено, що залиття квартири відбулось з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 , причиною затікання стало разове затікання на системі холодного водопостачання з квартири АДРЕСА_3 . По факту обстеження був складений акт. При обстеженні 19.02.2023 року та 20.02.2023 року квартири АДРЕСА_2 слідів затікань по стелі та стінам не виявлено.
Ухвалою суду від 18.09.2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
22.01.2024 року за вх. № 1678 від представника позивача адвоката Яшан Ю.Б. до суду надійшла заява, в якій вона позовні вимоги підтримала, посилаючись на викладене в позовній заяві, просила позов задовольнити та провести розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Представник КП «ЖЕО №2 КМР» Сирота Тетяна подала до суду заяву про проведення розгляду справи без участі представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась відповідно до вимог ст. ст. 128-131 ЦПК України, заяв, клопотань до суду не надходило, правом подання відзиву на позовну заяву не скористалась.
Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини першої статті15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 13-15,16).
Відповідно достатті 151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (положення ст. ст.317,319,322 ЦК України).
За змістом положень частини третьоїстатті 386 ЦК Українивласник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах першій, другійстатті 22 ЦК Українивизначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.
Статтею 1166 ЦК Українипередбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положеньЦК Українищодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди. Натомість, на позивача покладається обов`язок доведення наявності шкоди, її розмір та причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і шкодою.
Відповідно достатті 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.
Згідно ч. ч. 1, 5ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Положеннямистатті 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріалами справи підтверджується, що 20.02.2023 року комісією КП «ЖЕО №2» КМР», у складі заступника начальника Резніченко О.В, майстра з експлуатації та ремонту житлового фонду Андрущук О.Б., юриста Сироти Т.О., слюсаря-сантехніка ОСОБА_3 складено акт обстеження кв. АДРЕСА_1 після затікання з вище розташованої кв. АДРЕСА_7 , що сталося 17.02.2023 року. В акті вказано, що причиною затікання, що сталося на системі холодного водопостачання є разове затікання з вище розташованої кв. АДРЕСА_2 . Пошкодження локалізовані наступними приміщеннями: 1-коридор; 4-житлова кімната; 5-житлова кімната; 6-ванна; 7-санвузол (туалет) (а.с.9).
Висновком експерта Центральної експертно кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України № 1703/23 від 27.04.2023 року, встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_1 , яке відбулось 17.02.2023 року здійснювалося з розташованої поверхом вище квартири АДРЕСА_3 .
Вартість відновлювальних робіт з усунення наслідків залиття квартири АДРЕСА_1 , в нині в діючих цінах на будівництво, складає 151075,00 грн. з ПДВ
Розмір матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , складає 145993,00 грн.(а.с. 17-22).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач належними та допустимими доказами довела наявність завданої їй шкоди внаслідок залиття квартири, її розмір та причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і шкодою.
Позивач просить відшкодувати їй матеріальну шкоду в розмірі 151075,00 грн., обґрунтовуючи таку вимогу посилається на доказ у справі висновок експерта, однак експерт прийшов до висновку, що розмір матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , складає 145993,00 грн.
За таких обставин, враховуючи, що позивач просить відшкодувати їй матеріальну шкоду, на користь позивача необхідно стягнути з відповідача 145993,00 грн. навідшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.
За приписами ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала у випадку якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
За змістомст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від:
1) характеру правопорушення;
2) глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації;
3) ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування;
4) інших обставин, які мають істотне значення.
У пункті 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Так, відповідно до п.3 Постанови, під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може проявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно з ч. 2 п. 5 Постанови, доведенню підлягають: наявність моральної шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, наявність вини останнього в заподіянні шкоди.
Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Оскільки суд прийшов до висновку, що вина відповідача у заподіянні шкоди позивачу залиттям квартири доведена, суд вважає, що позивач такожзазнала моральної шкоди, яка полягає в моральних переживаннях через пошкодження житла, занепокоєнні, моральному напруженні, витрати додаткового часу для захисту своїх інтересів, що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків позивача через неможливість продовження активного громадського життя.
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїмхарактером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).
Визначаючи розмір моральної шкоди суд керується засадами розумності та справедливості і вважає, що розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 15000,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджено, що за подання даного позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2510,75 грн.(а.с. 33), а також сплачено вартість судової еспертизи в сумі 5018,58 грн. (а.с. 10), загалом 7529,33 грн.
Пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача з відповідача підлягає стягенню 4827,91 грн. (стягнуто 160 93,00 ? судові витрати 7529,33 / просила 251075,00) сплачених судових витрат понесених позивачем.
Керуючись ст.ст. 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Міської ради міста Кропивницького» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована: АДРЕСА_8 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_9 ), в якості відшкодування матеріальної шкоди заданої внаслідок залиття квартири в сумі 145993 (сто сорок п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована: АДРЕСА_8 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_9 ), в якості відшкодування моральної шкоди заданої внаслідок залиття квартири в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована: АДРЕСА_8 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_9 ), судові витрати понесені позивачем по справі в сумі 4827 (чотири тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 91 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В порядку статті 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда В.В. Драний
Суд | Ленінський районний суд м.Кіровограда |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2024 |
Оприлюднено | 22.02.2024 |
Номер документу | 117134900 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої майну фізичних або юридичних осіб |
Цивільне
Ленінський районний суд м.Кіровограда
Драний В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні