Постанова

від 19.02.2024 по справі 911/1411/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2024 р. Справа№ 911/1411/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Тищенко О.В.

Коробенка Г.П.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) апеляційну скаргу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хендлінгова компанія "Авіасервіс"

на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2023 (повний текст складено 31.07.2023)

у справі № 911/1411/23 (суддя Грабець С.Ю.)

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хендлінгова компанія "Авіасервіс"

про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У травні 2023 року Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хендлінгова компанія "Авіасервіс" (далі - ТОВ "Хендлінгова компанія "Авіасервіс", відповідач) про стягнення штрафу в сумі 59 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Генеральною угодою №02.1-14/4-06 про умови здійснення господарської діяльності з надання послуг з технічного обслуговування ПС від 01.08.2019 в частині надання позивачу довідок про чистий дохід, отриманий від надання послуг з технічного обслуговування повітряних суден на території аеропорту "Бориспіль" за період: I, II, III та IV квартали 2022 року, у зв`язку з чим відповідачу нараховано передбачений умовами Генеральної угоди штраф, який останній на вимогу позивача не оплатив.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.07.2023 у справі № 911/1411/23 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з ТОВ "Хендлінгова компанія "Авіасервіс" на користь ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 59 500,00 грн штрафу та 2 684,00 грн витрат на сплату судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем були порушені строки надання довідок про чистий дохід, отриманий від надання послуг з технічного обслуговування повітряних суден на території аеропорту "Бориспіль", передбачені умовами Генеральної угоди №02.1-14/4-06 про умови здійснення господарської діяльності з надання послуг з технічного обслуговування ПС від 01.08.2019, наслідком чого є застосування до відповідача відповідальності, передбаченої пунктом 3.8 додаткової угоди №1 до Генеральної угоди. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, суд першої інстанції визнав його обґрунтованим та таким, що відповідає умовам Генеральної угоди та вимогам чинного законодавства.

Поряд з цим, відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про зменшення розміру неустойки до 10 000,00 грн, оскільки суд першої інстанції визнав його необґрунтованим та недоведеним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ТОВ "Хендлінгова компанія "Авіасервіс" 11.08.2023 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2023 та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір неустойки, що стягується з відповідача, до 10 000 грн, в іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушені норми матеріального та процесуального права, а також не повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи.

Так, скаржник зазначає, що суд першої інстанції при розгляді клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій помилково ототожнив підстави та умови для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (стаття 617 Цивільного кодексу України) з підставами та умовами зменшення розміру штрафних санкцій (стаття 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України), які можуть бути застосовані до боржника у зв`язку з настанням такої відповідальності.

Помилкове застосування судом першої інстанції у спірних правовідносинах норм матеріального права, за твердженням відповідача, призвело до неналежної оцінки обставин, які підтверджують наявність беззаперечних підстав і умов для зменшення штрафних санкцій (відсутність збитків у позивача; заявлена до стягнення неустойка є надмірним тягарем для відповідача; тяжкий майновий стан відповідача), та до неправильного вирішення спору у даній справі.

Скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що повний текст рішення суду першої інстанції відповідач не отримував, про нього дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, на якому оскаржуване рішення оприлюднене 02.08.2023.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 матеріали апеляційної скарги ТОВ "Хендлінгова компанія "Авіасервіс" у судовій справі № 911/1411/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А., судді - Тищенко О.В., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1411/23; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ "Хендлінгова компанія "Авіасервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2023 у справі №911/1411/23 до надходження до суду матеріалів справи.

31.08.2023 матеріали справи № 911/1411/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи у зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відрядженні.

Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2023 матеріали апеляційної скарги ТОВ "Хендлінгова компанія "Авіасервіс" у судовій справі № 911/1411/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А., судді - Тищенко О.В., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Хендлінгова компанія "Авіасервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2023 у справі № 911/1411/23, розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу та відповідь на відзив в установлені судом строки.

Також, зазначеною ухвалою суд апеляційної інстанції залишив без розгляду клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2023 у справі 911/1411/23, встановивши, що строк на апеляційне оскарження рішення не є пропущеним.

Позиція інших учасників справи.

17.10.2023 від ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" надійшов відзив на апеляційну скаргу (надісланий поштою 13.10.2023), в якому позивач заперечує проти аргументів апеляційної скарги відповідача, вважає їх необґрунтованими та такими, шо не відповідають чинному законодавству, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 01.08.2019 між ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (аеропорт) та ТОВ "Хендлінгова компанія "Авіасервіс" (компанія) була укладена Генеральна угода №02.1-14/4-06 про умови здійснення господарської діяльності з надання послуг з технічного обслуговування ПС (далі - Угода).

Додатковою угодою №1 від 07.02.2020 до Угоди сторонами внесено зміни і доповнення до Угоди, виклавши в новій редакції наступні її пункти: 2.2.8, 2.2.14, 2.2.15, 3.8, а також доповнено Угоду Додатком №14, який є невід`ємною частиною Угоди.

Додатковою угодою №2 від 28.08.2020 до Угоди сторонами узгоджено внести зміни і доповнення до Угоди шляхом викладення в новій редакції пунктів: 2.2.15, 2.2.17, 2.3.4, 4.3, 9.5; Додатків: №4, №6, №12,; таблиці Параграфу 12; виключено з Угоди Додаток №14; по всьому тексту Угоди змінено вираз "контрольована зона, стерильна зона, зона обмеженого доступу, що охороняється" на "контрольована зона, зона обмеженого доступу, що охороняється" у всіх відмінках.

Згідно з пунктом 1.1 Угоди аеропорт забезпечує компанії можливість здійснювати авіаційну діяльність (надання послуг з технічного обслуговування ПС) на території аеропорту "Бориспіль" з використанням інфраструктури аеропорту, а компанія зобов`язується сплачувати аеропорту плату за це.

Відповідно до пункту 3.1 Угоди розмір плати, яку має сплачувати компанія за створення та підтримання аеропортом необхідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення компанією господарської діяльності в ДП МА "Бориспіль" з надання послуг з ТО ПС з використанням інфраструктури аеропорту у відповідності з Правилами та на умовах цієї угоди становить: 3% (без урахування ПДВ) від квартального чистого доходу отриманого компанією від здійснення діяльності з ТО ПС + (плюс) щомісячна фіксована плата у розмірі 6 000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп.) (без урахування ПДВ). Нарахування ПДВ здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 3.2 Угоди визначено, що інформацію про розмір чистого доходу, компанія щоквартально надає бухгалтерії аеропорту до 12 (дванадцятого) числа місяця, що слідує за звітним кварталом у вигляді довідки про розмір чистого доходу (далі - довідка). Дана довідка має містити в собі інформацію про розмір чистого доходу, отриманого від надання послуг з ТО ПС на території аеропорту "Бориспіль". Така довідка має бути підписана керівником та головним бухгалтером компанії (за наявності такої посади). Протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання довідки про розмір чистого доходу, аеропорт виписує відповідачу рахунок та Акт.

За змістом пункту 3.3 Угоди рахунки та Акти на фіксовану плату аеропорт виписує щомісячно до 10 числа кожного місяця.

Умови пункту 3.4 Угоди передбачають, що представник компанії самостійно отримує в бухгалтерії аеропорту рахунки на здійснення плати згідно з п. 3.1 цієї Угоди та Акти:

-в строк до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, що слідує за звітним кварталом - рахунки та акти для оплати 3 % (без урахування ПДВ) від квартального чистого доходу отриманого компанією від здійснення діяльності з ТО ПС;

-в строк до 15 числа кожного місяця - рахунки для оплати щомісячних фіксованих платежів.

У разі неотримання представником компанії рахунків у строки, що вказані вище, аеропорт направляє рахунки та акти компанії на адресу е-mail.

Сторони домовились, що датою отримання рахунків та Актів буде вважатися 15-е (п`ятнадцяте) число кожного місяця (для оплати щомісячних фіксованих платежів) або кожне 15-е (п`ятнадцяте) число місяця, що слідує за звітним кварталом (для оплати 3 %), незалежно від дати їх фактичного отримання представником компанії.

Пунктом 3.5 Угоди встановлено, що оплата рахунків аеропорту здійснюється компанією протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати їх отримання. Оплата здійснюється на відповідний поточний рахунок аеропорту, що вказаний в параграфі 11 Угоди.

Згідно з пунктом 3.8 Угоди (у редакції Додаткової угоди №1 до Угоди) сторони узгодили, що у випадку порушення строків надання Довідки за звітний період компанія сплачує аеропорту неустойку у розмірі 100,00 (сто) грн (без ПДВ) за кожен календарний день прострочення терміну.

Відповідно до пункту 4.1 Угоди, ця угода набуває чинності з моменту її підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2019 року (включно). Якщо угода підписується сторонами окремо, датою підписання вважається більш пізня дата.

Якщо за 60 днів до закінчення терміну дії угоди жодна із сторін офіційно не повідомить іншу сторону про припинення строку дії угоди, угода вважається продовженою на кожний наступний календарний рік (пункт 4.2 Угоди).

Вважаючи, що відповідач порушив умови укладеної Угоди щодо надання довідок за І-ІІІ квартали 2022 року, позивач, керуючись пунктом 3.8 Угоди нарахував відповідачу неустойку у загальній сумі 51 800,00 (по довідкам за кожний квартал окремо) на направив 18.01.2023 відповідачу на електронну адресу зазначену в Угоді: dir@airservice.com.ua рахунок-фактуру №2/1 від 13.01.2023 для сплати зазначеної суми неустойки.

24.01.2023 на адресу позивача надійшли від відповідача Довідки про розмір чистого доходу, а саме: № 5 від 23.01.2023 за І квартал 2022 року, № 6 від 23.01.2023 за ІІ квартал 2022року, №7 від 23.01.2023 за ІІІ квартал 2022 року, №8 від 23.01.2023 за IV квартал 2022 року.

Після отримання вказаних Довідок позивач нарахував відповідачу неустойку у загальному розмірі 7 700,00 грн (по довідках за кожний квартал окремо з урахуванням дати подання Довідок, в тому числі за IV квартал 2022 року) та надіслав 15.02.2023 відповідачу на електронну адресу зазначену в Угоді: dir@airservice.com.ua рахунок-фактуру №2/12 від 14.02.2023 для сплати зазначеної суми неустойки.

Проте, відповідач суму нарахованої неустойки не сплатив, у зв`язку із чим позивач звернувся до господарського суду із даним позовом про стягнення з відповідача 59 500,00 грн договірної неустойки за ненадання довідок про чистий дохід, отриманий від надання послуг з технічного обслуговування повітряних суден на території аеропорту "Бориспіль".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі укладеної ними Генеральної угоди №02.1-14/4-06 про умови здійснення комерційної діяльності з надання послуг з наземного обслуговування ПС (повітряних суден), яка за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Угода укладена належним чином, підписана повноважними особами, у встановленому порядку не визнана недійсною, отже, є чинною та обов`язковою для виконання сторонами.

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення неустойки за порушення строків надання відповідачем Довідок про розмір чистого доходу, отриманого від надання послуг з технічного обслуговування повітряних суден на території аеропорту "Бориспіль" за відповідні квартали.

Згідно з приписами статтею 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, які кореспондують з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтю 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За узгодженими сторонами у пункті 3.2 Угоди умовами, інформацію про розмір чистого доходу компанія щоквартально надає бухгалтерії позивача до 12 числа місяця, що слідує за звітним кварталом у вигляді Довідки про розмір чистого доходу. Дана Довідка має містити в собі інформацію про розмір чистого доходу, отриманого від надання послуг з технічного обслуговування повітряних суден на території аеропорту "Бориспіль". Така Довідка має бути підписана керівником та головним бухгалтером відповідача (за наявності такої посади). Протягом 3 робочих днів після отримання Довідки позивач виписує відповідачу рахунок та Акт.

Конкретний розмір чистого доходу має значення для правовідносин сторін, оскільки з умов пунктів 3.1, 3.2 Угоди слідує, що від величини чистого доходу відповідача безпосередньо залежить нарахування відповідачу розміру плати за послуги з технічного обслуговування повітряних суден на території аеропорту "Бориспіль".

Отже, належне виконання відповідачем обов`язку, встановленого пунктом 3.2 Угоди щодо надання позивачу Довідок про чистий дохід отриманого відповідачем від здійснення діяльності на території аеропорту, надає позивачу можливість своєчасно та в повному обсязі визначити вартість наданих послуг, які передбачені пунктом 1.1 Угоди і підлягають сплаті (відшкодуванню) відповідачем позивачу за умовами цієї Угоди.

Умовами Угоди не встановлено примірної форми відповідної Довідки про чистий дохід, проте, чітко визначена мета цієї Довідки, а саме, розрахунок розміру вартості наданих позивачем послуг. Отже, вказана Довідка повинна містити у собі інформацію, яка б дала змогу позивачу виконати свої обов`язки, визначені Договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач Довідки про розмір чистого доходу, отриманого від надання послуг з технічного обслуговування повітряних суден на території аеропорту "Бориспіль" за І-IV квартали 2022 року надав позивачу лише 24.01.2023.

Відповідачем вказані обставини не спростовуються.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем неналежно, з порушенням встановленого строку, виконано обов`язок щодо надання позивачеві відповідних Довідок за І-IV квартали 2022 року, передбаченого умовами пункту 3.2 Угоди.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217 та частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до положень частини 4 статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній, грошовій сумі або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті 3.8 Угоди (у редакції Додаткової угоди №1 до цієї Угоди) сторони узгодили, що у випадку порушення строків надання Довідки за звітний період відповідач сплачує позивачу неустойку у розмірі 100,00грн без ПДВ за кожен календарний день прострочення терміну.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується неустойка і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №916/1777/19).

Суд апеляційної інстанції встановив, що умовами Угоди сторони не передбачили можливості нарахування неустойки понад шість місяців.

Таким чином, належний до стягнення розмір неустойки повинен бути визначний з урахування положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, тобто за 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем нарахована неустойка в загальній сумі 59 500,00 грн, а з розрахунку вбачається, що по Довідці за І квартал 2022 року неустойка нараховувалась за 286 днів прострочення в розмірі 28 600,00 грн, по Довідці за ІІ квартал 2022 року - за 195 днів прострочення в розмірі 19 500,00 грн, по Довідці за ІІІ квартал - за 103 дні прострочення в розмірі 10 300,00 грн, по Довідці за IV квартал 2022 року - за 11 днів прострочення в розмірі 1 100,00 грн (початок нарахування 13-й день кожного наступного місяця, що слідує за звітним кварталом, закінчення нарахування - 23.01.2023).

З наведеного розрахунку убачається, що позивачем при пред`явленні позову про стягнення неустойки не враховано, що відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Угодою не передбачено нарахування неустойки понад передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України шестимісячний строк від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не погоджується із здійсненим позивачем розрахунком та заявленою до стягнення сумою визначеної за таким розрахунком неустойки, оскільки позивачем не враховано зазначені законодавчі обмеження.

У зв`язку з встановленими обставинами, судом апеляційної інстанції, зважаючи на приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, здійснено власний розрахунок та визначено, що обґрунтований розмір неустойки за порушення відповідачем свого зобов`язання з надання Довідок про чистий дохід за звітні квартали 2022 року становить 48 000,00 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про стягнення неустойки з відповідача підлягають частковому задоволенню, а саме в межах нарахування таких штрафних санкцій за шестимісячний строк від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. В частині стягнення неустойки в розмірі 11 500,00 грн позовні вимоги ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" є безпідставними, у їх задоволенні слід відмовити.

Стосовно відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки до 10 000,00 грн, колегія суддів зазначає таке.

Так, частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності кількох умов: якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов`язання збитків; за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

При чому законодавцем не визначено переліку таких обставин. Це питання вирішується на підставі аналізу конкретної ситуації. Зокрема, істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов`язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.

У свою чергу норми статті 233 Господарського кодексу України визначають як обставини, що беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть учать у зобов`язанні, не лише майнові, але і інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Правила частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), майновий стан сторін.

Водночас, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Отже, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19.

При цьому, ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/201 та у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 25.02.2020 у справі №903/322/19, від 07.04.2020 у справі № 904/1936/19, від 12.05.2020 у справі №910/9767/19, від 29.04.2020 у справі № 917/693/19 та від 26.05.2020 у справі №916/2586/19.

Слід також зазначити, що чинним законодавством України не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Тому, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №911/867/19 та 25.02.2020 у справі №904/2542/19)

Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач посилався не те, що несвоєчасне виконання ним своїх зобов`язань з надання позивачу Довідок про розмір чистого доходу спричинене військовою агресією та введенням воєнного стану в Україні, через настання яких відповідач практично повністю припинив основну діяльність, у зв`язку з чим трудові договори з найманими працівниками були призупинені, що підтверджується наказом від 24.03.2022 №3-адм, копія якого наявна в матеріалах справи.

Також, відповідач наголошував, що незважаючи на існуючи обмеження у використанні інфраструктури аеропорту, тяжкий фінансовий стан у зв`язку з припиненням цивільних авіасполучень внаслідок введеного правового режиму воєнного стану, а також через відсутність виконання виробничих завдань, відповідач в повному обсязі сплатив позивачу за 2022 рік щомісячну фіксовану плату у розмірі 7 200,00 грн (з ПДВ), у загальній сумі 86 400,00 грн, 3% від чистого доходу отриманого відповідачем від здійснення діяльності з ТО ПС на території аеропорту "Бориспіль" у розмірі 31 608,60 грн. З огляду на виконання відповідачем своїх зобов`язань по оплаті вартості наданих йому позивачем послуг за Угодою, сума неустойки, заявлена позивачем до стягнення з відповідача, значно перевищує вартість самих послуг, наданих позивачем відповідачу, розраховану із суми чистого доходу отриманого відповідачем у спірний період, шо, на думку відповідача, перетворює її в непомірний тягар для відповідача та джерело невиправданих додаткових прибутків позивачем.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, що подані відповідачем на підтвердження зазначених обставин, зокрема, копії: платіжних інструкцій про оплату відповідачем вартості послуг за спірною Угодою; наказу відповідача від 24.03.2022 №3-адм "Про припинення трудових договорів" з додатками; фінансову звітність відповідача за 2022 рік з квитанцією про його прийняття Державною податковою службою; довідки від 09.05.2023 №60 про наявність заборгованості за розрахунками з оплати праці мобілізованих працівників; довідки від 24.05.2023 №65 про вартість викраденого майна на лінійній станції технічного обслуговування "Жуляни"; витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень № 62022100130000299 від 20.06.2022 та № 12022100090000894 від 15.04.2022; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.04.2023 №Ю-4199-1036, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку про часткову обґрунтованість заявленого відповідачем клопотання та наявності підстав для зменшення розміру неустойки, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з 48 000, 00 грн до 24 000,00 грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що розмір заявленої неустойки перевищує вартість наданих послуг, що визначена виходячи з розміру чистого доходу відповідача у спірний період, добровільне усунення ним порушень та вжиття заходів щодо виконання обов`язку в частині сплати всіх необхідних платежів за Угодою після звернення позивача, тоді як матеріали справи не містять доказів завдання позивачу збитків у зв`язку з простроченням виконання відповідачем свого зобов`язання, а також з огляду на те, що весь період прострочення, за який відповідачу нараховано неустойку припадає на воєнний стан, введений в Україні Указом Президента від 24.02.2022, у зв`язку з чим відповідач практично призупинив свою господарську діяльність на території аеропорту "Бориспіль".

Зважаючи на встановлені у даній справі обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що викладені вимоги в апеляційній скарзі відповідача знайшли своє часткове підтвердження, а тому наявні підстави для її задоволення в частині зменшення заявленої до стягнення неустойки у відповідності до приписів статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з урахуванням того, що обґрунтованим є нарахування неустойки в межах шестимісячного строку від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, а саме у розмірі 48 000,00 грн, та який підлягає зменшенню до 24 000,00 грн, що відповідає принципу пропорційному у господарському судочинстві.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Хендлінгова компанія "Авіасервіс" підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 скасуванню на підставі пункту 4 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України. Суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Судові витрати.

Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та прийняття нового рішення у даній справі про часткове задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги, згідно з приписами статті 129 Господарського процесуального України, покладаються на сторони пропорційно розміру обґрунтованих позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 126, 129, 269, 275, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хендлінгова компанія "Аеросервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2023 у справі №911/1411/23 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2023 у справі №911/1411/23 скасувати.

3. Ухвалити у справі №911/1411/23 нове рішення, яким позов Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хендлінгова компанія "Авіасервіс" (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок 54, корпус А; ідентифікаційний код 31943150) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7; ідентифікаційний код 20572069) 24 000,00 грн неустойки та 2 165,24 грн судового збору за подання позовної заяви.

5. В решті позову відмовити.

6. Стягнути з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7; ідентифікаційний код 20572069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хендлінгова компанія "Авіасервіс" (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок 54, корпус А; ідентифікаційний код 31943150) 778,13 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду Київської області видати накази.

8. Матеріали справи №911/1411/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді О.В. Тищенко

Г.П. Коробенко