Ухвала

від 16.02.2024 по справі 179/1047/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/532/24 Справа № 179/1047/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12022041470000036 від 22.03.2022 року, за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_8 , в інтересах ОСОБА_7 , поданими на вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2023 року, яким,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Котовка, Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянки України, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України та призначено їй покарання:

- за ч.1 ст.191 КК України у вигляді позбавлення волі строком на один рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також посад, пов`язаних із доступом до матеріальних цінностей строком на два роки;

- за ч.1 ст.366 КК України у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на один рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також посад, пов`язаних із доступом до матеріальних цінностей строком на два роки.

Початок строку відбування покарання визначено рахувати з дня затримання засудженої на виконання даного вироку.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_7 застосовано не було.

Цивільний позов АТ "Укрпошта" в особі Дніпропетровської дирекції АТ "Укрпошта" до ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення задоволено частково та стягнуто із ОСОБА_7 146 202, 30 грн у відшкодування майнової шкоди.

Питання процесуальних витрат та долю речових доказів вирішено згідно вимог ст.100 КПК України,

встановила:

Вироком суду встановлено, що ОСОБА_7 , будучи керівником начальником відділення поштового зв`язку Чернеччина Дніпропетровської дирекції Акціонерного Товариства «Укрпошта», згідно з ч. 3 ст. 18 КК України, являється службовою особою, яка у своїй діяльності зобов`язана неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства, а також діяти на засадах законності та неупередженості, вчинила умисні злочини у сфері службової діяльності за наступних обставин.

Відповідно до наказу № 4842-к від 03.09.2020 року Дніпропетровської дирекції Акціонерного Товариства «Укрпошта», ОСОБА_7 призначено на посаду начальника, у відділення поштового зв`язку Чернеччина Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Відповідно до Положення про відділення поштового зв`язку, затвердженого директором Дніпропетровської дирекції Акціонерного Товариства «Укрпошта», з яким ОСОБА_7 ознайомлена під підпис 15.04.2021 року: начальник ВПЗ, відповідно до п. 4.4.3, зобов`язаний забезпечити керівництво діяльністю відділення поштового зв`язку (далі ВПЗ), своєчасність та якість надання послуг, достовірність та своєчасність складання звітності; згідно п 4.4.4 начальник ВПЗ зобов`язаний забезпечити організацію зберігання готівкових коштів, основних засобів та інвентарю, які закріплені за ВПЗ; згідно п. 4.4.17 начальник ВПЗ зобов`язаний забезпечити своєчасне та коректне внесення в автоматизовані системи даних при наданні послуг користувачам ВПЗ; згідно п. 4.4.18 начальник ВПЗ зобов`язаний забезпечити дотримання ведення касових операцій працівниками ВПЗ згідно із вимогами, визначеними законодавством та ПАТ «Укрпошта»; згідно п. 4.6.3. начальник ВПЗ відповідальний за несвоєчасність оприбуткування отриманих коштів за надані послуги ВПЗ; згідно п. 4.6.4 начальник ВПЗ відповідальний за недостовірність звітних даних, відомостей та інших матеріалів, підготовлених ВПЗ, не повне оприбуткування грошових сум, що надійшли до каси ВПЗ; згідно п. 4.6.9 начальник ВПЗ відповідальний за нераціональне та неефективне використання майна, що отримано зі складу для організації робочого процесу.

03.09.2020 року між Дніпропетровською дирекцією Акціонерного Товариства «Укрпошта», в особі заступника директора по операційній діяльності ОСОБА_10 , та ОСОБА_7 , було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до якого працівник, що займає посаду начальника ВПЗ ОСОБА_11 , безпосередньо пов`язана з прийомом, збереженням та видачею товарно матеріальних цінностей та грошових засобів, а також порядок та термін подання звітності.

ОСОБА_7 станом на 28.12.2021 року, продовжуючи займати посаду начальника відділенні поштового зв`язку Чернеччина, достовірно знаючи про наявність в касі очолюваного нею відділення поштового зв`язку мається відповідна сума коштів 218 764 грн. 69 коп., виник злочинний умисел направлений наскладання та видачу завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також на заволодіння чужим майном - коштами, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Так, 28.12.2021 року близько 08.00 години (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений), ОСОБА_7 будучи, службовою особою юридичної особи, відповідно до Положення про відділення поштового зв`язку та договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, перебуваючи у відділенні поштового зв`язку Чернеччина, розташованому по вул. Миру, буд. 42А, с. Чернеччина, Новомосковського району Дніпропетровської області, діючи з корисливих мотивів, при формуванні касового звіту, невірно перенесла залишок грошових коштів на початок робочого дня 28.12.2021 року, як суму в розмірі 21 876 грн. 69 коп., в той час, як залишок грошових коштів на кінець останнього робочого дня 23.12.2021 року, складав в сумі 218 764 грн. 69 коп., тим самим ОСОБА_7 внесла завідомо неправдиві відомості до встановленого зразка звіту, який передбачений внутрішніми розпорядчими документами Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта», після чого склала звіт залишку грошових коштів на початок робочого дня 28.12.2021 року з вказаними в ньому неправдивими відомостями та передала його до головного офісу Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта» тим самим здійснила видачу завідомо неправдивого офіційного документу. В подальшому реалізуючи свій корисливий умисел, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з каси відділення поштового зв`язку Чернеччина Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта», умисно заволоділачужим майном коштамиДніпропетровської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта»всумі 196 888 грн. 00 коп.

Крім того, ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами Дніпропетровській дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта»,шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем,бажаючи його довести до кінця, продовжуючи виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, перебуваючи у відділенні поштового зв`язку Чернеччина Дніпропетровської дирекції Акціонерного Товариства «Укрпошта», розташованому по вул. Миру, буд. 42А, с. Чернеччина, Новомосковського району Дніпропетровської області, діючи з корисливих мотивів, за допомогою POS терміналу АТ КБ «ПриватБанк» з ідентифікаційним номером «BUPDN034», наданого останній в користування для надання безготівкових та готівкових послуг клієнтам відділення поштового зв`язку, в період з 11.01.2022 року по 13.01.2022 року включно, здійснила ряд транзакції з поповнення коштами карткових рахунків, без подальшого складання касових звітів з відображанням інформації про роботу POS терміналу АТ КБ «ПриватБанк» з ідентифікаційним номером «BUPDN034», а саме 11.01.2022 року на загальну суму 12 000 грн. 00 коп., 12.01.2022 року на загальну суму 72 000 грн. 00 коп. та 13.01.2022 року на загальну суму 18 000 грн. 00 коп., а саме: на картковий рахунок № НОМЕР_1 перевела кошти на загальну суму 54 000 грн., 00 коп., який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на клієнта ОСОБА_7 та на картковий рахунок № НОМЕР_2 перевела кошти на загальну суму 48 000 грн. 00 коп., який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на клієнта ОСОБА_12 (чоловік ОСОБА_7 ), тим самим ОСОБА_7 вчинилазаволодіння чужим майном коштамиДніпропетровській дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта»в загальнійсумі 102 000 грн. 00 коп.

У результаті неправомірних дій ОСОБА_7 , Дніпропетровській дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта», було спричинено збиток на загальну суму 298 888 грн. 00 коп.

У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просив про зміну вироку суду щодо його підзахисної ОСОБА_7 у частині призначеного їй покарання та призначити покарання ОСОБА_7 із застосуванням положень ст.69 КК України, та у порядку ст.75 КК України звільнити її від призначеного покарання із випробуванням, поклавши передбачені ст.76 КК України процесуальні обов`язки.

Зазначає при цьому, що ОСОБА_7 активно сприяла розкриттю злочину, її провину у вчиненні інкримінованих їй діянь не доведено, у обвинуваченої знаходяться на утриманні неповнолітні діти, які можуть залишитись без належного піклування та медичного обслуговування; вона раніше не була засудженою та має стійкі соціальні зв`язки, позитивно характеризується і знаходиться наразі на обліку у органах соціального захисту населення у зв`язку із неможливістю працевлаштування

Обставин, які б обтяжували покарання для ОСОБА_7 , судом не встановлено.

Крім того, апелянт зауважує, що вчинені ОСОБА_7 діяння є нетяжкими, зокрема, ч.1 ст.366 КК України взагалі є кримінальним проступком і цю обставину суд також не врахував.

У апеляційній скарзі прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції прокурора Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_9 міститься прохання про скасування вироку суду у частині призначеного покарання через його м`якість та невідповідність тяжкості та характеру вчинених кримінальних правопорушень та характеристиці особи обвинуваченої ОСОБА_7 .

Прокурор просить ухвалити у цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання:

за ч.2 ст.190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також посад пов`язаних із доступом до матеріальних цінностей строком на 3 роки;

за ч.1 ст.366 КК України у вигляді штрафу, у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн, із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також посад пов`язаних із доступом до матеріальних цінностей строком на 1 рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупності кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також посад пов`язаних із доступом до матеріальних цінностей строком на 3 роки.

Апелянт, із посиланням на зміст ст.ст.50,65 КК України, зауважує, що суд першої інстанції, перерахувавши дані про особу обвинуваченої ОСОБА_7 ( відсутність судимості, знаходження на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивну характеристику) та призначаючи тій мінімальний, передбачений санкцією ч.2 ст.191 КК України, розмір покарання, залишив поза увагою Ставлення обвинуваченої до вчинених нею кримінальних правопорушень.

Так, остання не визнала свою провину у скоєних корупційних правопорушень, надавала суперечливі за змістом показання і, навіть після отриманих у судовому засіданні викривальних показань свідків та наявності інших, підтверджуючих її провину, письмових доказів, продовжувала заперечувати провину та добровільність часткового відшкодування нею завданих збитків АТ "Укрпошта".

Таким чином, прокурор вважає призначене судом покарання для ОСОБА_7 невиправдано м`яким та таким, що призначене без урахування зазначених вище обставин.

У іншій частині вирок прокурором не оскаржений.

Під час апеляційного перегляду:

- обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу сторони захисту у повному обсязі. Разом з тим, обвинувачена ОСОБА_7 зауважила щодо невизнання нею своєї провини та незгоди із інкримінованими їй діями;

- прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 заперечувала проти доводів апеляційної скарги захисника, підтримала, у свою чергу, апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 , просила вирок суду першої інстанції скасувати у частині покарання та ухвалити у цій частині новий вирок за наведеними у апеляційній скарзі прокурора обставинами.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження у межах поданих апеляційних скарг та обговоривши наведені у них доводи, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370цьогоКодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Зазмістом пункту1статті6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Однією із загальних засад кримінального провадження, передбачених п.10 ч.1 ст.7 та ст.17 КПК України, є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Апеляційний суд вважає, що висновки місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень при обставинах, встановлених вироком суду, а також правова кваліфікація її дій за ч.2 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України України, ґрунтуються на зібраних по справі та перевіреними судом доказах, є обґрунтованими та належним чином умотивованими.

Незважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_7 як під час судового розгляду у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду матеріалів кримінального провадження не визнала себе винною, її причетність до вчинення інкримінованих їх дій повністю підтверджується дослідженими судом під час судового розгляду доказами:

поясненнями, наданими суду свідком ОСОБА_13 , яка зазначила, що з 14 січня 2022 року вона є керівником ВПЗ Чернеччина. Їй передали акт ревізії, касу та товар, вона їх прийняла та продовжила працювати. Знає, що 15 січня 2022 року до відділення приходила ОСОБА_7 , від якої вона прийняла кошти у сумі більше 50 000 грн. та передала їх до головної каси підприємства. ОСОБА_7 попрохала її, щоб вона відправила ці кошти у касу підприємства в рахунок погашення боргу;

поясненнями, наданими суду свідком ОСОБА_14 - начальником відділу поштової безпеки у Дніпровському регіоні АТ «Укрпошта», який показав, що 13.01.2022 року відділом аудиту АТ «Укрпошта» була проведена перевірка поштового відділення. При проведенні перевірки були виявлені порушення касової дисципліни, нестача грошових коштів та ТМЦ на суму 210003,88 грн. Він отримав акт від аудиторів та, згідно наказу №715, була призначена службова перевірка. Актом службового розслідування були виявлені порушення та виявлена нестача у розмірі 355 724,25 грн. Матеріали службового розслідування були направлені до відділу поліції. В ході проведення службового розслідування ОСОБА_7 було відшкодовано 152 685,70 грн. На момент перевірки ОСОБА_7 активно приймала участь у проведенні службового розслідування, визнала свою вину та частково відшкодувала збитки. Однак, коли матеріали були направлені до поліції, ОСОБА_7 припинила відшкодування збитків. До цього випадку, у жовтні 2021 року він також проводив службове розслідування з приводу нестачі з боку ОСОБА_7 на суму 39 663 грн. В ході службового розслідування ОСОБА_7 внесла ці готівкові кошти до каси та службове розслідування було закінчено у зв`язку з погашенням суми спричиненого збитку, матеріали до правоохоронних органів не направлялись.

Крім того, свідок знає, що начальник поштового відділення ОСОБА_7 була безпосередньо ознайомлена зі своїми функціональними обов`язками, ознайомлена з Положенням про відділення поштового зв`язку. Начальник ВПЗ не має права переводити в готівку грошові кошти для виконання службових обов`язків, використовувати POS-термінал у неробочий час. Начальник відділення зобов`язана складати щоденний звіт за ф.130, де відображається отримані кошти за продаж товару, послуг, поштові перекази, кошти повинні рахуватися в касі, при встановленому ліміті вони інкасуються та надлишки грошових коштів передаються в головну касу підприємства.

Показами,наданими судусвідком ОСОБА_15 начальника центру обробки та фінансового супроводу АТ «Укрпошта», яка пояснила, що була ініціатором проведення службового розслідування за наслідками перевірки ВПЗ Чернеччина, оскільки, при аналізі касових звітів, які на підприємстві проводяться щоденно, були виявлені нестачі та виникла підозра щодо привласнення коштів. 13 січня 2022 року була здійснена перевірка на відділенні, за результатами якої і було створено наказ на проведення перевірки службою безпеки. В перевірці служби безпеки вона приймала безпосередню участь при аналізі первинних документів по касі. Під час перевірки було виявлено, що начальником ВПЗ невірно перенесено залишок готівкових коштів на початок дня 28.12.2021 року. Це означає, що відділення працювало не в автоматизованому режимі, тобто не за програмним забезпеченням, а вручну, і на паперовому носії начальник відділення ОСОБА_7 при заповненні касового звіту (форма 130) залишок на кінець попереднього робочого дня вручну перенесла на вхідний залишок наступного дня іншу суму. Це не є неуважністю або арифметичною помилкою, сума була явно перенесена умисно. Свідок вважає це спробою приховати реальний залишок коштів.

Як і свідок ОСОБА_16 , свідок ОСОБА_15 показала, що начальник відділення не має право відкривати відділення, включати техніку та обслуговувати клієнтів у неробочий час. Використовувати POS-термінал у неробочий час ОСОБА_7 категорично не мала права, як і використовувати свій картковий рахунок для виплати пенсій. У звітах же ПриватБанку видно, що ОСОБА_7 в неробочий день прийшла до відділення, підключила програмне забезпечення, POS-термінал, зробила проводку, готівку до каси не поклала, касовий звіт не зробила та до контролюючих органів АТ «Укрпошта» не передала;

показами допитаного судом свідка ОСОБА_17 , який пояснив, що він працює приватним підприємцем у с.Чернеччина, обвинувачену знає більше 10 років та перебуває з нею у дружніх стосунках. У січні 2022 року ОСОБА_7 зверталася до нього з проханням перевести кошти у готівку, пояснивши, що їй це потрібно по роботі. ОСОБА_7 перевела на його картку грошові кошти, а він їй дав таку ж суму готівкою. Це було двічі. Одна сума була 40 000 грн., а іншу суму він точно не пам`ятає, приблизно така ж;

дослідженими судом наказом (розпорядженням) № 4842-к від 03 вересня 2020 року про те, що ОСОБА_7 прийнята на роботу начальником відділення поштового зв`язку ВПЗ Чернеччина Магдалинівського району з 05 вересня 2020 року (т.1 а.с.247); 03.09.2020 року ОСОБА_7 підписала договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність з метою забезпечення схоронності матеріальних цінностей, що належать Дніпропетровській дирекції АТ «Укрпошта» і, відповідно,взяла на себе повну відповідальність за забезпечення схоронності довірених їй підприємством матеріальних цінностей (т.1 а.с.248-249). В той же день ОСОБА_7 підписала зобов`язання (т.2 а.с.2), за яким їй були роз`ясненні приписи ст.ст. 191, 366 КК України;

дослідженим судом актом службового розслідування за фактом нестачі готівкових коштів та товарно-матеріальних цінностей у ВПЗ Чернеччина Магдалинівського району Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта» від 16.02.2022 року, з якого слідує, що за обліковими даними ДОКПД Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта» та згідно акту перевірки виробничої діяльності від 13.01.2022 по ВПЗ Чернеччина Магдалинівського району дирекції вбачається нестача грошових коштів та товарно-матеріальних цінностей - загальна сума нестачі по ВПЗ Чернеччина, яка виникла з вини начальника ВПЗ ОСОБА_7 становить 355 724,25 грн., відшкодовано 152 685,70 грн., та на момент закінчення проведення даного службового розслідування, загальна сума невідшкодованих матеріальних збитків становить 203038,55 грн. (т.1 а.с.143-150);

дослідженими судом виписками з карткового рахунку ОСОБА_7 та ОСОБА_12 № НОМЕР_1 за період з 06.01.2022 року по 14.01.2022 року, в яких відображені операції з поповнення карти через термінал BUPDN034, встановлений на ЦПЗ «Укрпошта» на загальну суму 54000 грн., а саме: 11.01.2022 року на суму 6000 грн.; 12.01.2022 року на суму 36000 грн., 13.01.2022 року на суму 12 000 грн. При цьому поповнення картки відбувалося протягом дня кількома транзакціями по 3000 грн. (т.2 а.с.79-87);- №4149 4991 3285 8208за період з 06.01.2022 року по 14.01.2022 року, в якій відображені операції з поповнення карти через термінал BUPDN034, встановлений на ЦПЗ «Укрпошта» на загальну суму 48000 грн., а саме: 11.01.2022 року на суму 6000 грн.; 12.01.2022 року на суму 36000 грн., 13.01.2022 року на суму 6000 грн. При цьому поповнення картки відбувалося протягом дня кількома транзакціями по 3000 грн. (т.2 а.с.88-93);

дослідженим судом висновком судової економічної експертизи №20-22 від 27.09.2022 року, відповідно до якого експертом досліджені наступні суми нестач: 298 888,00+14044,02+42326,53+485,70 (таблиця 1), що складають загальну суму нестач 355 744,23 грн. за Актом від 16 лютого 2022 службового розслідування за фактом нестачі готівкових коштів та товарно-матеріальних цінностей у ВПЗ Чернеччина Магдалинівського району Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта» (19.01.2022 -16.02.2022), встановлена загальна сума нестачі 355 724,25 грн., різниця у сумі 20,0 грн. дослідженням не встановлена.

За результатами дослідження документів відділення поштового зв`язку Чернеччина Магдалинівського району Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта» (касові звіти, реєстри прийнятих платежів, реєстри на перекази, поштові перекази про видачу готівкових коштів, супровідні квитанції на підкріплення та здавання понадлімітних залишків, про виплату пенсій та соціальних виплат, облікові регістри бухгалтерського обліку журнали-ордери), документально підтверджується нестача на загальну суму298 888 грн. (196888 грн. +102 000 грн.);

дослідженим судом змістом акту від 16 лютого 2022 року службового розслідування за фактом нестачі готівкових коштів та товарно-матеріальних цінностей у ВПЗ Чернеччина Магдалинівського району Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта» (19.01.2022-16.02.2022), у якому зазначено, що нестача у сумі 152685,70 грн. відшкодована матеріально-відповідальною особою, начальником відділення поштового зв`язку у ВПЗ Чернеччина Магдалинівського району ОСОБА_7 .

Колегія суддів погоджується, що суд першої інстанції, проаналізувавши сукупність вищевикладених доказів, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_7 складів кримінальних правопорушень та проступків, передбачених ч.2 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України і доведеність «поза розумним сумнівом» причетності ОСОБА_7 до складання нею як службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційний документів завідомо неправдивих відомостей, а також до заволодіння чужим майном ( у даному випадку коштів АТ "Укрпошта") шляхом зловживання своїм службовим становищем як керівника поштового відділення.

Судом першої інстанції проаналізовано та надано оцінку кожному із наданих стороною обвинувачення доказів. Допитані свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , які були за своїми посадами безпосередніми свідками подій і учасниками проведених службових перевірок діяльності обвинуваченої ОСОБА_7 , надали суду першої інстанції дані та зазначили у деталях про обставини, які беззаперечно свідчать про вчинені ОСОБА_7 як керівником ВКЗ Чернеччина дії щодо привласнення та розтрати майна АТ "Укрпошта", способи внесення поза автоматичною системою залишків коштів у звітах на кінець дня (рукописним способом), наступне розпорядження такими коштами шляхом переказу у вихідні дні на інші карткові рахунки фізичних осіб, що свідчать про умисний характер дій ОСОБА_7 .

Пояснення зазначених вище свідків доповнені дослідженими судом письмовими доказами актами службових перевірок та розслідувань, висновком економічної експертизи, отриманими даними платіжних транзакцій ПАТ "Приватбанк" ( виписками по картковим рахункам ОСОБА_7 та іі чоловіка ОСОБА_12 ).

Сукупність досліджених доказів спростовують твердження ОСОБА_7 та її захисника про непричетність ОСОБА_7 до вчинення таких дій і висновки суду першої інстанції є належним чином умотивованими та ґрунтовними.

Призначений ОСОБА_7 вид та розмір покарання колегія суддів вважає таким, що відповідає положенням ст.ст.50,65 КК України і є співрозмірним тяжкості та обставинам вчинених ОСОБА_7 діянь.

Зокрема, суд обґрунтовано зауважив та зазначив у вироку, що, виходячи із змісту ст. 75 КК України та примітки до ст. 45 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191 КК України, у випадку вчинення їх шляхом зловживання службовим становищем, є корупційними злочинами.

Відповідно, звільнення від покарання з випробуванням в даному випадку є неможливим, через пряму заборону в законі.

Крім того, судом враховано, що ОСОБА_7 вчинила нетяжке кримінальне правопорушення та кримінальний проступок уперше, не визнала провину у скоєному, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, посередньо характеризується за місцем роботи.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд обґрунтовано визначив часткове відшкодування ОСОБА_7 завданої шкоди, а обставин, які б обтяжували покарання, не встановив.

За таких обставин судом першої інстанції, умотивувавши належним чином відсутність підстав для застосування також приписів ст.69 КК України, призначив ОСОБА_7 покарання, пов`язане із реальним позбавленням волі, у мінімальних межах санкції ч.2 ст.191 КК України.

Тобто, судом першої інстанції під час призначення обвинуваченій ОСОБА_7 покарання враховані обставини, зазначені як у апеляційній скарзі захисника, так і представника державного обвинувачення.

Підстав для скасування вироку за такими обставинами колегія суддів не убачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України - залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_8 - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена сторонами кримінального провадження у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду, протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4