Рішення

від 15.02.2024 по справі 456/2888/22

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/2888/22

Провадження № 2/456/55/2024

РІШЕННЯ

іменем України

15 лютого 2024 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

секретар судового засідання Черевата С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства Акціонерна Страхова Компанія «Скарбниця» про стягнення страхового відшкодування,

за участю:

представниці позивачки ОСОБА_2

представниці відповідача ОСОБА_3

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивачка покликається на те, що 10.08.2019 біля 23:30 год. на 612 км + 226.5 м автодороги «Київ - Чоп», що у м. Стрий Львівської області відбулось зіткнення автомобіля "Renault Laguna" реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 із мотоциклом "Mustang МТ 125-8" страційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , який отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події. 11.08.2019 відомості про вчинення кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 286 КК України, внесені до ЄРДР, розпочато досудове розслідування кримінального провадження за номером 12019140000000658. В ході досудового розслідування призначено та проведено ряд експертиз, а саме: судово-медичну спертизу, судово-токсикологічну експертизу, судово автотехнічну експертизу. Окрім того в ході досудового розслідування проведено ряд слідчих експерементів та опитано свідків.

Досудовим розслідуванням встановлено:

- Згідно висновку судово-медичної експертизи № 139 від 05.09.2019 встановлено, що смерть ОСОБА_5 наступила внаслідок тупої поєднаної травми тіла, яка супроводжувалась переломами кісток черепа та правої нижньої кінцівки, з ушкодженнями внутрішніх органів, що призвело до розвитку травматично-геморагічного шоку;

- Згідно висновку судової-токсикологічної експертизи № 3009/2019-т від 16.08.2019, в крові трупа ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт в кількості - 0.79 % (проміле) в крові;

- Згідно висновку медичного огляду № 243 від 11.08.2019, проведеного о 01 годин 55 хвилин встановлено, що ОСОБА_4 тверезий, ознак сп`яніння не виявлено;

- Згідно висновку судової-токсикологічної експертизи № 3504/2019-т від 25.09.2019 в крові ОСОБА_4 спиртів не виявлено;

- Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 4234 від 25.09.2019, встановлено, що робоча гальмівна система, система рульового керування та система зовнішнього освітлення мотоцикла" Mustang МТ 125-8" реєстраційний номер НОМЕР_2 до ДТП знаходились в працездатному стані;

- Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 4235 від 25.09.2019, встановлено, що робоча гальмівна система, система рульового керування та система зовнішнього освітлення автомобіля "Renault Laguna" реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 до ДТП знаходились в працездатному стані;

- Згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи № 4233 від 25.09.2019 встановлено, що місце зіткнення автомобіля автомобіля "Renault Laguna" реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 із мотоциклом "Mustang МТ 125-8" реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 розташоване на правій смузі руху проїзної частини в напрямку руху до м. Київ, на ділянці, яка дещо передує розміщенню першої подряпини на асфальтному покритті. В даному випадку мало місце попутно-перехресне зіткнення, з кутовою складовою розташування мотоцикла "Mustang МТ 125-8" реєстраційний номер НОМЕР_2 - зліва направо відносно напрямку руху автомобіля "Renault Laguna" реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 , при цьому повздовжні осі транспортних засобів були розташовані під кутом біля 60±5° відносно одна одної, який розкривається в напрямку руху годинникової стрілки відносно повздовжньої осі а/м "Renault Laguna" реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 ;

- Із висновку судової автотехнічної експертизи № 4302 від 25.09.2019 слідує, що у дорожній ситуації водій ОСОБА_4 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п. п. 1.5; 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»); 2.3 (підпункт «б» та «д»); 12.3 ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій повинен був своєчасно застосувати гальмування із моменту виникнення небезпеки для руху. У дорожній ситуації водій ОСОБА_5 повинен був з технічної точки зору, керуватися технічними вимогами розділу 34 ПДР України (в частині вимоги дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія)), у відповідності до яких вказаний водій повинен був не здійснювати маневру повороту ліворуч, в місці, де нанесена вузька суцільна лінія A Л, яка поділяє зустрічні транспортні потоки. Водій ОСОБА_4 не мав технічної можливості своїми односторонніми діями уникнути зіткнення з мотоциклом "Mustang МТ 125-8" р.н. НОМЕР_2 . Водій ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути скоєння даної ДТП і полягала вона у виконанні вказаним водієм вимог розділу 34 ПДР України (в частині вимог дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія). Іншими словами, для уникнення ДТП водієві ОСОБА_5 необхідно (і достатньо) було не виконувати маневру повороту ліворуч, у місці де нанесена вузька суцільна лінія 1.1 ПДР України, яка поділяє зустрічні транспортні потоки. Причиною настання даної ДТП, є виконання водієм ОСОБА_5 маневру повороту ліворуч в місці, де вказаний маневр заборонений вузькою суцільною лінією 1.1 ПДР України, на такій віддалі перед автомобілем «Renault Laguna" реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 , при якій водій ОСОБА_4 був позбавлений технічної можливості своїми односторонніми діями уникнути скоєння даної ДТП.

Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено, що в діях водія ОСОБА_4 не вбачається порушень вимог Правил дорожнього руху України, які б перебували у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із настанням даної ДТП та її наслідками у вигляді загибелі потерпілого ОСОБА_5 , а отже в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

25 вересня 2019 Слідчий СУ ГУ НП у Львівській області майор поліції Вольський О.М. виніс постанову про закриття кримінального провадження 12019140000000658 від 11 серпня 2019, якою вирішив закрити кримінальне провадження 12019140000000658 від 11 серпня 2019 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Автомобіль "Renault Laguna" реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 , автомобіль учасник дорожньо-транспортної пригоди, станом на 10.08.2019 був застрахований (поліс цивільно-правової відповідальності № АО3034917). Відповідно до ст.27.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст.1200 ЦК України, право на відшкодування шкоди в разі смерті потерпілого мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно.

Позивачка є дружиною померлого внаслідок ДТП ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серія НОМЕР_3 , виданого 09 вересня 1978.

У визначений законом строк вона звернулася до Страхової компанії «Скарбниця» з заявою про страхове відшкодування, в якій просила:

1. Здійснити відшкодування шкоди ОСОБА_1 , яка перебувала на утриманні ОСОБА_5 в розмірі 36 мінімальних заробітних плат;

2. Здійснити відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю чоловіка ОСОБА_5 в розмірі 12 мінімальних заробітних плат;

3. Здійснити відшкодування витрат на поховання ОСОБА_5 в розмірі не більше 12 мінімальних заробітних плат.

Позивачка зазначає, що 26 серпня 2022 на її поштову адресу надійшла відповідь ПрАТ АСК «Скарбниця» від 22 серпня 2022 про відмову у здійснені страхового відшкодування. Підставою для відмови у страховому відшкодуванні відповідач зазначає: що відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 25 вересня 2019, «причиною настання ДТП є виконання водієм ОСОБА_5 , маневру повороту ліворуч, в місці, де вказаний маневр заборонений вузькою суцільною лінією 1.1.ПДР України. Таким чином, встановлено, що в діях ОСОБА_4 не вбачається порушень вимог ПДР України, які б перебували у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із настанням даної ДТП, а отже в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2. ст. 286 КК України».

Позивачка вважає, що відповідач дійшов хибного висновку, що винуватцем ДТП є ОСОБА_5 виходячи з наступного: ОСОБА_5 не було визнано підозрюваним у вчиненні ДТП, із вини якого сталась дана дорожньо-транспортна пригода під час досудового розслідування кримінального провадження 12019140000000658. 25 вересня 2019 Слідчий СУ ГУ НП у Львівській області майор поліції Вольський О.М. виніс постанову про закриття кримінального провадження 12019140000000658 від 11 серпня 2019, якою вирішив закрити кримінальне провадження 12019140000000658 від 11 серпня 2019 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. В разі встановлення на досудовому слідстві, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_5 , який на місці пригоди помер, кримінальне провадження №12019140000000658 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розсдідувань 11.08.2019 підлягало б закриттю на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із смертю підозрюваного.

Позивачка зазначає, що оскільки вину водія ОСОБА_5 у спричинені дорожньо- транспортної пригоди не доведено відповідач помилково застосував ст.32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою встановлено, що страховик не відшкодовує:

32.1. шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону;

32.10. шкоду, заподіяну житло та здоров`ю водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Позивачка звертає увагу суду, що одним із прохань позивачки заявленого до відповідача було «здійснити відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю чоловіка ОСОБА_5 в розмірі 12 мінімальних заробітних плат».

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик заподіювача шкоди.

Стаття 27 вказаного закону до поняття «шкода, пов`язана зі смертю потерпілого» включає, зокрема, моральну шкоду, витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника.

Відповідно до частини 5 статті 1187 ЦК України особа, яка провадить діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за заподіяну шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було заподіяно внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Особливістю відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, є те, ще володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим мають однаковий обов`язок відшкодувати заподіяну шкоду як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за яким відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.

Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.

Отже, для відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, достатньо лише трьох підстав:

- наявність шкоди;

- протиправна дія заподіювача шкоди;

- наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою.

Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка заподіяла шкоду джерелом підвищеною небезпеки, відповідає й за випадкове її заподіяння (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною.

Відтак, позивачка вважає, що відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження стосовно нього не звільняє від обов`язку відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. Страхова компанія зобов`язана відшкодувати моральну шкоду за смерть потерпілого в ДТП навіть за відсутності вини водія. При цьому, позивачка посилається на постанову КЦС ВС від 26.04.2022 у справі № 184/1461/20-ц від 26.04.2022.

Позивачка просить стягнути з Приватного Акціонерного Товариства Акціонерна Страхова Компанія "Скарбниця" страхові відшкодування заподіяної моральної шкоди завданої смертю фізичної особи ОСОБА_5 , в розмірі 12 мінімальних заробітних плат на день спричинення ДТП, що становить 50 076 гривень та на поховання ОСОБА_5 в розмірі 12 мінімальних заробітних плат на день спричинення ДТП, що становить 50 076 гривень.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно із яким вважає, що винуватцем ДТП є ОСОБА_6 , посилаючись на текст постанови про закриття кримінального провадження від 25.09.2019. Відтак, зважаючи на норми статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик не відшкодовує: 32.1. шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності до закону; 32.10. шкоду, заподіяну життю та здоров`ю водія забезпеченого ТЗ, який спричинив ДТП. Окрім того представник відповідача наголосив на відсутності доказів понесення позивачем витрат на поховання. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Крім цього представником відповідача на дано додаткові письмові пояснення, відповідно до яких, вважає, що впродовж розгляду справи встановлено обставини та факти для відмови у позові. Зокрема стороною відповідача долучено розписку позивача під час досудового розслідування, відповідно до якої «… з приводу трагічної загибелі мого чоловіка ОСОБА_5 , як в мене, так і в інших родичів, немає жодних матеріальних чи моральних притензій ні до кого…». Отже, позов не підлягає до задоволення, оскільки страховик відповідача не був визнаний винним в ДТП, позивачка відмовилась від матеріальних та моральних претензій, страховик не є самостійним суб`єктом у відносинах, що виникли в результаті ДТП, страхове відшкодування виплачується протягом одного рону.після ДТП.Крім цього вона відмовилась від визнання її потерпілою в рамках кримінального провадження.

Представниця позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі покликаючись на викладені у позові обставини.

Представниця відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, з мотивів, вказаних у відзиві на позовну заяву.

Заяви, клопотання учасників справи.

11.10.2022 позивачкою подано заяву про виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

27.10.2022, 15.11.2022 представником відповідача подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

01.11.2022 представником відповідача подано відзив.

30.01.2023, 10.04.2023, 24.08.2023 представницею позивачки подано клопотання про відкладення розгляду справи.

06.02.2023 заява від адвоката Ткачук Т.А. про припинення представництва ПрАТ АСК "Скарбниця"у справі № 456/2888/22.

29.05.2023, 07.12.2023 представницею відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

06.11.2023 представницею позивачки подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

17.11.2023 представницею відповідача подано клопотання про долучення доказів.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 05.09.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 06.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 31.10.2022 задоволено клопотання представника відповідача про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

Ухвалами судових засідань від 30.01.2023, 10.04.2023, 07.12.2023, 09.01.2024 судові засідання проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи та відкладено розгляд справи.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 11.08.2019 до ЄРДР було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

25 вересня 2019 року Слідчий СУ ГУ НП у Львівській області майор поліції Вольський О. М. виніс постанову про закриття кримінального провадження 12019140000000658 від 11 серпня 2019, якою вирішив закрити кримінальне провадження 12019140000000658 від 11 серпня 2019, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки в діях водія ОСОБА_4 не вбачається порушень вимог ПДР, які б перебували у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із настанням даної ДТП та її наслідками у вигляді загибелі потерпілого ОСОБА_5 , а отже, в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , зареєстрували шлюб 09.09.1978 Яблунівською сільською радою Стрийського району Львівської області.

Згідно із відповіддю ПрАТ АСК «Скарбниця» від 22 серпня 2022, ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні страхового відшкодування. Підставою для відмови у страховому відшкодуванні відповідач зазначає: що відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 25 вересня 2019, «причиною настання ДТП є виконання водієм ОСОБА_5 , маневру повороту ліворуч, в місці, де вказаний маневр заборонений вузькою суцільною лінією 1.1.ПДР України. Таким чином, встановлено, що в діях ОСОБА_4 не вбачається порушень вимог ПДР України, які б перебували у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із настанням даної ДТП, а отже в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2. ст. 286 КК України.»

Відповідно до копії перевірки чинності полісу внутрішнього страхування, поліс № А03034917 діючий станом на 10.08.2019.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Заяви дружини загиблого ОСОБА_5 позивачка ОСОБА_1 повідомляє, що з приводу трагічної загибелі її чоловіка ОСОБА_5 , як в неї, так і в інших родичів, немає жодних матеріальних чи моральних притензій ні до кого. З огляду на це, просить її потерпілою стороною не визнавати, а кримінальне провадження закрити.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової овідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди. Тобто, обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

КЦС ВС у постанові від 26 квітня 2022 року у справі № 184/1461/20-ц (провадження № 61-14226св21) дійшов наступного висновку: «Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну потерпілого. Отже, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Стаття 27 вказаного Закону до поняття «шкода, пов`язана зі смертю потерпілого» включає, зокрема: моральну шкоду; витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника.

Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим мають однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки. Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать:

-непереборна сила

-умисел потерпілого.

Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція завдавача шкоди. Отже, для відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, достатньо лише трьох підстав:

1) наявність шкоди;

2) протиправна дія заподіювача шкоди;

3) наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою.

Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною.

Враховуючи те, що відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження стосовно нього не звільняє від обов`язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що ДТП, внаслідок якої загинув чоловік позивачки є страховим випадком, а тому в страховика виник обов`язок виплатити страхове відшкодування за завдану забезпеченим транспортним засобом шкоду, яка пов`язана зі смертю потерпілого».

У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року (справа № 323/2127/16-ц) зроблено наступні правові висновки: «Відповідно до статті 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що 10.08.2019 біля 23:30 год. на 612 км + 226.5 м автодороги «Київ - Чоп», що у м. Стрий Львівської області відбулось зіткнення автомобіля "Renault Laguna" реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 із мотоциклом "Mustang МТ 125-8" реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , який отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події 11.08.2019 відомості про вчинення кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 286 КК України, внесені до ЄРДР, розпочато досудове розслідування кримінального вадження за номером 12019140000000658.

25 вересня 2019 слідчий СУ ГУ НП у Львівській області майор поліції Вольський О. М. виніс постанову про закриття кримінального провадження 12019140000000658 від 11 серпня 2019, якою вирішив закрити кримінальне провадження 12019140000000658 від 11 серпня 2019 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено, що в діях водія ОСОБА_4 не вбачається порушень вимог Правил дорожнього руху України, які б перебували у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із настанням даної ДТП та її наслідками у вигляді загибелі потерпілого ОСОБА_5 , а, отже в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Автомобіль "Renault Laguna" реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 , автомобіль учасник дорожньо-транспортної пригоди, станом на 10.08.2019 року був застрахований відповідачем (поліс цивільно-правової відповідальності № АОЗ034917).

Покликання представника відповідача на обставини про те, що позивачка в рамках кримінального провадження подала заяву про відсутність притензій до будь кого, не визнавати її потерпілою та закриття кримінального провадження, не є підставою для відмови в позові, оскількки така адресована органу досудового розслідування і мала значення для прийняття відповідний процесуаотних дій слідчого.

Суд звертає увагу, що після закриття кримінального провадження позивачка у спосіб та порядок визначений Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернулася до відповідача про виплату їй страхового відшкодування, однак їй було відмовлено. Після відмови позивачка звернулась із даним позовом до суду.

Таким чином позивачка заявила про своє право та бажання на виплату їй страхового відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 27.3. та 27.4. ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Враховуючи вищенаведене у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що в результаті вказаного ДТП, мав місце страховий випадок за результатом якого у позивачки виникло право на страхове відшкодування. За таких обставин, суд вважає позов обгрунтованим та підставним, тому такий підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1001,50 грн.

На нідставі ст. ст. 15, 16, 23, 1187, 1188, 1200, 1201 ЦК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265 ЦПК України,суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства Акціонерна Страхова Компанія "Скарбниця" на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страхові відшкодування заподіяної моральної шкоди завданої смертю фізичної особи ОСОБА_5 , в розмірі 12 мінімальних заробітних плат на день спричинення ДТП, що становить 50076,00 гривень та на поховання ОСОБА_5 в розмірі 12 мінімальних заробітних плат на день спричинення ДТП, що становить 50076,00 гривень, а всього 100 152 (сто тисяч, сто п`ятдесять дві) гривні.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства Акціонерна Страхова Компанія "Скарбниця" на користь держави судові витрати в сумі 1001 гривню, 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на п`ять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 20.02.2024

Головуючий суддя В. М. Бораковський