Постанова

від 20.02.2024 по справі 922/3445/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/3445/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Терещенко О.І.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

від відповідача адвокат Оберкович Г.В., на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги серія АХ №1144561 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1769 від 29.08.2012) (в залі суду)

інші учасники справи в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" в особі відокремленого підрозділу Зміївської електричної станції Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" (вх. №2804 Х/1)

на рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2023 (повний текст рішення складений 27.11.2023, суддя Добреля Н.С.)

у справі №922/3445/23

за позовом Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" в особі відокремленого підрозділу Зміївської електричної станції Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "БУДИНОК-104"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ОСББ "БУДИНОК-104", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за комунальні послуги:

- за договором від 01.04.2004 №90 за період з 01.11.2021 по 28.02.2022 - сума основного боргу - 321.037,70 грн, інфляційні нарахування - 101.260,17 грн, нарахування 3% річних - 14.757,81 грн, нарахування пені - 36.841,39 грн;

- за договором від 16.02.2022 №15/43 за періоди з 01.03.2022 по 31.03.2022, з 01.01.2023 по 30.04.2023 - сума основного боргу - 272.615,68 грн, інфляційні нарахування - 18.546,29 грн, нарахування 3% річних - 4.854,09 грн, нарахування пені - 16,18 грн;

- за договором від 16.02.2022 №15/44 за періоди з 01.03.2022 по 31.03.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022 - сума основного боргу - 15.949,47 грн, інфляційні нарахування - 1.588,41 грн, нарахування 3% річних - 363,30 грн, нарахування пені - 1,21 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2023 у справі №922/3445/23 в задоволенні позову відмовлено частково. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку БУДИНОК-104 на користь Публічного акціонерного товариства ЦЕНТРЕНЕРГО в особі відокремленого підрозділу Зміівської електричної станції Публічного акціонерного товариства ЦЕНТРЕНЕРГО заборгованість за комунальні послуги, а саме:

- за договором від 01.04.2004 №90 за період з 01.11.2021 по 28.02.2022: сума основного боргу - 321.037,70 грн, інфляційні нарахування 9.855,90 грн, нарахування 3% річних 1.789,33 грн;

- за договором від 16.02.2022 №15/43 за періоди з 01.03.2022 по 31.03.2022, з 01.01.2023 по 30.04.2023: сума основного боргу - 272.615,68 грн;

- за договором від 16.02.2022 №15/44 за періоди з 01.03.2022 по 31.03.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022: сума основного боргу 15 949,97 грн;

- витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 746,71 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване наступним:

- приймаючи до уваги встановлені обставини справи, доведеність факту порушення відповідачем умов укладених між сторонами спору договорів, визнання відповідачем заборгованості в цій частині, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості за комунальні послуги в загальному розмірі 609 603,35 грн за договорами №№ 90, 15/43, 15/44;

- відповідач у спірних правовідносинах фактично є споживачем комунальних послуг, а отже на них розповсюджується дія Закону України "Про житлово-комунальні послуги";

- встановлена Кабінетом Міністрів України заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, має поширюватися на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, що створена та діє виключно в інтересах фізичних осіб - власників квартир та приміщень у житловому будинку;

- твердження позивача про те, що ОСББ "Будинок-104" є юридичною особою, а тому не нього не можуть поширюватися положення постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 № 206, є помилковими та спростовуються положеннями законодавства, а також правовою природою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку;

- вимоги позивача про стягнення пені, зважаючи на діючі карантинні обмеження, а також триваючий воєнний стан, у загальному розмірі 36 858,78 грн за період з 01.01.2021 до 30.06.2023 є неправомірними, недоцільними, порушують права співвласників як побутових споживачів житлово-комунальних послуг та спричинюють додаткове фінансове навантаження на населення, тому не підлягають задоволенню; вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань за договорами №№15/43, 15/44 також не підлягають задоволенню, оскільки прострочення виконання зобов`язання почалося після оголошення в країні військового стану (24.02.2022); вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань договором №90 є обґрунтованими частково за період до введення воєнного стану, тобто до 23.02.2022 включно;

- клопотання відповідача про зменшення розміру пені, інфляційних втрат та відсотків річних не підлягає задоволенню, оскільки судом не було задоволено позовні вимоги про стягнення пені, відсотки річних не перевищують встановлений законом розмір, а законодавство не передбачає права суду на зменшення відповідних вимог.

Позивач, ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО", з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2023 у справі №922/3445/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 129 724,84 грн, що виникли в зв`язку із простроченням останнім виконання свого грошового зобов`язання, передбаченого договором №90 від 01.04.2004 (Договір 1), договором №15/43 від 16.02.2022 (Договір 2), договором №15/44 від 16.02.2022 з (Договір 3).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Публічне акціонерне товариство "ЦЕНТРЕНЕРГО" в особі відокремленого підрозділу Зміївської електричної станції Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" посилається на те, що:

- рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2023 у справі №922/3445/23 було ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права в частині відмови позивачу у задоволенні його позовних вимог стосовно стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 129724,84 грн, що виникли в зв`язку із простроченням останнім виконання свого грошового зобов`язання за спірними договорами;

- судом першої інстанції було неправильно застосовано приписи абз. 2 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», відповідно до яких до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, адже відповідач не є населенням, а є самостійною юридичною особою, яка несе наслідки порушення взятих на себе зобов`язань за укладеними договорами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 19.12.2023 для розгляду справи №922/3445/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 у справі №922/3445/23 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" в особі відокремленого підрозділу Зміївської електричної станції Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" (вх. №2804 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2023 у справі №922/3445/23 залишено без руху; встановлено протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду: докази наявності у відокремленого підрозділу Зміївської електричної станції Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" електронного кабінету модуля Електронний суд; докази сплати судового збору в установлених порядку та розмірі (4026,00грн).

08.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі №922/3445/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" в особі відокремленого підрозділу Зміївської електричної станції Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" (вх. №2804 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2023 у справі №922/3445/23; призначено справу до розгляду на "20" лютого 2024 р. об 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132; повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні; встановлено учасникам справи строк до 30.01.2024 включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів позивачу в порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України; встановлено учасникам справи строк до 30.01.2024 включно для подання до Східного апеляційного господарського суду заяв та клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи; витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3445/23.

18.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/3445/23.

02.02.2024 до Східного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення залишити без змін, посилаючись на те, що:

- місцевим господарським судом було повно з`ясовано обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права, оскільки ОСББ "Будинок-104 " є неприбутковою організацією, не має жодних активів, єдиним доходом ОСББ є кошти (членські внески), які сплачують мешканці за утримання житла та прибудинкової території;

- селище Слобожанське Чугуївського району Харківської області знаходиться в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові або тимчасово окупованих Російською Федерацією; відповідач на час воєнного стану в країні не може проводити нарахування мешканцям пені, інфляції, річних за несвоєчасну сплату комунальних послуг з теплопостачання та водовідведення, які надає позивач;

- невиконання ОСББ договірних зобов`язань перед позивачем виникло з об`єктивних причин, зокрема, через значну заборгованість членів ОСББ мешканців будинків та управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, яке невчасно перераховує кошти за субсидію за ветеранів, дітей війни, громадян, які постраждали в наслідок ЧАЄС, медиків та вчителів на пенсії, інвалідів.

У зв`язку з відпусткою судді Шутенко І.А. протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 16.02.2024 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Терещенко О.А.

16.02.2024 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із перебуванням представників позивача у щорічних відпустках, а також зайнятістю в інших судових засіданнях.

Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Розглянувши клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, колегія суддів ухвалила відмовити у його задоволенні з огляду на те, що в силу положень ст.202 ГПК України відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, проте, обставин, що унеможливлюють розгляд апеляційної скарги судом встановлено не було, як і не встановлено обставин неможливості забезпечення апелянтом іншого повноважного представника для участі в судовому засіданні.

Беручи до уваги те, що судом апеляційної інстанції явка сторін обов`язковою не визнавалась, а також зважаючи на те, що позиція апелянта цілком повно та ґрунтовно викладена ним в апеляційній скарзі, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, між ОСББ «БУДИНОК-104» (споживач, колективний споживач) та ВАТ «Державна Енергогенеруюча компанія «ЦЕНТРЕНЕРГО» (правонаступником якої є ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО", енергопостачальна організація, виконавець) були укладені:

- Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2004 №90 (далі Договір №90), за умовами якого енергопостачальна організація взяла на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим Договором; споживач за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації 100% вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (пункт 6.5. Договору №90);

- Договір з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) від 16.02.2022 №15/43 (далі Договір №15/43), за умовами якого виконавець зобов`язався надавати колективному споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб населення та приготування гарячої води відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а колективний споживач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим Договором; колективний споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим період, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 21 Договору №15/43);

- Договір з колективним споживачем про надання послуги з постачання гарячої води (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) від 16.02.2022 №15/44 (далі Договір №15/44), за умовами якого виконавець зобов`язався надавати колективному споживачу відповідної якості послугу з постачання гарячої води, а колективний споживач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, визначених цим Договором; колективний споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим період, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 22 Договору №15/44).

У періоди з 01.11.2021 до 28.02.2022 за договором №90, з 01.03.2022 до 31.03.2022 та з 01.01.2023 до 30.04.2023 за договором №15/43, а також з 01.03.2022 до 31.03.2022 та з 01.12.2022 до 31.12.2022 за договором №15/44 позивачем надавалися відповідачу послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, зокрема:

- за договором №90 були надані послуги на загальну суму 328.037,70 грн, про що свідчать акти здачі-прийому послуг від 30.11.2021 №2242, від 31.12.2021 №2649, від 31.01.2022 №0003, від 28.02.2022 №0363;

- за договором №15/43 надані послуги на загальну суму 319.288,34 грн, про що свідчать акти здачі-прийому послуг від 31.03.2022 №0809, від 31.01.2023 №0201, від 28.02.2023 №0597, від 31.03.2023 №0885, від 30.04.2023 №1322;

- за договором №15/44 надані послуги на загальну суму 15.949,97 грн, про що свідчать акти здачі-прийому послуг від 31.03.2022 №0808, від 31.12.2022 №4378.

Відповідачем були частково оплачені надані позивачем послуг у спірний період у загальній сумі 53 672,66 грн.

Залишок заборгованості за спірними договорами становить 609.603,35 грн, а саме: за договором №90 321.037,70 грн; за договором №15/43 272.615,68 грн; за договором №15/44 15.949,97 грн.

Посилаючись на наведене, позивач вважає свої права порушеними та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Відповідач частково визнає позовні вимоги, а саме в сумі основного боргу в розмірі 609.603,35 грн, а також зазначає, що в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України своєю постановою від 05.03.2022 №206 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» заборонив нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань та процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим просить звільнити відповідача від сплати штрафних санкцій, відсотків річних та інфляційних нарахувань та зменшити їх розмір до 1,00 грн.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договору.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України „Про ринок природного газу, постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Як встановлено обставинами справи, станом на дату звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача за спірними договорами становила 609 603,35 грн, була стягнута оскаржуваним судовим рішенням, яке у наведеній частині позивачем не оскаржується.

Водночас, позивач також просив суд стягнути за усіма договорами №№ 90, 15/43, 15/44 з відповідача пеню в розмірі 36 858,78 грн, 3% річних у сумі 19 975,20 грн та інфляційні нарахування в розмірі 121 394,87 грн.

Апелянт оскаржує судове рішення в частині відмовлених позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних за спірними договорами.

Щодо наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який на даний час є продовженим.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.

Згідно ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників.

Приписами частини першої статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: 63460, Харківська обл., Зміївський район, смт Слобожанське, вул. Спортивна, буд. 14 (104) було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "БУДИНОК-104" з метою забезпечення і захисту прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна будинку (Розділи I, II Статуту ОСББ «БУДИНОК-104»).

Системний аналіз наведених вище положень законодавства, а також встановлених обставин справа свідчить про те, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку створене фізичними особами - власниками квартир (побутовими споживачами житлово-комунальних послуг, населенням), укладає договори на постачання комунальних послуг із постачальниками від імені побутових споживачів як колективний споживач, і використовує теплову енергію та гарячу воду виключно для власних побутових потреб мешканців будинку (виключаючи будь-яку комерційну чи професійну діяльність).

Крім того, господарський апеляційний суд враховує, що надання послуг відповідачем використовується виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Доказів того, що споживання теплової енергії та/або гарячої води за спірними договорами відбувалося не лише мешканцями будинку, а і суб`єктами господарювання матеріали справи не містять.

Тому відповідач у справі виступає у спірних відносинах саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників) та договір укладений для забезпечення і сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та у встановлений строк.

Положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 прямо не забороняють нарахування відповідачу, який є юридичною особою 3% річних та інфляційних втрат, незважаючи на ті обставини, що ця неприбуткова організація створена мешканцями будинку (населенням) для забезпечення таких мешканців комунальними послугами та оплата таких комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців та за тарифами для населення, проте зазначене не відповідає засадам справедливості, оскільки безпідставно ставить об`єднання мешканців, які уклали колективний договір на отримання комунальної послуги, у гірше становище порівняно з мешканцями, які мають відповідні індивідуальні договори.

Враховуючи наведене, встановлена Кабінетом Міністрів України заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, має поширюватися на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, що створена та діє виключно в інтересах фізичних осіб - власників квартир та приміщень у житловому будинку.

Виключення ОСББ із категорії побутових споживачів або населення та нарахування неустойки, процентів річних та інфляційних нарахувань, призводить до звуження обсягу прав співвласників, що об`єдналися в ОСББ, порівняно із іншими побутовими споживачами, які також є фізичними особами, також споживають теплову енергію та гарячу воду виключно для побутових потреб, однак уклали договори з теплопостачальною організацією напряму, що протирічить меті створення ОСББ, зокрема, забезпечення і захисту прав співвласників.

Вказане спростовує доводи апеляційної скарги про те, що ОСББ "Будинок-104" є юридичною особою, а тому не нього не можуть поширюватися положення постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 №206.

Обставинами справи встановлено, що позивачем здійснено нарахування відповідачу 3% річних та інфляційних нарахувань за договорами №№90, 15/43, 15/44 у період дії карантину та воєнного стану, що частково не узгоджується з положеннями названих нормативно-правових актів.

Перевіривши розрахунок позивача, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги останнього про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань за договорами №№15/43, 15/44 не підлягають задоволенню, оскільки прострочення виконання зобов`язання почалося після оголошення в країні військового стану (24.02.2022), тому здійсненні позивачем після 24.02.2022 нарахування 3% річних у загальній сумі 5 217,39 грн та інфляційних нарахувань у загальному розмірі 20 134,70грн є безпідставними та помилковими.

З урахуванням наведених вище положень законодавства, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань договором №90 є частково обґрунтованими за період до введення воєнного стану, тобто до 23.02.2022 включно, оскільки під час дії карантину не було обмежено нарахування 3% річних та інфляційних, з огляду на що арифметично правильний розмір 3% річних та інфляційних нарахувань за Договором №90 становить: за зобов`язаннями листопада 2021 року: 3% річних 627,30 грн, інфляційні 2 897,97грн; за зобов`язаннями грудня 2021 року: 3% річних 640,65 грн, інфляційні 3 244,68грн; за зобов`язаннями січня 2022 року: 3% річних 371,56 грн, інфляційні 2 445,19грн; за зобов`язаннями лютого 2022 року: 3% річних 149,82 грн, інфляційні 1.268,06грн. В іншій частині нарахування позивачем 3% річних та інфляційних за договором №90 у загальній сумі 12 968,48 грн та 91 404,27 грн не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене у сукупності та зважаючи на те, що на час звернення позивача до суду першої інстанції та до 01.07.2023 діяв карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також на даний час діє воєнний стан, введений 22.04.2022 на підставі Указу Президента України, та застосуваши норми Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020, а також постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", приписи яких забороняють нарахування та стягнення з населення (які є мешканцями Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "БУДИНОК-104") неустойки, інфляційних втрат та відсотків річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги, апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 129 724,84 грн не підлягають задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене та враховуючи, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення було дотримано норми матеріального та процесуального права, повно досліджено обставини справи, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а тому рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2023 у справі №922/3445/23 слід залишити без змін.

У відповідності до статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" в особі відокремленого підрозділу Зміївської електричної станції Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" (вх. №2804 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2023 у справі №922/3445/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2023 у справі № 922/3445/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.02.2024

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя О.І. Терещенко