Постанова

від 08.02.2024 по справі 908/1954/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2024 року м.Дніпро Справа № 908/1954/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),

суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова фірма центр законодавчих ініціатив" на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.09.2023 (прийняте суддею Науменко А.О., повне судове рішення складено 19.09.2023) у справі № 908/1954/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова фірма центр законодавчих ініціатив"

до Запорізької міської ради

про визнання поновленим договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю Консалтингова фірма центр законодавчих ініціатив" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Запорізької міської ради про визнання поновленим договору оренди землі за кадастровим номером 2310100000:04:025:0356 площею 2, 9 га, що розташована у м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 5, від 28.05.2009, укладений між Запорізькою міською радою та ТОВ "КОНСАЛТИНГОВА ФІРМА ЦЕНТР ЗАКОНОДАВЧИХ ІНІЦІАТИВ", зареєстрований 18.06.2009 Запорізькою регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", запис №040926101012, на той самий строк і на тих самих умовах строком на десять років - до 18.06.2029, визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 28.05.2009 №040926101012 в наступній редакції:

"Додаткова угода про поновлення договору оренди землі від 28 травня 2009 року №040926101012

Запорізька міська рада (надалі Орендодавець) в особі виконуючого обов`язки міського голови секретаря Запорізької міської ради Куртєва Анатолія Валентиновича, який діє на підставі Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про оренду землі", з одного боку та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОНСАЛТИНГОВА ФІРМА ЦЕНТР ЗАКОНОДАВЧИХ ІНІЦІАТИВ" ідентифікаційний код юридичної особи: 35725042, (надалі Орендар) в особі директора Макарухи Назарія Зіновійовича, який діє на підставі статуту, з іншого боку, уклали цю додаткову угоду до договору оренди землі від 28 травня 2009 року №040926101012 про наступне:

1. Поновити договір оренди землі від 28 травня 2009 року №040926101012, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 5, площею 2,9 га (кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:04:025:0356) до 18 червня 2029 року.

2. Дана додаткова угода складена в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, і є невід`ємною частиною договору оренди землі від 28 травня 2009 року №040926101012.

Орендодавець: ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА, ідентифікаційний код юридичної особи: 04053915, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206

Орендар: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОНСАЛТИНГОВА ФІРМА ЦЕНТР ЗАКОНОДАВЧИХ ІНІЦІАТИВ" ідентифікаційний код юридичної особи: 35725042, 65012, місто Одеса, вул. Велика Арнаутська, будинок 17, офіс 5-а"; а також вирішити питання щодо судових витрат у відповідності до ст.129 ГПК України.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.09.2023 у справі № 908/1954/23 у задоволенні позову про визнання поновленим договору оренди землі та про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі - відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд зазначив, що позивач не у повному обсязі дотримався передбаченого законодавством алгоритму дій орендаря з метою поновлення договору оренди землі, що свідчить про втрату ним переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова фірма центр законодавчих ініціатив" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.09.2023 у справі № 908/1954/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у викладеній судом редакції станом на 2019 рік не відповідають положенням Закону.

Судом першої інстанції не було враховано, що Відповідач у встановлений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" місячний термін після закінчення строку дії Договору оренди землі заперечень стосовно користування Позивачем спірною земельною ділянкою та поновлення договору оренди землі не висловив, однак 28 березня 2023 року в особі Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Відповідач звернувся з позовом до Позивача щодо несплати орендної плати на користь Запорізької міської ради за користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави, внаслідок чого Позивач вимушений звернутися з позовом до суду за захистом своїх прав.

Поновлення спірного договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час укладення спірного договору (18.06.2009), а не на час виникнення спірних правовідносин.

Ст.33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору - 18.06.2009) взагалі не містила частини 4-8, на які посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні. При цьому за змістом приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) обов`язок підготувати проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі не був імперативно покладений на орендаря.

Апелянт зазначає, що:

-Позивач належно виконує свої обов`язки за Договором оренди землі;

-Позивач належним чином сплачував орендні платежі за Договором оренди землі в розмірі, що відповідає п.9 Договору;

-Позивач повідомив Відповідача про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк до спливу строку договору оренди землі у строк, що становить більш ніж за місяць до спливу строку Договору оренди землі;

-Відповідач не заперечував проти отримання орендних платежів на підставі Договору оренди землі з посиланням на такий договір, а також щодо розміру таких платежів;

-Відповідач не прийняв рішення про припинення Договору оренди землі або відмови Позивачу у реалізації його права на поновлення Договору оренди землі;

-Відповідач не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні Договору оренди землі;

-Відповідач зазначив про подовження підготовки проекту рішення про поновлення Договору оренди землі;

-Відповідно до стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач вважає, що Договір оренди землі має бути визнаний таким, що укладений на той же самий строк та на тих же самих умовах.

Отже, лише факт не долучення Позивачем проекту додаткової угоди до належним чином направленого до Відповідача звернення від 10.05.2019 №10.05/1 щодо наміру Позивача скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), за умови належного виконання Позивачем своїх обов`язків за договором, не може вважатися порушенням умов його поновлення, визначених законом, які встановлюють не можливість визнання такого договору поновленим.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує. За доводами відповідача, договір оренди землі від 28.05.2009 (зареєстрований 18.06.2009) № 040926101012 (далі - Договір), укладений між Запорізькою міською радою та ТОВ "Консалтингова фірма центр законодавчих ініціатив", укладався строком на 10 років (до 18.06.2019) (пункт 8 Договору).

Пунктом 33 Договору передбачено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно пункту 34 Договору фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору.

З вказаних умов договору оренди вбачається, що із закінченням строку договору оренди земельної ділянки право оренди на земельну ділянку припиняється.

Отже, враховуючи, що договір оренди землі № 040926101012 зареєстровано 18.06.2009, його дія припинилася 18.06.2019. Рішення про поновлення міською радою не приймалося.

Відповідач зазначає, що позивач не дотримався вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Зокрема, позивачем до листа повідомлення не було додано проект додаткової угоди. Та така угода між сторонами не була укладена протягом місяця після закінчення строку дії договору.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 08.02.2024 о 14:00 год.

В судовому засіданні 08.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

28.05.2009 між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ТОВ "Консалтингова фірма центр законодавчих ініціатив" (орендар) було укладено договір оренди землі, зареєстрований 18.06.2009 у Запорізькій філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" № 040926101012 (договір від 28.05.2009).

Згідно із п. 1 договору від 28.05.2009 орендодавець, відповідно до рішення двадцять восьмої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради № 61/68 від 19.11.2008 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування торгівельно-розважального центру за адресою м. Запоріжжя, вул. Гребельна 5.

Пунктами 2-4 договору від 28.05.2009 передбачено, що в оренду передається земельна ділянка площею 2,9000 га, на земельній ділянці знаходяться будівлі та забудови орендаря, інші об`єкти інфраструктури відсутні.

В пунктах 9-13 договору від 28.05.2009 сторони погодили порядок нарахування та сплати орендної плати за землю.

Відповідно до п. 19 договору від 28.05.2009 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Договір оренди землі укладено на 10 років (п. 8 договору від 28.05.2009).

Після закінчення строку дії договору орендар зобов`язаний договір поновити або повернути земельну ділянку орендодавцю за його вимогою в належному стані (п. 30 договору від 28.05.2009).

Пунктом 39 договору від 28.05.2009 визначено, що цей договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відтак, договір набрав чинності 18.06.2009 та, враховуючи п. 8 договору, діяв до 18.06.2019.

На адресу Запорізької міської ради від ТОВ "Консалтингова фірма центр законодавчих ініціатив" надійшов лист № 10.05/1 від 10.05.2019 (вхідний № 06743/03-32/03 від 16.05.2019) щодо подовження терміну договору земельної ділянки. В якості додатку до вказаного листа долучено копію договору оренди землі від 28.05.2009 № 040926101012.

Листом від 16.07.2020 № 16.07/1 (вхідний № 08318/03-32/03 від 20.07.2020) ТОВ "Консалтингова фірма центр законодавчих ініціатив" повторно звернулося до міської ради з того ж питання.

Управлінням з питань земельних відносин Запорізької міської ради листом від 27.07.2020 № №1423/02-03 надано відповідь про необхідність надання до управління відповідних документів та роз`яснила положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи, що Запорізька міська рада у встановлений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" місячний термін після закінчення строку дії договору оренди землі заперечень стосовно користування позивачем спірною земельною ділянкою та поновлення договору оренди землі не висловила, однак 28.03.2023 в особі Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся з вказаним позовом до позивача щодо несплати орендної плати на користь Запорізької міської ради за користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави, позивач зазначив, що вимушений звернутися з позовом до суду за захистом своїх прав.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26, ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частинами 1-2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону про оренду землі, яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту:

"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 Розділу Перехідні положення Закону про оренду землі та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі про оренду землі у попередній редакції, є змістовно різними.

Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі". Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону про оренду в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять (Постанова СП КГС ВС від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21).

Враховуючи, що договір діяв до 18.06.2019, редакція ст. 33 Закону України "Про оренду землі" має застосовуватись на вказаний час виникнення спірних правовідносин з поновлення договору. Тоді як Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" набрав чинності через пів року після закінчення строку дії договору - 16.01.2020.

Питання застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" неодноразово були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, внаслідок чого сформовані як висновки щодо застосування цієї норми права.

Так, згідно з частинами першою - третьою статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону або у інший погоджений сторонами строк) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного строку для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

При цьому Велика Палата Верховного Суду в пункті 35. постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Таким чином, з огляду на зазначені вище правові позиції Верховного Суду та узагальнюючи їх, можна зробити висновок, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка застосовується до спірних правовідносин) в контексті дій сторін договору виглядає наступним чином: - якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону; - якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним; - якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним, оскільки таке право орендодавця прямо передбачено частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі"; - якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.

При цьому якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення.

Як вбачається з матеріалів цієї справи ТОВ "Консалтингова фірма центр законодавчих ініціатив" до листа № 10.05/1 від 10.05.2019 (вхідний № 06743/03-32/03 від 16.05.2019) проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі додано не було.

Є сталою правова позиція щодо застосування положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка полягає у тому, що передбачені у частинах 1-5 і 6 ст. 33 вказаного Закону підстави для поновлення договору оренди землі пов`язані між собою і для поновлення договору за "мовчазної згоди" орендодавця на підставі ч. 6 зазначеної статті необхідним є дотримання процедури, передбаченої частинами 1-5 цієї статті.

Проте, вимоги ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивачем у повній мірі дотримані не були, у зв`язку з ненаданням проекту додаткової угоди.

Згідно п. 33 Договору оренди земельної ділянки від 28.05.2009 дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Крім того, відповідно до пункту 33 договору від 28.05.2009 сторони погодили, що фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору.

З огляду на викладене інші доводи заявника, не спростовують законних висновків суду першої інстанції про недотримання позивачем процедури поновлення вказаного правочину, що є підставою для відмови в позові.

При вирішенні спору суд приймає до уваги, що наявність у позивача права власності на об`єкти нерухомості, які розташовані на спірній земельній ділянці та відсутність підстав для поновлення договору оренди землі згідно ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не може бути перешкодою для реалізації такою особою права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування її об`єктів, а також для оформлення відповідних договірних відносин щодо цієї ділянки.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова фірма центр законодавчих ініціатив" на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.09.2023 у справі № 908/1954/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 18.09.2023 у справі № 908/1954/23 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.02.2024

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко