Постанова

від 31.01.2024 по справі 904/2104/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2104/19 (904/2410/20)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідача),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Коваль Л.А.

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.

за участю учасників справи

від арбітражного керуючого Сокола О.Ю.: Дробот Д.М., представник

від відповідачаЯсніцька Тетяна Сергіївна, представник Державної податкової служби України;

від третьої особи представник не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2022 року (повне рішення складено 24.11.2022 року, суддя Владимиренко І.В.) у справі №904/2104/19 (904/2410/20)

за позовом Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат, Дніпропетровська область, місто Кам`янське,

до Державної податкової служби України, місто Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Югсервіс-Плюс, м. Одеса,

про стягнення збитків у зв`язку з втратою права на податковий кредит на суму 1 263 549,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Югсервіс-Плюс про стягнення збитків у зв`язку з втратою права на податковий кредит на суму 1 263 549,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних під час виконання договору №14-1515-02 від 02.09.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Дніпровський металургійний комбінат та Товариством з обмеженою відповідальністю Югсервіс-Плюс.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2022 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Державної податкової служби України на користь Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат 1 263 549,00 грн. збитків та витрати зі сплати судового збору у сумі 18 953,24 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано посиланням на доведення позивачем факту наявності збитків та їх розмір у сумі 1 263 549,00 грн., а також доведення, що виникнення таких збитків є об`єктивним наслідком поведінки Державної податкової служби України, яка протиправно не прийняла для реєстрації податкові накладні, за якими позивач мав би право включити суми податку до складу податкового кредиту, відтак і збитки позивача, які полягають у втраченому праві на включення сум податку до складу податкового кредиту, стали об`єктивним наслідком поведінки Державної податкової служби України.

Не погодившись з вказаним рішенням, Державна податкова служба України звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на наступні обставини:

- Державна податкова служба України не є учасником господарських правовідносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, в даному випадку відсутні підстави для застосування ст.224 Господарського кодексу України;

- в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази втрати ПАТ Дніпровський металургійний комбінат права на податковий кредит з ПДВ у сумі 1 263 549 грн., зокрема акти контрольно-перевірочних заходів, судові рішення, якими встановлено даний факт;

- не реалізація позивачем всіх передбачених чинним законодавством способів захисту своїх прав жодним чином не доводить причинного зв`язку між неотриманою позивачем сумою податкового кредиту та діями ДПС України щодо реєстрації податкових накладних ТОВ Югсервіс-Плюс для реалізації права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту;

- відшкодування визначеної позивачем шкоди за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України здійснено з урахуванням бездіяльності третьої особи, в той же час як у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України саме на продавця покладено обов`язок зареєструвати податкову накладну;

- матеріали справи засвідчують відсутність будь-якої зацікавленості третьої особи ТОВ Югсервіс-Плюс у вичерпному виконанні покладеного податковим та договірним зобов`язання по господарській операції з ПАТ Дніпровський металургійний комбінат в аспекті судової справи №826/20291/17, що цілком виключає відповідальність податкового органу у ніби-то втраті позивачем права на податковий кредит;

- обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає змісту самого порушення та зумовлює отримання необґрунтованої для позивача подвійної компенсації сум ПДВ, тоді як право ПАТ Дніпровський металургійний комбінат вже захищене судовим рішення по справі №826/10291/17.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат арбітражний керуючий Сокол О.Ю. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції ліквідатор зазначає такі обставини:

- рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2020 року у справі №826/10291/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 року, задоволено адміністративний позов ТОВ Югсервіс-Плюс, а саме: визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, що подані ТОВ Югсервіс-Плюс датами її доставлення до ДФС України;

- можливість включити суми ПДВ у загальному розмірі 1 263 549,00 грн., вказані у податкових накладних ТОВ Югсервіс-Плюс, остаточно втрачена для позивача, оскільки з моменту складання кожної з них сплинуло більше ніж 1095 календарних днів;

- відповідальність за завдані ПАТ ДМК збитки внаслідок своєчасної нереєстрації означених податкових накладних, складених ТОВ Югсервіс-Плюс, покладається саме на Державну податкову службу України, оскільки саме в результаті протиправних дій цього державного органу, що підтверджено судовими рішеннями, ПАТ ДМК втратило право на формування податкового кредиту на суми податку у сукупному розмірі 1 263 549,00 грн.;

- позивач вважає, що у даному випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями Державної податкової служби України щодо забезпечення реєстрації податкових накладних та неможливістю включення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту, і, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, що фактично є збитками позивача; отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення;

- доводи апеляційної скарги щодо нереалізації позивачем всіх можливих способів захисту свого права є неприйнятими, адже результатом будь-яких можливих дій позивача не могло бути відновлення права на податковий кредит.

31.01.2024 року у судове засідання з`явилися представники сторін, які надали відповідні пояснення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх учасників справи, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2014 року між Публічним акціонерним товариством Дніпровський металургійний комбінат (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Югсервіс-Плюс (виконавець) укладено договір №14-1515-02, за умовами п.1.1 якого виконавець зобов`язався власними силами надавати транспортні послуги по забезпеченню підрозділів замовника з використанням, згідно з заявками цехів та відділів.

Пунктом 2.4. договору, в редакції додаткової угоди №25 від 03.04.2017 року, сторони узгодили, що виконавець передає замовнику підписані акти про надання послуг та рахунки не пізніше 2 числа місяця, наступного за звітним. Замовник зобов`язаний розглянути вказаний вище акт і у випадку згоди з ним підписати його, скріпити печаткою та один екземпляр повернути виконавцю в строк не пізніше 1 робочого дня від дати його вручення. В разі незгоди з наданим актом про надання послуг, замовник повинен на протязі 1 (одного) робочого дня від дати вручення Акту надати письмові заперечення. У випадку не погодження даного питання між замовником і виконавцем вони створюють спільну комісію із своїх представників, яка розглядає дане питання, і рішення якої є кінцевим і обов`язковим для обох сторін. В результаті погодження повинно бути складено протокол із підписами всіх членів комісії. У випадку непідписання акту, або ненадання заперечень на нього у встановлені цим договором строки, послуги вважаються прийнятими замовником й підлягають оплаті. Даний акт є підставою для виставлення виконавцем рахунку на оплату.

Згідно до пункту 2.5 договору, в редакції додаткової угоди №25 від 03.04.2017 року, замовник щомісячно здійснює оплату послуг, що надаються виконавцем за цим договором, шляхом безготівкового перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок виконавця впродовж 14 банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін відповідного акту прийому-передачі наданих послуг та отримання замовником відповідного рахунку замовника.

Пунктом 3.6 договору, в редакції додаткової угоди №25 від 03.04.2017 року, послуги за цим договором, згідно з п.1.1, підтверджуються щомісячними актами прийому-передачі наданих послуг, підписаними уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов договору ТОВ Югсервіс-Плюс були надані послуги на користь позивача, а саме, у травні, червні та липні 2017 року на загальну суму 7 581 294,00 грн., у тому числі ПДВ 1 263 549,00 грн., які були оформлені відповідними актами виконаних робіт та виставлені рахунки на оплату, на підставі яких в наступному позивачем було здійснено оплату за надані послуги.

Так, актом №ОУ-0000008 від 31.05.2017 року підтверджується надання послуг згідно умов договору за період з 01 травня по 31 травня 2017 року на загальну вартість 3 472 794,00 грн, у тому числі ПДВ 578 799,00 грн. У зв`язку з цим, відповідно до умов договору, ТОВ Югсервіс-Плюс було виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000008 від 31.05.2017 року, оплату за яким позивач здійснив 14.07.2017 року у розмірі 457 020,94 грн. та 09.08.2017 року у розмірі 3 015 773,06 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Актом №ОУ-0000009 від 30.06.2017 року підтверджується надання послуг згідно умов договору за період з 01 червня по 30 червня 2017 року на загальну вартість 3 217 500,00 грн., у тому числі ПДВ 536 250,00 грн. Відповідно до умов договору, ТОВ Югсервіс-Плюс було виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000009 від 30.06.2017 року, оплату за яким позивач здійснив 09.08.2017 року у розмірі 1 206 984,63 грн., 07.09.2017 року у розмірі 1 561 171,79 грн., 06.10.2017 року у розмірі 449 343,58 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Актом № ОУ-0000010 від 31.07.2017 року підтверджується надання послуг згідно умов договору за період з 01 липня по 31 липня 2017 року на загальну суму 891 000,00 грн., у тому числі ПДВ 148 500,00 грн. Відповідно до умов договору, ТОВ Югсервіс-Плюс було виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000010 від 31.07.2017 року, оплату за яким позивач здійснив 06.10.2017 року у розмірі 891 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

У зв`язку з наданням у травні, червні та липні 2017 року послуг, згідно з умовами договору ТОВ Югсервіс-Плюс були складені податкові накладні: №1 від 31.05.2017 року на суму ПДВ 578 799,00 грн. (послуги згідно акту № ОУ-0000008 від 31.05.2017 року); №1 від 30.06.2017 року на суму ПДВ 536 250,00 грн. (послуги згідно акту №ОУ-0000009 від 30.06.2017 року); №1 від 31.07.2017 року на суму ПДВ 148 500,00 грн. (послуги згідно акту №ОУ-0000010 від 31.07.2017 року).

Однак, вказані податкові накладні не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим позивач позбавлений права на формування податкового кредиту на суми податку у сукупному розмірі 1 263 549,00 грн., сплаченого у структурі вартості наданих послуг.

Позивач стверджує, що протиправні дії Державної податкової служби України щодо не реєстрації податкових накладних, складених ТОВ Югсервіс-Плюс, призвели до втрати ним права на включення сум податку до складу податкового кредиту, що є збитками позивача у зазначеній загальній сумі 1 263 549,00 грн. При цьому, позивач також посилається на отриману від Державної податкової служби України індивідуальну податкову консультацію №2104/6/99-00-07-03-02-06/ІПК від 19.05.2020 року.

Звертаючись з вимогою про відшкодування збитків саме до Державної податкової служби України, позивач посилається на те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 року по справі №826/10291/17 вищевказані податкові накладні ТОВ Югсервіс-Плюс №1 від 31.05.2017 року, №1 від 30.06.2017 року, №1 від 31.07.2017 року неодноразово засобами електронного зв`язку направлялись для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, у всіх без виключення квитанціях про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, копії яких наявні в матеріалах справи №826/10291/17, зазначено про неприйняття податкових накладних до реєстрації з наступної причини: Документ доставлено до ДФС України. Документ не прийнято. При необхідності виправте документ і відправте його знову. Продавцю необхідно звернутись до ДПІ.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2020 року у справі №826/10291/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 року, задоволено адміністративний позов ТОВ Югсервіс-Плюс, а саме: визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо не прийняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових накладних: №1 від 31.05.2017 року на суму 3 472 794,00 грн., в т.ч. ПДВ 578 799,00 грн.; №1 від 30.06.2017 року на суму 3 217 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 536 250,00 грн;. №1 від 31.07.2017 року на суму 891 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 148 500,00 грн., які подані ТОВ Югсервіс-Плюс; а також зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, що подані ТОВ Югсервіс-Плюс датами її доставлення до ДФС України.

Позивач з огляду на вказані судові рішення стверджував, що відповідальність за завдані йому збитки внаслідок своєчасної нереєстрації означених податкових накладних, складених ТОВ Югсервіс-Плюс, покладається на Державну податкову службу України, оскільки саме в результаті протиправних дій цього державного органу, що підтверджено судовими рішеннями, позивач втратив право на формування податкового кредиту на суми податку у сукупному розмірі 1 263 549,00 грн.

На думку колегії суддів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність заявлених вимог і висновки суду скаржником не спростовано.

Так, предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у зв`язку з втратою права на податковий кредит.

Відповідно до п.201.1. статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами абзаців 1, 3 5 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України № 2198-VIII від 09.11.2017, який набрав чинності 03.12.2017 внесено зміни у наведених вище абзацах четвертому і п`ятому пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме: цифри 365 замінено цифрами 1095.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вже зазначалося, згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положення ст.ст.1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.

Так, зокрема, згідно з вказаними правовими нормами, для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач.

У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає ( аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 28.01.2020 року у справі №925/101/19).

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.

Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (постанова Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 917/877/17).

Пункт 21.3 ст.21 Податкового кодексу України передбачає, що шкода, завдана платнику податків неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи контролюючого органу, відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для фінансування цього органу, незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до п. 114.1 ст. 114 Податкового кодексу України особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб. Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.

Пунктом 114.2 ст.114 Податкового кодексу України визначено, що шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до цього Кодексу, відшкодовується в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди.

Судами встановлено та не спростовано учасниками справи, що ТОВ Югсервіс-Плюс за результатами існуючих між сторонами господарських відносин складені податкові накладні, які неодноразово засобами електронного зв`язку направлялись для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, вказані податкові накладні не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних з наступної причини: Документ доставлено до ДФС України. Документ не прийнято. При необхідності виправте документ і відправте його знову. Продавцю необхідно звернутись до ДПІ.

Не погодившись із законністю рішень ДПС щодо неприйняття податкових накладних, Товариство з обмеженою відповідальністю Югсервіс-Плюс звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому просило: визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних №1 від 31.05.2017 року, №1 від 30.06.2017 року, №1 від 31.07.2017 року, які подані ТОВ Югсервіс-Плюс; визнати поданими до контролюючого органу та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 31.05.2017 року, №1 від 30.06.2017 року, №1 від 31.07.2017 року, подані ТОВ Югсервіс-Плюс в день їх фактичного отримання.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2020 року у справі №826/10291/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.

Наведені судові рішення мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено правомірності власних дій по неприйняттю надісланих позивачем для реєстрації податкових накладних №1 від 31.05.2017 року, №1 від 30.06.2017 року, № 1 від 31.07.2017 року. Належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні ТОВ Югсервіс-Плюс № 1 від 31.05.2017 року, № 1 від 30.06.2017 року, № 1 від 31.07.2017 року датою її фактичного отримання.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, протиправність дій відповідача доведена в порядку адміністративного судочинства та не потребує доведення у межах цієї справи.

Вказані порушення відповідача позбавили позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 263 549,00 грн., що фактично є збитками позивача.

Щодо наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою державного органу та понесеними позивачем збитками, колегія суддів зазначає, що законний майновий інтерес позивача в отриманні права на податковий кредит з ПДВ випливає з господарської операції, яку він як платник податку здійснює з іншим платником податку, від дій якого залежить, чи буде цей майновий інтерес реалізовано.

Цей майновий інтерес не має своїм джерелом окремі спеціальні умови господарського правочину між продавцем і покупцем. Він виникає в силу норм податкового законодавства внаслідок відповідної господарської операції між платниками податку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що виникнення у позивача збитків у сумі 1 263 549,00 грн. обумовлено протиправною поведінкою відповідача.

З огляду на викладене, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на суму 1 263 549,00 грн., тобто позивач поніс збитки.

Таким чином, із встановлених судами обставин вбачаються наявними усі елементи складу господарського правопорушення, а тому колегія суддів відхиляє посилання скаржника на їх відсутність та недоведеність.

Також місцевим господарським судом правомірно враховано, що на звернення позивача Державна податкова служба України надала позивачу індивідуальну податкову консультацію за № 2104/6/99-00-07-03-02-06/ІПК від 19.05.2020 року із роз`ясненням щодо спірних правовідносин, вказавши, що у разі набрання законної сили рішенням суду, в якому ДПС зобов`язано зареєструвати податкову накладну, покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній, після реєстрації її в ЄРПН: у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її складено, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної; у разі несвоєчасної її реєстрації в ЄРПН у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати її складання.

Отже, Державна податкова служба України у вказаній індивідуальній податковій консультації зазначила, що Податковим кодексом України не передбачено виключень щодо термінів формування податкового кредиту за податковими накладними, які реєструються в ЄРПН згідно з рішенням суду.

Таким чином, у зв`язку зі спливом 1095 календарних днів з дати складання ТОВ Югсервіс-Плюс податкових накладних та їх нереєстрація відповідачем, позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового зобов`язання та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання, а відтак рішення адміністративного суду у справі №826/10291/17 не відновить права позивача на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 263 549,00 грн.

За таких обставин колегія суддів відхиляє посилання скаржника щодо нереалізації позивачем всіх можливих способів захисту, оскільки у даному випадку, у зв`язку зі спливом 1095 календарних днів з дати складання ТОВ Югсервіс-Плюс податкових накладних, неправомірними діями податкового органу щодо їх реєстрації, позивач позбавлений можливості захистити свої права іншим способом, окрім як звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Колегія суддів також зауважує, що представник апелянта під час апеляційного перегляду справи у додаткових поясненнях посилався на те, що після ухвалення оскаржуваного рішення, станом на теперішній час згадані податкові накладні зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних із автоматичним забезпеченням збільшення у ПАТ Дніпровський металургійний комбінат у Системі електронного адміністрування ПДВ суми податку на додану вартість, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у розмірі зареєстрованих ТОВ Югсервіс-Плюс податкових накладних №1 від 31.05.2017 року, №1 від 30.06.2017 року, № 1 від 31.07.2017 року.

Скаржником надано додаткові докази три квитанції про реєстрацію податкової накладної від 27.02.2023 року.

Щодо цих доводів колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами ч.ч. 1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Надані скаржником докази не існували на час розгляду судом даного спору, сформовані після подання апеляційної скарги, тому колегією суддів не приймаються та не враховуються.

На підставі вищевикладеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційна скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2022 року у справі №904/2104/19 (904/2410/20) залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова складена у повному обсязі 21.02.2024 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б.Парусніков

Суддя Л.А.Коваль