Рішення

від 21.02.2024 по справі 904/6362/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2024м. ДніпроСправа № 904/6362/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецтранс", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс - Компані", м. Дніпро

про стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 170 231,10 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецтранс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс - Компані" про стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 170 231,10 грн.

Ухвалою суду від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/6362/23 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 29.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс - Компані" про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпульс - Компані" (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецтранс" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 06/02/193 від 06.02.2019 (надалі - договір).

Згідно з п. 13.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2020.

Пунктом 13.4 договору передбачено, що цей договір може бути пролонгований на необмежену кількість раз. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за один місяць до закінчення його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов`язується передати на умовах даного договору у власність покупця товар, а покупець зобов`язується сплатити його повну вартість на умовах передплати або відстроченням платежу 2 (два) банківських дня та прийняти товар.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що найменування, кількість, асортимент, ціна товару, що постачається, визначається у рахунках та видаткових накиданих, які є невід`ємною частиною договору, а саме - пісок річковий, щебінь, відсів, щебнево-піщану суміш, гран шлак, шлак відвальний доменний.

Позивач зазначив, що на виконання умов договору, у період з 01.01.2020 по 06.04.2023 продавцем було поставлено покупцю товар на загальну суму 4 774 768,90 грн.

Разом з цим, за твердженням позивача, за вказаний період покупцем було перераховано продавцю грошові кошти у загальному розмірі 4 945 000 грн.

Тобто, за розрахунком позивача, залишок надлишково перерахованих покупцем продавцю грошових коштів становить 170 231,10 грн.

Позивач наполягає на тому, що такі грошові кошти утримуються відповідачем безпідставно і мають бути стягнуті з останнього на підставі статті 1212 ЦК України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 170 231,10 грн., надлишково сплачених позивачем грошових коштів на виконання договору поставки № 06/02/193 від 06.02.2019.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (на якій підставі позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи наявне у відповідача зобов`язання з повернення отриманих грошових коштів; у які строки відповідач мав повернути позивачу грошові кошти), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпульс - Компані" (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецтранс" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 06/02/193 від 06.02.2019 (надалі - договір).

Згідно з п. 13.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2020.

Пунктом 13.4 договору передбачено, що цей договір може бути пролонгований на необмежену кількість раз. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за один місяць до закінчення його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов`язується передати на умовах даного договору у власність покупця товар, а покупець зобов`язується сплатити його повну вартість на умовах передплати або відстроченням платежу 2 (два) банківських дня та прийняти товар.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що найменування, кількість, асортимент, ціна товару, що постачається, визначається у рахунках та видаткових накиданих, які є невід`ємною частиною договору, а саме - пісок річковий, щебінь, відсів, щебнево-піщану суміш, гран шлак, шлак відвальний доменний.

На виконання умов договору, у період з 01.01.2020 по 06.04.2023 продавцем було поставлено покупцю товар на загальну суму 4 774 768,90 грн., що підтверджується видатковими накладними (том 1 а.с. 21 - 250, том 2 а.с. 1 - 18).

Разом з цим, за вказаний період покупцем було перераховано продавцю грошові кошти у загальному розмірі 4 945 000 грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку (том 1 а.с. 16 - 20).

Тобто, залишок надлишково перерахованих покупцем продавцю грошових коштів становить 170 231,10 грн.

Додатково наявність у покупця переплати у розмірі 170 231,10 грн. підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2019 - 30.12.2022 (том 1, а.с. 14 - 15).

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У даному випадку, відсутні підстави утримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпульс - Компані" грошових коштів у розмірі 170 231,10 грн., перерахованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецтранс". Оскільки відповідач не передавав позивачу товар на таку суму (докази протилежного відповідачем до матеріалів справи не надані), а грошові кошти у розмірі 170 231,10 грн. сплачені позивачем надлишково.

Додатково слід зазначити, що директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс - Компані" було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецтранс" лист № 1582 від 08.09.2023, у якому відповідач інформував, що сума боргу у розмірі 170 231,10 грн. буде погашена протягом 2 місяців, починаючи з поточної дати. Таким листом відповідач фактично визнав наявність у нього обов`язку повернути позивачу надлишково перераховані останнім грошові кошти у розмірі 170 231,10 грн.

А отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецтранс" про стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 170 231,10 грн. є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться видатковими накладними (том 1 а.с. 21 - 250, том 2 а.с. 1 - 18), випискою по банківському рахунку (том 1 а.с. 16 - 20), договором поставки № 06/02/193 від 06.02.2019 (т. 1 а.с. 12 - 13), актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2019 - 30.12.2022 (том 1, а.с. 14 - 15), листом № 1582 від 08.09.2023 (т. 2 а.с. 20).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

ЩОДО ПОКЛАДЕННЯ НА ВІДПОВІДАЧА ВИТРАТ ПОЗИВАЧА НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ АДВОКАТА.

У позові позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 15 750 грн.

На підтвердження надання адвокатом Шумило Оленою Анатоліївною адвокатських послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецтранс" під час розгляду справи №904/6362/23 позивачем було долучено до позову: договір про надання правової юридичних послуг № б/н від 28.06.2023, платіжні інструкції № 245 від 30.06.2023, № 228 від 10.11.2023, № 243 від 29.06.2023, акт приймання - передачі наданих послуг від 28.06.2023, рахунок на оплату № 2806 від 28.06.2023.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268) (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Так, позивачем не долучено до матеріалів справи детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Разом з тим, відповідно до п. 1.1. договору про надання правової юридичних послуг, в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати замовнику визначені цим договором юридичні послуги щодо юридичних консультацій, аналізу наданих документів, складання позовної заяви до суду та захист інтересів в суді, що стосуються діяльності ТОВ "Дніпроспецтранс".

Пунктом 4.1 договору про надання правової юридичних послуг визначено, що за надані послуги замовник виплачує виконавцеві плату в розмірі 15 750 грн.

За змістом акту приймання - передачі наданих послуг від 28.06.2023, згідно з договором про надання правової юридичних послуг від 28.06.2023, виконавцем були надані юридичні послуги.

Загальна вартість послуг без ПДВ 15 750 грн.

Слід зауважити, що ані договір про надання юридичних послуг від 28.06.2023, ані акт приймання - передачі наданих послуг від 28.06.2023 чи рахунок на оплату № 2806 від 28.06.2023 не містять жодних посилань на господарську справу № 904/6362/23, номер спірного договору (договір поставки № 06/02/193 від 06.02.2019), назву контрагента - боржника.

Тобто, наданий договір є загальним договором про надання ТОВ "Дніпроспецтранс" правової допомоги без конкретизації її обсягу. Що має наслідком неможливість стверджувати, що сума 15 750 грн., вказана в договорі, є платою саме за послуги адвоката з ведення господарської справи № 904/6362/23 та не включає інші послуги, що не стосуються правовідносин клієнта з Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпульс - Компані".

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначене загальне правило розподілу судових витрат. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суду надано право з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019.

У даному випадку, розмір витрат на правову допомогу адвоката 15 750 грн. явно непропорційний до складності цієї справи, предмета спору, з урахуванням ціни позову та кількості поданих доказів.

В ухвалі про відкриття провадження у справі судом було встановлено, що ця справа є малозначною, оскільки, зокрема, позовні вимоги не вимагають здійснення жодних складних розрахунків. Результат вирішення даної справи не впливає на репутацію сторін та не викликав публічного інтересу.

За таких обставин, клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката слід задовольнити частково. А саме покласти на відповідача витрати позивача на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.

У задоволенні клопотання позивача у частині покладення на відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 10 750 грн. слід відмовити.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс - Компані" (місце реєстрації: 49000, м. Дніпро, вул. Корнієнко Василя, буд. 72, ідентифікаційний код: 39318031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецтранс" (місце реєстрації: 49000, м. Дніпро, вул. Базова, буд. 8, ідентифікаційний код: 38836258) безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 170 231,10 грн. витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 147,20 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 21.02.2024.

Суддя М.О. Ніколенко