Постанова

від 20.02.2024 по справі 127/8920/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/8920/23

Провадження № 22-ц/801/100/2024

Категорія: 79

Головуючий у суді 1-ї інстанції Іщук Т. П.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 рокуСправа № 127/8920/23м. Вінниця

Вінницький апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів судовоїпалати зцивільних справ:головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Сопруна В.В., Стадника І.М.

з участю секретаря судового засідання: Кахно О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу № 127/8920/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини», Вінницької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Первинної профспілкової організації Комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2», про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,

за апеляційноюскаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 листопада 2023 року, ухвалене у складі судді Іщук Т. П., -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2», Вінницької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Первинної профспілкової організації Комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2» про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вона працювала на посаді сестри медичної гінекологічного відділення КНП «ВМКПБ №2». На підставі наказу №157-о від 27 лютого 2023 року позивачка була звільнена з роботи в КНП «ВМКПБ №2» у зв`язку із переведенням до комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини» відповідно до п.5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Вважаючи наказ про її звільнення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, ОСОБА_1 вказує, що КНП «ВМКПБ №2» грубо порушена процедура звільнення у зв`язку із непроведенням консультацій про це із профспілкою, оскільки такі консультації могли призвести до запобігання її звільненню. Лист профспілкового комітету №2 від 17 жовтня 2022 року свідчить про готовність ППО КНП «ВМКПБ №2» провести такі консультації, однак, такі консультації не були проведені, що свідчить про навмисне невиконання відповідачем вимог законодавства.

Окремо як підставу незаконності її звільнення позивачка вказує, що 30 вересня 2022 року Вінницькою міською радою прийняте рішення №1208 «Про реорганізацію КНП «ВМКПБ №2», згідно з яким даний заклад з 01 лютого 2023 року зупинив роботу. Даний наказ оскаржується у судовому порядку, а тому вважає, що наказ КНП «ВМКПБ №2» від 31 жовтня 2022 року №112 «Про наступне вивільнення працівників КНП «ВМКПБ №2»», а відповідно і наказ про звільнення позивачки з роботи видані без законних на те підстав.

За таких обставин, ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати наказ КНП «ВМКПБ №2» від 27 лютого 2023 року №157-о та зобов`язати Вінницьку міську раду вчинити необхідні дії для поновлення її на роботі на раніше займаній посаді.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2», Вінницької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Первинної профспілкової організації Комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2», про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 листопада 2023 року та ухвалите нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначила, що оскаржуване рішення суду прийнято із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Оскільки, відповідач не виконав покладеного на нього ч. 3 ст. 22 Закону № 1045-ХІV обов`язку щодо проведення консультацій з ППО КНП «ВМКПБ №2» упродовж всього терміну роботи позивачки в КНП «ВМКПБ №2». Грубо порушивши в такий спосіб процедуру вивільнення працівників членів Профспілки.

11 грудня 2023 року на адресу Вінницького апеляційного суду від представника Вінницької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Від інших учасників справи відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

14 грудня 2023 року через систему «Електронний суд» від позивачки - апелянтки ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі № 902/1392/22 за позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради та Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2», Національна професійна спілка «Прометей», про скасування рішення Вінницької міської ради № 1208 від 30.09.2022 та рішення у справі № 902/622/23 за позовом Первинної профспілкової організації Комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2» до Вінницької міської ради про скасування рішення ВМР № 1208 від 30.09.2022 на підставі пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України.

16 січня 2024 року ухвалою Вінницького апеляційного суду у задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовлено.

30 січня 2024 року представник Вінницької міської ради заявив клопотання про залучення до участі в справі правонаступника Комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2», просить залучити до участі у справі правонаступника відповідача Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини».

Клопотання мотивовано тим, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за пошуком за ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 05484451 державна реєстрація Комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2» - припинена. Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань за пошуком за ідентифікаційним кодом «25500212» Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини» не перебуває в стані припинення. Наразі, у зв`язку з вказаною реорганізацією, належним відповідачем у вказаних правовідносинах з 26 січня 2024 року є Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини» (ідентифікаційний код 25500212).

30 січня 2024 року ухвалою Вінницького апеляційного суду залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2», Вінницької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Первинної профспілкової організації Комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2», про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, правонаступника відповідача Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини».

Роз`яснено правонаступнику відповідача, що усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Копію апеляційної скарги надіслано правонаступнику відповідача.

Визначено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до вимог ст.360 ЦПК України протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

09 лютого 2024 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшов відзив від Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини», на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник Вінницької міської ради в судовому засіданні апеляційну скаргу не підтримала просив суд відмовити у її задоволенні.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Системний аналіз змісту статей 371 та 372 ЦПК України дає підстави вважати, що встановлені законом строки розгляду апеляційної скарги мають правове значення при вирішенні питання про відкладення розгляду апеляційної скарги і що саме такий підхід при застосуванні зазначених норм процесуального права узгоджується із принципом диспозитивності цивільного судочинства, згідно з яким, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 статті 13 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги на рішення суду, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення за таких підстав.

Згідно з статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

По справі встановлено, що згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 остання наказом від 11 січня 2022 року №6-о з 01 лютого 2022 року переведена на 0,75 ставки сестри медичної відділення гінекології в Комунальному некомерційному підприємстві «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2»

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26 лютого 2022 року №24 ОСОБА_1 призначена на посаду старшого бойового медика 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС-878978А, з 26 лютого 2022 року зарахована до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.

Наказом КНП «ВМКЛП № 2» від 28 лютого 2022 року №27-0 відповідно до ч.1 ст.119 КЗпП України ОСОБА_1 з 26 лютого 2022 року увільнена від роботи у зв`язку з призначенням на посаду старшого бойового медика.

30 вересня 2022 року Вінницькою міською радою на засіданні 25 сесії 8 скликання прийнято рішення № 1208 «Про реорганізацію комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2», яким вирішено припинити юридичну особу КНП «ВМКЛП № 2» в результаті реорганізації шляхом приєднання до КНП «ВМКЛ «Центр матері та дитини». Даним рішенням також вирішено створити комісію з реорганізації юридичної особи та доручено їй повідомити державного реєстратора про припинення КНП «ВМКПБ № 2», забезпечити офіційне оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення підприємства, здійснити усі дії, пов`язані з реорганізацією юридичної особи згідно з вимогами законодавства, здійснити усі необхідні заходи щодо попередження працівників КНП «ВМКПБ № 2» про реорганізацію підприємства відповідно до вимог чинного законодавства, здійснити розрахунки за зобов`язаннями підприємства, провести інвентаризацію майна та розрахунків, скласти передавальний акт та подати його на розгляд і затвердження міської ради, підготувати документи для державної реєстрації про припинення юридичної особи.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 28 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання недійсним рішення Вінницької міської ради від 30 вересня 2022 року №1208.

05 жовтня 2022 року Департаментом охорони здоров`я Вінницької міської ради виданий наказ №144 про реорганізацію КНП «ВМКПБ №2».

Листом від 06 жовтня 2022 року №458 КНП «ВМКПБ №2» повідомляло ППО КНП «ВМКПБ №2» про заплановану у першому кварталі 2023 року зміну істотних умов виробництва і праці, пов`язана із скороченням чисельності та штату працівників закладу у зв`язку із реорганізацією відповідно до рішення Вінницької міської ради від 30 вересня 2022 року №1208, із проханням погодження на проведення спільних консультацій щодо заходів із запобігання неправомірних звільнень, зведення їх до мінімуму та пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення у відповідності до вимог ст. 49-4 КЗпП України.

Згідно листа голови ППО КНП «ВМКПБ №2» від 17 жовтня 2022 року №2 КНП «ВМКПБ №2» повідомлено, що профспілковий комітет розглянув 17 жовтня 2022 року на своєму засіданні подання т.в.о. директора КНП «ВМКПБ №2» від 06 жовтня 2022 року №458 «Про реорганізацію КНП «ВМКПБ №2»» та надав згоду на проведення спільних консультацій щодо заходів із запобігання неправомірних звільнень у відповідності до вимог ст. 49-4 КЗпП України.

31 жовтня 2022 року КНП «ВМКПБ № 2» був виданий наказ № 112 «Про наступне вивільнення працівників КНП «ВМКПБ № 2», яким попереджено працівників про наступне звільнення.

Наказом КНП «ВМКПБ №2» від 31 жовтня 2023 року №113 створена комісія з вирішення питання щодо переважного права на залишення на роботі працівників КНПІ «ВМКПБ № 2», посади яких скорочуються у зв`язку зі змінами в організації і праці, пов`язаними із реорганізацією КНП «ВМКПБ № 2», у складі: голови комісії - Яровенко В.М. - голови комісії з реорганізації, т.в.о. директора КНП «ВМКПБ № 2»; секретаря комісії: - Андрусяк I.C. - старшого інспектора відділу кадрів; членів комісії: Присяжнюка В.П. - директора КНП «ВМКЛ «Центр матері та дитини» (за згодою); Рудя В.О. - голови первинної профспілкової організації КНП «ВМКПБ № 2», завідувача гінекологічного відділення; Кульчиковської Н.В. - в.о. медичного директора КНП «ВМКПБ № 2», завідувача відділення патології вагітних; Пешкової Л. І. - головної акушерки.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з вирішення питання щодо переважного права на залишення на роботі працівників КНП «ВМКПБ №2», посади яких скорочуються у зв`язку із змінами в організації і праці, пов`язаними із реорганізацією КНП «ВМКПБ №2» від 03 листопада 2022 року вирішено повідомити, зокрема, ОСОБА_1 персонально про заплановане вивільнення у зв`язку із переведенням до КНП «ВМКЛ «Центр матері та дитини», відповідно до п.5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Повідомленням від 09 листопада 2022 року №782 ОСОБА_1 попереджена про наступне звільнення з посади 0,75 ст. сестри медичної гінекологічного відділення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, яке заплановано на 31 січня 2023 року, з виплатою вихідної допомоги. Одночасно запропоновано з 01 лютого 2023 року переведення на посаду 0,75 ст. сестри медичної палатної відділення септичної гінекології у КНП «ВМКЛ «Центр матері та дитини».

Наказом КНП «ВМКПБ №2» від 24 лютого 2023 року перенесена дата запланованого звільнення працівників КНП «ВМКПБ №2» у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності та штату працівників, пов`язаними із реорганізацією підприємства на підставі рішення Вінницької міської ради від 30 вересня 2022 року №1208, на 28 лютого 2023 року. Перенесено дату запланованого звільнення працівників у зв`язку із переведенням їх на запропоновані посади до КНП «ВМКЛ «Центр матері та дитини», відповідно до наданих погоджень, на 28 лютого 2023 року.

Наказом КНП «ВМКПБ №2» від 27 лютого 2023 року №157-о ОСОБА_1 звільнена 28 лютого 2023 року із займаної посади 0,75 ст. сестри медичної гінекологічного відділення у зв`язку з переведенням до КНП «ВМКЛ «Центр матері та дитини», відповідно до п.5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Згідно витягу з наказу КНП «ВМКЛ «Центр матері та дитини» від 28 лютого 2023 року ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року прийнята на 0,75 посади сестри медичної палатної відділення септичної гінекології на підставі її власної заяви від 28 лютого 2023 року.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Положення наведених вище процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Проте з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, в яких оспорюється незаконність звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Гарантії працівників при незаконному звільненні з роботи та порушенні порядку їх звільнення з роботи визначені законодавцем у статті 235 КЗпП України.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка зазначає про відсутність передумов для її звільнення, оскільки рішення Вінницької міської ради від 30 вересня 2022 року №1208 «Про реорганізацію КНП «ВМКПБ №2» є незаконним.

Відповідно до п. 1.3, 1.4 Статуту КНП «ВМКПБ №2» підприємство є власністю Вінницької міської територіальної громади в особі Вінницької міської ради. Підприємство підзвітне та підконтрольне власнику, органом управління є департамент охорони здоров`я Вінницької міської ради. Власник вирішує питання про реорганізацію, ліквідацію та перепрофілювання підприємства (п.п. 6.2.2 п. 6.2 Статуту).

Тобто, з урахуванням засад організації та діяльності органів місцевого самоврядування, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» комунальний заклад охорони здоров`я, що перебуває у власності територіальної громади, підпорядкований, підзвітний і підконтрольний відповідній раді, яка, здійснюючи управління ним, уповноважена приймати рішення про його реорганізацію, ліквідацію.

Як установлено судом, рішення Вінницької міської ради від 30 вересня 2022 року №1208 уже було предметом оскарження у судовому порядку, однак, рішенням Господарського суду Вінницької області від 28 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2023 року, протиправним не визнане та є чинним. Таким чином, враховуючи, що законність цього рішення міської ради уже встановлена судом, така обставина не може слугувати підставою для визнання звільнення протиправним.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Ліквідація - це така форма припинення юридичної особи, при якій припиняються всі її права та обов`язки. У разі ліквідації вся чисельність працівників скорочується та весь штат працівників ліквідується.

Реорганізація - це інша форма припинення юридичної особи. Під час реорганізації юридична особа теж припиняється, однак всі її права й обов`язки у порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи. Реорганізація може здійснюватися злиттям, приєднанням, поділом та перетворенням юридичної особи за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Згідно із ч. 4 ст. 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (вивільнення працівників).

При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 201/6689/19 (провадження № 61-5965св20).

З огляду на частину першу статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці, а згідно з ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частиною третьою статті 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

У постанові Верховного Суду України від 22 вересня 2020 року у справі № 161/7196/19 (провадження № 61-4375св20) зазначено про те, що власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40 та частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Разом з тим, враховуючи, що реорганізація КНП «ВМКПБ №2» відбувається шляхом приєднання до КНП «ВМКЛ «Центр матері та дитини» позивачці мала б бути запропонована інша робота на підприємстві, до якого приєднане припинене підприємство.

Як установлено судом та не заперечується учасниками справи на підставі рішення міської ради від 30 вересня 2022 року № 1208, наказу департаменту охорони здоров`я Вінницької міської ради від 05 жовтня 2022 року № 144, листа адміністрації КНП «ВМКПБ № 2» від 06 жовтня 2022 року № 458, листа первинної профспілкової організації КНП «ВМКПБ № 2» від 17 жовтня 2022 року № 2 у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності та штату працівників КНП «ВМКПБ № 2», пов`язаними із припиненням цієї юридичної особи в результаті реорганізації шляхом приєднання до КНП «ВМКЛ «Центр матері та дитини» був виданий наказ від 31 жовтня 2022 року № 112 «Про наступне вивільнення працівників КНП «ВМКПБ № 2», яким вирішено попередити працівників про наступне вивільнення та запропонувати працівникам, посади, яких підлягають скороченню, наявні вакантні посади для їх переведення до КНП «ВМКЛ «Центр матері та дитини». Надалі згідно наказу КНП «ВМКПБ № 2» від 31 жовтня 2022 року №113 створена комісія з вирішення питання переважного права на залишення на роботі працівників, до складу якої включений, зокрема, голова ППО КНП «ВМКПБ № 2», на засіданні якої 03 листопада 2022 року, про що свідчить долучений до справи витяг, вирішено повідомити ОСОБА_1 персонально про заплановане вивільнення у зв`язку із переведенням до КНП «ВМКЛ «Центр матері та дитини», відповідно до п.5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Про наступне звільнення ОСОБА_1 була попереджена у встановлений законом строк та їй запропоновано переведення на вакантну посаду медичної сестри у КНП «ВМКЛ «Центр матері та дитини».

В свою чергу на підставі власної заяви ОСОБА_1 остання була прийнята з 01 березня 2023 року на 0,75 посади сестри медичної палатної відділення септичної гінекології КНП «ВМКЛ «Центр матері та дитини».

Тобто, за встановлених обставин, належить стверджувати, що КНП «ВМКПБ № 2» були враховані вимоги чинного трудового законодавства при здійсненні процедури попередження працівників про зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності та штату працівників, пов`язані із реорганізацією підприємства та наступне працевлаштування вивільненого працівника. Доказів про зворотне, враховуючи, що ОСОБА_1 за своєю ж заявою прийнята на роботу КНП «ВМКЛ «Центр матері та дитини» та звільнена саме у зв`язку із переведенням за наслідком пропозиції вакантної посади та згоди на переведення, не надано, такі у матеріалах справи відсутні.

Щодо твердження ОСОБА_1 про не проведення консультацій з профспілковою організацією під час проведення заходів, пов`язаних з реорганізацією КНПІ «ВМКПБ № 2», слід зазначити наступне.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії» передбачено, що у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

В силу частини другої статті 49-4 КЗпП України ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.

Отже, статтею 49-4 КЗпП України визначений вичерпний перелік випадків обов`язку роботодавця проводити такі консультації, а саме: ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників.

Як встановлено судом листом КНП «ВМКПБ № 2» від 06 жовтня 2022 року № 458 у відповідності до вимог ст. 49-4 КЗпП України ППО КНП «ВМКПБ № 2» була повідомлена про заплановані заходи з реорганізації підприємства, зміни в організації виробництва і праці, пов`язані із скороченням чисельності та штату працівників закладу у кількості 257,25 штатних посад та 263 фізичних особи, а також висловлено прохання про погодження проведення спільних консультацій щодо заходів із запобігання неправомірних звільнень, зведення їх до мінімуму та пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення. Головою ППО КНП «ВМКПБ № 2» Рудем В. О. надано погодження на проведення спільних консультацій листом від 17 жовтня 2022 року №2. Відповідно надалі КНПІ «ВМКПБ № 2» створена комісія, у складі представників підприємства, профспілкової організації, майбутнього та нинішнього роботодавців, для вирішення питання щодо переважного права на залишення на роботі працівників КНП «ВМКПБ № 2», яка проводила засідання 03 листопада 2023 року та приймала рішення.

Таким чином, твердження позивачки про не проведення консультацій у відповідності до вимог ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії» з профспілковою організацією при здійсненні заходів щодо вивільнення працівників у зв`язку із реорганізацією підприємства є безпідставними та цілком спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно зі статтею 235 КЗпП України підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав. Тому поновлено на роботі може бути лише працівника, якого звільнено незаконно, з порушеннямпроцедури звільненнячи за межами підстав, передбачених законом чи договором, або за відсутності підстав для звільнення.

У разі якщо працівника звільнено обґрунтовано, з додержанням процедури звільнення, підстав для поновлення працівника немає.

За наведеного суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати звільнення позивачки незаконним, а тому у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу КНП «ВМКПБ №2» від 27 лютого 2023 року №157-о та слід відмовити.

Стосовно вимоги позивачки про зобов`язання Вінницької міської ради вчинити необхідні дії для поновлення її на роботі на раніше займаній посаді суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частиною 2 ст. 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Пунктом 3.7 статуту КНП «ВМКПБ №2» визначено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює штатний розпис та подає на затвердження до органу управління .

За п. 6.4.10 статуту директор підприємства приймає рішення про прийняття на роботу, звільнення з роботи працівників підприємства, а також інші, передбачені законодавством про працю рішення в сфері трудових відносин, укладає трудові договори з працівниками підприємства. Забезпечує раціональний добір кадрів, дотримання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку.

Колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що до компетенції Вінницької міської ради не відноситься питання щодо звільнення та поновлення на роботі працівників КНП «ВМКПБ №2», тому у задоволенні вимог позивачки в цій частині відмовлено правомірно.

Оскільки судом першої інстанції не встановлено порушення КНП «ВМКПБ № 2» порядку звільнення ОСОБА_1 відповідно підстав для її поновлення на роботі за таких умов також немає.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого висновку суду першої інстанції, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для відповідача, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 375, 381-384, 389, 390ЦПК України, апеляційний суд,

постановив :

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 листопада 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: І.В. Міхасішин

Судді: В.В. Сопрун

І.М. Стадник