Постанова

від 21.02.2024 по справі 127/15527/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/15527/23

Провадження № 22-ц/801/562/2024

Категорія: 76

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко В. М.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 рокуСправа № 127/15527/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Матківської М.В., Стадника І.М.,

за участю секретаря судового засідання Кахно О.А.,

за участю сторін: позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу №127/15527/23 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, Фонду соціального страхування України про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2024 року, яка постановлена суддею Бойко В.М. в Вінницькомуміському суді Вінницької області, повний текст складено 18 січня 2024 року,

в с т а н о в и в :

В травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з цим позовом, в якому просив поновити його на посаді головного спеціаліста юридичного відділу або на посаді, аналогічній тій, з якої звільнили, і яка існує на дату поновлення в правонаступника, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 27 квітня 2023 року, а також стягнути 20000 грн моральної шкоди та судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2024 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 - закрито.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою, судом неповно з`ясовано, недоведені та неправильно встановлені обставини які мають значення для справи, порушено норми процесуального права. Просив скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2024 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано, що сама участь у спорі суб`єктів владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Вважає, що судом першої інстанції невірно визначено предметну юрисдикцію та неправомірно віднесено даний спір до таких, що має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Колегія суддів,перевіривши законністьі обґрунтованістьухвали судупершої інстанціїв межахдоводів апеляційноїскарги,заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч.1-3,5ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження, суд першої інстанції керувався положеннями п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються безпосередньо правомірності дій виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області і мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства. При цьому зазначив, що УВД ФССУ у Вінницькій області та ФСС України припинено і позивач фактично вимагає поновлення (переведення) його на посаді державної служби в Пенсійному фонді і фактично обґрунтовує позовні вимоги застосуванням процедури переведення на посади державної служби, то для вирішення позовних вимог, зокрема, про відшкодування шкоди заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень необхідно вирішити публічно-правовий спір.

Апеляційний суд не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Спір у цій справі виник з трудових правовідносин. На момент звільнення ОСОБА_1 працював на посаді головного спеціаліста юридичного відділу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області і не був державним службовцем.

Статтею 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції до 01 січня 2023 року) визначено, що Фонд соціального страхування України є некомерційною самоврядною організацією. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.

Пунктом 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105 визначено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , перебуваючи у трудових відносинах з Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, не був державним службовцем, займана ним посада не належить до посад публічної служби, відтак він не здійснював службову діяльність і не був звільнений з публічної служби у розумінні статті 19 КАС України.

Спір між сторонами виник у трудових правовідносинах, не пов`язаних з проходженням публічної служби, отже є приватноправовим незалежно від участі у ньому суб`єкта публічного права та має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про закриття провадження у цивільній справі.

Такі висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постановівід 22 листопада 2023 року в справі № 188/741/23, а також в ухвалі Верховного Суду від 15 лютого 2024 року №758/4455/23.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вінницькогоміського судуВінницької областівід 18січня 2024року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21 лютого 2024 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Матківська М.В.

Стадник І.М.