Рішення

від 12.02.2024 по справі 914/2337/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2024 Справа № 914/2337/23

За позовом: Фермерського господарства Новосинявське, с. Нова Синявка Хмельницького району Хмельницької області,

до відповідача: Приватного підприємства Галичина Агроресурси, м. Глиняни Львівського району Львівської області,

про стягнення 1 415 395, 65 грн

Суддя Манюк П.Т.

за участю секретаря Лазаренко С.В.

Представники:

від позивача: Прокопов Павло Сергійович представник,

від відповідача: не з`явився.

Фермерське господарство Новосинявське звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Приватного підприємства Галичина Агроресурси про стягнення 1 415 395, 65 грн.

Ухвалою суду 03.08.2023 залишено позовну заяву без руху та встановлено строк до 10 днів з дня вручення ухвали для надання суду доказів сплати судового збору за подання позовної заяви та копію банківської виписки по рахунку ФГ Новосинявське про здійснення відповідачем оплати по договору.

29.08.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, а саме надано оригінал платіжної інструкції від 22.08.2023 № 549 про сплату судового збору та копія банківської виписки по рахунку ФГ Новосинявське про здійснення відповідачем оплати по договору.

Ухвалою суду від 30.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 25.09.2023.

Ухвалою суду від 25.09.2023 підготовче засідання відкладено на 16.10.2023 у зв`язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою суду від 16.10.2023 у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву відмовлено, залишено відзив без розгляду. Зустрічну позовну заяву Приватного підприємства Галичина Агроресурси залишено без розгляду та підготовче судове засідання відкладено на 30.10.2023. Ухвалою суду від 30.10.2023 підготовче засідання відкладено на 20.11.2023. Ухвалою суду від 20.11.2023 підготовче засідання відкладено на 04.12.2023. Ухвалою суду від 04.12.2023 підготовче засідання відкладено на 21.12.2023. Ухвалою суду від 21.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 15.01.2024. Ухвалою суду від 15.01.2024 розгляд справи по суті відкладено на 12.02.2024.

В судове засідання, 12.02.2024, яке відбулося в режимі відеоконференції, представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та в усних поясненнях.

Представник відповідача у судові засідання не з`явився, однак подав клопотання про поновлення строку на подання відзиву, у задоволені якого судом відмовлено та відзив який залишено судом без розгляду. Разом з тим, представником відповідача було подано зустрічну позовну заяву, яку також судом залишено без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 12.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Фермерське господарство Новосинявське (надалі позивач, постачальник) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Приватного підприємства Галичина Агроресурси (надалі відповідач, покупець) про стягнення 1 415 395, 65 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 28.10.2022 між сторонами у справі було укладено договір поставки № 1-ГАЛ/2022 (надалі договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві кукурудзу урожаю 2022 року, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. договору).

01 грудня 2022 року між покупцем та постачальником було укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 2.1. та п. 7.1. договору. Загальна кількість товару, що поставляться за цим договором, складає 1100 (одна тисяча сто) тон +/- 10 % (п. 2.1. договору в редакції додаткової угоди від 01.12.2022 № 1).

На виконання умов договору постачальником, відповідно до видаткових накладних, поставлено, а покупцем прийнято товар на загальну суму 6 848 441, 72 грн. Відповідач свої зобов`язання щодо проведення оплати виконав частково в сумі 5 679 731, 10 грн, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 1 168 710, 62 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом. Крім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 187 819, 77 грн і на підставі ст. 625 ЦК України, 3% річних в розмірі 15 437, 24 грн та інфляційні втрати в розмірі 43 428, 02 грн.

Позиція відповідача.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, а подані ним відзив на позовну заяву та зустрічну позовну заяву залишено судом без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, 28.10.2022 між сторонами у справі було укладено договір поставки № 1-ГАЛ/2022, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві кукурудзу урожаю 2022 року, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. договору).

01 грудня 2022 року між покупцем та постачальником було укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 2.1. та п. 7.1. договору. Загальна кількість товару, що поставляться за цим договором, складає 1100 (одна тисяча сто) тон +/- 10 % (п. 2.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.12.2022).

Поставка товару здійснюється партіями в узгоджені сторонами терміни на умовах ЕХW - Склад продавця - за адресою: - вул. Лесі Українки, буд. 2., с. Нова Синявка, Хмельницький р-н., Хмельницька обл. 31433 (п. 3.1. договору).

Остаточний термін поставки товару визначається до 30 грудня 2022 року. Термін поставки товару може бути змінений за угодою сторін (п. 3.5. договору).

Датою поставки товару вважається дата підписання представником покупця видаткової накладної постачальника (п. 3.6. договору).

Перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється відповідно до базису поставки, в момент фактичної передачі товару. Ризик випадкової загибелі або псування товару переходить до покупця в момент переходу права власності на товар - після відвантаження зі складу продавця на транспорт покупця (п. 3.7. договору).

Ціна за 1 (одну) тонну товару в фізичній вазі відповідно до умов договору складає: 6 200,00 грн у тому числі ПДВ 14 %, ціна без ПДВ складає - 5 438,60 грн (п. 4.1. договору).

Відповідно до додаткової угоди від 01 лютого 2023 року № 2 до договору, сторони дійшли згоди внести зміни до п. 4.1. договору: ціна за 1 (одну) тонну товару в фізичній вазі відповідно до умов договору складає: 6 900,00 грн у тому числі ПДВ 14 %, ціна без ПДВ складає - 6 052,63 грн.

Загальна вартість товару, що поставляється за цим договором, визначається сумою вартості окремих партій товару, переданого згідно з умовами цього договору (п. 4.2. договору).

Згідно ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оплата здійснюється за товар, переданий у фізичній вазі відповідно до умов договору (п. 4.3. договору).

Оплата за товар здійснюється покупцем у розмірі 100 % вартості кожної окремої партії товару протягом 5 банківських днів з моменту передачі товару покупцю у повному обсязі партії товару. Покупець має право достроково сплатити постачальнику вартість товару (п. 4.5. договору).

Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у банківській установі (п. 4.6. договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 березня 2023 року, але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 7.1. договору в редакції додаткової угоди від 01.12.2022 № 1).

З метою виконання умов договору постачальником було здійснено наступні поставки товару покупцю:

- 28 жовтня 2022 року було поставлено товар в кількості 25,96 т на загальну суму 160 952, 11 грн, що підтверджується видатковою накладною № 98 від 28 жовтня 2022 року і ТТН № 28/6 від 28 жовтня 2022 року;

- 29 жовтня 2022 року було поставлено товар в кількості 26,17 т на загальну суму 162 254, 10 грн, що підтверджується видатковою накладною № 99 від 29 жовтня 2022 року і ТТН № 29/6 від 29 жовтня 2022 року;

- 02 листопада 2022 року було поставлено товар в кількості 25,5 т на загальну суму 158 100, 10 грн, що підтверджується видатковою накладною № 100 від 02 листопада 2022 року і ТТН № 2/2 від 02 листопада 2022 року;

- 03 листопада 2022 року було поставлено товар в кількості 48,92 т на загальну суму 303 304, 19 грн, що підтверджується видатковою накладною № 101 від 03 листопада 2022 року, ТТН № 3/1 від 03 листопада 2022 року і ТТН № 3/2 від 03 листопада 2022 року;

- 02 грудня 2022 року було поставлено товар в кількості 48,48 т на загальну суму 300 576, 20 грн, що підтверджується видатковою накладною № 113 від 02 грудня 2022 року, ТТН № 2/1 від 02 грудня 2022 року і ТТН № 2/2 від 02 грудня 2022 року;

- 06 грудня 2022 року було поставлено товар в кількості 49,57 т на загальну суму 307 334,20 грн, що підтверджується видатковою накладною № 114 від 06 грудня 2022 року, ТТН № 6/1 від 06 грудня 2022 року і ТТН № 6/2 від 06 грудня 2022 року;

- 13 грудня 2022 року було поставлено товар в кількості 49,55 т на загальну суму 307 210, 20 грн, що підтверджується видатковою накладною № 122 від 13 грудня 2022 року, ТТН № 13/5 від 13 грудня 2022 року і ТТН № 13/7 від 13 грудня 2022 року;

- 09 лютого 2023 року було поставлено товар в кількості 75,93 т на загальну суму 523 917, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 11 від 09 лютого 2023 року, ТТН № 9/8 від 09 лютого 2023 року, ТТН № 9/9 від 09 лютого 2023 року і ТТН № 9/10 від 09 лютого 2023 року;

- 10 лютого 2023 року було поставлено товар в кількості 146,42 т на загальну суму 1 010 298, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 12 від 10 лютого 2023 року, ТТН № 10/1 від 10 лютого 2023 року, ТТН № 10/2 від 10 лютого 2023 року, ТТН № 10/3 від 10 лютого 2023 року, ТТН № 10/4 від 10 лютого 2023 року, ТТН № 10/5 від 10 лютого 2023 року і ТТН № 10/6 від 10 лютого 2023 року;

- 11 лютого 2023 року було поставлено товар в кількості 102,31 т на загальну суму 705 939, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 13 від 11 лютого 2023 року, ТТН № 11/1 від 11 лютого 2023 року, ТТН № 11/2 від 11 лютого 2023 року, ТТН № 11/3 від 11 лютого 2023 року і ТТН № 11/4 від 11 лютого 2023 року;

- 12 лютого 2023 року було поставлено товар в кількості 203,39 т на загальну суму 1 403 391, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 14 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/1 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/2 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/3 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/4 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/5 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/6 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/13 від 12 лютого 2023 року і ТТН № 12/14 від 12 лютого 2023 року;

- 14 лютого 2023 року було поставлено товар в кількості 96,05 т на загальну суму 662 744, 83 грн, що підтверджується видатковою накладною № 15 від 14 лютого 2023 року, ТТН № 14/3 від 14 лютого 2023 року, ТТН № 14/4 від 14 лютого 2023 року, ТТН № 14/7 від 14 лютого 2023 року і ТТН № 14/8 від 14 лютого 2023 року;

- 15 лютого 2023 року було поставлено товар в кількості 74,49 т на загальну суму 513 980,87 грн., що підтверджується видатковою накладною № 16 від 15 лютого 2023 року ТТН № 15/1 від 15 лютого 2023 року, ТТН № 15/2 від 15 лютого 2023 року і ТТН № 15/3 від 15 лютого 2023 року;

- 16 лютого 2023 року було поставлено товар в кількості 47,6 т на загальну суму 328 439,92 грн, що підтверджується видатковою накладною № 17 від 16 лютого 2023 року, ТТН № 16/1 від 16 лютого 2023 року і ТТН № 16/2 від 16 лютого 2023 року.

Таким чином, постачальником було здійснено поставку товару покупцю за договором на загальну суму 6 848 441,72 грн.

Проте, відповідач, всупереч умовам договору, виконав договірні зобов`язання з оплати поставленого товару частково, лише на суму 5 679 731, 10 грн, що підтверджується наступними документами: платіжною інструкцією № 634 від 28 жовтня 2022 року на суму 706 800 грн; платіжною інструкцією № 653 від 02 листопада 2022 року на суму 100 000 грн; платіжною інструкцією № 828 від 02 грудня 2022 року на суму 260 000 грн; платіжною інструкцією № 847 від 06 грудня 2022 року на суму 600 000 грн; платіжною інструкцією № 994 від 26 грудня 2022 року на суму 33 000 грн; платіжною інструкцією № 188 від 09 лютого 2023 року на суму 1 380 000 грн; платіжною інструкцією № 198 від 10 лютого 2023 року на суму 1 800 000 грн; платіжною інструкцією № 217 від 14 лютого 2023 року на суму 700 000 грн; платіжною інструкцією № сіе94сее487 від 04 травня 2023 року на суму 100 000 грн та банківською випискою по рахунку позивача з інформацією про здійснені відповідачем оплати за договором.

Крім цього, загальна сума здійсненої відповідачем оплати у 2022 році перевищувала на 68,90 грн загальну вартість товару, поставленого позивачем у 2022 році, тому позивач здійснив повернення відповідачу зайво сплачених у 2022 році коштів в сумі 68,90 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 326 від 26 грудня 2022 року на суму 68,90 грн.

Згідно з актом звірки розрахунків за період з 20.10.2022 по 06.03.2023, який було складено та підписано сторонами, станом на 06.03.2023 заборгованість відповідача за договором становила 1 268 710,62 грн.

Отже, різниця між загальною вартістю поставленого позивачем товару та загальною сумою здійсненої відповідачем оплати за договором становить 1 168 710,62 грн (з урахуванням платежу здійсненого відповідачем після підписання акту звірки розрахунків за період з 20.10.2022 по 06.03.2023, згідно з платіжною інструкцією № сіе94сее487 від 04 травня 2023 року на суму 100 000 грн).

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв`язку з порушенням відповідачем грошових зобов`язань за договором, позивачем 04 липня 2023 року було надіслано претензію на адресу покупця з вимогою здійснити оплату заборгованості за поставлений товар в розмірі 1 168 710, 62 грн шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок у строк до 14 липня 2023 року. Проте, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У письмових поясненнях представника відповідача, що долучені до матеріалів справи, останнім зазначено про порушення позивачем вимог щодо якості поставленого товару, оскільки придбана відповідачем партія кукурудзи врожаю 2022 року була поставлена угорському контрагенту «Y Takarmanyipari Kft» відповідно до контракту від 07.11.2022 № 0711. Отримавши партію кукурудзи, угорський контрагент провів експертизу з питань якості даного товару та повідомив відповідача про результати, а саме високий рівень токсичності кукурудзи.

Щодо вказаних доводів представника відповідача, суд зазначає наступне.

У випадку, якщо якість товару, що підлягає передачі постачальником покупцеві не відповідає вимогам, зазначеним у цьому договорі, покупець на свій розсуд може не приймати такий товар та вимагати від постачальника відшкодування збитків, пов`язаних з неналежним виконанням договірних зобов`язань з його боку. Всі претензії покупця щодо якості товару приймаються постачальником протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару (п. 2.5. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надсилав претензії на адресу позивача щодо якості поставленого ним товару.

Разом з тим, відповідач не наводить жодного належного доказу, що поставлена угорському контрагенту кукурудза врожаю 2022 року, зі зразків якої контрагент відповідача замовив експертизу з питань якості товару, була придбана саме у позивача. Крім цього, після ніби-то отримання інформації про невідповідність придбаного у позивача товару вимогам щодо якості, відповідачем було проведено часткову оплату отриманого від позивача товару згідно з платіжною інструкцією № сіе94сее487 від 04 травня 2023 року на суму 100 000 грн.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Долученими до матеріалів справи доказами позивачем підтверджено факт належного виконання умов договору щодо поставки товару, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили про належне виконання умов договору щодо повної оплати за отриманий товар.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 168 710, 62 грн є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 зазначеної постанови Пленуму).

Позивачем при поданні позовної заяви заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 43 428, 02 грн та 3 % річних в розмірі 15 437, 24 грн. Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, вважає його вірним, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 187 819, 77 грн пені.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов`язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одними із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня передбачено також ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК України).

У разі прострочення здійснення оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення (п. 5.2. договору).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем він проведений відповідно до умов договору, а розмір пені не перевищує граничний розмір, що встановлений ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 187 819, 77 грн.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79. 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Галичина Агроресурси (80720, м. Глиняни Львівського району Львівської області, вул. Львівська, 85, код ЄДРПОУ 44119007) на користь Фермерського господарства Новосинявське (31433, с. Нова Синявка Хмельницький район Хмельницької області, вул. Лесі Українки, 2, код ЄДРПОУ 38595035) суму в розмірі 1 436 626, 59 грн, з яких:

- 1 168 710, 62 грн - основного боргу,

- 15 437, 24 грн - 3% річних,

- 43 428, 02 грн- інфляційних втрат,

- 187 819, 77 грн пені,

- 21 230, 94 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 21 лютого 2024 року.

Суддя Манюк П.Т.