Постанова

від 14.05.2024 по справі 914/2337/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2024 р. Справа №914/2337/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддіМалех І.Б.,

Зварич О.В.,

Секретар судового засідання: Фарина Х.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Прокопов П.С.

від відповідача: не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства Галичина Агроресурси б/н та від 12.03.2024 (вх. №01-05/748/24 від 13.03.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2024 (повний текст рішення складено 21.02.2024)

у справі № 914/2337/23 (суддя Манюк П.Т.)

за позовом: Фермерського господарства Новосинявське, с. Нова Синявка Хмельницького району Хмельницької області,

до відповідача: Приватного підприємства Галичина Агроресурси, м. Глиняни Львівського району Львівської області,

про стягнення 1 415 395, 65 грн

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.

Фермерське господарство Новосинявське звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Приватного підприємства Галичина Агроресурси про стягнення 1 415 395, 65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання умов договору позивач, як постачальник, відповідно до видаткових накладних, поставлено, а покупцем прийнято товар на загальну суму 6 848 441, 72 грн, однак відповідач свої зобов`язання щодо проведення оплати виконав частково в сумі 5 679 731, 10 грн, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 1 168 710, 62 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.02.2024 у справі №914/2337/23 задоволено позовні вимоги повністю. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства Галичина Агроресурси (80720, м. Глиняни Львівського району Львівської області, вул. Львівська, 85, код ЄДРПОУ 44119007) на користь Фермерського господарства Новосинявське (31433, с. Нова Синявка Хмельницький район Хмельницької області, вул. Лесі Українки, 2, код ЄДРПОУ 38595035) суму в розмірі 1 436 626, 59 грн, з яких: 1 168 710, 62 грн - основного боргу, 15 437, 24 грн - 3% річних, 43 428, 02 грн- інфляційних втрат, 187 819, 77 грн пені та 21 230, 94 грн судового збору.

Рішення мотивовано тим, що позивачем підтверджено факт належного виконання умов договору щодо поставки товару, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили про належне виконання умов договору щодо повної оплати за отриманий товар.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне підприємство Галичина Агроресурси оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга б/н та від 12.03.2024 (вх. №01-05/748/24 від 13.03.2024) сформована у системі Електронний суд. В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2024 у справі №914/2337/23 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі відповідач вказує про порушення позивачем вимог щодо якості поставленого товару, оскільки придбана відповідачем партія кукурудзи врожаю 2022 року була поставлена угорському контрагенту Y Takarmanyipari Kft відповідно до контракту від 07.11.2022 № 0711. Отримавши партію кукурудзи, угорський контрагент провів експертизу з питань якості даного товару та повідомив відповідача про результати, а саме високий рівень токсичності кукурудзи, про що було повідомлено позивача на його електронну адресу.

11.04.2024 від Фермерського господарства Новосинявське надійшов відзив б/н від 11.04.2024 (вх.№01-04/2527/24) на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, зазначає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку та просить рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2024 у справі №914/2337/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач вказує, що ним, як постачальником, відповідно до видаткових накладних, поставлено, а відповідачем прийнято товар, без зауважень до якості товару, однак відповідачем оплачено частково, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 1 168 710,62 грн. Окрім цього, позивач зазначає, що не наводить жодного належного доказу, що поставлена угорському контрагенту кукурудза врожаю 2022 року, зі зразків якої контрагент відповідача замовив експертизу з питань якості товару, була придбана саме у позивача.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Малех І.Б. та Зварич О.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Галичина Агроресурси б/н та від 12.03.2024 (вх. №01-05/748/24 від 13.03.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2024 у справі №914/2337/23.

Ухвалою суду від 19.04.2024 призначено справу на 14.05.2024.

В судовому засіданні 14.05.2024 представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги з підстав визначених у відзиві на апеляційну скаргу. Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

28.10.2022 між сторонами у справі було укладено договір поставки № 1-ГАЛ/2022, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві кукурудзу урожаю 2022 року, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. договору).

01 грудня 2022 року між покупцем та постачальником було укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 2.1. та п. 7.1. договору. Загальна кількість товару, що поставляться за цим договором, складає 1100 (одна тисяча сто) тон +/- 10 % (п. 2.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.12.2022).

Поставка товару здійснюється партіями в узгоджені сторонами терміни на умовах ЕХW - Склад продавця - за адресою: - вул. Лесі Українки, буд. 2., с. Нова Синявка, Хмельницький р-н., Хмельницька обл. 31433 (п. 3.1. договору).

Остаточний термін поставки товару визначається до 30 грудня 2022 року. Термін поставки товару може бути змінений за угодою сторін (п. 3.5. договору).

Датою поставки товару вважається дата підписання представником покупця видаткової накладної постачальника (п. 3.6. договору).

Перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється відповідно до базису поставки, в момент фактичної передачі товару. Ризик випадкової загибелі або псування товару переходить до покупця в момент переходу права власності на товар - після відвантаження зі складу продавця на транспорт покупця (п. 3.7. договору).

Ціна за 1 (одну) тонну товару в фізичній вазі відповідно до умов договору складає: 6 200,00 грн у тому числі ПДВ 14 %, ціна без ПДВ складає - 5 438,60 грн (п. 4.1. договору).

Відповідно до додаткової угоди від 01 лютого 2023 року № 2 до договору, сторони дійшли згоди внести зміни до п. 4.1. договору: ціна за 1 (одну) тонну товару в фізичній вазі відповідно до умов договору складає: 6 900,00 грн у тому числі ПДВ 14 %, ціна без ПДВ складає - 6 052,63 грн.

Загальна вартість товару, що поставляється за цим договором, визначається сумою вартості окремих партій товару, переданого згідно з умовами цього договору (п. 4.2. договору).

Оплата здійснюється за товар, переданий у фізичній вазі відповідно до умов договору (п. 4.3. договору).

Оплата за товар здійснюється покупцем у розмірі 100 % вартості кожної окремої партії товару протягом 5 банківських днів з моменту передачі товару покупцю у повному обсязі партії товару. Покупець має право достроково сплатити постачальнику вартість товару (п. 4.5. договору).

Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у банківській установі (п. 4.6. договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 березня 2023 року, але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 7.1. договору в редакції додаткової угоди від 01.12.2022 № 1).

З метою виконання умов договору постачальником було здійснено наступні поставки товару покупцю:

- 28 жовтня 2022 року було поставлено товар в кількості 25,96 т на загальну суму 160 952, 11 грн, що підтверджується видатковою накладною № 98 від 28 жовтня 2022 року і ТТН № 28/6 від 28 жовтня 2022 року;

- 29 жовтня 2022 року було поставлено товар в кількості 26,17 т на загальну суму 162 254, 10 грн, що підтверджується видатковою накладною № 99 від 29 жовтня 2022 року і ТТН № 29/6 від 29 жовтня 2022 року;

- 02 листопада 2022 року було поставлено товар в кількості 25,5 т на загальну суму 158 100, 10 грн, що підтверджується видатковою накладною № 100 від 02 листопада 2022 року і ТТН № 2/2 від 02 листопада 2022 року;

- 03 листопада 2022 року було поставлено товар в кількості 48,92 т на загальну суму 303 304, 19 грн, що підтверджується видатковою накладною № 101 від 03 листопада 2022 року, ТТН № 3/1 від 03 листопада 2022 року і ТТН № 3/2 від 03 листопада 2022 року;

- 02 грудня 2022 року було поставлено товар в кількості 48,48 т на загальну суму 300 576, 20 грн, що підтверджується видатковою накладною № 113 від 02 грудня 2022 року, ТТН № 2/1 від 02 грудня 2022 року і ТТН № 2/2 від 02 грудня 2022 року;

- 06 грудня 2022 року було поставлено товар в кількості 49,57 т на загальну суму 307 334,20 грн, що підтверджується видатковою накладною № 114 від 06 грудня 2022 року, ТТН № 6/1 від 06 грудня 2022 року і ТТН № 6/2 від 06 грудня 2022 року;

- 13 грудня 2022 року було поставлено товар в кількості 49,55 т на загальну суму 307 210, 20 грн, що підтверджується видатковою накладною № 122 від 13 грудня 2022 року, ТТН № 13/5 від 13 грудня 2022 року і ТТН № 13/7 від 13 грудня 2022 року;

- 09 лютого 2023 року було поставлено товар в кількості 75,93 т на загальну суму 523 917, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 11 від 09 лютого 2023 року, ТТН № 9/8 від 09 лютого 2023 року, ТТН № 9/9 від 09 лютого 2023 року і ТТН № 9/10 від 09 лютого 2023 року;

- 10 лютого 2023 року було поставлено товар в кількості 146,42 т на загальну суму 1 010 298, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 12 від 10 лютого 2023 року, ТТН № 10/1 від 10 лютого 2023 року, ТТН № 10/2 від 10 лютого 2023 року, ТТН № 10/3 від 10 лютого 2023 року, ТТН № 10/4 від 10 лютого 2023 року, ТТН № 10/5 від 10 лютого 2023 року і ТТН № 10/6 від 10 лютого 2023 року;

- 11 лютого 2023 року було поставлено товар в кількості 102,31 т на загальну суму 705 939, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 13 від 11 лютого 2023 року, ТТН № 11/1 від 11 лютого 2023 року, ТТН № 11/2 від 11 лютого 2023 року, ТТН № 11/3 від 11 лютого 2023 року і ТТН № 11/4 від 11 лютого 2023 року;

- 12 лютого 2023 року було поставлено товар в кількості 203,39 т на загальну суму 1 403 391, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 14 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/1 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/2 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/3 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/4 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/5 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/6 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/13 від 12 лютого 2023 року і ТТН № 12/14 від 12 лютого 2023 року;

- 14 лютого 2023 року було поставлено товар в кількості 96,05 т на загальну суму 662 744, 83 грн, що підтверджується видатковою накладною № 15 від 14 лютого 2023 року, ТТН № 14/3 від 14 лютого 2023 року, ТТН № 14/4 від 14 лютого 2023 року, ТТН № 14/7 від 14 лютого 2023 року і ТТН № 14/8 від 14 лютого 2023 року;

- 15 лютого 2023 року було поставлено товар в кількості 74,49 т на загальну суму 513 980,87 грн., що підтверджується видатковою накладною № 16 від 15 лютого 2023 року ТТН № 15/1 від 15 лютого 2023 року, ТТН № 15/2 від 15 лютого 2023 року і ТТН № 15/3 від 15 лютого 2023 року;

- 16 лютого 2023 року було поставлено товар в кількості 47,6 т на загальну суму 328 439,92 грн, що підтверджується видатковою накладною № 17 від 16 лютого 2023 року, ТТН № 16/1 від 16 лютого 2023 року і ТТН № 16/2 від 16 лютого 2023 року.

Таким чином, постачальником було здійснено поставку товару покупцю за договором на загальну суму 6 848 441,72 грн.

Проте, відповідач, всупереч умовам договору, виконав договірні зобов`язання з оплати поставленого товару частково, лише на суму 5 679 731, 10 грн, що підтверджується наступними документами: платіжною інструкцією № 634 від 28 жовтня 2022 року на суму 706 800 грн; платіжною інструкцією № 653 від 02 листопада 2022 року на суму 100 000 грн; платіжною інструкцією № 828 від 02 грудня 2022 року на суму 260 000 грн; платіжною інструкцією № 847 від 06 грудня 2022 року на суму 600 000 грн; платіжною інструкцією № 994 від 26 грудня 2022 року на суму 33 000 грн; платіжною інструкцією № 188 від 09 лютого 2023 року на суму 1 380 000 грн; платіжною інструкцією № 198 від 10 лютого 2023 року на суму 1 800 000 грн; платіжною інструкцією № 217 від 14 лютого 2023 року на суму 700 000 грн; платіжною інструкцією № сіе94сее487 від 04 травня 2023 року на суму 100 000 грн та банківською випискою по рахунку позивача з інформацією про здійснені відповідачем оплати за договором.

Згідно з актом звірки розрахунків за період з 20.10.2022 по 06.03.2023, який було складено та підписано сторонами, станом на 06.03.2023 заборгованість відповідача за договором становила 1 268 710,62 грн.

Отже, різниця між загальною вартістю поставленого позивачем товару та загальною сумою здійсненої відповідачем оплати за договором становить 1 168 710,62 грн (з урахуванням платежу здійсненого відповідачем після підписання акту звірки розрахунків за період з 20.10.2022 по 06.03.2023, згідно з платіжною інструкцією № сіе94сее487 від 04 травня 2023 року на суму 100 000 грн).

У зв`язку з порушенням відповідачем грошових зобов`язань за договором, позивачем 04 липня 2023 року було надіслано претензію на адресу покупця з вимогою здійснити оплату заборгованості за поставлений товар в розмірі 1 168 710, 62 грн шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок у строк до 14 липня 2023 року. Проте, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною першою статті 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу (частина друга статті 184 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із матеріалами справи, між Приватним підприємством Галичина Агроресурси та Фермерським господарством Новосинявське було укладено договір поставки № 1-ГАЛ/2022, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві кукурудзу урожаю 2022 року, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених договором.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату на умовах цього договору.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У частині першій статті 655 ЦК України зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару і підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором поставки відповідачу товару підтверджується наступними доказами: видаткова накладна № 98 від 28 жовтня 2022 року і ТТН № 28/6 від 28 жовтня 2022 року; видаткова накладна № 99 від 29 жовтня 2022 року і ТТН № 29/6 від 29 жовтня 2022 року; видаткова накладна № 100 від 02 листопада 2022 року і ТТН № 2/2 від 02 листопада 2022 року; видаткова накладна № 101 від 03 листопада 2022 року, ТТН № 3/1 від 03 листопада 2022 року і ТТН № 3/2 від 03 листопада 2022 року; видаткова накладна № 113 від 02 грудня 2022 року, ТТН № 2/1 від 02 грудня 2022 року і ТТН № 2/2 від 02 грудня 2022 року; видаткова накладна № 114 від 06 грудня 2022 року, ТТН № 6/1 від 06 грудня 2022 року і ТТН № 6/2 від 06 грудня 2022 року; видаткова накладна № 122 від 13 грудня 2022 року, ТТН № 13/5 від 13 грудня 2022 року і ТТН № 13/7 від 13 грудня 2022 року; видаткова накладна № 11 від 09 лютого 2023 року, ТТН № 9/8 від 09 лютого 2023 року, ТТН № 9/9 від 09 лютого 2023 року і ТТН № 9/10 від 09 лютого 2023 року; видаткова накладна № 12 від 10 лютого 2023 року, ТТН № 10/1 від 10 лютого 2023 року, ТТН № 10/2 від 10 лютого 2023 року, ТТН № 10/3 від 10 лютого 2023 року, ТТН № 10/4 від 10 лютого 2023 року, ТТН № 10/5 від 10 лютого 2023 року і ТТН № 10/6 від 10 лютого 2023 року; видаткова накладна № 13 від 11 лютого 2023 року, ТТН № 11/1 від 11 лютого 2023 року, ТТН № 11/2 від 11 лютого 2023 року, ТТН № 11/3 від 11 лютого 2023 року і ТТН № 11/4 від 11 лютого 2023 року; видаткова накладна № 14 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/1 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/2 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/3 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/4 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/5 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/6 від 12 лютого 2023 року, ТТН № 12/13 від 12 лютого 2023 року і ТТН № 12/14 від 12 лютого 2023 року; видаткова накладна № 15 від 14 лютого 2023 року, ТТН № 14/3 від 14 лютого 2023 року, ТТН № 14/4 від 14 лютого 2023 року, ТТН № 14/7 від 14 лютого 2023 року і ТТН № 14/8 від 14 лютого 2023 року; видаткова накладна № 16 від 15 лютого 2023 року ТТН № 15/1 від 15 лютого 2023 року, ТТН № 15/2 від 15 лютого 2023 року і ТТН № 15/3 від 15 лютого 2023 року; видаткова накладна № 17 від 16 лютого 2023 року, ТТН № 16/1 від 16 лютого 2023 року і ТТН № 16/2 від 16 лютого 2023 року.

Частиною 1 статті 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

В даному випадку вищезазначені видаткові накладні та ТТН посвідчують факт передачі товару від постачальника до покупця та є підставою для здійснення розрахунків між сторонами оскільки, відповідають необхідним вимогам первинних бухгалтерських документів. У них містяться всі необхідні реквізити, такі як дата, найменування сторін, опис товару, його кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару. Тобто, видатковими накладними та ТТН підтверджується факт здійснення господарської операції між постачальником і покупцем, оскільки посвідчує передачу товару від однієї сторони до іншої, а отже, є належними, допустимими та достовірними доказами.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У свою чергу відповідач здійснив оплату переданого йому позивачем товару частково на суму 5 679 731, 10 грн, що підтверджується платіжними інструкціями доданими до матеріалів справи. Неоплаченою частиною за договором залишилась 1 168 710,62 грн.

Отже, позовні вимоги в сумі 1 168 710,62 грн щодо стягнення заборгованості за отриманий товар є обґрунтованими.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. (ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.2. договору у разі прострочення здійснення оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення.

Судом першої інстанції перевірено та судом апеляційної інстанції підтверджується, що розрахунки зроблені позивачем щодо пені, 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення з 20.10.2022 по 06.03.2023 розраховано арифметично правильно та є обґрунтованими, а отже висновок суду першої інстанції про їх стягнення є правильним.

Щодо доводів скаржника суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У випадку, якщо якість товару, що підлягає передачі постачальником покупцеві не відповідає вимогам, зазначеним у цьому договорі, покупець на свій розсуд може не приймати такий товар та вимагати від постачальника відшкодування збитків, пов`язаних з неналежним виконанням договірних зобов`язань з його боку. Всі претензії покупця щодо якості товару приймаються постачальником протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару (п. 2.5. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, скаржником не надсилав претензії на адресу позивача щодо якості поставленого ним товару, а також, відповідач не наводить жодного належного доказу, що поставлена угорському контрагенту кукурудза врожаю 2022 року, зі зразків якої контрагент відповідача замовив експертизу з питань якості товару, була придбана саме у позивача.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку доводи заявника апеляційної скаржника стосується іншого окремого предмету спору, отже, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем підтверджено факт належного виконання умов договору щодо поставки товару, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили про належне виконання умов договору щодо повної оплати за отриманий товар.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 29.06.2023 у справі № 914/2223/22 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Галичина Агроресурси б/н та від 12.03.2024 (вх. №01-05/748/24 від 13.03.2024) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2024 у справі №914/2337/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено та підписано 14.05.2024

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддіМалех І.Б.,

Зварич О.В.,