Рішення

від 21.02.2024 по справі 916/4122/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4122/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.

розглянувши справу №916/4122/23

За позовом: Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720)

До відповідача: Біляївського житлово-експлуатаційного комунального підприємства (67601, Одеська обл., Одеський район, м. Біляївка, вул. Садова, 5; код ЄДРПОУ 26471487)

про стягнення 1757268,70 грн.

Представники:

Від позивача: Міненко В.М., довіреність

Від відповідача: не з`явився

Встановив: Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Біляївського житлово-експлуатаційного комунального підприємства про стягнення боргу 1192332,08 грн., 3% річних 81131,03 грн. та інфляційних втрат 483805,59 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.09.2023р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до розгляду та відкрито провадження у справі №916/4122/23. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "23" жовтня 2023 р. о 10:15. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 23.10.2023р. о 10:15.

23.10.2023р. в судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 01.11.2023р. о 11:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.10.2023р. повідомлено учасників справи №916/4122/23 про судове засідання, яке відбудеться "01" листопада 2023 р. о 11:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.11.2023р. закрито підготовче провадження по справі №916/4122/23. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "04" грудня 2023 р. о 10:20. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 04.12.2023р. о 10:20.

Судове засідання, призначене на 04.12.2023р., не відбулось у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, що сталося внаслідок хакерської атаки та призупиненням роботи КП Діловодство спеціалізованого суду наказом керівника апарату господарського суду Одеської області від 30.11.2023р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2024р. призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "25" грудня 2023 р. о 10:20. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 25.12.2023р. о 10:20.

25.12.2023р. у судовому засіданні було оголошено перерву по розгляду справи по суті до 17.01.2024р. о 12:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.12.2023р. повідомлено відповідача по справі №916/4122/23 Біляївське житлово-експлуатаційне комунальне підприємство про судове засідання, яке відбудеться Біляївського житлово-експлуатаційного комунального підприємства "17" січня 2024 р. о 12:00.

17.01.2024р. судове засідання не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.01.2024р. призначено судове засідання по справі №916/4122/23 на "31" січня 2024 р. о 12:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 31.01.2024р. о 12:00.

31.01.2024р. судове засідання перервалось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2024р. призначено судове засідання по справі №916/4122/23 на "21" лютого 2024 р. о 09:40. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 21.02.2024р. о 09:40.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду.

У судові засідання представник відповідача не з`являвся, про поважність причин відсутності суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від відповідача не надходило.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 21.02.2024 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 21.02.2024р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив.

Між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Біляївським житлово-експлуатаційним комунальним підприємством 08.10.2020 року укладено договір № 20/21-3054-ТЕ-23 постачання природного газу (далі - Договір).

За поясненнями позивача, на виконання умов Договору, він передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1833328,84 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких додані до цього позову.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, оплата за газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивачем було зазначено суду, що оплату за переданий газ відповідач здійснив частково у сумі 640996,76 грн., не виконав зобов`язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору. В наслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за отриманий природний газ у сумі 1192332,08 грн.

Позивачем зазначалось, що оскільки відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стосовно інфляційних втрат, то відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 року у справі №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 483805,59 грн. (період з 01.03.2021 по 30.06.2023 за зобов`язаннями січня, лютого та березня 2021 року).

Що стосується нарахованих 3% річних, позивачем було зазначено суд, що приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних, то стягненню підлягають три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 81131,03 грн. (період нарахування з 26.02.2021 р. по 30.06.2023 за зобов`язаннями січня, лютого та березня 2021 рок

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як з`ясовано судом, правовідносини між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Біляївським житлово-експлуатаційним комунальним підприємством виникли на підставі укладеного між ними 08.10.2020 року Договору № 20/21-3054-ТЕ-23 постачання природного газу.

Матеріали справи містять Акти приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2020р. на суму 6,59 грн., 30 листопада 2020р. на суму 244357,31 грн., від 31 грудня 2020р. на суму 382737,37 грн., від 31 січня 2021р. на суму 450870,55 грн., від 28 лютого 2021р. на суму 405364,32 грн., від 31 березня 2021р. на суму 349992,70 грн.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Біляївським житлово-експлуатаційним комунальним підприємством прийнятих на себе зобов`язань щодо сплати вартості спожитого природного газу в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим вимоги по сплаті основного боргу у розмірі 1192332,08 грн. підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 81131,03 грн. та інфляційні втрати у розмірі 483805,59 грн.

Суд, переривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивача, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення - правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 26359,03 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Акціонерного товариства Національна компанія Нафтогаз України задовольнити повністю.

2.Стягнути з Біляївського житлово-експлуатаційного комунального підприємства (67601, Одеська обл., Одеський район, м. Біляївка, вул. Садова, 5; код ЄДРПОУ 26471487) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) основний борг у розмірі 1192332 (один мільйон сто дев`яносто дві тисячі триста тридцять дві) грн. 08 коп., 3% річних у розмірі 81131 (вісімдесят одну тисячу сто тридцять одну) грн. 03 коп., інфляційні втрати у розмірі 483805 (чотириста вісімдесят три тисячі вісімсот п`ять) грн. 59 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 26359 (двадцять шість тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн. 03 коп.

Повний текст рішення складено 21 лютого 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко