Ухвала

від 31.07.2024 по справі 916/4122/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"31" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4122/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

При секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши матеріали скарги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на дії (бездіяльність) державного виконавця від 24.06.2024р. вх. №ГСОО 2-1050/24 у справі №916/4122/23

За позовом: Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720)

До відповідача: Біляївського житлово-експлуатаційного комунального підприємства (67601, Одеська обл., Одеський район, м. Біляївка, вул. Садова, 5; код ЄДРПОУ 26471487)

про стягнення 1757268,70 грн.

Суб`єкт оскарження: Державний виконавець Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

За участю:

Від позивача (скаржника): Тіщенко А.А., довіреність

Від відповідача: Ройченко Л.В., самопредставництво

Від відділу ДВС: не з`явився

Встановив: Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Біляївського житлово-експлуатаційного комунального підприємства про стягнення боргу 1192332,08 грн., 3% річних 81131,03 грн. та інфляційних втрат 483805,59 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.02.2024р. позовну заяву Акціонерного товариства Національна компанія Нафтогаз України задоволено повністю. Стягнуто з Біляївського житлово-експлуатаційного комунального підприємства на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України основний борг у розмірі 1192332 грн. 08 коп., 3% річних у розмірі 81131 грн. 03 коп., інфляційні втрати у розмірі 483805 грн. 59 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 26359 грн. 03 коп.

20.03.2024р. судом було видано наказ про примусове виконання рішення у даній справі.

24.06.2024р. до суду від Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.06.2024р. скаргу вх. № ГСОО 2-1050/24 передано на розгляд судді Д`яченко Т.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.06.2024р. прийнято скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на дії (бездіяльність) державного виконавця від 24.06.2024р. вх. №ГСОО 2-1050/24 у справі №916/4122/23 до розгляду та призначено розгляд скарги ( у зв`язку з перебуванням судді у відпустці з 26.06.2024р. по 26.07.2024р.) на "31" липня 2024 р. о 10:45. Запропоновано Державному виконавцю Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надати письмові пояснення щодо поданої скарги. Викликано учасників справи та державного виконавця у судове засідання на 31.07.2024р. о 10:45.

Скаржник підтримує подану скаргу та просить суд їх задовольнити.

Державний виконавець Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у судове засідання не з`явись, жодних письмових пояснень до суду від державної виконавчої служби надано не було.

В обґрунтування поданої скарги Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України було зазначено суду, що на виконанні у Біляївському відділі державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебував наказ господарського суду Одеської області від 20.03.2024 № 916/4122/23.

За поясненнями скаржника, 18.06.2024р. ним отримано постанову начальника Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.06.2024 №75246699 про зняття арешту з коштів.

Згідно вищевказаної постанови, рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ "ПриватБанк", використовується для виплати заробітної плати.

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не може погодитися з оскаржуваною постановою органу ДВС, вважає дії начальника відділу незаконними, а оскаржувану Постанову безпідставною та такою, що прийнята з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

За посиланням скаржника, як вбачається з оскаржуваної Постанови, підставою для зняття арешту з коштів стала ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», а саме рахунок використовується для виплат заробітної плати.

Однак, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, документи, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення від банку, відсутні в матеріалах виконавчого провадження.

Також скаржником було зазначено суду, що відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п`яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно.

Крім того, скаржником було зазначено суду, що згідно інформації, розміщеної на порталі Spending це офіційний державний вебпортал з відкритими даними про використання розпорядниками та одержувачами публічних коштів державного та місцевих бюджетів. Веб портал входить до складу платформи відкритих даних у сфері публічних фінансів Є-data, р/р UA103052990000026009014906581 є поточним розрахунковим рахунком для ведення господарської діяльності.

Таким чином, скаржник вказує, що наразі існують законні підстави для здійснення виплати заробітної плати та сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування без зняття арешту з рахунків боржника, та позаяк докази наявності обставин, які заважають застосування даної норми, відсутні.

Суд, розглянувши матеріали поданої скарги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на дії (бездіяльність) державного виконавця від 24.06.2024р. вх. № ГСОО 2-1050/24 у справі №916/4122/23, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав. Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим з огляду на положення статті 129-1 Конституції України.

Відповідно до статті 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК).

Питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 зазначеного Закону).

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

За приписами ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

За змістом статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Отже, належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду.

Як з`ясовано судом, на виконанні у Біляївському відділі державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебував наказ господарського суду Одеської області від 20.03.2024 №916/4122/23.

Постановою начальника відділу Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.06.2024р. ВП №75246699, керуючись ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», знято арешт з рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ "ПриватБанк", шо належить Біляївському житлово-експлуатаційному комунальному підприємству, також у зазначені постанові було встановлено, що рахунок використовується для виплати заробітної плати.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Суд зазначає, що наразі не встановлено, що боржник звертався до виконавця із заявою про виникнення в нього зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, відсутні докази, що боржник просив не накладати або зняти арешт з відповідної суми коштів на рахунку для виплати заробітної плати своїм працівникам.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі N 905/361/19 (провадження N 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови).

Поряд з цим, матеріали справи не містять жодного документального підтвердження, що рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ "ПриватБанк", шо належить Біляївському житлово-експлуатаційному комунальному підприємству, має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

За змістом ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Тобто за результатами розгляду скарги на дії органу державної виконавчої служби виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З урахуванням викладеного та зазначеного, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення скарги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на дії (бездіяльність) державного виконавця від 24.06.2024р. вх. №ГСОО 2-1050/24 у справі №916/4122/23.

Керуючись ст.ст. 234, 340, 342 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про виконавче провадження суд

У Х В А Л И В:

1.Скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на дії (бездіяльність) державного виконавця від 24.06.2024р. вх. № ГСОО 2-1050/24 у справі №916/4122/23 задовольнити.

2.Постанову про зняття арешту з коштів від 17.06.2024 № 75246699 винесену при примусовому виконанні наказ господарського суду Одеської області від 20.03.2024 №916/4122/23 - скасувати.

3.Зобов`язати начальника Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути порушення прав стягувача - Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у виконавчому провадженні №75246699 та провести виконавчі дії в порядку виконавчого провадження у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Повний текст ухвали складено 01.08.2024р.

Ухвала набирає законної сили 31.07.2024р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Т.Г. Д`яченко