Рішення

від 20.02.2024 по справі 918/33/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2024 р. м. РівнеСправа № 918/33/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД"

до відповідача: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про: стягнення заборгованості

секретар судового засідання: С.Коваль

представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: М.Гутнік

ОПИС СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості в розмірі 67 943,85 грн, з яких: 29 084,18 грн інфляційних втрат, 4 691,80 грн 3% річних та 34 167,87 грн збитків.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" та ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" було укладено договір поставки №53-122-01-20-09947.

Позивач здійснив поставку відповідачу продукції на загальну суму 250 560,00 грн.

В свою чергу відповідач розрахувався за поставлену продукцію, проте допустив прострочення платежів, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу 29 084,18 грн інфляційних втрат, 4 691,80 грн 3% річних.

Також позивач вказує, що між ним та його контрагентом було укладено договір поставки, за яким позивач був зобов`язаний здійснити оплату в розмірі 128 661,91 грн.

Позивач планував здійснити оплату за вказаним договором з коштів, які мав отримати від відповідача, проте у зв`язку з допущеним простроченням відповідачем свого обов`язку з оплати поставленого товару позивач не здійснив розрахунок зі своїм контрагентом.

У зв`язку з несплатою заборгованості, контрагент позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з позивача заборгованості, інфляційних втрат, відсотків річних, пені та судового збору.

Оскільки позивач не зміг добровільно виконати вказане рішення, з нього також було стягнуто виконавчий збір.

Таким чином, на переконання позивача, діями відповідача було завдано збитків в розмірі 34 167,87 грн, з яких: 9 729,89 грн стягнутих інфляційних втрат, 3 149,97 грн відсотків річних, 6 575,36 грн пені, 2 263,79 грн судового збору та 12 448,86 грн витрат виконавчого провадження.

Відповідач у своєму відзиві позов не визнав, зазначивши, що умовами договору було передбачено, що обов`язок зі сплати поставленого товару виникає за умові реєстрації податкових накладних, а оскільки реєстрація податкових накладних була зупинена ДПС України, відповідно у відповідача не виникло обов`язку з їх оплати до надання доказів їх реєстрації.

На переконання відповідача, останнім не порушено строків оплати отриманого товару, а тому позов про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних не обґрунтований.

Окрім того, відповідач вказує, що позивачем не доведено наявності складових, необхідних для стягнення збитків. Відповідач вважає, що здійснив оплату за поставлений товар у належні строки.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 15 січня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 13 лютого 2024 року.

05 лютого 2024 року відповідачем подано відзив на позов.

12 лютого 2024 року позивачем подано відповідь на відзив.

В судовому засіданні 13 лютого 2024 року оголошено перерву до 20 лютого 2024 року.

У судове засідання позивач не з`явився.

Представник відповідача позов не визнав.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

11 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" (позивач/постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відповідач/замовник) укладено договір поставки №53-122-01-20-09947 (надалі договір), відповідно до предмету якого, постачальник в порядку та на умовах договору зобов`язується поставити і передати у власність замовника товар, а замовник в свою чергу, зобов`язується оплатити товар за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1.

Під час розгляду справи суд урахував, що 29 грудня 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1420 "Про утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Пунктом 3 вказаної постанови передбачено, що товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства. Відокремлені підрозділи державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).

Державна реєстрація змін була проведена 11 січня 2024 року, таким чином з 11 січня 2024 року Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" стало правонаступником прав та обов`язків ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Згідно з умовами пункту 2.2. договору, загальна сума договору (вартість продукції) становить 250 560,00 гривень.

Згідно з умовами пункту 3.1. договору, товар поставляється постачальником на умовах: DDP Інкотермс-2010, партіями, один раз на тиждень, а саме: кожен понеділок до 09:00 год. Кількість та асортимент кожної партії товару визначається заявками замовника, які направляються останнім на електронну адресу Товариства не пізніше ніж за 5 календарні дні до моменту поставки.

Згідно з умовами пункту 6.1. договору, оплата за поставлений товар здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно видаткової накладної або накладної протягом 45 календарних днів з дати поставки, за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що постачальник зобов`язаний скласти електронну податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН протягом терміну, встановленого ПК України та протягом 2-х календарних днів з дати реєстрації податкової накладної надати електронну квитанцію про реєстрацію.

На виконання своїх зобов`язань за договором поставки, ТОВ "Віртуоз ЛТД" проведено поставку (передано у власність) відповідачу продукції на загальну суму 250 560,00 грн, що стверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Проте, товар, що було поставлено згідно з накладними №2839 від 13 жовтня 2020 року, №3050 від 09 листопада 2020 року, №3264 від 17 листопада 2020 року, №3279 від 24 листопада 2020 року відповідачем у належні строки не оплачено, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу 29 084,18 грн інфляційних втрат та 4 691,80 грн 3% річних.

Також позивач вказує, що 04 березня 2020 року між Приватним акціонерним товариством "Агріматко-Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" (покупець) було укладено договір поставки №СОК-013000002, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товари за номенклатурою та в строки відповідно до специфікацій, які є додатками до цього договору та його невід`ємними частинами, а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену в специфікаціях до договору вартість в строки та в порядку, передбаченому договором та специфікаціями до нього.

Відповідно до специфікації №00001 до договору вартість товару, що підлягав поставці склала 128 661,91 грн. Кінцевий строк оплати товару покупцем - 01.12.2020 року.

Позивач вказує, що частково здійснив оплату товару, проте за вказаним правочином у позивача виник борг в розмірі 102 769,61 грн, який позивач розраховував сплатити коштами, які мали бути перераховані відповідачем згідно договору поставки № 53-122-01-20-09947.

А проте, рішенням Господарського суду Рівненської області від 24 березня 2022 року у справі № 918/1175/21 з ТОВ "Віртуоз ЛТД" було стягнуто, крім основного боргу, 9 729,89 грн інфляційних втрат, 3 149,97 грн 3 % річних, 6 575,36 грн пені та 2 263,79 грн судового збору.

Також оскільки ТОВ "Віртуоз ЛТД" не змогло добровільно виконати рішення суду зважаючи на заборгованість відповідача, тому ПрАТ "Агріматко-Україна" звернулось до приватного виконавця про примусове виконання рішення суду. Постановою про стягнення з боржника основної винагороди від 25.07.2022 ВП№69487755 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" було стягнуто 12 448,86 грн основної винагороди приватного виконавця.

Таким чином позивач вважає, що діями відповідача йому було завдано збитки в сумі 34 167,87 грн, які складаються зі стягнутих з нього: 9 729,89 грн інфляційних втрат, 3 149,97 грн відсотків річних, 6 575,36 грн пені, 2 263,79 грн судового збору та 12 448,86 грн витрат виконавчого провадження.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються постачання товару/продукції за договором поставки. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права в частині своєчасної оплати отриманого відповідачем товару порушеними. А також позивач вважає, що відповідач своїми діями завдав йому збитків.

Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Згідно з нормами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 525 ЦК України, та частини 6 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд встановив, що на виконання своїх зобов`язань за договором поставки, ТОВ "Віртуоз ЛТД" провело поставку (передало у власність) відповідачу продукції на загальну суму 250 560,00 грн, що стверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Зокрема згідно з накладними №2839 від 13 жовтня 2020 року на суму 17 836,80 грн, №3050 від 09 листопада 2020 року на суму 20 466,60 грн, №3264 від 17 листопада 2020 року на суму 20558,40 грн, №3279 від 24 листопада 2020 року на суму 36 179,40 грн.

Як визначено умовами договору (пункт 6.1.-6.2.), оплата за поставлений товар здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно з видатковою накладною або накладною протягом 45 календарних днів з дати поставки, за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН.

Постачальник зобов`язаний скласти електронну податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН протягом терміну, встановленого ПК України та протягом 2-х календарних днів з дати реєстрації податкової накладної надати електронну квитанцію про реєстрацію.

Проте, реєстрація податкових накладних №6 від 13.10.2020, №3 від 09.11.2020, №8 від 17.11.2020, №12 від 24.11.2020 за товар, що був поставлений згідно вказаних видаткових накладних №2839, 3050, 3264, 3279 була зупинена податковим органом, про що свідчать надані позивачем квитанції про реєстрацію податкової накладної.

Рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі №460/1690/21, від 06 серпня 2021 року у справі №460/1566/21, від 19 травня 2021 року у справі №460/1567/21, від 09 серпня 2021 року у справі №460/1666/21 було визнано протиправними та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Рівненській області про зупинення реєстрації податкових накладних №6 від 13.10.2020, №3 від 09.11.2020, №8 від 17.11.2020, №12 від 24.11.2020.

Згідно з положеннями статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з простроченням оплати поставленого товару, позивач керуючись положеннями статті 625 ЦК України нарахував відповідачу за період з грудня 2020 року по серпень 2022 року 29 084,18 грн інфляційних втрат та за період з 27 листопада 2020 року по 29 серпня 2022 року 4 691,80 грн три відсотки річних

Суд здійснив перевірку розрахунку позивача та встановив, що розрахунок інфляційних втрат виконано правильно, однак розрахунок 3 % річних здійснено неправильно, оскільки позивач помилково визначив періоди нарахування та включив до періоду нарахування останній день строку оплати, а також дні фактичної оплати.

Зокрема, за видатковою накладною №2839 період прострочення оплати становив з 28 листопада 2020 року по 14 серпня 2022 року, за яким можна нарахувати 5 573,02 грн інфляційних втрат та 916,13 грн 3% річних.

За видатковою накладною №3050 період прострочення оплати становив з 25 грудня 2020 року по 28 серпня 2022 року, за яким можна нарахувати 6 447,93 грн інфляційних втрат та 1 029,46 грн 3% річних.

За видатковою накладною №3264 період прострочення оплати становив з 02 січня 2021 року по 14 серпня 2022 року, за яким можна нарахувати 6 182,70 грн інфляційних втрат та 996,94 грн 3% річних.

За видатковою накладною №3279 період прострочення оплати становив з 09 січня 2021 року по 14 серпня 2022 року, за яким можна нарахувати 10 880,53 грн інфляційних втрат та 1 733,63 грн 3% річних.

А отже, загальний розмір інфляційних втрат за підрахунком суду складає 29 084,18 грн, а 3 проценти річних загалом становлять 4 646,16 грн.

Щодо доводів відповідача про відсутність прострочення оплати з огляду на наявність відкладальної обставини, яка полягала у тому що обов`язок зі сплати поставленого товару виникав за умови реєстрації податкових накладних суд відзначає наступне.

За результатами розгляду спору встановлено поставки товару за договором вартістю 250 560,00 грн, в тому числі і згідно накладних №2839 від 13 жовтня 2020 року на суму 17 836,80 грн, №3050 від 09 листопада 2020 року на суму 20 466,60 грн, №3264 від 17 листопада 2020 року на суму 20558,40 грн, №3279 від 24 листопада 2020 року на суму 36 179,40 грн.

Вказані видаткові накладні містять найменування суб`єктів господарювання, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, найменування товару, його кількість, вартість, та інші необхідні реквізити, тобто відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". А тому ці видаткові накладні є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до частини 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами статті 599 ЦК України вказано, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд зауважує, що враховуючи умови вказані у пункті 6.1. договору щодо порядку розрахунків, зобов`язання відповідача щодо оплати товару мало бути виконане протягом 45 календарних днів з дати поставки за умови реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН.

Зазначення ціни договору з урахуванням ПДВ свідчить про обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну з метою отримання покупцем податкових вигод.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої з умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як видно із матеріалів справи, позивачем за фактом відвантаження товару за вказаними господарськими операціями складено та направлено до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні, реєстрацію яких було зупинено.

Таким чином, дії платника податків зі складення податкової накладної за фактом відвантаження товарів, підтвердженого виписаною видатковою накладною, відповідають вимогам статей 185, 187 Податкового кодексу України щодо визначення першої з подій, з настанням якої у постачальника виникає обов`язок скласти податкову накладну.

За приписами абзаців 2, 5, 6 та 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Враховуючи ту обставину, що податкові накладні були подані позивачем на реєстрацію в обумовлені Податковим кодексом України строки, а також те, що дата реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не залежить від волі позивача та була зупинена податковим органом, на думку суду, позивач вчинив вичерпний перелік дій з метою реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. За оцінкою суду позивач дотримав умов договору зазначених у пунктах 6.1.-6.2.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі №460/1690/21, від 06 серпня 2021 року у справі №460/1566/21, від 19 травня 2021 року у справі №460/1567/21, від 09 серпня 2021 року у справі №460/1666/21 було визнано протиправними та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Рівненській області про зупинення реєстрації податкових накладних №6 від 13.10.2020, №3 від 09.11.2020, №8 від 17.11.2020, №12 від 24.11.2020, та зобов`язано податкову службу зареєструвати вказані податкові накладні.

За таких обставин, відповідно до абзаців 23, 25, 26 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви зі скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Отже, суд звертає увагу, що навіть у випадку відмови постачальнику у реєстрації податкової накладної покупець має передбачену законодавством можливість здійснити заходи з метою недопущення негативних наслідків для своєї господарської діяльності у зв`язку з незарахуванням сплаченого ним податку на додану вартість за поставлений товар до податкового кредиту.

Крім того, за приписами абзаців 3, 4, 7 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, за яким обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що зупинення реєстрації податкової накладної, як і відсутність її реєстрації, жодним чином не нівелює обов`язок покупця зі сплати вартості поставленого товару саме у строк, обумовлений договором, оскільки відсутність квитанції про реєстрацію податкової накладної та будь-яких інших документів не може вважатись відкладальною умовою та не звільняє покупця від обов`язку оплатити поставлений товар у визначений договором строк.

Щодо позовних вимог про стягнення збитків суд відзначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, 04 березня 2020 року між Приватним акціонерним товариством "Агріматко-Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" (покупець) було укладено договір поставки №СОК-013000002, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товари за номенклатурою та в строки відповідно до специфікацій, які є додатками до цього договору та його невід`ємними частинами, а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену в специфікаціях до договору вартість в строки та в порядку, передбаченому договором та специфікаціями до нього.

Відповідно до специфікації №00001 до договору вартість товару, що підлягав поставці склала 128 661,91 грн. Кінцевий строк оплати товару покупцем - 01.12.2020 року.

Позивач вказує, що частково здійснив оплату товару. А проте за вказаним правочином у позивача виник борг в розмірі 102 769,61 грн, який позивач розраховував сплатити коштами, які мали бути перераховані відповідачем згідно з договором поставки № 53-122-01-20-09947.

Однак, рішенням Господарського суду Рівненської області від 24 березня 2022 року у справі № 918/1175/21 з ТОВ "Віртуоз ЛТД" стягнуто, крім основного боргу, 9 729,89 грн інфляційних втрат, 3 149,97 грн 3 % річних, 6 575,36 грн пені та 2 263,79 грн судового збору.

Також, оскільки ТОВ "Віртуоз ЛТД" не змогло добровільно виконати вказане рішення суду зважаючи на заборгованість відповідача, стягувач - ПрАТ "Агріматко-Україна" звернувся до приватного виконавця про примусове виконання рішення суду. Постановою про стягнення з боржника основної винагороди від 25.07.2022 ВП№69487755 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" стягнуто 12 448,86 грн основної винагороди приватного виконавця.

Таким чином позивач вважає, що діями відповідача йому було завдано збитки в сумі 34 167,87 грн, які складають зі стягнутих з нього: 9 729,89 грн інфляційних втрат, 3 149,97 грн процентів річних, 6 575,36 грн пені, 2 263,79 грн судового збору та 12 448,86 грн витрат виконавчого провадження.

Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Підставою для відшкодування збитків є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювана; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Зазначене відповідає висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №910/20261/16 (п. 55 постанови).

А проте, на переконання суду, у даному випадку відсутні усі необхідні елементи господарського правопорушення.

Щодо наявності шкоди суд відзначає, що як стверджено матеріалами справи у позивача, у зв`язку з правочином виконання якого не є предметом даного спору, виникло зобов`язання з оплати заборгованості, пені, інфляційних втрат, річних та витрат виконавчого провадження, що можна розцінювати як отримання збитків.

Протиправна поведінка відповідача полягає у порушенні ним умов договору, за якими він був зобов`язаний здійснити оплату отриманого товару у належний строк.

Суд наголошує, що в даному випадку досліджується наявність складу цивільного правопорушення, як підстави для цивільно-правової відповідальності за завдані збитки.

Водночас необхідно враховувати, що вина є одним з елементів суб`єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння. Відповідальність без вини можлива тільки в окремих, передбачених законом випадках в цивільному праві.

ЦК України закріплено легальну цивільно-правову дефініцію вини (ст. 614 ЦК України), визначаючи її через обставини, які свідчать про її відсутність. Так, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (ч. 2 ст. 614 ЦК України). Отже, вина у цивільному праві це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання або для запобігання заподіянню шкоди. Дане визначення вини позбавлене суб`єктивної характеристики, воно ґрунтується на зовнішніх, об`єктивних критеріях визначення. Вживання всіх залежних від особи заходів є формою поведінки особи, а не її психічного ставлення.

Суд зауважує, що матеріалами справи стверджено, що після отримання листа позивача про проведення повної оплати відповідач відмовився здійснити оплату без врахування ПДВ.

Однак, суд підкреслює, що позивачем не доведено наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідача.

Такі висновки суд робить з того, що укладення договору між позивачем та ПрАТ "Агріматко-Україна" передувало укладенню договору, стягнення заборгованості за яким є предметом даного спору, що ставить під сумнів твердження позивача, що укладаючи договір 04 березня 2020 року він розраховував що здійснити його оплату від отриманих коштів згідно договору від 11 серпня 2020 року.

В даному випадку суд ураховує, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 ГК України).

Суд не встановив наявності беззаперечного зв`язку між діями відповідача та негативними майновими наслідками у стверджуваних позивачем розмірах.

З урахуванням наведеного, суд не має підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 34 167,87 грн збитків.

Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

Встановлені обставини щодо прострочення виконання відповідачем договірних зобов`язань з оплати поставленого товару свідчать про порушення відповідачем прав позивача.

А тому суд зробив висновок, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в розмірі 29 084,18 грн та процентів річних у розмірі 4 646,16 грн є законними та обґрунтованими, а отже такими, що мають бути задоволені.

В задоволенні вимог про стягнення 45,64 грн 3% річних та 34 167,87 грн збитків необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору за подання позову складає 3 028,00 грн.

Суд покладає судові витрати на сторони пропорційно, тобто 1 503,23 грн судового збору покладається на відповідача, а 1 524,77 грн покладаються на позивача

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська область, м.Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" (35421, Рівненська область, Рівненський район, с.Андрусіїв, вул. Вершила М 42а, код ЄДРПОУ 37433458) 29 084 (двадцять дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн 18 коп. інфляційних втрат, 4 646 (чотири тисячі шістсот сорок шість) грн 16 коп. три відсотки річних та 1 503 (одна тисяча п`ятсот три) грн 23 коп. судового збору.

3. В задоволенні вимог про стягнення 45,64 грн відсотків річних та 34 167,87 грн збитків відмовити.

4. Судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 524,77 грн покласти на позивача.

Позивач (Стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" (35421, Рівненська область, Рівненський район, с.Андрусіїв, вул. Вершила М 42а, код ЄДРПОУ 37433458).

Відповідач (Боржник): Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська область, м.Вараш, код ЄДРПОУ 05425046).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено 21 лютого 2024 року.

Суддя Андрій КАЧУР