Постанова

від 20.05.2024 по справі 918/33/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року Справа № 918/33/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2024 року у справі №918/33/24 (повний текст складено 21 лютого 2024 року, суддя Качур А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості в розмірі 67943,85 грн, з яких: 29084,18 грн інфляційних втрат, 4691,80 грн 3% річних та 34167,87 грн збитків.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2024 року у справі №918/33/24 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська область, м.Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" (35421, Рівненська область, Рівненський район, с.Андрусіїв, вул. Вершила М 42а, код ЄДРПОУ 37433458) 29084 (двадцять дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн 18 коп. інфляційних втрат, 4646 (чотири тисячі шістсот сорок шість) грн 16 коп. три відсотки річних та 1503 (одна тисяча п`ятсот три) грн 23 коп. судового збору.

В задоволенні вимог про стягнення 45,64 грн відсотків річних та 34167,87 грн збитків відмовлено. Судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1524,77 грн покладено на позивача.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що податкові накладні були подані позивачем на реєстрацію в обумовлені Податковим кодексом України строки, дата реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не залежить від волі позивача та була зупинена податковим органом, а тому на думку суду, позивач вчинив вичерпний перелік дій з метою реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. За оцінкою суду позивач дотримав умов договору зазначених у пунктах 6.1 - 6.2 договору. Зупинення реєстрації податкової накладної, як і відсутність її реєстрації, жодним чином не нівелює обов`язок покупця зі сплати вартості поставленого товару саме у строк, обумовлений договором, оскільки відсутність квитанції про реєстрацію податкової накладної та будь-яких інших документів не може вважатись відкладальною умовою та не звільняє покупця від обов`язку оплатити поставлений товар у визначений договором строк.

Місцевий господарський суд не встановив наявності беззаперечного зв`язку між діями відповідача та негативними майновими наслідками у стверджуваних позивачем розмірах, а тому не має підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 34 167,87 грн збитків.

Не погодившись частково з зазначеним рішенням, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2024 року у справі №918/33/24 в частині стягнення з відповідача 29084,18 грн. інфляційних втрат, 4646,16 грн. 3% річних та 1503,23 грн. судового збору та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволені даних вимог.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення та заперечення відповідача про те, що пунктом 6.1 Договору сторони погодили, що оплата за поставлений товар здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника згідно видаткової накладної або накладної протягом 45 календарних днів з дати поставки, за умови реєстрації Постачальником податкової накладної у ЄРПН. Апелянт вважає, що умова погоджена сторонами у пункті 6.1 Договору щодо здійснення оплати за поставлений товар за умови реєстрації Постачальником податкової накладної у ЄРПН, є відкладальною обставиною відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України. Позивач підписуючи договір в узгодженій сторонами редакції мав розуміти та об`єктивно оцінити усі можливі ризики при його виконанні сторонами. При цьому, скаржник зауважує, що недійсність такого правочину прямо законом не встановлена та позивач не звертався до суду щодо визнання такого правочину недійсним.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи ту обставину, що податкові накладні були подані позивачем на реєстрацію в обумовлені Податковим кодексом України строки, а також те, що дата реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не залежить від волі позивача та була зупинена податковим органом, на думку суду, позивач вчинив вичерпний перелік дій з метою реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. За оцінкою суду позивач дотримав умов договору зазначених у пунктах 6.1 - 6.2. На думку відповідача такі дії, як "направлення на реєстрацію податкових накладних" та "реєстрація податкових накладних" мають різні значення та відповідно наслідки.

Листом №918/33/24/1799/24 від 15 березня 2024 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Рівненської області.

20 березня 2024 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №918/33/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 березня 2024 року у справі №918/33/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2024 року у справі №918/33/24. Запропоновано позивачу в строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому статтею 263 ГПК України, та докази його надсилання апелянту. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Також, не погодившись частково з рішенням Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2024 року у справі №918/33/24, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД", звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 34167,87 грн. збитків та постановити нове, яким стягнути з відповідача 34167,87 грн. збитків.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що судом правильно встановлено, що у зв`язку з правочином виконання якого не є предметом даного спору, виникло зобов`язання з оплати заборгованості, пені, інфляційних втрат, річних та витрат виконавчого провадження, що можна розцінювати як отримання збитків та встановлена протиправна поведінка відповідача, яка полягає у порушенні ним умов договору, за якими він був зобов`язаний здійснити оплату отриманого товару у належний строк. Протиправна поведінка відповідача також полягає у безпідставній відмові здійснити оплату за поставлений товар позивачем без врахування ПДВ, про що було запропоновано в листі позивача, що стверджується матеріалами справи. Однак, висновки суду, що укладення договору між позивачем та ПрАТ "Агріматко-Україна" передувало укладенню договору, стягнення заборгованості за яким є предметом даного спору, ставить під сумнів твердження позивача, що укладаючи договір 04 березня 2020 року він розраховував що здійснити його оплату від отриманих коштів згідно договору від 11 серпня 2020 року та, як наслідок, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідача не витримує критики. Адже, господарська діяльність підприємства відбувається за принципами безперервності і послідовності. Принцип безперервності є одним із фундаментальних припущень. Він передбачає, що компанія продовжуватиме здійснювати свою діяльність в осяжному майбутньому і не матиме наміру та потреби в ліквідації або припиненні діяльності. Таким чином, укладаючи договір з ПрАТ "Агріматко-Україна" 04 березня 2020 року, яким термін оплати за поставлений товар був встановлений на 01 грудня 2020 року, ТОВ "ВІРТУОЗ ЛТД" розраховувало на кошти, які мають надійти на рахунки Товариства від здійснення господарської діяльності саме в грудні 2020 року. Таким чином, сума загальна сума збитків Товариства внаслідок неналежного виконання грошового зобов`язання Відповідачем, який порушив свої зобов`язання згідно договору, що вірно встановлено судом, склала: 34167,87 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 березня 2024 року у справі №918/33/24 залишено без руху апеляційну скаргу ТОВ "Віртуоз ЛТД" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2024 року у справі №918/33/24. Запропоновано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору в сумі 3633,6 грн., надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

27 березня 2024 року від ТОВ "Віртуоз ЛТД" надійшла заява про усунення недоліків до якої додано квитанцію №30 від 26 березня 2024 року про сплату 3633,6 грн. судового збору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 квітня 2024 року у справі №918/33/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Віртуоз ЛТД" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2024 року у справі №918/33/24. Об`єднано апеляційні скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та ТОВ "Віртуоз ЛТД" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2024 року у справі №918/33/24 для спільного розгляду в межах апеляційного провадження. Запропонувати учасникам провадження у справі надати колегії суддів через канцелярію суду відзиви/письмові пояснення на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання іншим сторонам.

03 квітня 2024 року від ТОВ "Віртуоз ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція". Позивач вважає, що обов`язок щодо оплати, відповідно до пункту 6.1 Договору, виник у замовника на 46 день з дати поставки згідно видаткової накладної. Умовами Договору не передбачено, що в разі неналежного оформлення, несвоєчасної реєстрації податкових накладних або ненадання чи несвоєчасне надання замовнику квитанцій про реєстрацію податкових накладних замовник звільняється від обов`язку з оплати поставленого товару.

09 квітня 2024 року від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Віртуоз ЛТД", відповідно до якого заявник вважає апеляційну скаргу ТОВ "Віртуоз ЛТД" безпідставною та необґрунтованою. При цьому зазначає, що часткове порушення строків оплати філією "ВП "Рівненська АЕС" зобов`язання за договором поставки №53-122-01-20-09947 від 11 серпня 2020 року не знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із тією обставиною, що позивач не виконав свої зобов`язання за іншим договором. Також позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт збитковості товариства чи наявність дефіциту обігових коштів, що би мало прямий вплив на своєчасність проведення розрахунків за іншими договорами та, зокрема, за договором №СОК-0103000002 від 04 березня 2020 року.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абзацу 1 частини 10 статті 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абзац 2 частини 10 статті 270 ГПК України).

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.

Судом було створено сторонам належні умови для реалізації їх прав.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційних скарг позивача та відповідача на рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2024 року у справі №918/33/24 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзивів на них, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" (позивач/постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відповідач/замовник) укладено договір поставки №53-122-01-20-09947 (надалі договір), відповідно до предмету якого, постачальник в порядку та на умовах договору зобов`язується поставити і передати у власність замовника товар, а замовник в свою чергу, зобов`язується оплатити товар за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1.

Під час розгляду справи судами враховано, що 29 грудня 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1420 "Про утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Пунктом 3 вказаної постанови передбачено, що товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства. Відокремлені підрозділи державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).

Державна реєстрація змін була проведена 11 січня 2024 року, таким чином з 11 січня 2024 року Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" стало правонаступником прав та обов`язків ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Згідно з умовами пункту 2.2 договору, загальна сума договору (вартість продукції) становить 250 560,00 гривень.

Згідно з умовами пункту 3.1. договору, товар поставляється постачальником на умовах: DDP Інкотермс-2010, партіями, один раз на тиждень, а саме: кожен понеділок до 09:00 год. Кількість та асортимент кожної партії товару визначається заявками замовника, які направляються останнім на електронну адресу Товариства не пізніше ніж за 5 календарні дні до моменту поставки.

Згідно з умовами пункту 6.1 договору, оплата за поставлений товар здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно видаткової накладної або накладної протягом 45 календарних днів з дати поставки, за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що постачальник зобов`язаний скласти електронну податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН протягом терміну, встановленого ПК України та протягом 2-х календарних днів з дати реєстрації податкової накладної надати електронну квитанцію про реєстрацію.

На виконання своїх зобов`язань за договором поставки, ТОВ "Віртуоз ЛТД" проведено поставку (передано у власність) відповідачу продукції на загальну суму 250 560,00 грн, що стверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Проте, товар, що було поставлено згідно з накладними №2839 від 13 жовтня 2020 року, №3050 від 09 листопада 2020 року, №3264 від 17 листопада 2020 року, №3279 від 24 листопада 2020 року відповідачем у належні строки не оплачено, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу 29 084,18 грн інфляційних втрат та 4 691,80 грн 3% річних.

Також позивач вказує, що 04 березня 2020 року між Приватним акціонерним товариством "Агріматко-Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" (покупець) було укладено договір поставки №СОК-013000002, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товари за номенклатурою та в строки відповідно до специфікацій, які є додатками до цього договору та його невід`ємними частинами, а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену в специфікаціях до договору вартість в строки та в порядку, передбаченому договором та специфікаціями до нього.

Відповідно до специфікації №00001 до договору вартість товару, що підлягав поставці склала 128 661,91 грн. Кінцевий строк оплати товару покупцем 01 грудня 2020 року.

Позивач вказує, що частково здійснив оплату товару, проте за вказаним правочином у позивача виник борг в розмірі 102 769,61 грн, який позивач розраховував сплатити коштами, які мали бути перераховані відповідачем згідно договору поставки № 53-122-01-20-09947.

Проте, рішенням Господарського суду Рівненської області від 24 березня 2022 року у справі №918/1175/21 з ТОВ "Віртуоз ЛТД" було стягнуто, крім основного боргу, 9 729,89 грн інфляційних втрат, 3 149,97 грн 3 % річних, 6 575,36 грн пені та 2 263,79 грн судового збору.

Також оскільки ТОВ "Віртуоз ЛТД" не змогло добровільно виконати рішення суду зважаючи на заборгованість відповідача, тому ПрАТ "Агріматко-Україна" звернулось до приватного виконавця про примусове виконання рішення суду. Постановою про стягнення з боржника основної винагороди від 25 липня 2022 року ВП№69487755 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" було стягнуто 12 448,86 грн основної винагороди приватного виконавця.

Таким чином позивач вважає, що діями відповідача йому було завдано збитки в сумі 34167,87 грн, які складаються зі стягнутих з нього: 9 729,89 грн інфляційних втрат, 3 149,97 грн відсотків річних, 6 575,36 грн пені, 2 263,79 грн судового збору та 12 448,86 грн витрат виконавчого провадження.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються постачання товару/продукції за договором поставки.

Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Згідно з нормами статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 525 Цивільного кодексу України та частини 6 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів встановлено, що на виконання своїх зобов`язань за договором поставки, ТОВ "Віртуоз ЛТД" провело поставку (передало у власність) відповідачу продукції на загальну суму 250 560,00 грн, що стверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Зокрема згідно з накладними №2839 від 13 жовтня 2020 року на суму 17 836,80 грн, №3050 від 09 листопада 2020 року на суму 20 466,60 грн, №3264 від 17 листопада 2020 року на суму 20558,40 грн, №3279 від 24 листопада 2020 року на суму 36 179,40 грн.

Як визначено умовами договору (пункти 6.1 - 6.2), оплата за поставлений товар здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно з видатковою накладною або накладною протягом 45 календарних днів з дати поставки, за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН.

Постачальник зобов`язаний скласти електронну податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН протягом терміну, встановленого ПК України та протягом 2-х календарних днів з дати реєстрації податкової накладної надати електронну квитанцію про реєстрацію.

Проте, реєстрація податкових накладних №6 від 13 жовтня 2020 року, №3 від 09 листопада 2020 року, №8 від 17 листопада 2020 року, №12 від 24 листопада 2020 року за товар, що був поставлений згідно вказаних видаткових накладних №2839, 3050, 3264, 3279 була зупинена податковим органом, про що свідчать надані позивачем квитанції про реєстрацію податкової накладної.

Рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі №460/1690/21, від 06 серпня 2021 року у справі №460/1566/21, від 19 травня 2021 року у справі №460/1567/21, від 09 серпня 2021 року у справі №460/1666/21 було визнано протиправними та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Рівненській області про зупинення реєстрації податкових накладних №6 від 13 жовтня 2020 року, №3 від 09 листопада 2020 року, №8 від 17 листопада 2020 року, №12 від 24 листопада 2020 року.

До матеріалів справи долучено квитанції про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з яких вбачається, що:

- податкова накладна №6 від 13 жовтня 2020 року на суму 14864 грн. (реєстраційний номер 9278097126), яка стосується видаткової накладної №2839 від 13 жовтня 2020 року була зареєстрована 27 жовтня 2020 року згідно рішення суду;

- податкова накладна №3 від 09 листопада 2020 року на суму 17055,50 грн. (реєстраційний номер 9316035645), яка стосується видаткової накладної №3050 від 09 листопада 2020 року була зареєстрована 30 листопада 2020 року згідно рішення суду;

- податкова накладна №8 від 17 листопада 2020 року на суму 17132,00 грн. (реєстраційний номер 9316035542), яка стосується видаткової накладної №3264 від 17 листопада 2020 року була зареєстрована 30 листопада 2020 року згідно рішення суду;

- податкова накладна №12 від 24 листопада 2020 року на суму 30149,50 грн. (реєстраційний номер 9316035631), яка стосується видаткової накладної №3279 від 24 листопада 2020 року була зареєстрована 30 листопада 2020 року згідно рішення суду /т.1, а.с.41-44/.

Згідно з положеннями статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з простроченням оплати поставленого товару, позивач керуючись положеннями статті 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу за період з грудня 2020 року по серпень 2022 року 29 084,18 грн інфляційних втрат та за період з 27 листопада 2020 року по 29 серпня 2022 року 4 691,80 грн три відсотки річних

Колегією суддів перевірено здійснений місцевим судом розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що розмір інфляційних втрат заявлених позивачем є арифметично вірним, а при розрахунку 3% річних позивачем було помилково визначено періоди нарахування та включено до періоду нарахування останній день строку оплати, а також дні фактичної оплати.

Зокрема, за видатковою накладною №2839 період прострочення оплати становив з 28 листопада 2020 року по 14 серпня 2022 року, за яким можна нарахувати 5 573,02 грн інфляційних втрат та 916,13 грн 3% річних.

За видатковою накладною №3050 період прострочення оплати становив з 25 грудня 2020 року по 28 серпня 2022 року, за яким можна нарахувати 6 447,93 грн інфляційних втрат та 1 029,46 грн 3% річних.

За видатковою накладною №3264 період прострочення оплати становив з 02 січня 2021 року по 14 серпня 2022 року, за яким можна нарахувати 6 182,70 грн інфляційних втрат та 996,94 грн 3% річних.

За видатковою накладною №3279 період прострочення оплати становив з 09 січня 2021 року по 14 серпня 2022 року, за яким можна нарахувати 10 880,53 грн інфляційних втрат та 1 733,63 грн 3% річних.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд правомірно присудив до стягнення 29084,18 грн інфляційних втрат та 4646,16 грн. 3% річних.

Щодо доводів апелянта Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відсутність прострочення оплати з огляду на наявність відкладальної обставини, яка полягала у тому що обов`язок зі сплати поставленого товару виникав за умови реєстрації податкових накладних колегія суддів зазначає наступне.

За результатами розгляду спору встановлено поставки товару за договором вартістю 250560,00 грн, в тому числі і згідно накладних №2839 від 13 жовтня 2020 року на суму 17 836,80 грн, №3050 від 09 листопада 2020 року на суму 20 466,60 грн, №3264 від 17 листопада 2020 року на суму 20558,40 грн, №3279 від 24 листопада 2020 року на суму 36 179,40 грн.

Вказані видаткові накладні містять найменування суб`єктів господарювання, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, найменування товару, його кількість, вартість, та інші необхідні реквізити, тобто відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому ці видаткові накладні є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами статті 599 Цивільного кодексу України вказано, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови вказані у пункті 6.1 договору щодо порядку розрахунків, зобов`язання відповідача щодо оплати товару мало бути виконане протягом 45 календарних днів з дати поставки за умови реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН.

Зазначення ціни договору з урахуванням ПДВ свідчить про обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну з метою отримання покупцем податкових вигод.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої з умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем за фактом відвантаження товару за вказаними господарськими операціями складено та направлено до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні, реєстрацію яких було зупинено.

Таким чином, дії платника податків зі складення податкової накладної за фактом відвантаження товарів, підтвердженого виписаною видатковою накладною, відповідають вимогам статей 185, 187 Податкового кодексу України щодо визначення першої з подій, з настанням якої у постачальника виникає обов`язок скласти податкову накладну.

За приписами абзаців 2, 5, 6 та 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Враховуючи ту обставину, що податкові накладні були подані позивачем на реєстрацію в обумовлені Податковим кодексом України строки, а також те, що дата реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не залежить від волі позивача та була зупинена податковим органом, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що позивач вчинив вичерпний перелік дій з метою реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. На переконання судів обох інстанцій, позивач дотримався умов договору зазначених у пунктах 6.1 - 6.2.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі №460/1690/21, від 06 серпня 2021 року у справі №460/1566/21, від 19 травня 2021 року у справі №460/1567/21, від 09 серпня 2021 року у справі №460/1666/21 було визнано протиправними та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Рівненській області про зупинення реєстрації податкових накладних №6 від 13 жовтня 2020 року, №3 від 09 листопада 2020 року, №8 від 17 листопада 2020 року, №12 від 24 листопада 2020 року, та зобов`язано податкову службу зареєструвати вказані податкові накладні.

Як вбачається апеляційним судом, спірні податкові накладні були зареєстровані 27 жовтня 2020 року та 30 листопада 2020 року, що підтверджується відповідними квитанціями.

Відповідно до абзаців 23, 25, 26 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви зі скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Отже, навіть у випадку відмови постачальнику у реєстрації податкової накладної покупець має передбачену законодавством можливість здійснити заходи з метою недопущення негативних наслідків для своєї господарської діяльності у зв`язку з незарахуванням сплаченого ним податку на додану вартість за поставлений товар до податкового кредиту.

Крім того, за приписами абзаців 3, 4, 7 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегією суддів береться до уваги та обставина, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №908/1568/18.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховано висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 01 березня 2023 року у справі №925/556/21, згідно яких якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема, в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.

Відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Однак, суд зазначає, що умова договору про оплату за поставлений товар після реєстрації податкової накладної у ЄРПН не є відкладальною обставиною, не може бути відкладальною обставиною в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, оскільки відкладальною є та обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, та, яка обумовлює настання чи зміну і прав і обов`язків, при чому для обох сторін правочину.

Таким чином, відкладальна обставина повинна мати вірогідний характер, однак сторонам завчасно невідомо, чи матиме місце така обставина; при цьому сторони не можуть впливати на настання такої обставини. Водночас, реєстрація податкової накладної у ЄРПН може залежати від дій самого відповідача.

Обумовлення сторонами виникнення між ними певного господарсько-правового зобов`язання настанням певної обставини може здійснюватись саме на етапі укладення договору, тобто сторони визначають, що при умови настання погодженої умови між сторонами виникнуть відповідні правовідносини за договором. Однак, настання такої умови впливає на настання прав і обов`язків у обох сторін договору. Водночас, обумовлення сторонами настання обов`язку з оплати товару з виникненням певної відкладальної обставини вже після поставки товару - суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України).

Так, реєстрація податкової накладної може взагалі не відбутись, а отже обов`язок з оплати може ніколи не наступити.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що зупинення реєстрації податкової накладної, як і відсутність її реєстрації, жодним чином не нівелює обов`язок покупця зі сплати вартості поставленого товару саме у строк, обумовлений договором, оскільки відсутність квитанції про реєстрацію податкової накладної та будь-яких інших документів не може вважатись відкладальною умовою та не звільняє покупця від обов`язку оплатити поставлений товар у визначений договором строк.

Щодо доводів ТОВ "Віртуоз ЛТД" про безпідставність відмови судом першої інстанції у стягненні 34167,87 грн. збитків колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 березня 2020 року між Приватним акціонерним товариством "Агріматко-Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" (покупець) було укладено договір поставки №СОК-013000002, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товари за номенклатурою та в строки відповідно до специфікацій, які є додатками до цього договору та його невід`ємними частинами, а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену в специфікаціях до договору вартість в строки та в порядку, передбаченому договором та специфікаціями до нього.

Відповідно до специфікації №00001 до договору вартість товару, що підлягав поставці склала 128 661,91 грн. Кінцевий строк оплати товару покупцем 01 грудня 2020 року.

ТОВ "Віртуоз ЛТД" вказує, що частково здійснив оплату товару і за вказаним правочином у нього виник борг в розмірі 102 769,61 грн, який позивач розраховував сплатити коштами, які мали бути перераховані відповідачем згідно з договором поставки №53-122-01-20-09947.

Однак, рішенням Господарського суду Рівненської області від 24 березня 2022 року у справі №918/1175/21 з ТОВ "Віртуоз ЛТД" стягнуто, крім основного боргу, 9729,89 грн інфляційних втрат, 3149,97 грн 3% річних, 6575,36 грн пені та 2263,79 грн судового збору.

Також, оскільки ТОВ "Віртуоз ЛТД" не змогло добровільно виконати вказане рішення суду зважаючи на заборгованість відповідача, стягувач - ПрАТ "Агріматко-Україна" звернувся до приватного виконавця про примусове виконання рішення суду. Постановою про стягнення з боржника основної винагороди від 25 липня 2022 року ВП№69487755 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" стягнуто 12448,86 грн основної винагороди приватного виконавця.

Таким чином позивач вважає, що діями відповідача йому було завдано збитки в сумі 34167,87 грн, які складають зі стягнутих з нього: 9729,89 грн інфляційних втрат, 3149,97 грн процентів річних, 6575,36 грн пені, 2263,79 грн судового збору та 12448,86 грн витрат виконавчого провадження.

Відповідно до положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Підставою для відшкодування збитків є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювана; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №910/20261/16 (пункт 55 постанови).

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів дійсно вбачається відсутність усіх необхідні елементи господарського правопорушення у даній справі.

Як стверджено матеріалами справи у позивача, у зв`язку з правочином виконання якого не є предметом даного спору, виникло зобов`язання з оплати заборгованості, пені, інфляційних втрат, річних та витрат виконавчого провадження, що можна розцінювати як отримання збитків.

Протиправна поведінка відповідача полягає у порушенні ним умов договору, за якими він був зобов`язаний здійснити оплату отриманого товару у належний строк.

В даному випадку досліджується наявність складу цивільного правопорушення, як підстави для цивільно-правової відповідальності за завдані збитки.

Водночас необхідно враховувати, що вина є одним з елементів суб`єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння. Відповідальність без вини можлива тільки в окремих, передбачених законом випадках в цивільному праві.

Цивільним кодексом України закріплено легальну цивільно-правову дефініцію вини (стаття 614 ЦК України), визначаючи її через обставини, які свідчать про її відсутність. Так, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (частина 2 статті 614 ЦК України). Отже, вина у цивільному праві це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання або для запобігання заподіянню шкоди. Дане визначення вини позбавлене суб`єктивної характеристики, воно ґрунтується на зовнішніх, об`єктивних критеріях визначення. Вживання всіх залежних від особи заходів є формою поведінки особи, а не її психічного ставлення.

Матеріалами справи стверджено, що після отримання листа позивача про проведення повної оплати відповідач відмовився здійснити оплату без врахування ПДВ.

Однак, позивачем не доведено наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, оскільки укладення договору між позивачем та ПрАТ "Агріматко-Україна" передувало укладенню договору, стягнення заборгованості, за яким є предметом даного спору, що ставить під сумнів твердження апелянта, що укладаючи договір 04 березня 2020 року він розраховував що здійснити його оплату від отриманих коштів згідно договору від 11 серпня 2020 року.

В даному випадку місцевий суд обґрунтовано врахував, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 Господарського кодексу України).

Судами обох інстанцій не встановлено наявності беззаперечного зв`язку між діями відповідача та негативними майновими наслідками у стверджуваних ТОВ "Віртуоз ЛТД" розмірах.

З урахуванням наведеного, Господарський суд Рівненської області правомірно відмовив у стягненні 34 167,87 грн збитків.

Таким чином, доводи скаржників не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційних скарг, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2024 року у справі №918/33/24.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційні скарги без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційні скарги без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржників відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуоз ЛТД" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2024 року у справі №918/33/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2024 року у справі №918/33/24 залишити без змін.

Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Справу №918/33/24 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "20" травня 2024 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.