Ухвала

від 19.02.2024 по справі 910/1955/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/1955/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіта"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіта"

про стягнення 586 925, 62 грн,

ВСТАНОВИВ:

08.01.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіта" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі № 910/1955/23, подана 26.12.2023 засобами поштового зв`язку.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіта" залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України оскільки касаційна скарга була оформлена з порушенням вимог пунктів 2 та 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіта", на виконання вимог ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2024, надійшла заява про усунення недоліків.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у цій справі є стягнення 586 925,62 грн за договором на транспортно-експедиторське обслуговування № SC/AF-SC/AF-007851 від 13.09.2017, що значно менше, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 (2 684,00 грн х 500 = 1 342 000,00 грн).

Касаційну скаргу подано з підстав, зазначених у пунктах 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник посилається на приписи підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що оскаржувані судові рішення підлягають касаційному перегляду, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Приймаючи до уваги обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, які передбачені пунктами 1 та 4 частини другої, підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.

Керуючись частиною 13 статті 8, статтями 234, 235, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіта" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі № 910/1955/23.

2. Здійснити перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі № 910/1955/23 у письмовому провадженні.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 05.03.2024.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Тривіта" надіслати позивачу копію касаційної скарги та заяви про усунення недоліків і доданих до них документів, та надати Верховному Суду докази направлення у строк до 05.03.2024.

5. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/1955/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).