Ухвала

від 13.02.2024 по справі 903/659/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 903/659/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

прокуратури - Гамор Н. В.,

відповідача - Олійник К. О., Величко Г. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Волиньторф"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 (судді: Тимошенко О. М. - головуючий, Павлюк І. Ю., Юрчук М. І.) та рішення Господарського суду Волинської області від 30.08.2023 (суддя Кравчук А. М.)

у справі за позовом Керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в особі Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради

до Державного підприємства "Волиньторф"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 452 202,59 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. У червні 2023 року керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури (далі - прокурор) в особі Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради (далі - Відділ освіти, молоді та спорту) звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Державного підприємства "Волиньторф" (далі - ДП "Волиньторф") про визнання недійсними додаткових угод від 28.05.2021 № 1, від 04.10.2021 № 2, від 17.12.2021 № 4, від 21.01.2022 № 6 до договору закупівлі № 69/58 від 22.02.2021 та стягнення 452 202, 59 грн, у зв`язку із встановленням обставин щодо безпідставного збільшення відповідачем вартості товару.

2. У відзиві на позовну заяву ДП "Волиньторф", заперечуючи проти її задоволення, вказувало на збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку. Відповідач вказував на те, що ціна за одиницю товару в додаткових угодах підтверджується довідками Волинської торгово-промислової палати та наказами підприємства.

Крім того відповідач вважав, що оскільки Відділ освіти, молоді та спорту не здійснює владних управлінських функцій, то представництво прокуратури у цій справі є безпідставним.

3. Рішенням Господарського суду Волинської області від 30.08.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023, позовні вимоги задоволені, визнано недійсними додаткові угоди від 28.05.2021 № 1, від 04.10.2021 № 2, від 17.12.2021 № 4, від 21.01.2022 № 6 до договору закупівлі від 22.02.2021 № 69/58, а також стягнуто з ДП "Волиньторф" на користь Відділу освіти, молоді та спорту 452 202,59 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір від 22.02.2021 № 69/58 та додаткові угоди до нього, якими змінено ціну за одиницю товару, внаслідок чого ціна на продукцію збільшилась на 29, 84% та на 9,9 % від первісної ціни, визначеної у договорі.

Суди виходили з того, що Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за змістом пункту 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди. Водночас, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Водночас, суди установили, що надані відповідачем довідки торгово-промислової палати не підтверджують коливання ціни продукції, не містять розрахунку її вартості станом на дату подання цінової пропозиції і дату укладення додаткових угод до договору і наданими відповідачем документами не підтверджено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення, відтак не можуть бути належним доказом у справі.

Суди також дійшли висновку про наявність повноважень прокурора на звернення до суду у цьому випадку.

4. Не погоджуючись з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 та рішенням Господарського суду Волинської області від 30.08.2023, ДП "Волиньторф" у касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у ситуації ДП "Волиньторф", а також щодо питання яким чином виробник має показати коливання цін на ринку і чому надані відповідачем наказ підприємства та довідки торгово-промислової палати щодо зміни ціни не взяті до уваги.

5. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить відмовити в її задоволенні, вказуючи на те, що внаслідок укладення спірних додаткових угод ціна на продукцію збільшилася на 29,84 % та на 9,9 % від первісної ціни, а укладення таких угод здійснювалося на підставі висновків Волинської торгово-промислової палати. Проте, такі висновки є лише документами довідково-інформаційного характеру в яких не міститься точної інформації про коливання цін на продукцію.

Прокурор у відзиві посилався на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, від 03.09.2020 у справі № 910/15637/19, від 10.09.2020 у справі № 910/13436/19, від 19.07.2022 у справі № 910/14155/21, наголошуючи на необхідності доведення постачальником належними доказами підвищення ціни на певний товар, а також обґрунтування для замовника пропозиції підвищення ціни, визначеної у договорі.

6. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, запереченнях на неї, а також матеріали справи, Верховний Суд відхиляє ці доводи, а обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у наведеному випадку не підтвердилися з огляду на таке.

7. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду, після подання касаційної скарги.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції не приймає і не розглядає доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням обставин справи.

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

8. Суди попередніх інстанцій установили, що у лютому 2021 року Відділом освіти, молоді та спорту проведено відкриті торги щодо закупівлі твердого палива (брикетів торфових та торфокрихти) для закладів та установ відділу освіти на 2021 рік кількістю 3300 тон з очікуваною вартістю 4 385 700 грн, у тому числі податок на додану вартість, терміном поставки до 31.12.2021 (закупівля № UА-2021-01-22-005208-b).

За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем визнано ДП "Волиньторф" з ціновою пропозицією 4 270 364 грн.

22.02.2021 між Відділом освіти, молоді та спорту (замовник) та ДП "Волиньторф" (постачальник) укладено договір № 69/58 про закупівлю товару, предметом якого є торфові брикети та торфокрихта з визначеною кількістю 3150 тон та 150 тон відповідно, за умовами пунктів 1.2, 1.2 якого постачальник зобов`язується поставити, а замовник прийняти та оплатити товар: брикети торфові та крихту брикетів торфових для установ та закладів відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради Волинської області на 2021 рік відповідно до загальної кількості товару, асортименту, одиниці виміру та ціни, визначеними сторонами у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (пункти 1.1, 1.2 договору).

Згідно із специфікацією (додаток № 1 до договору) ціна за 1 тону торфобрикету становить 1312, 05 грн з ПДВ, а за 1 тону торфокрихти - 916, 08 грн з ПДВ.

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2021, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (пункт 9.1 договору).

Як свідчать матеріали справи, згідно з пунктами 3.4, 3.5 договору ціна договору про закупівлю не повинна відрізнятися від змісту пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Сторони можуть вносити зміни до договору щодо зміни ціни у випадках, передбачених договором та Законом України "Про публічні закупівлі" шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору, яка являється його невід`ємною частиною.

9. Суди попередніх інстанцій установили, що між сторонами договору від 22.02.2021 № 69/58 укладено додаткові угоди, а саме: від 28.05.2021 № 1 за якою ціну брикетів торфових збільшено з 1312, 05 грн/тона до 1408, 05 грн/тона (на 7,3 %); від 04.10.2021 № 2 - ціну брикетів торфових збільшено з 1408,05 грн/тона до 1548, 86 грн/тона; від 17.12.2021 № 4 - ціну за крихту брикетів торфових збільшено з 916, 08 грн/тона до 1006, 77 грн/тона; від 24.01.2022 № 6 - ціну брикетів торфових збільшено з 1548, 86 грн/тона до 1703, 59 грн/тона.

Суди установили, що за результатами укладення додаткових угод до договору від 22.02.2021 № 69/58 змінено ціну за одиницю товару, внаслідок чого ціна на продукцію брикет торфовий збільшилась на 29,84% від первісної ціни, визначеної у договорі, ціна на продукцію крихту брикетів торфових - на 9, 9% від первісної ціни.

10. Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 зазначеного Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3 , 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 5 цього Закону визначені принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників та у частині 1 передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

У статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" наведені основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього та передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 4 зазначеної норми Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

11. Здійснюючи судовий розгляд справи суди попередніх інстанцій виходили з того, що Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за змістом пункту 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Метою регулювання, передбаченого статтею 41 вказаного Закону, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 %, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Отже, суди дійшли висновку, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.

За висновком судів внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди. Разом з цим, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Здійснюючи судовий розгляд справи суди установили, що надані ДП "Волиньторф" довідки торгово-промислової палати не підтверджують коливання ціни природного газу на ринку, не містять розрахунку її вартості станом на дату подання цінової пропозиції і дату укладення додаткових угод до договору. Такими доказами не наведено динаміки зміни ціни в бік збільшення або зменшення, відтак, вони не можуть бути належним доказом у справі.

Отже, суди задовольняючи позовні вимоги дійшли висновку, що спірні додаткові угоди № № 1, 2, 4, 6 до договору від 22.02.2021 № 68/58 суперечать вимогам законодавства, зокрема, Закону України "Про публічні закупівлі" та положенням статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки товар поставлений за цінами вищими, ніж передбачено у договорі про постачання, а кількість зменшилася, у зв`язку з чим такі угоди підлягають визнанню недійсними. При цьому суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення грошових коштів у заявленій до стягнення сумі у зв`язку із недопоставкою відповідачем товару, визначеного у договорі від 22.02.2021 № 69/58.

12. ДП "Волиньторф", оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, посилалося на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у ситуації ДП "Волиньторф", а також щодо питання яким чином виробник має показати коливання цін на ринку і чому надані відповідачем накази підприємства та довідки торгово-промислової палати щодо зміни ціни не взяті до уваги.

13. Водночас у постанові Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 903/742/22, в якій залишені без змін судові рішення про задоволення позову Боратинської сільської ради до Дочірнього підприємства "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал" про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії, зазначено таке:

"37. За загальним правилом, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

38. Утім, ця норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю. Зокрема, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зміна істотних умов договору можлива у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

39. Ця норма передбачає, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару, зокрема й електричної енергії.

40. Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п`ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним і збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).

41. Рада у цьому позові визначила підставою для визнання недійсними додаткових оспорюваних угод саме положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

42. Зі змісту статей 651, 652 ЦК України та пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" убачається, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21 та від 07.12.2022 у справі № 927/189/22).

43. У постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, на яку також послалися суди обох інстанцій у цій справі, Верховний Суд наголосив на тому, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.

44. У названому вище договорі сторони визначили ціну за електричну енергію у розмірі 1,691 грн за 1 кВт-год і погодили можливість її зміни за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку у торговій зоні «ОЕС України». Для документального підтвердження таких фактів визначені: завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства Державним підприємством "Оператор ринку".

45. Отже, навіть за умов погодження сторонами договору можливості зміни ціни електричної енергії шляхом укладання додаткових угод факт укладання договору за результатами проведення процедури закупівлі встановлює обмеження, визначені Законом. Зокрема, ціна на електричну енергію може збільшуватись у разі, коли коливання ціни на ринку обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це не робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10 %. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, що прийнята у побідних правовідносинах".

При цьому у вказаній постанові у справі № 903/7422/22 також зазначено, що: "46. Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що надані Підприємством цінові довідки Хмельницької торгово-промислової палати та роздруківки з сайту Державного підприємства "Оператор ринку" за своїм змістом є лише документами довідково-інформаційного характеру і фактично дублюють дані із сайту Державного підприємства "Оператор ринку" та не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію станом як на момент звернення відповідача з пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод. Як установили суди попередніх інстанцій, жоден із наведених документів не містить будь-якої інформації саме про факт коливання цін на електричну енергію у порівнянні з датою укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до нього у частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару. Тому суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що у відповідача не було підстав для збільшення ціни електричної енергії і відповідач не навів доводів на підтвердження того, що невнесення змін до договору у частині збільшення ціни на електричну енергію у спірному періоді було б очевидно невигідним та збитковим.

47. У постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, прийнятій у подібних правовідносинах, Верховний Суд вже звертав увагу на: «сталу та послідовну позицію Верховного Суду, що будь-який покупець товару за звичайних умов не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір. Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника".

14. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 також наведено висновки про застосування норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та вказано таке:

"88. Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

89. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

90. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі".

З огляду на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-які інші підстави касаційного оскарження заявником не зазначалися та не обґрунтовувалися у поданій касаційній скарзі, колегія суддів на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ДП Волиньторф" на судові рішення у справі № 903/659/23.

15. Оскільки підстав для задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Волиньторф" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 та рішення Господарського суду Волинської області від 30.08.2023 у справі № 903/659/23 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак