Ухвала

від 20.02.2024 по справі 140/34261/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/34261/23 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І., розглянувши в порядку письмового провадження з ініціативи суду питання про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи Ковельська виховна колонія про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи Ковельська виховна колонія про визнання дій Державної установи Ковельська виховна колонія щодо ненарахування і невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (зі змінами) протиправними; зобов`язати відповідача провести нарахування і виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (зі змінами) в розмірі 30000 гривень щомісячно за період з 24 лютого 2022 року по 31 серпня 2022 року.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 19).

У відзиві на позовну заяву від 04.01.2024 № ВК/4 відповідач позовних вимог не визнав, мотивуючи тим, що позивач не був залучений до виконання бойових спеціальних завдань, бойових розпоряджень та бойових наказів, безпосередньої участі у бойових діях (або у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) не приймав. Разом з тим, державна установа «Ковельська виховна колонія» додаткові кошти та кошторисні асигнування на виплати, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, не отримувала (арк. спр 22).

Позивач у відповіді на відзив від 22 січня 2024 року не погодився з аргументами відповідача та просив позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві (арк. спр. 33-34).

На адресу суду 08 лютого 2024 року надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач просить вирішити питання строку звернення позивачем до суду, який вважає пропущеним (арк. спр. 37-38).

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, з огляду на таке.

Згідно з частинами тринадцятою - п`ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини першоїстатті 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьоюстатті 122 КАС Українивизначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Відповідно до частини п`ятоїстатті 122 КАС Українидля звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Разом з тим,Кодекс законів про працю України(даліКЗпП України) встановлює інші строки звернення до суду щодо вирішення трудових спорів.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 233 КЗпП Україниу редакції, яка діяла до 18.07.2022 (включно) передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Однак, пунктом 18 частини першої розділу І Закону України ''Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин'' від 01.07.2022 за №2352-IX (даліЗакон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другустатті 233 КЗпП Українивикладено в такій редакції:

"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

У цій справі до суду звернувся співробітник Державної установи Ковельська виховна колонія, який проходив службу у період з 01.03.2011 по 12.01.2023, щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, в розмірі 30000,00 гривень за період з 24.02.2022 по 31.08.2022.

Державна установа «Ковельська виховна колонія» є структурним підрозділом Державної кримінально-виконавчої служби України, центральним органом управління якої є Міністерство юстиції України, на яку покладено правозастосовні та правоохоронні функції по забезпеченню реалізації державної політики у сфері виконання покарань.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 № 2713-IV служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Таким чином, проходження служби співробітниками органів державної кримінально-виконавчої служби є публічною службою у розумінні положенняКАС України.

Відтак з`ясуванню підлягає питання, якою нормою необхідно керуватися при визначенні строку звернення до суду у цій справі (предметом спору у якій є позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування і невиплати додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, та зобов`язання відповідача провести нарахування і виплату додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, починаючи з 24.02.2022 по 31.08.2022),статтею 233 КЗпП України, чистаттею 122 КАС України.

Питання строку звернення до суду в цій категорії справ було предметом розгляду у зразковій справі № 260/3564/22, ця справа є типовою справою.

Так, у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі Верховний Суд щодо питання строку звернення до суду з таким позовом сформовані наступні висновки:

Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з того, що спір щодо стягнення належного позивачу грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) є спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

Відповідно до частини другоїстатті 233 КЗпП України(у редакції, чинній до змін, внесених згідно ізЗаконом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другустатті 233 КЗпП Українивикладено в такій редакції:

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, до 19 липня 2022року КЗпП Українине обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому, з огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів,Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першоїстатті 233 КЗпП Українив редакціїЗакону України від 01.07.2022 №2352-IXтільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормоюзаконучинності.

Однак приписами частин третьої і п`ятоїстатті 122 КАС Українипередбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вирішуючи питання про те, якою нормоюзаконуслід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд звертає увагу на те, що обов`язок держави створити умови та гарантувати можливості для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю є складовою її обов`язку щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав та свобод людини і громадянина (стаття 3, частини перша, друга, сьомастаті 43 Конституції України).

Частиною першоюстатті 24 Конституції Українивстановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

УРішенні від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 Конституційний Суд Українизазначив, що гарантованаКонституцією Українирівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У правовій державі звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (абзац п`ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення).

Таким чином, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві,положеннястатті 233 КЗпП Українив частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятоюстатті 122 КАС України.

Отже, у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22 Верховний Суд виклав правову позицію щодо питання строків звернення до суду, яка зводиться до такого:

положеннястатті 233 КЗпП Українив частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятоюстатті 122 КАС України;

дія частини першоїстатті 233 КЗпП Українив редакціїЗакону України від 01.07.2022 №2352-IXпоширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормоюзаконучинності.

до 19.07.2022 строк зверненнядо суду з позовом щодо нарахування і виплати додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, не був обмежений будь-яким строком, а у правовідносинах, що виникли після цієї дати, застосовується тримісячний строк звернення до суду, встановлений частиною першоюстатті 233 КЗпП України.

Рішення Верховного Суду від 06.04.2023 у зразковій справі набрало законної сили 20.09.2023 на підставіпостанови Великої Палати Верховного Суду, якою це рішення залишено без змін.

Отже, у цій справі позовні вимоги, які стосуються нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 не обмежені будь-яким строком звернення до суду, позивач подав у цій частині позов з дотриманням строку звернення до суду.

Стосовно позовних вимог про нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, за період з 19.07.2022 по 31.08.2022, то суд враховує таке.

Механізм виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України визначено відповідним Порядком, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 за № 925/5 (далі Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення; 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) підвищення посадового окладу; 2) надбавки; 3) доплати; 4) премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) допомога для оздоровлення; 2) матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Згідно з пунктом 17 цього ж Порядку грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу виплачується за поточний місяць - раз на місяць до 20 числа.

Отже, додаткова винагорода, передбачена Постановою №168 входить до структури грошового забезпечення (заробітної плати) співробітників Державної кримінально-виконавчої служби України та підлягала виплаті щомісяця не пізніше 20 числа.

Оскільки зазначена винагорода підлягала виплаті щомісячно, а тому про порушення свого права щодо неотримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за липень 2022 року позивач повинен був дізнатися при отриманні грошового забезпечення за вказаний місяць.

До суду із цим позовом ОСОБА_1 звернувся 21.11.2023, тобто позивачем пропущено строк звернення до суду із позовною вимогою щодонарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1Постанови №168, з 19.07.2022 по 31.08.2022.

Позивачем не надано пояснень щодо причин пропуску ним строків звернення до суду та доказів про поважність причин пропуску відповідного строку, бо позивач вважав, що не пропустив такий.

Відповідно до приписів частини шостоїстатті 161 КАС Україниу разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За правилами частин першої, другоїстатті 123 КАС Україниу разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом в частині позовних вимог після закінчення строку, установленого частиною другою статті 122 КАС України, та без подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, чим не виконав приписи частини шостої статті 161 КАС України, тому на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п`ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви.

Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 31 серпня 2022 року, у якій вказати поважні причини пропуску цього строку, навести обставини, які об`єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати відповідні докази на їх підтвердження.

Керуючись статтями 160, 161,169, 171,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи Ковельська виховна колонія про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 31 серпня 2022 року, у якій вказати поважні причини пропуску цього строку, навести обставини, які об`єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати відповідні докази на їх підтвердження п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву в частині позовних вимог буде залишено без розгляду на підставі частини п`ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя В.І. Смокович