Рішення

від 09.02.2024 по справі 160/29374/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 року Справа № 160/29374/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засіданняГрищенка І.В.

представника позивача Мовчана О.В.

представника відповідача Волошина В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАН» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0235760712 від 21.08.2023 року на загальну суму зі штрафними санкціями 11 808 968,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0235790712 від 21.08.2023 року на суму 61 420,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що на підставі Акта перевірки ТОВ «ЛАН» № 445/04-36-07-18/30155244 від 11.02.2022 року відповідачем було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення. Перевіркою достовірності відображення показників у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2019 р. по 31.12.2020 р. податковим органом встановлено ніби то завищення податкового кредиту у загальній сумі 9 447 175,0 грн. внаслідок взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Еко Трейд Врожай» (код ЄДРПОУ 42943708), ТОВ «Агроеко Плюс» ( код ЄДРПОУ 43259810), ТОВ «КФ «Фабрика Органічних Добрив» (код ЄДРПОУ 42251009), ТОВ «Арні-Трейд» (код ЄДРПОУ 43399923), ТОВ «Авто Трейд Логістік» (код ЄДРПОУ 43652739), ТОВ «СП Прагматик» (код ЄДРПОУ 35252805), ТОВ «Банлотус» (код ЄДРПОУ 41915575), ТОВ «Дітекс Україна» (код ЄДРПОУ 41627103), ТОВ «Арабікс» (код ЄДРПОУ 42040281), ТОВ «Монталь-Торг» (код ЄДРПОУ42849870), ТОВ «Дніпроавтотранс 2011» (код ЄДРПОУ 37620458), з якими ніби то здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій, поряд з цим, завищення від`ємного значення з податку на додану вартість всього на суму 61420,00 грн та заниження податкових зобов`язань на загальну суму 52131,82 грн. Під час документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЛАН» контролюючий орган прийшов до висновків щодо не правомірності формування податкового кредиту, оскільки вважає господарські операції з його контрагентами не реальними, обґрунтовуючи свою позицію, зокрема, недоліками в оформленні первинних документів, наявністю кримінального провадження щодо контрагентів та відсутністю у постачальників джерела первинного походження товарів, які були реалізовані позивачу.

Позивач не погоджується із висновками за актом перевірки та з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями. Вважає, що первинні документи ТОВ «ЛАН», що були складені у зв`язку із здійсненням господарських операцій із зазначеними контрагентами та щодо яких у контролюючого органу були зауваження, в повній мірі підтверджують суть здійснених господарських операцій, намір отримати відповідний діловий ефект та рух активів позивача. Документи оформлені належним чином та відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач звернув увагу на те, контролюючий орган в акті перевірки від 11.02.2022 року зазначив, що податкові накладні за відповідний період кожним із зазначених вище контрагентів ТОВ «ЛАН» були прийняті та успішно зареєстровані, а отже, контролюючий орган не ставив під сумнів реальність господарських операцій щодо постачання товарів та не вважав контрагентів ризиковими.

Також, зауважено, що нереальність господарських операцій відповідач обґрунтовує виключно відомостями з інформаційних баз даних ДПС України та ЄРПН. Проте, зустрічні перевірки з контрагентами позивача відповідачем не проводилися, укладені договори недійсними не визнавалися.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

29.11.2023 року відповідачем надано відзив на позов, в якому він, з посиланням на норми законодавства, просив в задоволенні позову відмовити.Вказав, що відповідачем була проведена перевірка позивача, в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Відповідач вважає податкові повідомлення-рішення правомірними та таким, що винесені відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для їх скасування відсутні.

04.12.2023 року, 21.12.2023 року та 25.12.2023 року від представника відповідача до суду надійшли пояснення.

25.12.2023 року від представника позивача до суду надійшли заперечення по справі, яких позивач спростовує твердження контролюючого органу щодо безпідставного документального оформлення господарських операцій.

05.01 2024 року від представника відповідача до суду надійшли пояснення по справі.

19.01.2024 року від представника позивача надійшли заперечення на пояснення відповідача по справі.

В судовому засіданні 09.02.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, надав пояснення по суті спору.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в період з 15.12.2021 року по 04.02.2022 року була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ЛАН» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, валютного законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 р., відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами перевірки було складено акт № 445/04-36-07-18/30155244 від 11.02.2022 року.

В акті перевірки зазначено, що проведною перевіркою встановлено наявність господарських відносин ТОВ «ЛАН» з ТОВ «Еко Трйд Врожай» (код ЄДРПОУ 42943708) по придбанню «послуг з ремонту автомобілів, тракторів» листопаді 2019 року у сумі 231 822,21 грн. Перевіряючими було встановлено, що наданими на преревірку актами виконаних робіт, не розкрито зміст та обсяг господарської операції. Відповідно до інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Еко Трейд Врожай» встановлено, що ТОВ «Еко Трейд Врожай» є фігурантом кримінального провадження №42020040000000551 від 06.08.2020 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.3 ст.212 КК України. Проведеним аналізом ЄРПН не встановлено придбання ТОВ «Еко Грейд Врожай» запчастин необхідних для ремонту техніки, також відповідно до ЄРПН не встановлено придбання ТОВ «Еко Трейд Врожай» послуг з ремонту автомобілів та техніки від контрагентів постачальників, а також відсутнє придбання комунальних послуг необхідних для ведення господарської діяльності.

Під час перевірки первіряючими також встановлено наявність господарських відносин позивача з ТОВ «Агроеко Плюс» (код ЄДРПОУ 43259810) по придбанню «добрива «Екофосфоазотин» у серпні 2020 року на суму 1640808 грн., у листопаді 2020 року на суму 833336,68 грн. Первірячими в акті зазначено, що відповідно до Переліку продукції, то підлягає обов язковій сертифікаті в Україні, затвердженого наказом Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005р. №28. - добрива, мінеральні добавки, .... Підлягають обовязковій сертифікації. Проте, товарно-транспортні накладні за серпень 2020 року до перевірки не надавались. ТОВ «ЛАН» не було надано також сертифікатів якості/відповідності на придбане добриво "ЕКОФОСФОАЗОТИН ПЛЮС". Згідно інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Агроеко Плюс» встановлено, що основні засоби: інформація відсутня. Декларація з податку на прибуток за 2020 рік - не подана. Зазначено, що ТОВ «Агроеко Плюс» товари не могли поставлятися у зв`язку з відсутністю основних засобів.

В акті зазначено, що перевіряючими встановлено наявність господарських відносин позивач з ТОВ «Арні-Трейд» (код ЄДРПОУ 43399923) по придбанню «послуг з ремонту автомобіля, тракторів, комбайну» у жовтні 2020 року у сумі 401 666,67 грн. Надані на преревірку акти виконаних робіт не містять жодних даних, щодо складової проведеного ремонту, а саме, не зазначено, який саме ремонт було проведено, не вказано перелік використаних запчастин, не надано калькуляції робіт, тобто не розкрито зміст та обсяг господарської операції. Також зазначено, що ТОВ «Арні-Трейд» є фігурантом кримінального провадження №42020040000000551 від 06.08.2020 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.3 ст.212 КК України.

Перевіряючими встановлено наявність господарських відносин ТОВ «Лан» з ТОВ «Авто Трейд Логістік» (код ЄДРПОУ 43652739) по придбанню «послуг з оранки, дискування, ремонту сільськогосподарської дехніки» у листопаді 2020 року у сумі 832 640 грн., у грудні 2020 року у сумі 61 420 грн. В акті зазначено, що надані на преревірку акти виконаних робіт не містять жодних даних, якою технікою (власною/орендованою) надавалися послуги, не розкрито зміст та обсяг господарської операції. Згідно з інформаційними базами даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Авто Трейд Логістік» (код ЄДРПОУ 43652739) перевіряючими було встановлено: обсяг доходу за 2020 рік 105 385,05 тис.грн., сума податку на прибуток 10,5 тис.грн., податкове навантаження - 0,00. Дослідження походження послуг (згідно податкових накладних за весь період діяльності): аналізом ЄРПН встановлено, що ТОВ «Авто Трейд Логістік» (код ЄДРПОУ 43652739) у 2020 році податковий кредит сформовано за рахунок придбання пального, автошин, легкових автомобілів без зазаченнея ВІН номерів, напівпречипів без зазаченнея ВІН номерів, сідельних тягачів без зазаченнея ВІН номерів; згідно з ЄРПН, податкові зобов`язання що ТОВ «Авто Трейд Логістік» у 2020 році сформовані за рахунок реалізації транспортних послуг, послуг сільськогосподарської техніки; ТОВ "АВТО ТРЕЙД ЛОГІСТІК" вищезазначені послуги не могли поставлятися у зв`язку з тим, що їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічнім можливостям підприємства (недостатня кількість основних засобів, відсутнє придбання комунальних послуг, необхідних для ведення господарської діяльності (у т.ч. електроенергії).

Проведеною перевіркою встановлено наявність господарських відносин з ТОВ «Банлотус» (код ЄДРПОУ 41915575) по придбанню «послуг сільськогосподарської техніки, послуг перевезення вантажу» у вересні 2019 року на суму 131250 грн., у листопаді 2019 року на суму 44260 грн. у грудні 2019 року на суму 355000,06 грн., у лютому 2020 року на суму 57090 грн. у серпні 2020 року на суму 168575 грн., у листопаді 2020 року на суму 83500 грн. Наданими на преревірку актами виконаних робіт не розкрито зміст та обсяг господарської операції. Згідно інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Банлотус» (код ЄДРПОУ 41915575) встановлено: основні засоби: відсутні. Обсяг доходу за 2020 рік - 2.0 830,6 тис.гри., сума податку на прибуток 58,2 тис.грн, податкове навантаження - 0,25%. Є фігурантом кримінального провадження №42020000000000364 від 28.08.2020 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367, ч.3 ст.212 КК України.

Перевіряючими також встановлено наявність господарських відносин позивача з ТОВ «Арабікс» (код ЄДРПОУ 42040281) по придбанню «послуг сільськогосподарської техніки, послуг перевезення вантажу на загальну суму ПДВ 659 940,06 грн., у вересні 2019 року на суму 37500 грн., у листопаді 2019 року на суму 43440 грн.., у грудні 2019 року на суму 330000,06 грн., у лютому 2020 року на суму 155600 грн. у серпні 2020 року на суму 9900 грн., у листопаді 2020 року на суму 83500 грн. В акті зазначено, що надані на преревірку акти виконаних робіт не містять жодних даних, якою технікою (власною/орендованою) надавалися послуги, за чий рахунок здійснювалася заправка ДП/бензином техніки, тобто не розкрито зміст та обсяг господарської операції. Проведеним аналізом ЄРПН перевіряючими не встановлено придбання ТОВ «Арабікс» послуг, реалізованих ТОВ «ЛАН» за ланцюгом постачання.

В ході проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з ТОВ "КФ Фабрика органічних добрив" (код ЄДРПОУ 42251009) первіряючими було встановлено, що по ланцюгу постачання податковий кредит ТОВ «КФ Фабрика Органічних Добрив» сформовано за рахунок придбання товарів різноманітної номенклатури від платників, які включено до переліку ризикових згідно п.8 Критеріїв ризиковості згідно Постанови №1165, а саме: чіпсів, морепродуктів в асортименті, крупи, макаронні вироби в асортименті, мясні вироби, пряники, квіти, тощо. Асортимент придбаної продукції не відповідає реалізованій. ТОВ "КФ Фабрика Органічних Добрив" не є імпортером, та не могло самостійно виробити продукцію, яка в подальшому була реалізована на ТОВ «ЛАН», у зв`язку з тим, що їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічнім можливостям підприємства. Тобто, у ТОВ "КФ Фабрика Органічних Добрив" протягом квітня, серпня 2020 року є ознака штучного характеру оформленого договору, мета укладання якого - формування документообігу по нереальній господарській операції. Крім цього, під час перевірки ТОВ «ЛАН» не було надано сертифікатів якості/відповідності на придбане органічне добриво.

Також під час перевірки було встановлено, що між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «СП Прагматик» (код ЄДРПОУ 35252805) укладено Договір поставки № 01/11 від 01.11.2019, відповідно до якого ТОВ «Фірма «СГП Прагматик» - Постачальник зобов`язується поставити й передати у власність ТОВ «Лан» - Покупця продукцію в асортименті (далі - товар). Проведеною перевіркою неможливо підтвердити факт отримання ТОВ «Лан» товарів по ланцюгу придбання від ТОВ "СП Прагматик" (код ЄДРПОУ 35252805) на суму ПДВ 1 667 428,4 грн. Аналізом ЄРПН встановлено, що ТОВ "СП Прагматик" у 2019 році придбав NPK, аміачну воду, Карбамідо-аміачну суміш 32% (КАС), Селітру аміачну, Сульфат амонію у ТОВ "ЛАЙТЕН ГРУП" (код за ЄДРПОУ 42342169).

Перевіряючими також встановлено, що на підставі Договору № ДУ-41.19 перевезення вантажів України від 29.08.2019 між позивачем та ТОВ «Дітекс Україна» - Перевізник зобов`язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником - ТОВ «ЛАН» вантаж з пункту відправлення до пункту призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а Замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату за фактично потрачений час на здійснення послуги. Замовник зобов`язується: надавати вантажі для перевезень на підставі Замовлення, що має містити такі обов`язкові дані.пункт завантаження, дата і час прибуття в пункт завантаження, пукг розвантаження, контактні особи та їх телефони, назва та характеристика вантажу, об`єм та вага вантажу, вартість перевезення - забезпечити оформлення товарно-супровідних документів. За фактом виконання перевезення Сторони складають та підписують акт наданих послуг Надані на ирерсвірку акти виконаних робіт не містять жодних даних, якою технікою (власною/ореидованоіо) надавалися послуги, за чий рахунок здійснювалася заправка транспорту, тобто не розкрито зміст та обсяг господарської операції. Також, відповідно до інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Дітекс Україна» перевіряючими, зокрема, встановлено, що ТОВ «Дітекс Україна» не є виробником наданих послуг на адресу ТОВ «ЛАН» (недостатня кількість найманих працівників, незначні основні засоби, незначні об`єкти оподаткування).

Під час перевірки було встановлено, що на підставі Договору про надання послуг без номера від 27.09.2019, ТОВ «Монталь-Торг» - Виконавець надає ТОВ «ЛАН» - Замовнику послуги з бетонування підлоги в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Надані на преревірку акти приймання-передачі послуг не містять жодних даних, щодо площі бетонування, до вазаннх актів не надано додаткових документів, де б зазначалося перелік задіяних механізмів, номенклатура будматеріалів, тощо, тобто, не розкрито зміст та обсяг господарської операції. Згідно з інформаційними базами даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ "МОНТАЛЬ-ТОРГ", зокрема, встановлено, що ТОВ «Монталь Торг» не міг надавати послуги з бетонування ТОВ «ЛАН» в зв`язку з незначною кількістю працюючих, відсутністю основних засобів.

Також, під час перевірки перевіряючими було встановлено наявність господарських відносин позивача з ТОВ "ДНІПРОАВТОТРАНС 2011" (код ЄДРПОУ 37620458) по придбанню «послуг транспортування спецтехніки, та послуги сільчькогосподарської техніки внесення сухих добрив. В акті зазначено, що Договір, укладений між ТОВ "ДНІПРОАВТОТРАНС 2011" та ТОВ «ЛАН» про надання послуг транспортування спецтехніки та послуг сільчькогосподарської техніки внесення сухих добрив, до перевірки не надавався. Наданими на переревірку актами виконаних робіт не розкрито зміст та обсяг господарської операції. Згідно з ЄРПН ТОВ «Дніпроавтотранс 2011» не є імпортером та виробником послуг, реалізованих ТОВ «ЛАН». Також ТОВ «Дніпроавтотранс 2011» не міг надавати послуги перевезення та послуги сільськогосподарської техніки (відсутні достатня кількість найманих працівників, відсутні основні засоби, відсутні об`єкти оподаткування).

Відтак, перевіряючі дійшли до висновку про неможливість підтвердження реальності фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «ЛАН» (код за ЄДРПОУ 30155244) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Еко Трейд-Врожай» (код ЄДРПОУ 42943708) за період листопад 2019р., з ТОВ «Агроеко Плюс» (код ЄДРПОУ 43259810) за період серпень, листопад 2020р., з ТОВ «КФ «Фабрика Органічних Добрив» (код ЄДРПОУ 42251009) за період квітень, серпень 2020р., з ТОВ «Арні- Трейд» (код ЄДРПОУ 43399923) за період жовтень 2020р., з ТОВ «Авто Грейд Логістік» (код ЄДРПОУ 43652739) за період листопад, грудень 2020р., з ТОВ «СП «Прагматик» (код ЄДРПОУ 35252805) за період листопад 2019р., з ТОВ «Банлотус» (код ЄДРПОУ 41915575) за період вересень, листопад, грудень 2019р., лютий, серпень, листопад 2020р., з ТОВ «Дітекс Україна» (код ЄДРПОУ 41627103) за період вересень, листопад, грудень 2019р., лютий, серпень, листопад 2020р., з ТОВ «Арабікс» (код ЄДРПОУ 42040281) за період вересень, листопад, грудень 2019р., лютий, серпень, листопад 2020р., з ТОВ «Монталь-Торг» (код ЄДРПОУ 42849870) за період вересень 2019р., з ТОВ Дніпроавтотранс 2011» (код ЄДРПОУ 37620458) за період лютий, серпень 2020р.

ТОВ «ЛАН» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області були подані заперечення на акт від 11.02.2022 року.

Листом від 14.08.2023 року про результати розгляду заперечень Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було повідомлено позивача про правомірність та обґрунтованість висновків акту перевірки від 11.02.2022 року.

Таким чином, згідно з висновками акту первірки, встановлені наступні порушення:

- п. 185.1 ст.185, п. 186.2, п. 186.3 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 208.2 ст. 208, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п.198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що включається до складу наступного податкового періоду всього на суму 61 420,0 грн., у тому числі за грудень 2020 року - 61 420,0 грн., та до заниження податкових зобов`язань з ПДВ до сплати на суму 9 447 175, 0 грн., в тому числі за вересень 2019 р. на суму 383 131,0 грн., за жовтень 2019 р. на суму 208 793,0 грн., за листопад 2019 р. на суму 2 240 039,0 грн., за грудень 2019 р. на суму 1 041 667,0 грн., за лютий 2020 р. на суму 357 827,0 грн., за квітень 2020 р. на суму 800 947, 0 грн., за серпень 2020 р. на суму 1 759 268,0 грн., за жовтень 2020 р. на суму 723 716,0 грн., за листопад 2020 р. на суму 1 931 787,0 грн.

На підставі акту від 11.02.2022 року відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0235760712 від 21.08.2023 року на загальну суму зі штрафними санкціями 11 808 968,75 грн. та № 0235790712 від 21.08.2023 року на суму 61 420,00 грн.

Не погодившись із вказаними рішеннями, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК Україниоб`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно дост.186 ПК України.

Під постачанням товарів розуміється, зокрема передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (підпункт14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

При цьому, відповідно до п.189.4 ст.189 ПК Українибазою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленомуст. 188 Податкового кодексу.

Дата збільшення податкових зобов`язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань із постачання товарів/послуг згідно з п.187.1 ст.187 ПК Українивважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а для послуг-дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Ураховуючи викладене, у комісіонера на дату першої з подій, визначених п.187.1 ст.187 ПК України, виникають податкові зобов`язання з ПДВ:

- з операції з реалізації товару, переданого йому на реалізацію комітентом в межах договору комісії, виходячи з бази оподаткування, визначеної п.189.4 ст.189 Кодексу;

- з послуг комісії, наданих комітенту в межах договору комісії, виходячи з бази оподаткування, визначеної ст.188 Кодексу.

За положеннями п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК Україниподатковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначеност. 198 ПК України.

Відповідно до п.п. «а» п.198.1 ст. 198 ПК Україниправо на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п.198.2 ст. 198 ПК Українидатою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом198.3 ст. 198 ПК Українивстановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами п.198.5 ст. 198 ПК Україниплатник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту189.1 статті 189цьогоКодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно достатті 196 цього Кодексу(крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом196.1.7 пункту 196.1 статті 196цьогоКодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом197.1.28 пункту 197.1 статті 197цьогоКодексута операцій, передбачених пунктом197.11 статті 197цьогоКодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом189.9 статті 189цьогоКодексу).

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК Українине відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201цьогоКодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цьогоКодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Підпунктом14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК Українивизначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними урозділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначеностаттею 200 ПК України.

Відповідно до п.200.1 ст. 200 ПК Українисума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.2 ст. 200 ПК Українипри позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

За змістом п. 200.4 цієї статті при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.7 ст. 200 ПК Україниплатник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п.200-1.3 ст. 200-1 ПК Україниплатник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку.

Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість; форму уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок; форму розрахунку податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Згідно з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, додатками до декларації є: 1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); 2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); 3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3 ); 4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4); 5) розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5); 6) довідка (Д6) (додаток 6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів; 7) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7); 8) заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток 8); 9) розрахунок податкових зобов`язань за операціями, визначеними встатті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9) (додаток 9). Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

В свою чергу, платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) - додаток 3 та (Д4) - додаток 4. Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) - додаток 3 переноситься до рядка 20.2 декларації.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що право на отримання бюджетного відшкодування у платника ПДВ виникає щодо суми, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від`ємного значення різниці між податковим зобов`язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді, за умови наявності у платника податку належно оформлених податкових накладних та відсутності спору щодо реальності господарських операцій із поставки товарів, робіт, послуг.

Пунктом201.10 ст.201 ПК Українивизначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

У відповідності до п.44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно дост. 1 Закону №996-XIV, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно зіст. 3 Закону №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону № 996-XIVвизначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені ч.2ст.9 Закону №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п. 2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Оскільки видаткова накладна використовується для обліку товарно-матеріальних цінностей та є документом первинного обліку відповідно до ч. 1ст. 9 Закону №996-XIV, то на виконання приписів закону та договірних домовленостей між сторонами щодо поставки товару, що зафіксовані в договорі поставки, були складені видаткові накладні.

Податкова накладна надається постачальником в електронному вигляді в порядку та строки, встановленіПодатковим кодексом України.

Статтею 207 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV(надалі -ГКУ) встановлено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної право суб`єктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ізст. 67 ГКУ, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Чинне податкове законодавство України не передбачає відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, які допущені його контрагентом. Якщо контрагент не виконав, або не виконує свої зобов`язання щодо виконання вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків.

Суд зазначає, що Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти таких висновків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

У свою чергу, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства та доводів відповідача, судом при розгляді справи підлягають з`ясуванню обставини щодо реального здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами.

Судом були досліджені наступні первинні документи, які містяться в матеріалах справи, які надані позивачем на підтвердження реальності виконання договорів з контрагентами.

Так, щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Еко Трейд Врожай» судом встановлено наступне.

Між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «Еко Трейд Врожай» було укладено Договір про надання послуг № 30155/2511 від 25.11.19 р., на підставі якого ТОВ «ЛАН» у листопаді 2019 р. придбало послуги з ремонту автотранспорту та автотранспортних засобів. Позивачем на підтвердження реальності виконання даного договору до суду надані: Договір про надання послуг № 30155/2511 від 25.11.19р., Акти надання послуг № 244 від 25.11.2019 р. та № 235 від 29.11.2019р., податкові накладні № 344 від 29.11.2019р. та № 353 від 25.11.2019р., рахунок на оплату № 345 від 25.11.2019р. на суму 931703,00 грн., рахунок на оплату № 339 від 29.11.2019р. на суму 459230, 27 грн.

В наданих Актах виконаних робіт вказаний зміст господарської операції послуги з ремонту трактора John Deere, щодо обсягу господарської операції вказано кількість тракторів, щодо яких надавались послуги, що підтверджуються актом введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 29.11.2019р. разом з дефектним актом від 20.11.2019р. на поточний ремонт вантажного автомобіля DAF 85 CF AE 7328 IX, актом введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 29.11.2019р. разом з дефектним актом від 20.11.2019р. на поточний ремонт самохідного обприскувача John Deere 4730 № 35775, актом введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 29.11.2019р. разом з дефектним актом від 20.11.2019р. на поточний ремонт трактора John Deere 8430 № 39862, актом введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 29.11.2019р. разом з дефектним актом від 20.11.2019р. на поточний ремонт трактора John Deere 8430 № 17036, актом введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 29.11.2019р. разом з дефектним актом від 20.11.2019р. на поточний ремонт трактора John Deere 8430 № 38227 з вказаним обсягом та конкретним переліком ремонтних робіт. Технічними паспортами (свідоцтва України про реєстрацію машини) підтверджується, що вказана вище сільськогосподарська техніка знаходиться у праві власності ТОВ «ЛАН». Також, було встановлено, що у моменти проведення огляду вищезазначеної сільськогосподарської техніки, введення її в експлуатацію після ремонту об`єкти знаходилися в тракторній бригаді № 2 в с. Новов`язівське, вул. Шевченко, 24, яка відповідно до витягу КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.02.2010р. є приватною власністю ТОВ «ЛАН».

У зв`язку з частковою оплатою товарів у позивача на час перевірки була наявна кредиторська заборгованість, що, в свою чергу, підтверджується бухгалтерською довідкою про стан кредиторської заборгованості на суму 1850163, 53 грн. від 31.10.2023р.

Щодо взаємовідносин ТОВ «ЛАН» з ТОВ «Агроеко Плюс».

Між ТОВ «ЛАН» та ТОВ ТОВ «Агроеко Плюс» було укладено Договір купівлі-продажу № 3015-0108 від 01.08.2020р., на підставі якого ТОВ «ЛАН» придбало добрива «Екофосфоазотин» ПЛЮС» у серпні 2020 року та у листопаді 2020 року, на підтвердження чого позивачем до було надано відповідну первинну документацію, а саме: Договір купівлі-продажу № 3015-0108 від 01.08.2020 р., видаткові-накладні № 98 від 01.08.2020р. на загальну суму (всього з ПДВ) 330 336,00 грн.; № 99 від 01.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 342 846,00 грн.; № 112 від 01.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 304 560,00 грн.; № 113 від 01.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 319 248,00 грн.; № 114 від 01.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 330 912,00 грн.; № 138 від 01.08.2020р. на загальну суму (всього з ПДВ) 224640,00 грн.; № 139 від 02.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 329328,00 грн.; № 140 від 02.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 347,040 грн.; № 141 від 02.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 338 112,00 грн.; № 142 від 02.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 334 944,00 грн.; № 102 від 03.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 344 448,00 грн.; № 103 від 03.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 326 160,00 грн.; № 119 від 03.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 318 960, 00 грн.; № 120 від 03.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 340 560,00 грн.; № 121 від 03.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 335 808,00 грн.; № 105 від 04.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 357264, 00 грн.; № 122 від 04.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 329040, 00 грн.; № 104 від 04.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 353808,00 грн.; № 123 від 04.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 332 928,00 грн.; № 124 від 04.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 337 248,00 грн.; № 106 від 05.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 339 120,00 грн.; № 107 від 05.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 328 176,00 грн.; № 126 від 05.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 335 088,00 грн.; № 127 від 05.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 336 672,00 грн.; № 108 від 06.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 302 832,00 грн.; № 109 від 06.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 306 720,00 грн.; № 110 від 06.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 311 904,00 грн.; № 128 від 06.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 345 744,00 грн.; № 129 від 06.08.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 328 896,00 грн.; № 130 від 06.08.2020р. на загальну суму (всього з ПДВ) 331 488,00 грн.; видаткові-накладні № 361 від 10.11.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 349 932,00 грн.; № 362 від 10.11.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 344 850,00 грн.; № 363 від 10.11.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 353 126,40 грн.; № 364 від 11.11.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 346 302,00 грн.; № 365 від 11.11.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 342 236,40 грн.; № 366 від 11.11.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 338 606,40 грн.; № 367 від 12.11.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 339 768,00 грн.; № 368 від 12.11.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 291 852,00 грн.; № 369 від 12.11.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 293 333,04 грн.; № 355 від 20.11.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 352 836,00 грн.; № 356 від 20.11.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 341 800,80 грн.; № 357 від 20.11.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 345 866,40 грн.; № 358 від 23.11.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 350 222,40 грн.; № 359 від 23.11.2020р., на загальну суму (всього з ПДВ) 348 509,04 грн.; № 360 від 23.11.2020р. на загальну суму (всього з ПДВ) 260 779,20 грн.

Поставка товару на адресу позивача за серпень 2020р. підтверджується долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними № 98 від 01.08.2020р., № 99 від 01.08.2020р., № 112 від 01.08.2020р., № 113 від 01.08.2020р., № 114 від 01.08.2020р., № 138 від 01.08.2020р., № 139 від 02.08.2020р., № 140 від 02.08.2020р., № 141 від 02.08.2020р., № 142 від 02.08.2020р., № 102 від 03.08.2020р., № 103 від 03.08.2020р., № 119 від 03.08.2020р., № 120 від 03.08.2020р., № 121 від 03.08.2020р., № 105 від 04.08.2020р., № 122 від 04.08.2020р., № 104 від 04.08.2020р., № 123 від 04.08.2020р., № 124 від 04.08.2020р., № 106 від 05.08.2020р., № 107 від 05.08.2020р., № 126 від 05.08.2020р., № 127 від 05.08.2020р., № 108 від 06.08.2020р., № 109 від 06.08.2020р., № 110 від 06.08.2020р., № 128 від 06.08.2020р., № 129 від 06.08.2020р., № 130 від 06.08.2020р.

Окремо суд зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, товарно-транспортні накладні за серпень 2020 р. були надані контролюючому органу разом з запереченнями на акт перевірки.

Поставка товару на адресу позивача за листопад 2020р. підтверджується товарно-транспортними накладними № 361 від 10.11.2020р., № 362 від 10.11.2020р., № 363 від 10.11.2020р., № 364 від 11.11.2020р., № 365 від 11.11.2020р., № 366 від 11.11.2020р., № 367 від 12.11.2020р., № 368 від 12.11.2020р., № 369 від 12.11.2020р., № 355 від 20.11.2020р., № 356 від 20.11.2020р., № 357 від 20.11.2020р., № 358 від 23.11.2020р., № 359 від 23.11.2020р., № 360 від 23.11.2020р.

Оплата товарів зі сторони позивача підтверджується платіжними дорученнями № 433 від 11.08.2020р. на суму 500000,00 грн., № 472 від 19.08.2020р. на суму 200000,00 грн., № 1732 від 26.08.2020р. на суму 200000,00 грн., № 2142 від 02.12.2020р. на суму 3000006,42 грн., № 2163 від 04.12.2020р. на суму 480002, 00 грн.

У зв`язку з частковою оплатою товарів у позивача на час перевірки була наявна кредиторська заборгованість, що підтверджується бухгалтерською довідкою про стан кредиторської заборгованості на суму 10 694 859, 84 грн. від 31.10.2023р.

Щодо тверджень податкового органу стосовно того, що: «ТОВ «Агроеко Плюс» не є імпортером та виробником товарів, реалізованих ТОВ «ЛАН». ТОВ «Агроеко Плюс» добрива «ЕКОФОСФОАЗОТИН» ПЛЮС» не могли поставлятися у зв`язку з тим, що їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям підприємства», суд зазначає, що вищезазначені твердженні спростовуються рішенням №1 засновника про створення Товариства з обмеженою діяльністю «Агроеко Плюс» від 01.10.2019р., яким визначається та затверджується основні види економічної діяльності товариства, які відповідають наданим послугам ТОВ «ЛАН», а саме, продаж та постачання добрива «ЕКОФОСФОАЗОТИН» ПЛЮС».

Також, висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 1.2-18-6/10118 від 06.05.2020р. Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів встановлено, що нормативна документація на виготовлення добрива «ЕКОФОСФОАЗОТИН» ПЛЮС» ТОВ «Агроеко Плюс», яке є розробником зазначеної документації та одночасно заявником експертизи, відповідає вимогам безпеки та для здоров`я і життя людини та можуть бути погоджені.

ТОВ «ЛАН» також має інші документи, що підтверджують використання вказаних добрив за їх призначенням, а саме: акти про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, отрутохімікатів та гербіцидів № 66 від 11.11.2020р., № 67 від 23.11.2020р. та № 53 від 12.09.2020р., накладні внутрішньогосподарського призначення від 21.08.2020р., від 22.08.2020р.,від 23.08.2020р., від 24.08.2020р., від 25.08.2020р., від 26.08.2020р., від 27.08.2020р., від 10.11.2020р., від 11.11.2020р., від 21.11.2020р., від 22.11.2020р., в яких міститься найменування добрива «ЕКОФОСФОАЗОТИН» ПЛЮС», призначення: внесення добрива на землях ТОВ «ЛАН», зазначено відповідальних осіб та транспортні засоби, на яких виконувалися роботи.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Арні-Трейд» суд заначає наступне.

Між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «Арні-Трейд» було укладено Договір №21 від 01.10.2020р., на підставі якого ТОВ «ЛАН» придбавало послуги з ремонту автомобіля, тракторів, комбайну у жовтні 2020 року, на підтвердження чого було надано відповідну первинну документацію, а саме: Договір постачання послуг № 21 від 01.10.2020 р., Акти наданих послуг № 66 від 16.10.2020р., № 65 від 16.10.2020р, № 64 від 16.10.2020р., № 63 від 16.10.2020 р., лімітно- забірні картки № 4 від 16.10.2020р., № 4 від 16.10.2020р., № 5 від 16.10.2020р., № 5 від 16.10.2020р., платіжне доручення № 631 від 20.10.2020 р. на суму 2410000, 00 грн.

На виконання умов Договору, укладеного з ТОВ «Арні-Трейд», на адресу ТОВ «ЛАН» було виписано податкові накладні, які, як було встановлено під час судового розгляду справи, були зареєстровані в ЄРПН: № 61 від 16.10.2020р. на загальну суму 650000, у т.ч. ПДВ 108333,30 грн., № 62 від 16.10.2020р. на загальну суму 340000, у т.ч. ПДВ 56666,67 грн., № 63 від 16.10.2020р. на загальну суму 220000, у т.ч. ПДВ 36666,67 грн., № 64 від 16.10.2020р. на загальну суму 1200000, у т.ч. ПДВ 200000 грн.

Також, ТОВ «ЛАН» на підтвердження реальності господарських операцій по придбанню послуг у ТОВ «Арні-Трейд» до суду були надані: акт введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 17.10.2020р. разом з дефектним актом на поточний ремонт трактора John Deere 8430 № 39862, акт введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 17.10.2020р. разом з дефектним актом на поточний ремонт комбайна Домінатора 208 № 19667, акт введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 17.10.2020р. разом з дефектним актом на поточний ремонт комбайна John Deere STS 9670 № 42167, акт введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 17.10.2020р. разом з дефектним актом на поточний ремонт трактора John Deere 8430 № 17036 з вказаним обсягом та конкретним переліком ремонтних робіт. Вказана вище сільськогосподарська техніка знаходиться у праві власності ТОВ «ЛАН», що підтверджується технічними паспортами (свідоцтва України про реєстрацію машини).

Також, встановлено, що у моменти проведення огляду вищезазначеної сільськогосподарської техніки, введення її в експлуатацію після ремонту, об`єкти знаходилися в тракторній бригаді № 2 в с. Новов`язівське, вул. Шевченко, 24, яка відповідно до витягу КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.02.2010р., є приватною власністю ТОВ «ЛАН».

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Авто Трейд Логістік».

Встановлено, що між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «Авто Трейд Логістік» було укладено Договір надання сільськогосподарських послуг № 3015-2511 від 25.11.2020 р., на підставі якого ТОВ «ЛАН» придбавало послуги з оранки, дискування, ремонту сільськогосподарської техніки у листопаді 2020 року та грудні 2020 року, на підтвердження чого до суду було надано відповідну первинну документацію, а саме: Договір надання сільськогосподарських послуг № 3015-2511 від 25.11.2020 р., рахунок на оплату № 73 від 25.11.2020р. на загальну суму 1644360,00 грн., Акт надання послуг № 66 від 25.11.2020р., Акт надання послуг № 67 від 26.11.2020р., Акт надання послуг № 68 від 27.11.2020р., Акт надання послуг № 69 від 28.11.2020р., Акт надання послуг № 70 від 29.11.2020р., Акт надання послуг № 71 від 30.11.2020р., Акт надання послуг № 72 від 01.12.2020р., Акт надання послуг № 73 від 02.12.2020р., рахунок на оплату № 80 від 26.11.2020р. на загальну суму 3720000,00 грн., Акт надання послуг № 74 від 26.11.2020р.

Контролюючій орган в акті перевірки зазначив, що надані Акти наданих послуг не містять жодних даних, якою технікою власною чи орендованою надавалися послуги, тобто не розкрито зміст господарської операції, а тому надані до перевірки Акти не визнаються первинними документами.

З приводу цього суд зазначає, що ТОВ «ЛАН» в зазначеному Договорі чітко визначено, що Виконавець (ТОВ «Авто Трейд Логістік») виконує договір з використанням своїх матеріалів, засобів та техніки.

Також, у ТОВ «ЛАН» до суду були надані інші господарські документи, що стосуються господарських операцій по придбанню послуг у ТОВ «Авто Трейд Логістік», а саме: акт введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 27.11.2020р. разом з дефектним актом від 20.11.2020р. на поточний ремонт трактора John Deere 8430 № 38227, акт введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 27.11.2020р. разом з дефектним актом від 20.11.2020р. на поточний ремонт трактора John Deere 8430 № 39862, акт введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 27.11.2020р. разом з двома дефектними актами від 20.11.2020р. на поточний ремонт трактора John Deere 9660 № 38184, акт введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 27.11.2020р. разом з дефектним актом від 20.11.2020р. на поточний ремонт самохідного обприскувача John Deere 4730 № 35775 з вказаним обсягом та конкретним переліком ремонтних робіт. Сільськогосподарська техніка знаходиться у власності ТОВ «ЛАН», що підтверджується технічними паспортами (свідоцтва України про реєстрацію машини).

Також, як було встановлено, у моменти проведення огляду вищезазначеної сільськогосподарської техніки, введення її в експлуатацію після ремонту об`єкти знаходилися в тракторній бригаді № 2 в с. Новов`язівське, вул. Шевченко, 24, яка відповідно до витягу КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.02.2010р., є приватною власністю ТОВ «ЛАН».

Щодо посилання відповідача на те, що платіжні доручення до перевірки не надавалися, варто зауважити, що, як було з`ясовано, ТОВ «ЛАН» надавало до перевірки виписки з банківського рахунку, електронні рахунки, якими підтверджується списання коштів для розрахунку за надані послуги. Під час перевірки контролюючий орган не витребував від позивача паперові платіжні доручення.

Щодо посилання відповідача на те, що у бухгалтерському обліку відсутнє відображення господарських операцій з ТОВ «Авто Трейд Логістік» у перевіряємому періоді з 01.01.19 по 31.12.2020 р., суд зазначає, що ТОВ «ЛАН» було надано бухгалтерську довідку 124 від 01.01.2021 р., в якій зазначено, що акти про надання послуг ТОВ «Авто Трейд Логістік» були проведені з запізненням через отримання документів лише 01.01.2021 р.

Щодо взаємовідносин ТОВ «ЛАН» з ТОВ «Банлотус» суд зазначає наступне.

Між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «Банлотус» було укладено Договір перевезення вантажів територією України № БЛ-66-19 від 29.08.2019р., на підставі якого ТОВ «ЛАН» придбавало послуги сільськогосподарської техніки та послуги перевезення вантажу у вересні 2019 р., листопаді 2019 р., грудні 2019 р., лютому 2020 р., серпні 2020 р., листопаді 2020 р. на підтвердження чого контролюючому органу було надано відповідну первинну документацію, а саме: Договір перевезення вантажів територією України № БЛ-66-19 від 29.08.2019р., Акти надання послуг. Оплата товарів зі сторони позивача підтверджується платіжними дорученнями № 953 від 05.11.2019р. на суму 225300,00 грн., № 997 від 18.11.2019р. на суму 200 000,00 грн., № 2636 від 03.12.2019р. на суму 75 240,00 грн., № 2637 від 03.12.2019р. на суму 100 320,00 грн., № 1257 від 28.02.2020р. на суму 336 104,00 грн., № 1469 від 26.05.2020р. на суму 560 000,00 грн., № 1471 від 27.05.2020р. на суму 400 000,00 грн., № 1480 від 01.06.2020р. на суму 523088,00 грн., № 1813 від 09.09.2020р. на суму 279 450,00 грн., № 1823 від 10.09.2020р. на суму 169673,00 грн.

Поставка товару на адресу позивача підтверджується товарно-транспортними накладними № 4 від 04.11.2019р., № 6 від 04.11.2019р., № 46 від 15.11.2019р., № 47 від 15.11.2019р.

У зв`язку з частковою оплатою товарів у позивача на час перевірки була наявна кредиторська заборгованість, що підтверджується бухгалтерською довідкою про стан кредиторської заборгованості на суму 1 875 535, 80 грн. від 31.10.2023р.

В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що Договір перевезення територією України № БЛ-66-19 від 29.08.2019 р. за змістом не відповідає суті в частині наданих послуг сільськогосподарської техніки, з приводу чого, ТОВ «ЛАН» до заперечень на акт було додано Додаткову угоду № 1 до Договору № БЛ-66-19 від 29.08.2019 року, відповідно до якої, в порядку та на умовах, визначених Договором, перевізник (ТОВ «Банлотус») зобов`язується надати замовнику послуги сільськогосподарської техніки, що підтверджується вищезазначеними документами.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Арабікс».

Між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «Арабікс» було укладено Договір перевезення територією України № АР-51/19 від 02.09.2019 р., на підставі якого ТОВ «ЛАН» придбавало послуги сільськогосподарської техніки та послуги перевезення вантажу у вересні 2019, листопаді 2019 р., грудні 2019 р., лютому 2020 р., серпні 2020 р., листопаді 2020 р. До суду було надано відповідну первинну документацію, а саме: Договір перевезення територією України № АР-51/19 від 02.09.2019 р., акти надання послуг № 397 від 16.09.2019р., № 398 від 18.09.2019р., № 399 від 20.09.2019р., № 400 від 23.09.2019р., № 401 від 25.09.2019р., № 402 від 27.09.2019р., № 507 від 01.11.2019р., № 508 від 01.11.2019р., № 509 від 08.11.2019р., № 510 від 08.11.2019р., № 511 від 14.11.2019р., № 532 від 18.11.2019р., № 533 від 29.11.2019р., № 586 від 02.12.2019р., № 587 від 02.12.2019р., № 588 від 03.12.2019р., № 589 від 04.12.2019р., № 590 від 05.12.2019р., № 591 від 05.12.2019р., № 592 від 06.12.2019р., № 593 від 07.12.2019р., № 594 від 09.12.2019р., № 595 від 10.12.2019р., № 596 від 11.12.2019р., № 597 від 12.12.2019р., № 598 від 12.12.2019р., № 599 від 13.12.2019р., № 600 від 14.12.2019р., № 559 від 02.12.2019р., № 560 від 03.12.2019р., № 561 від 04.12.2019р., № 562 від 05.12.2019р., № 563 від 06.12.2019р., № 564 від 04.12.2019р., № 565 від 02.12.2019р., № 566 від 03.12.2019р., № 567 від 04.12.2019р., № 568 від 05.12.2019р., № 569 від 05.12.2019р., № 570 від 06.12.2019р., № 571 від 09.12.2019р., № 572 від 09.12.2019р., № 573 від 10.12.2019р., № 574 від 11.12.2019р., № 575 від 11.12.2019р., № 576 від 12.12.2019р., № 577 від 13.12.2019р., № 578 від 13.12.2019р.

Також, до матеріалів справи додано Акти виконаних робіт № 744 від 02.11.2020р., № 745 від 03.11.2020р., № 746 від 04.11.2020р., № 747 від 05.11.2020р., № 748 від 06.11.2020р., № 749 від 09.11.2020р., № 750 від 10.11.2020р., № 751 від 11.11.2020р., № 752 від 12.11.2020р., № 753 від 13.11.2020р., що підтверджується рахунком на оплату № 498 від 01.11.2020р. на загальну суму 501000, 00 грн.; Акти виконаних робіт № 446 від 03.08.2020р., № 447 від 03.08.2020р., № 448 від 03.08.2020р., № 449 від 03.08.2020р., № 450 від 03.08.2020р., № 451 від 03.08.2020р., № 452 від 03.08.2020р., № 458 від 03.08.2020р., що підтверджується рахунком на оплату № 305 від 03.08.2020р. на загальну суму 135 000, 00 грн.; Акти виконаних робіт № 39 від 03.02.2020р., № 40 від 04.02.2020р., № 41 від 05.02.2020р., № 42 від 06.02.2020р., № 43 від 07.02.2020р., № 44 від 10.02.2020р., № 45 від 12.02.2020р., № 46 від 14.02.2020р., що підтверджується рахунком на оплату № 11 від 03.02.2020р. на загальну суму 461 700, 00 грн.; Акти виконаних робіт № 30 від 03.02.2020р., № 31 від 04.02.2020р., № 32 від 05.02.2020р., № 33 від 06.02.2020р., № 34 від 07.02.2020р., № 35 від 10.02.2020р., № 36 від 11.02.2020р., № 37 від 12.02.2020р., № 38 від 14.02.2020р., що підтверджується рахунком на оплату № 12 від 03.02.2020р. на загальну суму 471 900, 00 грн.

В Актах наданих послуг вказаний зміст господарської операції перевезення вантажу за маршрутом: Львівська область м. Львів с. Новов`язівське, Дніпропетровська обл. та за маршрутом: с. Новов`язівське, Юр`ївський р-н, вул. Центральна с. Новов`язівське, Юр`ївський р-н, провулок Партизанський, культивація, оранка, внесення сухих добрив, глибоко розпушування та ін, щодо обсягу господарської операції вказано кількість гектарів полів, на яких надавались послуги та вага вантажу, який перевозили.

У зв`язку з частковою оплатою товарів у позивача на час перевірки була наявна кредиторська заборгованість, проте станом на час розгляду справи заборгованість перед ТОВ «Арабікс» на суму 4 204 028,80 грн. - відсутня, що підтверджується бухгалтерською довідкою про стан кредиторської заборгованості. від 31.10.2023р.

В акті перевірки контролюючим органом було зазначено, що Договір перевезення територією України № АР-51/19 від 02.09.2019 р. за змістом не відповідає суті в частині наданих послуг сільськогосподарської техніки, з приводу чого, ТОВ «ЛАН» було надано до заперечення Додаткову угоду № 1 до Договору № АР-51/19 від 02.09.2019 року, відповідно до якої, в порядку та на умовах, визначених Договором, перевізник (ТОВ «Арабікс») зобов`язується надати замовнику послуги сільськогосподарської техніки.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «КФ Фабрика Органічних Добрив» суд зазначає наступне.

Між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «КФ Фабрика Органічних Добрив» було укладено Договір поставки добрив № 28/04/20 від 28.04.2020 р., на підставі якого ТОВ «ЛАН» придбало добрива у квітні 2020 року та у серпні 2020 року, на підтвердження чого до суду було надано первинну документацію, а саме: Договір поставки добрив № 28/04/20 від 28.04.2020 р., специфікація № 1 від 28.04.2020р. на загальну суму, враховуючи ПДВ, 4150000,00 грн., специфікація № 2 від 10.08.2020р. на загальну суму, враховуючи ПДВ, 1475412,80 грн., видаткові накладні № 96/04 від 28.04.2020р. на суму 1800000,00 грн., № 97/04 від 29.04.2020р. на суму 2350000, 00 грн., № 10/08 від 10.08.2020р. на суму 1475412,80 грн. ,товарно-транспортні-накладні № 181 від 28.04.2020р., № 182 від 28.04.2020р., № 183 від 28.04.2020р., № 191 від 29.04.2020р., № 192 від 28.04.2020р., № 193 від 29.04.2020р.

Також, ТОВ «ЛАН» до матеріалів справи було долучено рахунок-фактуру, виставлений ТОВ «Комерційна фірма «Фабрика органічних добрив» № 10/08 від 10.08.2020р. на загальну суму 1475412,80 грн. та інші документи, що підтверджують використання вказаних добрив за їх призначенням, а саме: акти про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, отрутохімікатів та гербіцидів № 68 від 10.10.2020р., в якому органічне добриво «Біочар-Фод» внесено на землях ТОВ «ЛАН»; № 34 від 20.05.2020р., № 35 від 20.05.2020р., № 36 від 20.05.2020р., в яких добриво органічне «Гумат-Фод» внесено на землях ТОВ «ЛАН» та накладні внутрішньогосподарського призначення від 28.04.2020р., від 29.04.2020р., від 30.04.2020р. з зазначенням добрива, їхнього призначення, відповідальних осіб та транспортні засоби, на яких виконувалися роботи.

Під час судового розгляду судом з`ясовано, що до перевірки надавались зазначені Акти списання добрива для того, щоб показати рух придбаних товарів у ТОВ «КФ Фабрика Органічних Добрив», проте, податковий орган не придав належної уваги цим документам.

У зв`язку з частковою оплатою товарів у позивача на час перевірки була наявна кредиторська заборгованість, що підтверджується бухгалтерською довідкою про стан кредиторської заборгованості на суму 5625412, 80 грн. від 31.10.2023р.

В акті перевірки контролюючим органом було зазначено, що за серпень 2020 року товарно-транспортні накладні не надавалися. З цього приводу суд зазначає, що, як було з`ясовано та вбачається з матеріалів справи, до перевірки надавалися подорожні листи від 2020 року, де були наявні всі необхідні реквізити, проте податковий орган не взяв їх до уваги.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «СГП Прагматик».

Між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «СГП Прагматик» було укладено Договір поставки № 01/11 від 01.11.2019 р., на підставі якого ТОВ «ЛАН» у листопаді 2019 року придбало товар в асортименті, на підтвердження чого контролюючому органу було надано відповідну первинну документацію, а саме Договір поставки № 01/11 від 01.11.2019 р., видаткові накладні № 443 від 01.11.2019р. на загальну суму 408000,00 грн., № 444 від 01.11.2019р. на загальну суму 400 730,40 грн., № 447 від 04.11.2019р. на загальну суму 361 908,00 грн., № 448 від 04.11.2019р. на загальну суму 394 680,00 грн., № 468 від 05.11.2019р. на загальну суму 366 170,40 грн., № 460 від 07.11.2019р. на загальну суму 417 600,00 грн., № 461 від 08.11.2019р. на загальну суму 450 000,00 грн., № 463 від 08.11.2019р. на загальну суму 366 000,00 грн., № 449 від 08.11.2019р. на загальну суму 441 252,00 грн., № 450 від 08.11.2019р. на загальну суму 466 272,00 грн., № 453 від 11.11.2019р. на загальну суму 378 050,00 грн., № 452 від 11.11.2019р.на загальну суму 412 920,00 грн., № 451 від 11.11.2019р. на загальну суму 410 400,00 грн., № 462 від 11.11.2019р. на загальну суму 306 480,00 грн., № 464 від 12.11.2019р. на загальну суму 486 072,00 грн., № 454 від 13.11.2019р. на загальну суму 402 000,00 грн., № 465 від 13.11.2019р. на загальну суму 409 872,00 грн., № 466 від 13.11.2019р. на загальну суму 466 836,00 грн., № 455 від 14.11.2019р. на загальну суму 453 643,20 грн., № 456 від 14.11.2019р. на загальну суму 444 960,00 грн., № 458 від 15.11.2019р. на загальну суму 466 272,00 грн., № 457 від 15.11.2019р. на загальну суму 433 980,00 грн., № 459 від 15.11.2019р. на загальну суму 416 472,00 грн., № 490 від 15.11.2019р. на загальну суму 444 000,00 грн.

Поставка товару на адресу позивача за листопад 2019р. підтверджується товарно-транспортними накладними № 1 від 01.11.2019р., № 2 від 01.11.2019р., № 3 від 01.11.2019р., № 4 від 04.11.2019р., № 5 від 04.11.2019р., № 6 від 04.11.2019р., № 7 від 05.11.2019р., № 8 від 05.11.2019р., № 9 від 07.11.2019р., № 10 від 07.11.2019р.,№ 11 від 07.11.2019р., № 12 від 08.11.2019р., № 17 від 08.11.2019р., № 14 від 08.11.2019р., № 13 від 08.11.2019р., № 19 від 08.11.2019р., № 19 від 01.11.2019р., № 16 від 08.11.2019р., № 15 від 08.11.2019р., № 25 від 11.11.2019р., № 26 від 11.11.2019р., № 23 від 11.11.2019р., № 24 від 11.11.2019р., № 21 від 11.11.2019р., № 22 від 11.11.2019р., № 20 від 11.11.2019р., № 27 від 11.11.2019р., № 28 від 12.11.2019р., № 29 від 12.11.2019р., № 30 від 12.11.2019р., № 32 від 13.11.2019р., № 34 від 13.11.2019р., № 33 від 13.11.2019р., № 35 від 13.11.2019р., № 31 від 13.11.2019р., № 37 від 14.11.2019р., № 36 від 14.11.2019р., № 39 від 14.11.2019р., № 38 від 14.11.2019р., № 44 від 15.11.2019р., № 46 від 15.11.2019р., № 2 від 01.11.2019р., № 47 від 15.11.2019р., № 41 від 15.11.2019р., № 40 від 15.11.2019р., № 42 від 15.11.2019р., № 43 від 15.11.2019р., № 49 від 15.11.2019р., № 48 від 15.11.2019р., № 50 від 15.11.2019р., № 2 від 01.11.2019р., № 45 від 15.11.2019р.

У зв`язку з частковою оплатою товарів у позивача на час перевірки була наявна кредиторська заборгованість, що підтверджується бухгалтерською довідкою про стан кредиторської заборгованості на суму 10 004 570, 40 грн. від 31.10.2023р.

Також, ТОВ «ЛАН» до матеріалів справи були долучені інші документи, що підтверджуються використання добрив за їх призначенням, а саме: накладні внутрішньогосподарського призначення від 28.01.2020р., від 27.01.2020р., від 18.12.2019р. від 19.12.2019р., від 17.12.2019р., в яких міститься найменування добрива аміачна селітра; накладні внутрішньогосподарського призначення від 10.02.2020р., від 11.02.2020р., від 12.02.2020р., в яких міститься найменування добрива аміак водний технічний; накладні внутрішньогосподарського призначення від 04.01.2020р., від 03.01.2020р., від 02.01.2020р., в яких міститься найменування добрива карбамідо-аміачна суміш; накладні внутрішньогосподарського призначення від 06.02.2020р., від 05.02.2020р., від 04.02.2020р., в яких міститься найменування добрива сульфат амонія; накладні внутрішньогосподарського призначення від 18.01.2020р., від 17.01.2020р., від 16.01.2020р., від 15.01.2020р., в яких міститься найменування добрива нітроамофоска, де призначення: внесення добрива на землях ТОВ «ЛАН», зазначено відповідальних осіб та транспортні засоби, на яких виконувалися роботи, що, в чвою чергу, підтверджує рух придбаних товарів у СГП «Прагматик».

Суд зазначає, що в акті перевірки податковий орган не вказав на недоліки оформлення первинних документів, натомість висловив свої припущення щодо відсутності наміру одержання доходу і здійснення лише документального оформлення господарських операцій, навівши ланцюг ТОВ «ЛАН» - ТОВ «Прагматик» - ТОВ «Лайтен Груп». Контролюючий орган в розрізі контрагента ТОВ «ЛАН» - ТОВ «СП Прагматик» досліджував, опираючись на інформацію з баз даних ДПС України, контрагента по ланцюгу постачання ТОВ «Лайтен Груп», з яким, як було з`ясовано, ТОВ «ЛАН» не перебувало у жодних господарських відносинах.

Суд зауважує, що ніхто не наділений правом вимагати від контрагента документи, що підтверджують факт придбання останнім товару, тим більше до інших контрагентів у ланцюгу постачання. Таким чином, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між замовником та його безпосередніми контрагентам.

Відтак, висновок податкового органу щодо нереальності господарської операції ТОВ «ЛАН» з ТОВ «СП Прагматик» не підтверджений відповідачем конкретними доказами.

Щодо взаємовідносин ТОВ «ЛАН» з ТОВ «Дітекс Україна».

Між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «Дітекс Україна» було укладено Договір перевезення № ДУ-41.19 від 29.08.2019 р., на підставі якого ТОВ «ЛАН» у вересні 2019, листопаді 2019, грудні 2019, лютому 2020, серпні 2020, листопаді 2020 придбавало послуги перевезення та послуги сільськогосподарської техніки, на підтвердження чого до суду було надано Договір перевезення № ДУ-41.19 від 29.08.2019 р., Акти наданих послуг, товарно-транспортні накладні, податкові накладні. В Актах наданих послуг вказаний зміст господарської операції оранка, внесення КАС, розкидування під культури, глибоко розпушування та ін, щодо обсягу господарської операції вказано кількість гектарів полів, на яких надавались послуги, вага вантажу, який підлягав перевезенню та кількість годин наданих сільськогосподарських послуг.

Також, на підтвердження наданих послуг позивачем були надані платіжні доручення № 127 від 21.04.2020р. на суму 423800, 00 грн., № 2638 від 03.12.2019р. на суму 50 160,00 грн., № 1162 від 05.02.2020р. на суму 150 000,00 грн., № 2196 від 15.12.2020р. на суму 172 500,00 грн., № 2216 від 17.12.2020р. на суму 1000 000,00 грн., № 1095 від 23.12.2019р. на суму 300 000,00 грн., № 2639 від 03.12.2019р. на суму 100 320,00 грн.

У зв`язку з частковою оплатою товарів у позивача на час перевірки була наявна кредиторська заборгованість, що підтверджується бухгалтерською довідкою про стан кредиторської заборгованості на суму 716 640, 00 грн. від 31.10.2023р.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «Дітекс Україна» було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № ДУ-41.19 від 01.11.2019 року, відповідно до якої в порядку та на умовах, визначених Договором, перевізник - ТОВ «Дітекс Україна» зобов`язується надати замовнику послуги автокрана та інші послуги сільськогосподарської техніки, що підтверджується вищезазначеними документами.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Монталь-Торг».

Між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «Монталь-Торг» було укладено Договір про надання послуг від 27.09.2019 р., на підставі якого ТОВ «ЛАН» в вересні 2019 року придбавало послуги бетонування складів, на підтвердження чого позивачем до суду було надано Договір про надання послуг від 27.09.2019 р., Акти приймання-передачі послуг, платіжні доручення, податкові накладні.

Однак відповідачем було зазначено, що надані Акти приймання-передачі послуг не містять жодних даних, щодо площі бетонування, не надано додаткових документів, де б зазначалося перелік задіяних механізмів, номенклатура будматеріалів, тобто не розкрито зміст господарської операції, а тому надані до перевірки Акти не визнаються первинними документами.

Суд зазначає, що в наданих до перевірки Актах приймання-передачі послуг вказаний зміст господарської операції бетонування підлоги, щодо обсягу господарської операції вказано площі, які було забетоновано.

Також, ТОВ «ЛАН» на підтвердити реальність надання послуг до суду були надані господарські документи, що стосуються господарських операцій по придбанню послуг у ТОВ «Монталь-Торг», а саме: платіжні доручення, дефектні акти, доповідна записка завідувача складу, відомості наданих послуг та інші.

У зв`язку з частковою оплатою товарів у позивача на час перевірки була наявна кредиторська заборгованість, що підтверджується бухгалтерською довідкою про стан кредиторської заборгованості на суму 1 955 440, 00 грн. від 31.10.2023р.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Дніпроавтотранс 2011» суд зазначає, що між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «Дніпроавтотранс 2011» було укладено Договір про надання послуг № 30/01-20 від 31.01.2020р., на підставі якого ТОВ «ЛАН» в лютому 2020 та серпні 2020 р. придбавало послуги транспортування спецтехніки та послуг з внесення сухих добрив, на підтвердження чого контролюючому органу було надано відповідну первинну документацію, а саме Акти наданих послуг № 19 від 01.02.2020р., № 20 від 01.02.2020р., № 21 від 01.02.2020р., № 22 від 02.02.2020р., № 23 від 02.02.2020р., № 24 від 02.02.2020р., № 12 від 07.02.2020р., № 13 від 11.02.2020р., № 14 від 13.02.2020р., № 15 від 10.02.2020р., № 16 від 11.02.2020р., № 17 від 13.02.2020р., № 18 від 14.02.2020р.

Відповідачем було зазначено, що надані Акти приймання- передачі послуг не містять жодних даних, якою технікою вчасною чи орендованою надавалися послуги, за чий рахунок була заправка транспорту, тобто не розкрито зміст господарської операції.

З цим твердженням суд не погоджується, оскільки в наданих Актах наданих послуг був вказаний зміст господарської операції внесення сухих добрив, послуги транспортування спецтехніки, перевезення вантажу за маршрутом: с. Новов`язівське, Юр`ївський р-н, вул. Центральна с. Новов`язівське, Юр`ївський р-н, провулок Партизанський, щодо обсягу господарської операції вказано площу полів, на яких надавались послуги.

У зв`язку з частковою оплатою товарів у позивача на час перевірки була наявна кредиторська заборгованість, що підтверджується бухгалтерською довідкою про стан кредиторської заборгованості на суму 694710,00 грн. від 31.10.2023р.

Також, під час судового розгляду, представником позивача було визнано за ТОВ «ЛАН» адміністративне правопорушення в частині податкового повідомленняь-рішення №0235760712 від 21.08.2023 року від 21.08.2023 року, в яке податковим органом було включено невідображення послуг від компанії Irriprof Servicos Argicolas E Irrigacao (Brazil) на суму основного платежу у розмірі 52132,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 13032,96 грн.

Отже, на думку суду, подані позивачем для перевірки та до суду зазначені первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами щодо наданих послуг, поставки товару.

Вказані первинні документи відповідають загальним вимогам, визначеним статтею 9 Закону №996-XIV, та відсутні підстави ставити під сумнів їх справжність та достовірність відображених у них даних.

Суд зазначає, що жодних доказів, на які відповідач покликається в акті перевірки та які використав для формування висновків про сумнівність господарських операцій позивача та його контрагентами, суду не надано. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача цілям та завданням статутної діяльності товариства, незвичності цих господарських операцій для її учасників, збитковості цих операцій, інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їх фіктивність, а також те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, цілями ділового характеру, а дії позивача та його контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Фактично підставою для висновку податкового органу про «безтоварність» операцій між позивачем та його контрагентами слугували певні дефекти в наданих позивачем первинно-бухгалтерських документах, відсутність товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості (відповідності), які були предметом спірних операцій.

Щодо певних недоліків змісту деяких із цих документів, суд зазначає, що вказані недоліки не є суттєвими, тобто, не є такими, що зумовлюють втрату ними юридичної сили та містять всі необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг господарських операцій.

Зазначений висновок суд узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 26.01.2023 у справі №804/7948/16, де зазначено, що наявність окремих недоліків в оформленні первинних документів платника податків та відсутність товарно-транспортних накладних не можуть свідчити про нереальність господарської операції, оскільки формальні недоліки в первинних документах повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи, при цьому перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. При цьому сама собою наявність, або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце.

При цьому, наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

Подібні висновки міститься в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №804/939/16, від 26.06.2018 у справі № 826/3006/14, від 27.11.2018 у справі №826/11629/16, від 12.04.2019 у справі №821/474/16, від 25.02.2020 у справі №826/4914/16.

Так, законодавство передбачає можливість використання податковим органом інформаційних баз контролюючих органів з метою виконання покладених на останніх функцій та завдань. Разом з тим, наявна у інформаційних базах ДПС інформація не може в розумінні процесуального закону бути доказом стосовно реальності або нереальності господарських операцій.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №804/1984/16, в якій Верховний Суд вказує на те, що контролюючим органом всупереч вимогКодексу адміністративного судочинства Українине було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої, та злагодженості дій між ними. Крім того, колегія суддів зазначила, що висновки про відсутність у контрагентів по ланцюгу постачання трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Суд також ураховує позицію Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №П/811/3228/14. У вказаній постанові Верховний Суд зазначає, що будь-яка податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, у тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Зокрема, посилання контролюючого органу на наявність актів як критерію оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки під час складення таких актів жодні первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаних актів з відображенням в них окремих відомостей не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У постанові від 13.10.2020 у справі №0340/1408/18 Верховний Суд зазначив, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності). Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні наявна у контролюючого органу податкова інформація, ні відсутність у постачальників контрагента чи у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самі по собі не можуть бути самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність недоліків у первинних документах може свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №826/16601/18 зазначив, що не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей для виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Посилання на податкову інформацію, є неприйнятними, оскільки правильність нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

У випадку посилання на таку інформацію, відповідач має надати докази, зокрема у вигляді винесення відносно таких осіб податкових повідомлень-рішень чи судових рішень, що набрали законної сили, якими встановлено факт порушення податкового законодавства.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Верховний Суд у постанові від 21.08.2023 у справі № 200/2903/22 зазначив: «Перевіряючи твердження контролюючого органу про нереальність спірних операцій з огляду на неможливість встановити у ланцюгах поставки джерело походження товару, поставленого в подальшому позивачу, суди правильно виходили з того, що порушення певним постачальником товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) податкової дисципліни, крім того, такі посилання не підтверджені належними, достовірними та достатніми доказами. Згідно акту перевірки, контролюючий орган дійшов вищевказаних висновків також виключно на підставі інформації наявної в інформаційних базах даних контролюючого органу, посилань на документи акт перевірки також не містить, наведені відповідачем схеми співставлення реалізації та придбання товарі (робіт, послуг) по контрагентах не є належними доказами, оскільки такі схеми є лише узагальненням інформації, що наявна в інформаційних базах, з таких не вбачається, що вони базуються на безпосередньому дослідженні та аналізі первинних документів господарюючих суб`єктів.

При цьому слід зазначити, що судами встановлена наявність правосуб`єктності сторін на час укладення та виконання спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ».

Відповідач також ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій позивача, з огляду на те, що до перевірки не було надано доказів транспортування ТМЦ.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженихнаказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

З урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.

Щодо відсутності сертифікатів якості, суд зазначає, що сертифікати не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документом, що посвідчує якість товару, а не факт проведення господарської операції. Тому, відсутність таких сертифікатів не може підтверджувати відсутність господарської операції.

Верховний Суд у постановах від 17.10.2018 у справі №802/364/16-а, від 12.10.2022 у справі №640/26204/19, від 05.07.2023 у справі №160/10973/22 зазначив, що сертифікати відповідності (якості продукції) не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Таким чином, відсутність зазначених документів ніяким чином не може вплинути на реальність господарських операцій та правомірність формування податкового кредиту.

Стосовно доводів відповідача про відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів слід відмітити, що відсутність у підприємства матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Чинним законодавством України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Також, нормиПК Українине ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Лише у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які не підтверджують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар (послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України.

Відповідно дост.47 ПК Українискладання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Відповідно дост.61 Конституції Україниюридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару (послуг) відповідних сум до складу податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 24.01.2018 у справі №824/942/13, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16.

Разом з тим, податкова інформація не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нездійснення господарських операцій платників податків та про порушення саме позивачем податкового законодавства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що узгоджується зі змістом постанов Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №826/22154/15 та від 26.06.2018 у справі №826/13029/14.

Сумнівність господарських операцій позивача обґрунтована податковим органом інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу, не може слугувати підтвердженням нереальності господарської операції, оскільки така інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача та їх постачальників (покупців), без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.

Адже порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Вказана правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема в постанові від 20.03.2020 у справі №813/5407/15, від 16.04.2020 у справі №810/3443/18.

Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ «ЛАН» як платника податку, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних поставок ТОВ «ЛАН» та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Щодо посилання податкового органу про наявність кримінальних проваджень, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.6ст.78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Інформації щодо наявності вироків, винесених судом за результатами кримінальних проваджень, відносно позивача або його контрагентів, які набрали законної сили, податковим органом в акті перевірки не вказано та до матеріалів справи не долучено.

Водночас, наявність кримінального провадження не є безумовними та допустимими доказами відсутності реального здійснення господарської операції про що викладена Верховним Судом правова позиція у постанові від 06.08.2019 по справі №520/8681/18.

Верховний Суд у постанові від 19.04.2023 №420/20757/21 зазначив: «п.81, що сам факт наявності кримінального провадження не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Більш того, за відсутності доказів щодо непричетності засновників до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та дослідження їх судом, не є достатнім лише посилання відповідача на наявність розслідування та/або відкритого кримінального провадження, оскільки вказане не містить встановлених обставин, які б доводили невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань саме за господарськими відносинами з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності».

Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №826/6280/13-а, від 06.03.2018 у справі №2а-9375/11/1370 та від 13.03.2018 у справі №826/13582/13-а.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження, що відносно позивача або його контрагентів наявні вироки суду у кримінальних справах, які набрали законної сили та позивач як платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди, у зв`язку з чим, суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо наявності кримінальних справ.

Суд зауважує, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Позивач не може нести відповідальність за не виконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме - платника не наділено повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому він не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

За умови не встановлення контролюючим органом у визначеному законодавством порядку наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Отже, навіть у випадку встановлення порушень певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності, зазначене не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) від 22.01.2009 визначено, що обмеження законного права платника податків на податковий кредит, віднесення певних сум до витрат, за умови реальності господарської операції, у випадку порушення його контрагентом та контрагентами такого контрагента податкової дисципліни, є неприпустимим. У Рішенні зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, у постановах Верховного Суду від 20.06.2022 у справі №826/7997/18, від 03.08.2022 у справі №520/5056/2020, від 26.01.2023 у справі №804/7948/16, від 23.02.2023 у справі №520/6200/19.

Крім цього, у п.13 постанови від 24.04.2018 у справі №813/8500/13-а Верховним Судом викладено правову позицію, відповідно до якої, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними».

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» вказано, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Також, суд зазначає, що контролюючим органом в акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій.

Податковим органом не спростовано, що внаслідок проведення спірних господарських операцій позивач мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, не підтверджено, що позивач не прагнув отримати вигоду виключно переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету ПДВ (безпідставного формування податкового кредиту). Відповідачем не доведено неотримання позивачем товару, послуг, як і не надано доказів визнання судом недійсними правочинів, укладених позивачем з його контрагентами.

Також суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), в якому зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Враховуючи вищевказане, суд зазначає, відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочинів, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів. Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними. На момент укладення договорів, проведення господарських операцій з контрагентами, позивача мав необхідний обсяг правосуб`єктності.

Таким чином, суд вважає, що під час розгляду справи судом досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, є підставою для податкового обліку. Вказані вище документи містять відомості, які повністю відображають суть господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та у сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети у межах господарської діяльності позивача.

Окрім цього, суд зазначає, що право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу із поданням учасником процесу нових доказів, що у протилежному випадку є обмеження судом предмету дослідження та призведе до неповноти дослідження й порушення справедливого судового розгляду, наголошується Верховним Судом у постановах від 12.11.2018 у справі №806/434/16, від 24.01.2019 у справі № 820/12113/15, від 12.02.2019 у справі №820/6512/16.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин, перевірених доказами, та аналізу норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи те, що під час судового розгляду представником позивача було визнано за ТОВ «ЛАН» адміністративне правопорушення в частині податкового повідомлення-рішення №0235760712 від 21.08.2023 року від 21.08.2023 року, в яке податковим органом було включено невідображення послуг від компанії Irriprof Servicos Agricolas E Irrigacao (Brazil) на суму основного платежу у розмірі 52132,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 13032,96 грн., суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу частково не знайшли своє підтвердження в ході з`ясування обставин у справі по суті, а тому, прийняті податкові повідомлення-рішення № 0235760712 від 21.08.2023 року в сумі 11743803,80 грн. (9395043,00 грн. податкового зобов`язання та 2348760,79 штрафних (фінансових) санкцій та № 0235790712 від 21.08.2023 року на суму 61420,00 грн. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Завикладених обставин, адміністративний позов ТОВ «ЛАН» підлягає задоволенню частково.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч. 3ст. 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.242-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0235760712 від 21.08.2023 року в сумі 11743803,80 грн. (9395043,00 грн. податкового зобов`язання та 2348760,79 штрафних (фінансових) санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0235790712 від 21.08.2023 року на суму 61420,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» понесені позивачем судові витрати в сумі 26692,66 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 19.02.2024 року.

Суддя В.В. Кальник