Постанова

від 14.01.2025 по справі 160/29374/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року

м. Київ

справа № 160/29374/23

адміністративне провадження № К/990/30004/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 (суддя - Кальник В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 (головуючий суддя - Білак С.В., Чабаненко С.В., Юрко І.В.) у справі №160/29374/23.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАН» (далі - ТОВ «ЛАН») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області) від 21.08.2023 № 0235760712 та № 0235790712.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.08.2023 № 0235760712 в сумі 11743803,80 грн. (9395043,00 грн. податкового зобов`язання та 2348760,79 штрафних (фінансових) санкцій. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.08.2023 № 0235790712 на суму 61420,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2024, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування підстав оскарження відповідач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме - підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні» без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №826/7838/18, від 27.01.2022 у справі №826/19283/16, від 18.05.2023 у справі №160/17268/21, від 30.09.2020 у справі №1540/4936/18.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «ЛАН» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Дніпропетровській області в період з 15.12.2021 по 04.02.2022 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ЛАН» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, валютного законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 31.12.2020.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 11.02.2022№ 445/04-36-07-18/30155244, в якому відображено висновки про порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пунктів 186.2, 186.3 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 208.2 статті 208, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що включається до складу наступного податкового періоду за грудень на суму 61420,0 грн. та до заниження податкових зобов`язань з ПДВ до сплати на суму 9447175,00 грн.

Контролюючий орган дійшов висновку про неможливість підтвердження реальності фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «ЛАН» з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ «Еко Трейд-Врожай», з ТОВ «Агроеко Плюс», ТОВ «КФ «Фабрика Органічних Добрив», ТОВ «Арні-Трейд», ТОВ «Авто Грейд Логістік», ТОВ «СП «Прагматик», ТОВ «Банлотус», ТОВ «Дітекс Україна, ТОВ «Арабікс», ТОВ «Монталь-Торг» , ТОВ «Дніпроавтотранс 2011».

В обґрунтування своєї позиції контролюючий орган посилається на податкову інформацію щодо контрагентів позивача та стверджує про необґрунтованість податкової вигоди з огляду на неможливість реального здійснення платником податків господарський операцій із урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, недоліки представленої первинної документації, відсутність легального джерела походження товарів/послуг/сировини. Також посилається на наявність кримінальних проваджень щодо деяких контрагентів позивача за ознаками правопорушень, передбачених частиною третьою статті 212, частиною другою статті 364, частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України.

На підставі акту від 21.08.2023 відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0235760712, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 11 808 968,75 грн., в тому числі 9 447 175,00 грн за податковим зобов`язанням та 2 361 793,75 грн. за штрафними фінансовими санкціями;

№ 0235790712, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення на суму 61420,00 грн.

Рішення судів в частині задоволення позову мотивовано тим, що спірні господарські операції є реальними, фактично відбулися та безпосередньо пов`язані з власною господарською діяльністю позивача, тоді як висновки контролюючого органу щодо нереальності здійснення господарських операцій не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Під час судового розгляду представником позивача було визнано за ТОВ «ЛАН» правопорушення в частині податкового повідомлення-рішення від 21.08.2023 №0235760712 на суму основного платежу у розмірі 52132,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 13032,96 грн., в цій частині в позові відмовлено.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Як встановлено судами, між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «Еко Трейд Врожай» було укладено Договір про надання послуг № 30155/2511 від 25.11.2019, на підставі якого ТОВ «ЛАН» у листопаді 2019 року придбало послуги з ремонту автотранспорту та автотранспортних засобів, на підтвердження реальності виконання якого до суду надані вказаний договір, акти надання послуг, податкові накладні, рахунки на оплату.

В наданих Актах виконаних робіт вказаний зміст господарської операції послуги з ремонту трактора John Deere, щодо обсягу господарської операції вказано кількість тракторів, щодо яких надавались послуги, що підтверджуються актом введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 29.11.2019 разом з дефектним актом від 20.11.2019 на поточний ремонт вантажного автомобіля DAF 85 CF AE 7328 IX, актом введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 29.11.2019 разом з дефектним актом від 20.11.2019 на поточний ремонт самохідного обприскувача John Deere 4730 № 35775, актом введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 29.11.2019 разом з дефектним актом від 20.11.2019 на поточний ремонт трактора John Deere 8430 № 39862, актом введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 29.11.2019 разом з дефектним актом від 20.11.2019 на поточний ремонт трактора John Deere 8430 № 17036, актом введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 29.11.2019 разом з дефектним актом від 20.11.2019 на поточний ремонт трактора John Deere 8430 № 38227 з вказаним обсягом та конкретним переліком ремонтних робіт. Технічними паспортами (свідоцтва України про реєстрацію транспортного засобу) підтверджується, що вказана вище сільськогосподарська техніка знаходиться у праві власності ТОВ «ЛАН». Також, було встановлено, що у моменти проведення огляду вищезазначеної сільськогосподарської техніки, введення її в експлуатацію після ремонту об`єкти знаходилися в тракторній бригаді № 2 в с. Новов`язівське, вул. Шевченко, 24, яка відповідно до витягу КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.02.2010 є приватною власністю ТОВ «ЛАН».

Між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «Агроеко Плюс» було укладено Договір купівлі-продажу № 3015-0108 від 01.08.2020, на підставі якого ТОВ «ЛАН» придбало добрива «Екофосфоазотин» ПЛЮС» у серпні 2020 року та у листопаді 2020 року, на підтвердження чого позивачем до було надано вказаний договір, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.

Щодо тверджень податкового органу стосовно того, що: «ТОВ «Агроеко Плюс» не є імпортером та виробником товарів, реалізованих ТОВ «ЛАН». ТОВ «Агроеко Плюс» добрива «ЕКОФОСФОАЗОТИН» ПЛЮС» не могли поставлятися у зв`язку з тим, що їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям підприємства», судами з`ясована, що такі твердженні спростовуються рішенням №1 засновника про створення ТОВ «Агроеко Плюс» від 01.10.2019, яким визначається та затверджується основні види економічної діяльності товариства, які відповідають наданим послугам ТОВ «ЛАН», а саме, продаж та постачання добрива «ЕКОФОСФОАЗОТИН» ПЛЮС».

Також, висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 1.2-18-6/10118 від 06.05.2020 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів встановлено, що нормативна документація на виготовлення добрива «ЕКОФОСФОАЗОТИН» ПЛЮС» ТОВ «Агроеко Плюс», яке є розробником зазначеної документації та одночасно заявником експертизи, відповідає вимогам безпеки та для здоров`я і життя людини та можуть бути погоджені.

ТОВ «ЛАН» також має інші документи, що підтверджують використання вказаних добрив за їх призначенням, а саме: акти про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, отрутохімікатів та гербіцидів, накладні внутрішньогосподарського призначення, в яких міститься найменування добрива «ЕКОФОСФОАЗОТИН» ПЛЮС», призначення: внесення добрива на землях ТОВ «ЛАН», зазначено відповідальних осіб та транспортні засоби, на яких виконувалися роботи.

Між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «Арні-Трейд» було укладено Договір №21 від 01.10.2020, на підставі якого ТОВ «ЛАН» придбавало послуги з ремонту автомобіля, тракторів, комбайну у жовтні 2020 року, на підтвердження чого було надано вказаний договір постачання послуг, акти наданих послуг, лімітно- забірні картки, платіжне доручення, податкові накладні.

ТОВ «ЛАН» на підтвердження реальності господарських операцій по придбанню послуг у ТОВ «Арні-Трейд» до суду були надані: акт введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 17.10.2020 разом з дефектним актом на поточний ремонт трактора John Deere 8430 № 39862, акт введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 17.10.2020 разом з дефектним актом на поточний ремонт комбайна Домінатора 208 № 19667, акт введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 17.10.2020 разом з дефектним актом на поточний ремонт комбайна John Deere STS 9670 № 42167, акт введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 17.10.2020 разом з дефектним актом на поточний ремонт трактора John Deere 8430 № 17036 з вказаним обсягом та конкретним переліком ремонтних робіт. Вказана вище сільськогосподарська техніка знаходиться у праві власності ТОВ «ЛАН», що підтверджується технічними паспортами (свідоцтва України про реєстрацію машини).

Також, встановлено, що на час проведення огляду вищезазначеної сільськогосподарської техніки, введення її в експлуатацію після ремонту, об`єкти знаходилися в тракторній бригаді № 2 в с. Новов`язівське, вул. Шевченко, 24, яка відповідно до витягу КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.02.2010 є приватною власністю ТОВ «ЛАН».

Між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «Авто Трейд Логістік» було укладено Договір надання сільськогосподарських послуг № 3015-2511 від 25.11.2020, на підставі якого ТОВ «ЛАН» придбавало послуги з оранки, дискування, ремонту сільськогосподарської техніки у листопаді 2020 року та грудні 2020 року, на підтвердження чого до суду було надано вказаний договір, рахунки на оплату, акти надання послуг.

Також, у ТОВ «ЛАН» до суду були надані інші господарські документи, що стосуються господарських операцій по придбанню послуг у ТОВ «Авто Трейд Логістік», а саме: акт введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 27.11.2020 разом з дефектним актом від 20.11.2020 на поточний ремонт трактора John Deere 8430 № 38227, акт введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 27.11.2020 разом з дефектним актом від 20.11.2020 на поточний ремонт трактора John Deere 8430 № 39862, акт введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 27.11.2020 разом з двома дефектними актами від 20.11.2020 на поточний ремонт трактора John Deere 9660 № 38184, акт введення в експлуатацію основних засобів після ремонту від 27.11.2020 разом з дефектним актом від 20.11.2020 на поточний ремонт самохідного обприскувача John Deere 4730 № 35775 з вказаним обсягом та конкретним переліком ремонтних робіт. Сільськогосподарська техніка знаходиться у власності ТОВ «ЛАН», що підтверджується технічними паспортами (свідоцтва України про реєстрацію машини).

Також, як було встановлено, на час проведення огляду вищезазначеної сільськогосподарської техніки, введення її в експлуатацію після ремонту об`єкти знаходилися в тракторній бригаді № 2 в с. Новов`язівське, вул. Шевченко, 24, яка відповідно до витягу КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.02.2010, є приватною власністю ТОВ «ЛАН».

Щодо посилання відповідача на те, що платіжні доручення до перевірки не надавалися, судами з`ясовано, ТОВ «ЛАН» надавало до перевірки виписки з банківського рахунку, електронні рахунки, якими підтверджується списання коштів для розрахунку за надані послуги. Під час перевірки контролюючий орган не витребував від позивача паперові платіжні доручення.

Між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «Банлотус» було укладено Договір перевезення вантажів територією України № БЛ-66-19 від 29.08.2019, на підставі якого ТОВ «ЛАН» придбавало послуги сільськогосподарської техніки та послуги перевезення вантажу у вересні 2019 року, листопаді 2019 року, грудні 2019 року, лютому 2020 року, серпні 2020 року, листопаді 2020 року, на підтвердження чого контролюючому органу було надано вказаний договір, акти надання послуг, платіжні дорученням, товарно-транспортні накладні.

В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що Договір перевезення територією України № БЛ-66-19 від 29.08.2019 за змістом не відповідає суті в частині наданих послуг сільськогосподарської техніки, з приводу чого, ТОВ «ЛАН» до заперечень на акт було додано Додаткову угоду № 1 до Договору № БЛ-66-19 від 29.08.2019, відповідно до якої, в порядку та на умовах, визначених Договором, перевізник (ТОВ «Банлотус») зобов`язується надати замовнику послуги сільськогосподарської техніки, що підтверджується вищезазначеними документами.

Між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «Арабікс» було укладено Договір перевезення територією України № АР-51/19 від 02.09.2019, на підставі якого ТОВ «ЛАН» придбавало послуги сільськогосподарської техніки та послуги перевезення вантажу у вересні 2019 року, листопаді 2019 року, грудні 2019 року, лютому 2020 року, серпні 2020 року, листопаді 2020 року, про що до суду було надано вказаний договір, акти надання послуг, акти виконаних робіт, рахунки на оплату.

В актах наданих послуг вказаний зміст господарської операції перевезення вантажу за маршрутом: Львівська область м. Львів с. Новов`язівське, Дніпропетровська обл. та за маршрутом: с. Новов`язівське, Юр`ївський р-н, вул. Центральна с. Новов`язівське, Юр`ївський р-н, провулок Партизанський, культивація, оранка, внесення сухих добрив, глибоко розпушування та ін, щодо обсягу господарської операції вказано кількість гектарів полів, на яких надавались послуги та вага вантажу, який перевозили.

В акті перевірки контролюючим органом було зазначено, що Договір перевезення територією України № АР-51/19 від 02.09.2019 за змістом не відповідає суті в частині наданих послуг сільськогосподарської техніки, з приводу чого, ТОВ «ЛАН» було надано до заперечення Додаткову угоду № 1 до Договору № АР-51/19 від 02.09.2019 року, відповідно до якої, в порядку та на умовах, визначених Договором, перевізник (ТОВ «Арабікс») зобов`язується надати замовнику послуги сільськогосподарської техніки.

Між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «КФ Фабрика Органічних Добрив» було укладено Договір поставки добрив № 28/04/20 від 28.04.2020, на підставі якого ТОВ «ЛАН» придбало добрива у квітні 2020 року та у серпні 2020 року, на підтвердження чого до суду було надано вказаний договір, специфікації, товарно-транспортні-накладні.

Також, ТОВ «ЛАН» до матеріалів справи було долучено рахунок-фактуру, виставлений ТОВ «Комерційна фірма «Фабрика органічних добрив» № 10/08 від 10.08.2020. на загальну суму 1475412,80 грн. та інші документи, що підтверджують використання вказаних добрив за їх призначенням, а саме: акти про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, отрутохімікатів та гербіцидів, відповідно до яких добриво органічне «Гумат-Фод» внесено на землях ТОВ «ЛАН» та накладні внутрішньогосподарського призначення з зазначенням добрива, їхнього призначення, відповідальних осіб та транспортні засоби, на яких виконувалися роботи.

Під час судового розгляду судом з`ясовано, що до перевірки надавались зазначені акти списання добрива на підтвердження руху придбаних товарів у ТОВ «КФ Фабрика Органічних Добрив».

В акті перевірки контролюючим органом було зазначено, що за серпень 2020 року товарно-транспортні накладні не надавалися. Як з`ясовано судами, до перевірки надавалися подорожні листи від 2020 року, де були наявні всі необхідні реквізити.

Між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «СГП Прагматик» було укладено Договір поставки № 01/11 від 01.11.2019, на підставі якого ТОВ «ЛАН» у листопаді 2019 року придбало товар в асортименті, на підтвердження чого контролюючому органу було надано відповідну первинну документацію, а саме вказаний договір, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, накладні внутрішньогосподарського призначення щодо внесення добрива на землях ТОВ «ЛАН», зазначено відповідальних осіб та транспортні засоби, на яких виконувалися роботи, що, в свою чергу, підтверджує рух придбаних товарів у СГП «Прагматик».

Між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «Дітекс Україна» було укладено Договір перевезення № ДУ-41.19 від 29.08.2019, на підставі якого ТОВ «ЛАН» у вересні 2019 року, листопаді 2019 року, грудні 2019 року, лютому 2020 року, серпні 2020 року, листопаді 2020 року придбавало послуги перевезення та послуги сільськогосподарської техніки, на підтвердження чого до суду було надано вказаний договір, акти наданих послуг, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Окрім того, між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «Дітекс Україна» було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № ДУ-41.19 від 01.11.2019, відповідно до якої в порядку та на умовах, визначених Договором, перевізник - ТОВ «Дітекс Україна» зобов`язується надати замовнику послуги автокрана та інші послуги сільськогосподарської техніки, що підтверджується вищезазначеними документами.

Між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «Монталь-Торг» було укладено Договір про надання послуг від 27.09.2019, на підставі якого ТОВ «ЛАН» в вересні 2019 року придбавало послуги бетонування складів, на підтвердження чого позивачем до суду було надано Договір про надання послуг від 27.09.2019, акти приймання-передачі послуг, платіжні доручення, податкові накладні.

Між ТОВ «ЛАН» та ТОВ «Дніпроавтотранс 2011» було укладено Договір про надання послуг № 30/01-20 від 31.01.2020, на підставі якого ТОВ «ЛАН» в лютому 2020 року та серпні 2020 року придбавало послуги транспортування спецтехніки та послуг з внесення сухих добрив, на підтвердження чого надано відповідну акти наданих послуг.

Надані первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами у повній мірі відображають зміст господарських операцій, їх вартісні та кількісні показники.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «ЛАН» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Слід також зазначити, що правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не укладав господарські договори, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача його безпосередніми контрагентами.

Суди визнали необґрунтованими посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень. Так, контролюючим органом не повідомлено, які саме обставини щодо господарської діяльності вказаних юридичних осіб було встановлено в ході кримінальних проваджень і їх вплив на предмет доказування в цій справі.

Відповідно до положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте ГУ ДПС у Дніпропетровській області, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

Відповідач не довів, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення його контрагентів, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цими підприємствами було одержання податкової вигоди, як то вказує відповідач.

Верховними Судом сформована стала та послідовна практика щодо застосування наведених вище норм права. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, вказала наступне.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У справі, що розглядається, контролюючий орган на порушення вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо можливої протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними, що встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

У касаційній скарзі скаржник обґрунтував наявність підстави для касаційного оскарження, передбаченої у пункті 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, яка полягає у неврахуванні судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

При цьому, доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, зводяться здебільшого до посилань на необхідність переоцінки вже оцінених судами доказів.

Однак, суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16).

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі №160/29374/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття , є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова