Ухвала

від 21.02.2024 по справі 640/9082/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у розгляді справи за участю сторін

в порядку загального позовного провадження

21 лютого 2024 року м. Київ № 640/9082/21

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши клопотання представника Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (в порядку загального позовного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань харчових продуктів та захисту прав споживачів про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з питань харчових продуктів та захисту прав споживачів про визнання протиправним та скасування наказу, дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому, з урахуванням зміни позовних вимог просить:

- визнати протиправним і скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів «Про звільнення ОСОБА_1 » від 28.04.2021 №241-к;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва, розсадництва та якості зерна Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з 30.04.2021;

- стягнути з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.04.2021 по день поновлення на роботі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, адміністративну справу №640/9082/21 було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Перепелиці А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 витребувано у Національного агентства з питань запобігання корупції інформацію про те, чи належить займана ОСОБА_1 на час звільнення посада директора Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва, розсадництва та якості зерна Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 про зміну предмету позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань харчових продуктів та захисту прав споживачів про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 клопотання представника ОСОБА_1 про залишення без розгляду раніше поданого клопотання задоволено. Клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - повернуто без розгляду.

До суду від представника Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (в порядку загального позовного провадження), в обгрунтування якого зазначено, що дана справа має важливе значення для сторін і становить значний суспільний інтерес, оскільки стосується правомірності звільнення особи, що перебувала на посаді самостійного структурного підрозділу центрального органу виконавчої влади (Держпродспоживслужби), а отже має репутаційне значення як для позивача, так і для Держпродспоживслужби. Також, представник відповідача вказав, що посада, яку обіймав позивач перед звільненням, належить до посад державної служби категорії "Б". Тобто, ця справа є справою щодо звільнення з публічної служби, в якій позивачем є службова особа, яка у розумінні Закону України "Про запобігання корупції" замає відповідальне та особливо відповідальне становище.

Розглянувши заявлене клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін за правилами загального позовного провадження, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Надаючи оцінку наведеній позиції відповідача щодо порядку розгляду справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

З контексту наведеної статті Кодексу вбачається, що суд повинен перевірити обґрунтованість заперечень відповідача щодо необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Пунктом 20 ч. 1. ст. 4 КАС України встановлено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Отже, частиною четвертою вищевказаної статті імперативно визначено категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Із положеннями наведеної правової норми процесуального закону кореспондуються й приписи ч. 4 ст. 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно пояснень відповідача, предмет позову стосується правомірності звільнення особи, що перебувала на посаді самостійного структурного підрозділу центрального органу виконавчої влади (Держпродспоживслужби), яка у розумінні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище.

Суд зазначає, що з метою встановлення чи належить позивач до осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» судом було витребувано у Національного агентства з питань запобігання корупції інформацію про те, чи належить займана ОСОБА_1 на час звільнення посада директора Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва, розсадництва та якості зерна Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Однак, станом на момент розгляду клопотання відповідача про розгляду справи в порядку загального позовного провадження, вимоги ухвали суду не виконано, а відтак матеріали справи не містять доказів, що позивач до моменту прийняття оскаржуваного наказу займав відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Одночасно, суд звертає увагу, що представник відповідача належним чином не обґрунтовує підстави розгляду справи за більш тривалою процедурою у порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого судового засідання.

Також, представник відповідач не вказав, чому не може викласти свої доводи в заявах по суті справи, та надати відповідні докази. Суд враховує характер спірних правовідносин у цій справі, предмет та підстави позову, склад учасників справи, а також те, що позиція учасників справи може викладатись в заявах по суті спору.

Крім того, суд зазначає, що у спрощеному позовному провадженні сторони не позбавлені права ознайомлюватися із наявними у справі доказами, подавати додаткові докази та пояснення. Жодних перешкод у доведенні своєї позиції сторонами у визначеному судом порядку розгляду справи, на переконання суду, не існує.

З приводу посилань представника відповідача на те, що справа становить суспільний інтерес та має важливе значення для сторін, суд зазначає наступне.

Вжите законодавцем словосполучення значний суспільний інтерес необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Заявлене клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не містить жодних аргументів та доказів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Таким чином, суд вважає викладені у клопотанні відповідача доводи щодо необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження необгрунтованими.

При цьому, суд зазначає, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.

Розглянувши та проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд наразі не вбачає обґрунтованих підстав для призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 257-262 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (в порядку загального позовного провадження) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Перепелиця А.М.