Ухвала

від 21.02.2024 по справі 320/8309/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 лютого 2024 року м. Київ № 320/8309/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради , Комунального підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис від 12.04.2023 №3525Д щодо порушень і недоліків у сфері благоустрою, які виявлено при перевірці території міста Дніпра;

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 25.04.2023 №3-25/4 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста»;

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 22.08.2023 №4-22/8 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста»;

- визнати незаконним демонтаж будівель і споруд, які були розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та перебували у користуванні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;

- зобов?язати Виконавчий комітет Дніпровської міської ради надати доручення Комунальному підприємству "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради відновити демонтовані на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 22.08.2023 N? 4-22/8 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста», усі споруди, які були розташовані за адресою: АДРЕСА_1 станом на 20.08.2023;

- зобов?язати Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради або будь-які інші структурні підрозділи та/або комунальні підприємства, що належать до сфери управління Виконавчого комітету Дніпровської міської ради утриматись (безстроково) від будь-яких дій щодо перешкоджання господарській діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ; демонтажу споруд, які перебувають у володінні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , направлення вимог про демонтаж цих споруд, видання наказів щодо їх демонтажу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У відповідності до ч.2 ст.122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви поданої позивачем вбачається, що позивачем, серед іншого оскаржується, припис від 12.04.2023 №3525Д щодо порушень і недоліків у сфері благоустрою, які виявлено при перевірці території міста Дніпра та рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 25.04.2023 №3-25/4 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста».

Однак, суд звертає увагу, що з даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише у лютому 2024 року (07.02.2024), про що свідчить відмітка про прийняття та реєстрацію позовної заяви Київським окружним адміністративним судом.

Позивач у тексті позовної заяви зазначає, що про наявність припису від 12.04.2023 №3525Д стало відомо у серпні 2023 року, проте суд звертає увагу, що такі обгрунтування мають бути підтверджені належними та допустими доказами у розумінні ст.ст. 72-74 КАС України.

Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У свою чергу судом встановлено, що позивачем не було додано відповідної заяви про поновлення пропущеного строку, як і будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску такого строку.

Зі змісту ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересі.

Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд звертає увагу позивача, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Також суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду щодо скарження припису від 12.04.2023 №3525Д щодо порушень і недоліків у сфері благоустрою, які виявлено при перевірці території міста Дніпра та рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 25.04.2023 №3-25/4 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста» з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, встановленого приписами КАС України, при цьому не навівши обставин, які об`єктивно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волі позивача.

Разом з тим, суд наголошує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Разом з тим, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з абзацом другим частини сьомої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).

Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивачем у даному позові заявлено 6 (шість) вимог немайнового характеру.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом (з урахуванням вимог похідного характеру), позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 12 112,00 грн.

Позивачем сплачено судовий збір на суму 3028,00 грн, тому необхідно доплатити судовий збір на суму 9084,00 грн.

Крім того, ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Відповідно до ч.1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування

Згідно з п. 4 ч. 5 вказаної статті КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

При цьому, суд звертає увагу, що позовні вимоги в частині визнання незаконним демонтажу будівель і споруд, які були розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та перебували у користуванні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не мають юридичної визначеності з урахуванням приписів статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, в частині позовних вимог зобов?язати Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради або будь-які інші структурні підрозділи та/або комунальні підприємства, що належать до сфери управління Виконавчого комітету Дніпровської міської ради утриматись (безстроково) від будь-яких дій щодо перешкоджання господарській діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ; демонтажу споруд, які перебувають у володінні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , направлення вимог про демонтаж цих споруд, видання наказів щодо їх демонтажу позивачу необхідно визначитись із належним складом відповідачів у даній справі, сформувавши позовні вимоги відповідно до приписів КАС України.

Тобто, позивачеві необхідно уточнити позовні вимоги та конкретизувати їх за змістом, відповідно до характеру цих вимог, з урахуванням вищевикладеного.

Також, з аналізу матеріалів позовної заяви вбачається, що в тексті позовної заяви в якості третьої особи позивач зазначає фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 , з приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно ч.5 ст.49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Суд зазначає, що предметом спору у даній адміністративній справі є, за доводами позивача, протиправні дії та рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради.

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що текст позовної заяви не містить належних обґрунтувань щодо залучення в якості третьої особи фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , позивач взагалі не зазначає, яким саме чином розгляд даної справи може вплинути на права та обов`язки зазначеної особи у даній справі, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку про те, що позивачу необхідно зазначити на які права чи обов`язки та яким чином може вплинути рішення суду у справі щодо вказаної особи.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких строк звернення до суду було пропущено та надати належні та допустимі докази на підтвердження поважності пропущення такого строку (щодо оскарження припису від 12.04.2023 №3525Д щодо порушень і недоліків у сфері благоустрою, які виявлено при перевірці території міста Дніпра та рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 25.04.2023 №3-25/4 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста»);

- оригіналу документа про доплату судового збору на суму 9084,00 грн;

- уточненої заяви з визначеним належним складом відповідачів у даній справі та/або сформувавши позовні вимоги відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України з зазначенням на які права чи обов`язки та яким чином може вплинути рішення суду у справі щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.122, 123, 160-162, ч.1, 2 ст.169, ст.241-243, 248, 256 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Перепелиця А.М.