Рішення

від 19.02.2024 по справі 380/10764/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2024 рокусправа № 380/10764/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Агролеон-Захід" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство "Агролеон-Захід" (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці Державної митної служби України (далі-відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 21.02.2023 №UA205030/2023/000041/2 про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці Державної митної служби України №UA205030/2023/000092.

- зобов`язати Волинську митницю Державної митної служби України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в даній справі.

Ухвалою від 22.05.2023 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.01.2022 між позивачем та постачальником GALVET Sp.z o.o укладений зовнішньоекономічний контракт № 01/2022. З метою митного оформлення товару, придбаного згідно контракту, позивач 20.02.2023 подав до Волинської митниці електронну митну декларацію № 23UA205030002428U5, відповідно до якої до митного оформлення заявлений імпортний товар: добрива мінеральні або хімічні, азотні, селітра аміачна 34,4% N (нітрат амонію) PULAN, загальний вміст азоту 34,4%, азоту у вигляді амонію 17,2%, азот у вигляді нітратів 17,2%. Розфасований в біг-бегах по 600 кг, всього: 689 біг-бегів, 413400,00 кг за ціною 2997,00 польських злотих/тонну.

Позивач зазначає, що ним надано усі необхідні документи для розмитнення товару, проте Волинська митниця по митній декларації від 20.02.2023 223UA205030002428U5 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205030/2023/000041/2 від 21.02.2023 та склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2023/000092.

Позивач вважає протиправними спірні рішення відповідача, покликаючись на те, що митний орган не обґрунтував свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Окрім цього вказує, що оскаржуване рішення відповідача від 21.02.2023 №UA205030/2023/000041/2 не містить передбачених ст. 55 Митного кодексу України відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Наголошує, що обставини, на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості.

Із наведених підстав, просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

06.06.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, з огляду на те, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Вказує, що на етапі перевірки правильності визначення митної вартості (п. 4.5.10 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631) ввезеного позивачем товару з`ясовано, що митна вартість заявлена позивачем за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр. 43 МД. Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України за митним органом, який згідно з чинним законодавством здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, визначено право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідач зауважує, що по МД № 23UA205030002428U5 від 20.02.2023 відбулося автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР, а саме за кодами 101-1, 103-2, 105-2, 107-3, а тому відповідно до вказаних ризиків митний орган витребував оригінали документів, здійснив їх перевірку та провів контроль правильності класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД. При цьому, одним із основних профілів ризику був: - 105-2 - "Контроль правильності визначення митної вартості товарів", де у повідомленні зазначалося: "Товар № 1: це перше митне оформлення цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Здійснити перевірку правильності визначення країни походження товару". Відповідач звертає увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.01.2021 у справі № 805/2942/16-а, де зазначено, що спрацювання профілю ризику в системі АСАУР під кодом "Контроль правильності визначення митної вартості" є одним із чинників для сумніву митного органу у достовірності та правильності обрахування заявленої митної вартості товару.

Так, під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: лист від 20.02.2023 №132 містить інформацію щодо вартості товарів - 2997 злотих на умовах EXW, що суперечить умовам DAP Дорогуськ заявленим в рахунку-фактурі від 17.02.2023 № EE23020019 з ціною - 2997 злотих. - банківський платіжний документ від 09.02.2023 № 103 містить інформацію про суму 1 780 218 злотих, що не узгоджується з фактурною вартістю - 1 238 959,8 злотих, до того ж даний документ стосується проформи від 31.01.2023 № ZAMEE/23/01/0018 - документ відсутній у митного органу.

Відповідач вважає, що різні умови оплати товару впливають на перелік документів, які мають надаватися для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Так, згідно п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України, якщо рахунок сплачено, що відповідає умовам передоплати за товар, то для здійснення митного контролю та митного оформлення мають надаватися банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Відповідно до п.п 3.3 контракту №01/2022 від 25.01.2022, покупець може здійснювати попередню оплату шляхом переказу на банківський рахунок Продавця за 100% вартості замовленого Товар згідно з виставленого документу проформи, або на протязі 14 днів після поставки товару Покупець сплачує на рахунок Продавця суму згідно з виставленої фактури. Водночас згідно із рахунками-фактури № EE23020014 від 15.02.2023, № EE23020015 від 17.02.2023, № EE23020019 від 17.02.2023 оплата товару здійснюється на умовах передоплати за товар. Декларантом під час здійснення митного оформлення було надано банківський платіжний документ від 09.02.2023 № 103, складений на суму 1 780 218,00 злотих, що не узгоджується із фактурною вартістю оцінюваного товару - 1 238 959,80 злотих.

Вказує, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню, що є явним порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Волинська митниця встановила невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідач переконаний, що вищенаведене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

12.06.2023 позивач надіслав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що в оскаржуваних в межах цієї справи рішеннях, відповідач не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості. Вважає, що доводи, викладені у відзиві, жодним чином не вказують на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, що викладені в позовній заяві.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

25.01.2012 між приватним підприємством "Агролеон-Захід" (далі - Покупець) та компанією GALVET Sp.z o.o (далі - Продавець) укладений контракт № 01/2022 відповідно до якого предметом є продаж Товару, в асортименті, в кількості та по цінам, вказаних у фактурах при кожній поставці, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту № 01/2022 від 25.01.2022 Покупцем згідно рахунків-фактури № ЕЕ23020014 від 15.02.2023, № ЕЕ23020015 від 17.02.2023, № ЕЕ23020019 від 17.02.2023 придбаний товар "добрива мінеральні або хімічні, азотні, селітра аміачна 34,4% N (нітрат амонію) PULAN, загальний вміст азоту 34,4%, азоту у вигляді амонію 17,2%, азот у вигляді нітратів 17,2%. Розфасований в біг-бегах по 600 кг, всього: 689 біг-бегів, 413400,00 кг за ціною 2997,00 польських злотих/тонну" загальною вартістю 1238959,80 PLN.

ПП "Агролеон-Захід" з метою митного оформлення товару за вказаними інвойсами 20.02.2023 подав до Волинської митниці електронну митну декларацію №23UA2205030002428U5, відповідно до якої до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно, разом з митною декларацією № 23UA2205030002428U5 в якості підстави для застосування основного методу декларантом до митного контролю були надані наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: - сертифікат відповідності № DZ-2023/ZA-1 від 05.01.2023; - пакувальний лист (Packing list) б/н від 19.02.2023; - пакувальний лист (Packing list) б/н від 17.02.2023; - пакувальний лист (Packing list) б/н від 19.02.2023; - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №ЕЕ23020014 від 15.02.2023; - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №ЕЕ23020015 від 17.02.2023; - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № ЕЕ23020019 від 17.02.2023; - накладна ЦІМ № 2151057109 від 14.02.2023; - накладна ЦІМ № 2151057117 від 14.02.2023; - накладна ЦІМ № 2151057224 від 15.02.2023; - накладна ЦІМ № 2151057232 від 15.02.2023; - накладна ЦІМ № 2151057240 від 15.02.2023; - накладна ЦІМ № 2151057257 від 17.02.2023; - сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) PL/MF/AS 0475214 від 19.02.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного коду 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 01/2022 від 25.01.2022; - інформація про позитивні результати державних видів контролю № 9587141 від 20.02.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 23PL302050Е0001931 від 19.02.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Волинською митницею скерована вимога наступного змісту: "Відповідно до статті 53 та 54 МКУ необхідно надати: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарі, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписки з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарі та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта".

У свою чергу, Декларант на вимогу митного органу надав додаткові документи: - експертний висновок № 19-09/133 від 20.02.2023; - комерційну пропозицію від 01.02.2023 б/н: - лист від перевізника: - платіжне доручення від 09.02.2023 № 103; - довідкова інформація від 20.03.2023 № б/н; - витяг ціновою інформації; - лист від 20.02.2023 № 132.

21.02.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UА205030/2023/000041/2, в графі 33 якого вказано: "…Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана, у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності: - Лист від 20.02.2023 № 132 містить інформацію щодо вартості товарів 2997 злотих на умовах EXW, що суперечить умовам DAP Дорогуськ заявленим в рахунку-фактурі від 17.02.2023 № ЕЕ23020019 з ціною 2997 злотих.

- Банківський платіжний документ від 09.02.2023 № 103 містить інформацію про суму 1780218 злотих, що не узгоджується з фактурною вартістю 1238959,8 злотих, до того ж даний документ стосується проформи від 31.01.2023 № ZAMEE/23/01/0018 документ відсутній у митного органу….

За умови надання, згідно ч. 3 ст. 53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, які підлягає обчисленню (у тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано…

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості та декларанта. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей , що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 10,39 злотих/од, за МД №UA205050/23/11767 від 10.02.2023".

Волинська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформила Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2023/000092.

Зміст правовідносин у цій справі полягає в тому, що позивач не погоджується із спірними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, вважає їх протиправними та такими, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі № 826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Судом встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та зазначені судом вище.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Водночас, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17.

Суд зазначає, що у повідомленні про необхідність подання документів відповідачем витребувані додаткові документи, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідний протокол не містить.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Згідно із ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частиною другою ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Щодо зазначених відповідачем у рішенні про коригування митної вартості №UA205030/2023/000041/2 порушень, необхідно відмітити наступне.

Із приводу твердження митного органу про те, що "Лист від 20.02.2023 № 132 містить інформацію щодо вартості товарів 2997 злотих на умовах EXW, що суперечить умовам DAP Дорогуськ заявленим в рахунку-фактурі від 17.02.2023 № ЕЕ23020019 з ціною 2997 злотих", суд враховує таке.

Пунктом 2.1 Контракту № 01/2022 визначено, що Товар буде поставлятись на умовах, вказаних у фактурах, які є невід`ємною частиною даного Контракту. Умови поставки приймаються у відповідності з "Incoterms-2010".

Ціна на Товар, розуміється згідно з умовами поставки (відповідно до "Інкотермс-2010") і включає в себе вартість завантаження Товару у Продавця, вартість усіх митних формальностей у країні Продавця, вартість сертифікації Товару, вартість упаковки, маркування (залежно від виду поставки у вартість Товару можуть бути включені інші витрати Продавця: доставка, страхування, перевезення та інше, не включали податки та мито на території України за тонну, якщо шляхом додаткових погоджень не було окреслених інше) (п.3.1 Контракту).

Судом встановлено, що позивач ввіз на митну територію України товар, зазначений у рахунках-фактури № ЕЕ23020014 від 15.02.2023, № ЕЕ23020015 від 17.02.2023 та №ЕЕ23020019 від 17.02.2023, якими передбачено, що постачання товару відбувається на умовах поставки DAP Dorohusk, тобто Продавець товару зобов`язаний поставити товар покупцеві до м. Дорогуськ.

Умови поставки DAP Інкотермс-2010 (Delivered at Place - постачання в місці призначення) означають, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Згідно з п. 6, п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

Однак зі змісту Контракту № 01/2022 від 25.01.2022, а також з рахунків-фактури (інвойсів) № ЕЕ23020014 від 15.02.2023, № ЕЕ23020015 від 17.02.2023 та № ЕЕ23020019 від 17.02.2023 не вбачається, що на позивача покладалися інші фінансові зобов`язання (тобто, що він мав нести також інші витрати) у зв`язку із продажем йому товару компанією GALVET Sp.z o.o.

Суд зауважує, що у листі № 132 від 20.02.2023, на який покликається Волинська митниця, ПП "Агролеон-Захід" повідомляє митному органу порядок формування ціни аміачної селітри зі складу Продавця до Радехів Львівська область. Та згідно вказаного листа позивач роз`яснює, що імпортує товар по ціні не нижче зазначеної у котируваннях "Хім-Кур`єр. Ринок добрив України".

Суд вважає, що у відповідача відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, в тому числі додатково наданим платіжним дорученням № 103 від 09.02.2023, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Щодо твердження відповідача про те, що "Банківський платіжний документ від 09.02.2023 № 103 містить інформацію про суму 1780218 злотих, що не узгоджується з фактурною вартістю 1238959,8 злотих, до того ж даний документ стосується проформи від 31.01.2023 №ZAMEE/23/01/0018 документ відсутній у митного органу", необхідно відмітити таке.

Згідно із п. 3.3 Контракту № 01/2022 від 25.01.2022 Покупець може здійснювати попередню оплату шляхом переказу на банківський рахунок Продавця за 100% вартості замовленого Товару згідно з виставленого документу проформи, або на протязі 14 днів після поставки Товару Покупець сплачує на рахунок Продавця суму згідно з виставленої фактури.

Суд зазначає, що на вимогу митного органу про надання додаткових документів, позивачем наданий платіжний документ № 103 від 10.02.2023, у якому міститься посилання на Контракт № 01/2022 від 25.01.2022 та проформу № ZAMEE/23/01/0018 від 31.01.2023.

Варто зауважити, що за умовами Контракту поставка товару може здійснюватися за умовами передоплати. Фактом такої передоплати є оплата позивачем вартості товару за рахунком-проформою № ZAMEE/23/01/0018 від 31.01.2023.

Крім того, з досліджених рахунків-фактури № ЕЕ23020014 від 15.02.2023, №ЕЕ23020015 від 17.02.2023 та № ЕЕ23020019 від 17.02.2023 встановлено, що вказані рахунки також містять посилання на "номер документу замовлення" № ZAMEE/23/01/0018 від 31.01.2023, оплата за яким була проведена позивачем згідно платіжного документу № 103 від 10.02.2023.

Таким чином, проаналізувавши зміст наданих декларантом документів, суд дійшов висновку, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари.

З урахуванням наведеного, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Частиною 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Як вбачається зі змісту графи 33 рішення про коригування митної вартості №UA205030/2023/000041/2, то за результатами проведеної консультації, митну вартість товару № 1 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 10.02.2023 № UA205050/23/11767, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару № 1 різні виробники. Також відповідач бере за джерело товар, який імпортувався на умовах поставки СРТ, натомість позивач товар № 1 імпортував на умовах поставки DAP.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15 висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

У всіх випадках, де посадові особи митниці брали за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співмірні з тими, що імпортувались нами, умови поставок були різними, однак жодного коригування проведено не було.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Беручи до уваги викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларант заявив неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

Суд зауважує, що позовні вимоги про скасування картки відмови є похідними від позовних вимог про скасування рішення про коригування митної вартості і є способом захисту одного і того ж порушеного права позивача на розмитнення товару з визначенням митної вартості товару за першим методом.

Картка відмови в прийнятті митних декларацій не має самостійних юридичних підстав прийняття, і прийнята виключно у зв`язку з прийняттям відповідачем рішень про коригування митної вартості.

Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнята відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПП "Агролеон-Захід" у повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю та зобов`язання відповідача надати суду звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначене свідчить, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, у зв`язку з тим, що позивачем не наведено жодних обґрунтувань щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням даного судового рішення (докази реальної можливості ухиляння відповідача від виконання рішення суду у цій справі, тощо), суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом покладення на відповідача обов`язку подати звіт про його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості № UA205030/2023/000041/2 від 21.02.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці № UA205030/2023/000092.

Стягнути з Волинської митниці (код ЄДРПОУ 43958385; 44350, Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, буд. 13) на користь Приватного підприємства "Агролеон-Захід" (код ЄДРПОУ 35988525; 80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Равська, буд. 15Д) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 8573 (вісім тисяч п`ятсот сімдесят три) грн 41 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна