Постанова

від 27.05.2024 по справі 380/10764/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/10764/23 пров. № А/857/6883/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П.розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 380/10764/23 за адміністративним позовом Приватного підприємства АГРОЛЕОН-ЗАХІД до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

місце ухвалення судового рішення м. ЛьвівРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїКисильової О.Й.дата складання повного тексту рішенняне зазначена ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 380/10764/23 задоволено адміністративний позов Приватного підприємства "Агролеон-Захід" (далі-позивач) до Волинської митниці Державної митної служби України (далі-відповідач).

Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості № UA205030/2023/000041/2 від 21.02.2023.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці № UA205030/2023/000092.

Стягнуто з Волинської митниці (код ЄДРПОУ 43958385; 44350, Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, буд. 13) на користь Приватного підприємства "Агролеон-Захід" (код ЄДРПОУ 35988525; 80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Равська, буд. 15Д) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 8573 (вісім тисяч п`ятсот сімдесят три) грн 41 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги вказує, що:

- по МД №23UA205030002428U5 від 20.02.2023 року відбулось спрацювання системи АСАУР, що передбачало необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару. При цьому, одним із основних профілів ризику був: - 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», де у повідомленні зазначалося: «Товар №1: це перше митне оформлення цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Здійснити перевірку правильності визначення країни походження товару»;

- Верховний Суд у постанові від 13.01.2021 по справі №805/2942/16-а, зазначив, що : «...сумніви у достовірності та правильності обрахування заявленої митної вартості товару були обґрунтовані такими чинниками: 1) спрацювання профілю ризику в системі АСАУР «Контроль правильності визначення митної вартості» з повідомленням про можливе заниження митної вартості товару та завданням здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до МК України та з урахуванням вимог наказу ДФС України від 11.09.2015 №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Дана митна формальність є обов`язковою для виконання посадовою особою митниці; 2) встановлення факту заниженої митної вартості спірного товару в порівнянні з цінами на ідентичні товари, митне оформлення яких вже здійснено, за допомогою використання ПІК ЄАІС «Цінова інформація при визначенні митної вартості»;

- під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: - лист №132 від 20.02.2023року містить інформацію щодо ціни придбання товару, а саме на рівні 2 997 злотих, за умови, що товар поставляється зі складу Продавця до м. Радехів, Львівська область на умовах поставки EXW, що суперечить умовам DAP Дорогуськ заявленим в рахунку-фактурі від 17.02.2023 №EE23020019 з ціною - 2997 злотих. За умов поставки DAP вартість транспортування до визначеного місця несе продавець, а тому при встановленні фактурної ціни товару враховується вартість транспортування, здійсненого продавцем товару. Той факт, що ціна товару повинна змінюватися залежно від умов поставки (місця призначення) підтверджується також ціновою пропозицією від 01.02.2023;

- наданий декларантом банківський платіжний документ від 09.02.2023 №103, складений на суму 1 780 218, 00 злотих, що не узгоджується із фактурною вартістю оцінюваного товару 1 238 959,80 злотих відповідно до рахунків-фактур №EE23020014 від 15.02.2023, №EE23020015 від 17.02.2023, №EE23020019 від 17.02.2023. У графі «Призначення платежу» даного банківського платіжного документу міститься посилання на контракт №01/2022 від 25.01.2022 та проформу від 31.01.2023 №ZAMEE/23/01/0018. Відповідно до п. 1.2 контракту №01/2022 від 25.01.2022, загальна вартість контракту 100 000 000,00 (сто мільйонів злотих). Отже, по вказаному контракту ймовірна невизначена кількості поставок, а отже й платіжних інструкцій, а тому зазначення в поданому платіжному документі посилання на номер контракту жодним чином не вказує на оплату товару по даній поставці. Також у банківському платіжному документі міститься покликання на рахунок проформу №ZAMEE/23/01/0018 від 31.01.2023. Разом з тим, даний документ не був наданий ні разом з митною декларацією, ні на вимогу митного органу, ні в порядку ч. 8 ст. 55 МК України. Про відсутність вказаного документа зазначено у рішенні про коригування митної вартості від 21.02.2023 №UA205030/2023/000041/2 та у листі-відповіді Волинської митниці №7.3-15/3230 від 24.03.2023. Відсутність вказаного документа унеможливлювала здійснення ідентифікації банківського платіжного документу із даною поставкою. При цьому вказує, що рахунок фактура №ЕЕ23020019 від 17.02.2023 містить посилання на «номер документу замовлення» відмінний від того, який був зазначений у платіжному документі №103 від 10.02.2023. У платіжному документі міститься посилання на проформу №ZAMEE/23/01/0018, коли у рахунку-фактурі №ЕЕ23020019 від 17.02.2023 №ZAMEE/23/02/0018. Даний факт підтверджує сумніви митного органу щодо факту та розміру оплати за товар, що поставлявся.

- оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості;

- митну вартість товару по рішенню про коригування митної вартості №UA205030/2023/000041/2 від 21.02.2023 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар 1 10,39 злотих/од., за МД №UA205050/23/11767 від 10.02.2023. Документ сформований в системі «Електронний суд» 18.03.2024 7 Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно з МД №23UA205030002529U1 від 21.02.2023 року з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України;

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Увалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що:

- озивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості;

- зі змісту графи 33 рішення про коригування митної вартості №UA205030/2023/000041/2 слідує, що за результатами проведеної консультації, митну вартість товару №1 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 10.02.2023 №UA205050/23/11767, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №1 різні виробники. Також відповідач узяв до уваги за джерело товар, який імпортувався на умовах поставки СРТ, натомість позивач товар №1 імпортував на умовах поставки DAP.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 25.01.2012 між приватним підприємством "Агролеон-Захід" (далі - Покупець) та компанією GALVET Sp.z o.o (далі - Продавець) укладений контракт № 01/2022 відповідно до якого предметом є продаж Товару, в асортименті, в кількості та по цінам, вказаних у фактурах при кожній поставці, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту № 01/2022 від 25.01.2022 Покупцем згідно рахунків-фактури № ЕЕ23020014 від 15.02.2023, № ЕЕ23020015 від 17.02.2023, № ЕЕ23020019 від 17.02.2023 придбаний товар "добрива мінеральні або хімічні, азотні, селітра аміачна 34,4% N (нітрат амонію) PULAN, загальний вміст азоту 34,4%, азоту у вигляді амонію 17,2%, азот у вигляді нітратів 17,2%. Розфасований в біг-бегах по 600 кг, всього: 689 біг-бегів, 413400,00 кг за ціною 2997,00 польських злотих/тонну" загальною вартістю 1238959,80 PLN.

ПП "Агролеон-Захід" з метою митного оформлення товару за вказаними інвойсами 20.02.2023 подав до Волинської митниці електронну митну декларацію №23UA2205030002428U5, відповідно до якої до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно, разом з митною декларацією № 23UA2205030002428U5 в якості підстави для застосування основного методу декларантом до митного контролю були надані наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її:

- сертифікат відповідності № DZ-2023/ZA-1 від 05.01.2023; - пакувальний лист (Packing list) б/н від 19.02.2023;

- пакувальний лист (Packing list) б/н від 17.02.2023;

- пакувальний лист (Packing list) б/н від 19.02.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №ЕЕ23020014 від 15.02.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №ЕЕ23020015 від 17.02.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № ЕЕ23020019 від 17.02.2023;

- накладна ЦІМ № 2151057109 від 14.02.2023; - накладна ЦІМ № 2151057117 від 14.02.2023; - накладна ЦІМ № 2151057224 від 15.02.2023; - накладна ЦІМ № 2151057232 від 15.02.2023; - накладна ЦІМ № 2151057240 від 15.02.2023; - накладна ЦІМ № 2151057257 від 17.02.2023;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) PL/MF/AS 0475214 від 19.02.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного коду 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 01/2022 від 25.01.2022;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю № 9587141 від 20.02.2023;

- копія митної декларації країни відправлення № 23PL302050Е0001931 від 19.02.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Волинською митницею скерована вимога наступного змісту: "Відповідно до статті 53 та 54 МКУ необхідно надати: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарі, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписки з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарі та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта".

У свою чергу, Декларант на вимогу митного органу надав додаткові документи:

- експертний висновок № 19-09/133 від 20.02.2023;

- комерційну пропозицію від 01.02.2023 б/н;

- лист від перевізника: - платіжне доручення від 09.02.2023 № 103; - довідкова інформація від 20.03.2023 № б/н; - витяг ціновою інформації; - лист від 20.02.2023 № 132.

21.02.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UА205030/2023/000041/2, в графі 33 якого вказано: "…Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана, у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності:

- лист № 132 від 20.02.2023 містить інформацію щодо вартості товарів 2997 злотих на умовах EXW, що суперечить умовам DAP Дорогуськ заявленим в рахунку-фактурі від 17.02.2023 № ЕЕ23020019 з ціною 2997 злотих.

- банківський платіжний документ № 103 від 09.02.2023 містить інформацію про суму 1780218 злотих, що не узгоджується з фактурною вартістю 1238959,8 злотих, до того ж даний документ стосується проформи від 31.01.2023 № ZAMEE/23/01/0018 документ відсутній у митного органу….

З урахуванням виявлених розбіжностей митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 10,39 злотих/од, за МД №UA205050/23/11767 від 10.02.2023".

Також за результатом опрацювання документів Волинська митниця відмовила позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформила Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2023/000092, з підстав визначених п.6 ст. 54 МК України- неподання декларантом документів.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.

Згідно статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України установлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

За правилами частини шостої статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини другої статті 55 Митного Кодексу України).

Зазначені положення зобов`язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отож, з приведених нормативних актів слідує, що умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Як наслідок рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011.

З матеріалів справи убачається, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651, ст. 257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ПП «Агролеон-Захід» подано:

- МД №23UA205030002428U5 від 20.02.2023 року на товар: «Добрива мінеральні або хімічні, азотні: селітра аміачна 34,4%N (нітрат амонію),"PULAN" Хімічна формула NH4N03, показники якості згідно сертифікату якості виробника: загальний вміст азоту 34,4%,азоту у вигляді амонію - 17,2%, азоту вигляді нітратів - 17,2%. Використовується як добриво, не призначене для виробництва промислових вибухових речовин. Транспортується вагонами, у 689 біг-бегах по 600кг. Всього товару 413400 кг. Торгівельна марка: "PULAN" Виробник - Grupa Azoty Zaklady Azotowe "Pulawy" S.A., Країна виробництва - PL». Митну вартість вищезазначеного товару заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр.43 вищезазначених МД;

- перелічені вище документи, визначені ст.335 МК України, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» та які зазначено у графі 44 поданої митної декларації.

За даними пояснень відповідача за результатами опрацювання МД №23UA205030002428U5 від 20.02.2023 року спрацювала системи АСАУР за такими профілями ризику: 101-1, 103-2, 105-2, 107-3, а зокрема: - 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», де у повідомленні зазначалося: «Товар №1: це перше митне оформлення цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Здійснити перевірку правильності визначення країни походження товару». У зв`язку з наявність вказаних профілів ризику, митний орган зобов`язаний провести детальну перевірку, поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару.

Із змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що за даними проведеної детальної перевірки митним органом установлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості, не місять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

- наданий митному органу банківський платіжний документ №103 від 09.02.2023, складений на суму 1 780 218, 00 злотих не узгоджується із фактурною вартістю оцінюваного товару, зазначеного у митній декларації 1238 959,80 злотих відповідно до рахунків-фактур №EE23020014 від 15.02.2023, №EE23020015 від 17.02.2023, №EE23020019 від 17.02.2023. До того ж платіжний документ стосується проформи - замовлення від 31.01.2023 №ZAMEE/23/01/0018, який митному органу не наданий;

- лист № 132 від 20.02.2023 містить інформацію щодо вартості товарів 2997 злотих на умовах EXW, що суперечить умовам DAP Дорогуськ заявленим в рахунку-фактурі від 17.02.2023 № ЕЕ23020019 з ціною 2997 злотих.

Обумовлені розбіжності слугували підставою для винесення 21.02.2023 рішення про коригування митної вартості товарів № UA205030/2023/000041/2.

Досліджуючи доводи апеляційної скарги, які стосуються виявлених митним органом розбіжностей, колегією суддів ураховано таке.

Стосовно доводів апеляційної скарги, які стосуються листа № 132 від 20.02.2023, то у вказаному листі ПП "Агролеон-Захід" повідомляє митному органу порядок формування ціни аміачної селітри зі складу Продавця до міста Радехів, Львівської області і при цьому вказаний лист не стосується порядку формування ціни за зовнішньоекономічним контрактом від нерезидента (продавця) до покупця, яким є позивач. За відомостями вказаного листа позивач роз`яснює, що імпортує товар по ціні не нижче зазначеної у котируваннях "Хім-Кур`єр. Ринок добрив України".

Окрім того колегією суддів ураховано, що вказаний лист не є первинним документом, який визначає договірні відносини сторін за зовнішньоекономічним контрактом №01/2022 від 25.01.2022 з приводу номенклатури, обсягу та вартості поставляємого товару для позивача.

Як наслідок, лист № 132 від 20.02.2023 у якому відображено відомості щодо ціни товару на внутрішньому ринку України не є доказом, який спростовує ціну товару, визначену сторонами зовнішньоекономічного контракту та відображену у митній декларації.

За приведених обставин, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, які стосуються листа № 132 від 20.02.2023, як підстави для винесення оскаржуваного рішення.

Відносно ж доводів апеляційної скарги, які стосуються банківського платіжного документу №103 від 09.02.2023 та ненадання митному органу проформи - замовлення від 31.01.2023 №ZAMEE/23/01/0018, то колегія суддів зазначає наступне.

З платіжного документу № 103 від 10.02.2023 (а.с. 12- 13) убачається, що позивачем сплачено на користь компанії «GALVET sp.z.o» (Польща) 1780218 польських злотих. Підставою для такої оплати слугував контракт №01/2022 від 25.01.2022 та рахунок проформа (заявка) № ZAMEE/23/01/0018 від 31.01.2023 (а.с. 10-11).

25.01.2022 року позивачем (покупець) та продавцем - компанією «GALVET sp.z.o» (Польща) укладено контракт №01/2022 від 25.01.2022 року на поставку товарів.

За даними пункту 3.3 вказаного контракту, розрахунки між сторонами можуть здійснюватися на банківський рахунок продавця шляхом переказу коштів - 100% вартості замовленого товару, згідно виставленого документу - проформи або на протязі 14 днів після поставки товару.

Отож сторони передбачили можливість проведення розрахунків за товар, як на умовах попередньої оплати так і умовах проведення оплати після фактичного постачання товару.

Окрім вказаного, згідно з пунктами 1.1, п.2, п. 3.1 контракту №01/2022 від 25.01.2022 року, сторони погодили, що кількість, ціна та умови поставки товару, визначаються в рахунках -фактурах при кожній поставці товару. При цьому, ціна товару включає в себе вартість завантаження товару, митні формальності, вартість сертифікації, упаковки, маркування , страхування та перевезення.

З долучених до митної декларації рахунків-фактур (інвойс) (Commercial invoice) убачається, що предметом поставки за вказаним контрактом №01/2022 для позивача є аміачна селітра -Pulan, №34,4, м`який контейнер типу «біг-бег», відправник: Група азоти, країна походження -Польща, КОД ЄТН 310023090, за ціною однієї тони- 2997 польських злотих у загальній кількості 413, 40 тон та на загальну суму 1 238 959,80 польських злотих на умовах поставки у місце призначення на умовах DAP Дорогуськ на підставі контракту №01/2022 від 25.01.2022 року, а зокрема:

-згідно рахунку -фактури №ЕЕ23020014 від 15.02.2023 року позивачу поставляється аміачна селітра у кількості 276 тон на загальну суму 827172 польських злотих (а.с. 45-46);

-згідно рахунку -фактури №ЕЕ23020015 від 17.02.2023 позивачу поставляється аміачна селітра у кількості 69 тон на загальну суму 206793 польських злотих (а.с. 43-44);

-згідно рахунку -фактури № ЕЕ23020019 від 17.02.2023 позивачу поставляється аміачна селітра у кількості 68,4 тон на загальну суму 204994, 80 польських злотих (а.с. 47-48).

Крім того, рахунки-фактури №ЕЕ23020014 та №ЕЕ23020015 містять посилання на "номер документу проформи замовлення" на підставі якого вони сформовані, а зокрема №ZAMEE/23/01/0018 від 31.01.2023.

За даними вказаного рахунку -проформи (замовлення) № ZAMEE/23/01/0018 від 31.01.2023 (а.с. 10-11) позивачу поставляється аміачна селітра КОД ЄТН 310023090 в загальній кількості 594 тони (нето) тон на загальну суму 1 780 218 польських злотих, за ціною однієї тони 2997 польських злотих, доставка у місце призначення на умовах DAP Дорогуськ, контракт №01/2022 від 25.01.2022 року.

Умови поставки DAP Інкотермс-2010 (Delivered at Place - постачання в місці призначення) означають, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Згідно з п. 6, п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

Однак зі змісту контракту № 01/2022 від 25.01.2022, а також з рахунків-фактур (інвойсів) № ЕЕ23020014 від 15.02.2023, № ЕЕ23020015 від 17.02.2023 та № ЕЕ23020019 від 17.02.2023 слідує, що визначена вартість аміачної селітри включає у себе вартість перевезення та страхування, а відтак підстав відсутні підстави для застосування п. 6, п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України у приведеній вище частині.

Також колегією суддів установлено, що аміачна селітра (умови поставки, якої узгоджені за змістом рахунків-фактур (інвойсів) № ЕЕ23020014 від 15.02.2023, № ЕЕ23020015 від 17.02.2023 та № ЕЕ23020019 від 17.02.2023, які є невід`ємною частиною контракту № 01/2022 від 25.01.2022) поставлена позивачу на підставі накладних ЦІМ у кількості та вартості, визначеній у перелічених вище рахунках -фактурах , а зокрема за накладними:

-№ 2151057257 від 17.02.2023 позивачу поставлено аміачну селітру у кількості 69 тон;

-№ 2151057224 від 15.02.2023 позивачу поставлено аміачну селітру у кількості 69 тон;

-№ 2151057109 від 14.02.2023 позивачу поставлено аміачну селітру у кількості 68,4 тон;

-№ 2151057240 від 15.02.2023 позивачу поставлено аміачну селітру у кількості 69 тон;

-№ 2151057232 від 15.02.2023 позивачу поставлено аміачну селітру у кількості 69 тон;

-№ 2151057117 від 14.02.2023 позивачу поставлено аміачну селітру у кількості 69 тон. (а.с. 25-31).

Згідно із свідоцтвом про перевезення № PL/MF/AS0475214 від 19.02.2023року аміачна селітра за рахунками фактурами №ЕЕ23020014, №ЕЕ23020015, № ЕЕ23020019 та окремо за рахунком фактурою №ЕЕ23020013 від 15.02.2023 року була доставлена позивачем до місця призначення Дорогуськ (а.с. 52).

За змістом додаткового рахунку- фактури №ЕЕ23020013 позивачу поставлялась аміачна селітра -Pulan, №34,4, м`який контейнер типу «біг-бег», відправник: Група азоти, країна походження -Польща, КОД ЄТН 310023090, за ціною однієї тони- 2997 польських злотих у кількості 69 тон на загальну суму 206793 польських злотих, доставка у місце призначення на умовах DAP Дорогуськ, контракт №01/2022 від 25.01.2022 року (а.с. 34).

Отож, загальна кількість поставки аміачної селітри за чотирма рахунками -фактурами №ЕЕ23020014, №ЕЕ23020015, № ЕЕ23020019, включаючи додатковий за рахунок фактуру №ЕЕ23020013 становила 482,40 тон нето (або 483,204 тон брутто), а загальна вартість такої поставки за цими чотирма рахунками фактурами становила 1445752,80 польських злотих, що становить 2997 польських злотих за одну тону такої поставки.

За змістом експортної декларації країни відправки аміачної селітри (яка серед інших документів була надана позивачем відповідачу разом з митною декларацією МД №23UA205030002428U5 від 20.02.2023 року до митного органу України) слідує, що позивачу поставлено 482,4 тони селітри на загальну суму 1 445 753 польських злотих (а.с. 55-56), що відповідає кількісним та вартісним даним відображеним у свідоцтві про перевезення № PL/MF/AS0475214 від 19.02.2023року та у чотирьох рахунках фактур №ЕЕ23020014, №ЕЕ23020015, № ЕЕ23020019, №ЕЕ23020013.

Відтак, відображені вартісні та кількісні показники поставки товару згідно рахунків фактур №ЕЕ23020014, №ЕЕ23020015, № ЕЕ23020019 та окремо за рахунком -фактурою №ЕЕ23020013 відповідають кількісному та вартісному обсягу поставленої позивачу аміачної селітри, яка міститься у видаткових накладних, свідоцтві на перевезення та експортній декларації країни відправлення названого товару.

Із змісту митної декларації №23UA2205030002428U5 (яка подана декларантом митному органу України) слідує, що предметом декларування була поставка аміачної селітри лише за трьома рахунками -фактурами, а зокрема: №ЕЕ23020014, №ЕЕ23020015, № ЕЕ23020019. Стосовно ж поставки аміачної селітри за рахунком фактурою №ЕЕ23020013 в обсязі 69 тон на загальну суму 206793 польських, то вказана поставка не увійшла до предмету декларування за вказаною митною декларацією №23UA2205030002428U5.

Як наслідок, з урахуванням вартісних та кількісних показників: експортної декларації країни відправлення; свідоцтва про перевезення № PL/MF/AS0475214 від 19.02.2023 року; видаткових накладних (які перелічені вище); трьох рахунків- фактур ЕЕ23020014, №ЕЕ23020015, № ЕЕ23020019 позивачу фактично поставлено аміачної селітри в обсязі 413,40 тон на загальну суму 1 238 959,80 польських злотих (з розрахунку 2997 польських злотих за одну тону), що відповідає задекларованим вартісним показникам рядків 15, 22, 42, поданої митної декларації №23UA2205030002428U5 в обсязі 1238959,80 польських злотих.

З урахуванням фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену подивачем митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені митницею розбіжності є необґрунтованими та безпідставними. При цьому, приведені в апеляційній скарзі обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів, що давали підставу для витребування відповідачем додаткових документів.

Відносно ж відсутності у митного органу проформи (замовлення) від 31.01.2023 №ZAMEE/23/01/0018, внаслідок неподання її декларантом, то колегія суддів звертає увагу скаржника, що у відповідності до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Натомість, відповідач не надав доказів направлення письмової вимоги до декларанта або позивача про необхідність надання проформи від 31.01.2023 №ZAMEE/23/01/0018. Про обставин з приводу необхідності направлення такого документу позивач дізнався лише з оскаржуваних рішень.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу скаржника, що за умовами пунктами 1.1, п.2, п. 3.1 контракту №01/2022 від 25.01.2022 року сторони погодили, що кількість, ціна та умови поставки товару, визначаються в рахунках -фактурах при кожній поставці товару, а не у проформах -замовленнях чи банківських документах. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що приведені скаржником доводи щодо ненадання митну органу проформи (замовлення) від 31.01.2023 №ZAMEE/23/01/0018 не є підставою для коригування митної вартості.

Також колегія суддів відмічає, що банківський платіжний документ № 103 від 09.02.2023 про переказ коштів у розмірі 1780218 злотих на користь постачальника містить відомості, що підставою для такого переказу слугував приведений вище контракт № 01/2022 від 25.01.2022 та проформа (замовлення) від 31.01.2023 №ZAMEE/23/01/0018, про яку містяться відомості у рахунках- фактурах №ЕЕ23020014, №ЕЕ23020015, за якими здійснено фактичну поставку, та які слугували підставою для подання митної декларації №23UA2205030002428U5.

Здійснення такого переказу коштів за названою проформою (замовленням) №ZAMEE/23/01/0018 на підставі якої сформовано рахунки фактури №ЕЕ23020014, №ЕЕ23020015 на умовах попередньої оплати відповідає приписам пункту 3.3 Контракту № 01/2022 від 25.01.2022 року.

Відносно ж рахунку фактури №ЕЕ23020019 від 17.02.2023, то вказаний рахунок сформовано на підставі рахунку -проформи (заявки) за № ZAMEE/23/02/0018.

За даними платіжного документу № 103 від 10.02.2023 в призначенні платежу відсутнє покликання на оплату аміачної селітри замовленої на підставі рахунку -проформи за №ZAMEE/23/02/0018.

Проте, відсутність на дату подання митної декларації № 23UA2205030002428U5 переказу позивачем коштів на користь продавця за приведеним рахунком -фактурою №ЕЕ23020019 та проформою №ZAMEE/23/02/0018 не вказує на порушення сторонами договірних зобов`язань контракту, позаяк серед іншого сторони домовилися про здійснення оплати за поставлену селітру в тому числі на умова після оплати.

Отож, відсутність на дату митного оформлення оплати за рахунком- фактурою №ЕЕ23020019 та проформою №ZAMEE/23/02/0018 не спростовує обставин щодо фактичної поставки товару за накладною ЦІМ № 2151057109 в обсязі 68,4 тон на загальну суму 204994, 80 польських злотих (з розрахунку 2997 польських злотих за одну тону), позаяк кількісні та вартісні показники такої поставки відповідають відомостям, ямі містяться у рахунку- фактурі №ЕЕ23020019, свідоцтві про перевезення № PL/MF/AS0475214 від 19.02.2023року та експортній декларації країни відправлення вказаного товару.

Водночас колегією суддів також ураховано, що в ході проведеної перевірки документів позивача, які подані на підтвердження задекларованої митної вартості, скаржником не здобуто доказів оплати позивачем узгодженої вартості аміачної селітри понад суму укладеного контракту та проформ- замовлень.

За приведених фактичних обставин справи, колегією суддів відхиляються доводи скаржника, які стосуються банківського платіжного документу №103 від 09.02.2023 та ненадання митному органу проформи - замовлення від 31.01.2023 №ZAMEE/23/01/0018, як підставу для винесення оскаржуваних рішень.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

З наведених правових норм вбачається, що митний орган, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів за результатами проведеної консультації, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 10.02.2023 № UA205050/23/11767, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару № 1 різні виробники. Також відповідач бере за джерело товар, який імпортувався на умовах поставки СРТ, натомість позивач товар № 1 імпортував на умовах поставки DAP.

Статтею 57 Митного Кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 64 Митного Кодексу України передбачено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

З матеріалів справи вбачається, що коригування митної вартості товару відповідачем здійснено за другорядним резервним методом, а зокрема за основу взято, як джерело інформації цінову інформацію з митної декларації №UA205050/23/11767 від 10.02.2023" наявної у митного органу, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару № 1 різні виробники. Також відповідач бере за джерело товар, який імпортувався на умовах поставки СРТ, натомість позивач товар № 1 імпортував на умовах поставки DAP.

Згідно частини 3-7 ст. 60 МК України при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а зокрема для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, (затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р.за № 883/21195) посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постановах від 27.07.2018 року по справі № 809/1174/17, від 08.02.2019 року у справі №825/648/17 у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов та обсягів поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Натомість в порушення приведених приписів митного законодавства, відповідач не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов їх поставки, комерційних умов такої поставку, тощо, а також детальної інформації про товари, які було використано як джерело інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари та інші характеристики, що в своїй сукупності могли впливати на митну вартість ввезених в Україну партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів.

Подаючи апеляційну скаргу відповідач не довів та не спростував належними доказами обставин з приводу того, що в ході визначення митної вартості за другорядним методом ним було здійснено належні коригування з урахуванням виробника, умов їх поставки, комерційних умов такої поставки, року випуску товарів, довготривалості договірних зв`язків, тощо.

Окрім того, відповідач не довів обставин з приводу відсутності у базі даних відомостей щодо інших поставок подібних (аналогічних) товарів на митну територію України за ціною, що є менша ніж та яку обрав відповідач.

Відповідач маючи доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів, міг відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо.

Натомість, відповідач обмежився лише зазначенням номеру та дати ВМД, які була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, без будь-якого обґрунтування її вибору із сотень інших митних оформлень, без будь-якого пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов його поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару.

В ході подання та розгляду апеляційної скарги відповідач вказані недоліки не усунув та не довів належними доказами, що обрана ним вартість згідно була найменшою вартістю і вартість такого товару співпадала з основними характеристиками товару та умовами його постачання.

Ураховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано відзначено про надання позивачем митному органу належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем же в свою чергу не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 380/10764/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос