Рішення

від 20.02.2024 по справі 380/24937/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2024 рокусправа № 380/24937/23Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №4870591-5405-1303 від 07.05.2020, №5362225-2407-1303 від 06.05.2021, №2549384-2411-1305 від 21.10.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.02.2016 за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,7830 га. Однак, 26.10.2018 Залізничним районним судом м. Львова було прийнято рішення у справі №462/3689/16-ц, яким земельну ділянку кадастровий номер 4610136300:05:011:0024 витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 , на користь Львівської міської Ради та встановлено, що набуття права власності ОСОБА_1 на таку земельну ділянку відбулося поза волею законного власника, тобто незаконно.

Оскільки, вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем нараховано позивачу земельний податок на ділянку з кадастровим номером 4610136300:05:011:0024, яка фактично не перебувала в його законній власності та користуванні, що встановлено відповідним судовим рішенням, яке набрало законної сили, вважає спірні ППР протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою судді від 07.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

24.11.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що суми земельного податку на земельну ділянку площею 0,7830 га з кадастровим номером 4610136300:05:011:0024 нараховані належним чином. Зазначає, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що починаючи із 24.05.2016 земельна ділянка з кадастровим номером - 4610136300:05:011:0024, площею - 0,783(га), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , належала на праві власності позивачу ОСОБА_1 . Згідно з вищевказаною довідкою, право власності на земельну ділянку було припинено лише 18.08.2022.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Таким чином, оскільки згідно відомостей наявних у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером - 4610136300:05:011:0024, площею - 0,783(га), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , у період із 2020 року по серпень 2022 року належала на праві власності ОСОБА_1 , то контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 4870591-5405-1303 від 07.05.2020, № 2362225-2407-1303 від 06.05.2021 та № 2549384-2411-1305 від 21.10.2022, якими нараховано податок зі сплати за землю.

Зауважує, що оскільки право власності було припинено у серпні 2022 року, то контролюючим органом було нараховано податок зі сплати за землю за 8 місяців у яких існувало таке право власності на земельну ділянку із кадастровим номером - 4610136300:05:011:0024, площею - 0,783(га), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Зважаючи на вищенаведене, просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області як платник податків.

26.02.2016 за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,783 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , із кадастровим номером - 4610136300:05:011:0024.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26.10.2018 у справі №462/3689/16-ц, яке залишено без змін Львівським апеляційним судом 28.10.2021, та Верховним Судом 10.05.2023 позов Львівської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи - Приватне підприємство «Торговий Дім «Галпідшипник», приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна, Приватне підприємство «Виробничо комерційна фірма «Купол ЛВ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Шрифт» про визнання договору купівлі продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково Витребувано у ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради земельну ділянку площею 0,783 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 4610136300:05:011:0024. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідно до довідки, виданої Тернавським старостинським округом №6 Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області, гр. ОСОБА_1 фактично проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 в період з 05.01.2019 по 05.03.2023.

Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення №4870591-5405-1303 від 07.05.2020, №5362225-2407-1303 від 06.05.2021, №2549384-2411-1305 від 21.10.2022, яким позивачу визначено податкові зобов`язання за платежами: земельний податок з фізичних осіб (18010700) у розмірі 54794,16 грн., 54794,16 грн., 37980,61 грн., податковий період 2020, 2021, 2022 роки відповідно. Згідно з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями податкова адреса позивача визначена як: АДРЕСА_4 .

Зазначені вище суми земельного податку нараховані відповідачем на вищезгадану земельну ділянку площею - 0,783(га), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , із кадастровим номером - 4610136300:05:011:0024.

Оскільки позивачу стало відомо про наявність податкової заборгованості, його представник звернувся до відповідача з адвокатським запитом від 02.10.2023, метою якого було отримання інформації про походження заборгованості та отримання відповідних ППР.

У відповідь на зазначений вище адвокатський запит, податковий орган листом від 09.10.2023 скерував представнику позивача податкові повідомлення-рішення №4870591-5405-1303 від 07.05.2020 на суму 54794,16 грн., №5362225-2407-1303 від 06.05.2021 на суму 54794,16 грн., №2549384-2411-1305 від 21.10.2022 на суму 37980,61 грн.

Позивач, вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходив із такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України, в редакції, чинній на момент винесення спірних ППР).

За визначеннями, наведеними у пункті 14.1 статті 14 ПК України: 14.1.147. плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; 14.1.72. земельний податок обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно з пунктом 269.1 статті 269 ПК України платниками податку (плати за землю) є: 269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2. землекористувачі.

Відповідно до пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є: 270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; 270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 271.1 статті 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є:

271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з пунктом 274.1 статті 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 284.1 статті 284 ПК України передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (пункт 285.1 статті 285 ПК України).

Статтею 286 ПК України унормований такий порядок обчислення плати за землю:

286.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

286.5. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

- розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 цієї статті;

- розміру ставки земельного податку;

- нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Статтею 287 ПК України («Строк сплати плати за землю») передбачено зокрема таке:

287.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

287.2. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

287.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

287.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

287.9. У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені статтею 286 цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

287.10. Податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 №1386 затверджено Порядок подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів (далі - Порядок №1386, в редакції, чинній на момент винесення спірних ППР).

Пунктами 4, 9, 10 Порядку №1386 передбачено, що Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:

- Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача;

- Мін`юст - про землевласників або землекористувачів, зокрема про найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), назву, номер та дату правовстановлюючого документа, кадастровий номер земельної ділянки, площу відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дату державної реєстрації речового права, цільове призначення, місцезнаходження земельної ділянки (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), розмір частки у праві спільної власності на земельну ділянку (у разі коли майно належить на праві спільної часткової власності), а також про об`єкти незавершеного будівництва.

Подання інформації ДФС та/або її територіальним органам здійснюється на безоплатній основі в електронній формі. Формати інформаційних файлів, регламент передачі інформації про зміну даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків, форма журналів обліку переданих та отриманих інформаційних файлів визначаються спільними актами Мін`юсту і Мінфіну.

Інформація, що надійшла до ДФС та її територіальних органів, вноситься до інформаційних баз даних ДФС та використовується з урахуванням вимог, передбачених для інформації з обмеженим доступом.

Таким чином, суд зазначає, що нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючим органом (за місцем знаходження земельної ділянки) на підставі даних Державного земельного кадастру та з використанням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.

Виходячи з п. 14.1.72 ст. 14 ПК України, суд зауважує, що земельний податок сплачується власниками земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійними землекористувачами.

Згідно з п. 14.1.73 ст. 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди;

Відповідачем не надано суду доказів того, що позивач у спірних періодах був постійними землекористувачем земельної ділянки, площею - 0,783(га), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610135300:05:001:0024.

Так, ГУ ДПС у Львівській області із посиланням на відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, стверджує, що ОСОБА_1 у період з 2020 року по серпень 2022 року був платником земельного податку, як власник земельної ділянки, площею - 0,783(га), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610135300:05:001:0024.

Оскільки згідно з вказаними відомостями, право власності позивача на спірну земельну ділянку було припинено лише у серпні 2022 року, вважає, що контролюючим органом було правомірно нараховано податок за періоди 2020, 2021 та 8 місяців 2022 року.

Надаючи оцінку вказаним аргументам відповідача, суд зазначає таке.

З матеріалів справи, а також відомостей ЄДРСР, судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26.10.2018 у справі №462/3689/16-ц, яке залишено без змін Львівським апеляційним судом 28.10.2021, та Верховним Судом 10.05.2023 позов Львівської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи - Приватне підприємство «Торговий Дім «Галпідшипник», приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна, Приватне підприємство «Виробничо комерційна фірма «Купол ЛВ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Шрифт» про визнання договору купівлі продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити частково Витребувано у ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради земельну ділянку площею 0,783 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 4610136300:05:011:0024. В іншій частині позову відмовлено.

При цьому, у справі №462/3689/16-ц суд встановив, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24 травня 2016 року земельна ділянка кадастровий номер 4610136300:05:011:0024, площею 0,783 га за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 755 від 26 лютого 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівськогоміського нотаріального округу Новосад О. П.

Підставою виникнення права приватної власності ПП «Виробничо-комерційна фірма «Купол ЛВ» на земельну ділянку площею 0,7830 га за адресою: АДРЕСА_2 була мирова угода, затверджена ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18 червня 2015 року у справі № 465/3750/15-ц за позовом ПП «Виробничо-комерційна фірма «Купол ЛВ» до ОСОБА_2 ,ТОВ «Шрифт» про стягнення заборгованості за договором позики та поруки. А на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер НОМЕР_2 від 06 листопада 2015 року виданого Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції спірна ділянка належала на праві приватної власності ПП «Транспортні інвестиції плюс».

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18 червня2015 року у справі №465/3750/15-ц за позовом ПП «Виробничо-комерційна фірма «Купол ЛВ» до ОСОБА_2 , ТОВ «Шрифт» про стягнення заборгованості за договором позики та поруки визнано мирову угоду, відповідно до якої сторони дійшли згоди про припинення зобов`язань відповідачів ОСОБА_2 та ТОВ «Шрифт» за договорами позики і поруки шляхом передачі ПП «Виробничо-комерційна фірма «Купол ЛВ» відступного у вигляді, з-поміж іншого майна, земельної ділянки площею 0,7830 га, на вул. Збиральній у м. Львові, яка належала ТОВ «Шрифт» на підставі Державного акту на право власності на землю від 11 жовтня 2000 року № ЛВ052773.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 18 жовтня 2016 року вказана ухвала Франківського районного суду м. Львова від 18 червня 2015 року скасована, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Після чого ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2016 року, справу № 465/3750/15-ц за позовом ПП «Виробничо-комерційна фірма «Купол ЛВ» до ОСОБА_2 , ТОВ «Шрифт» про стягнення заборгованості за договором позики та поруки залишено без розгляду.

Згідно з відповіддю відділу Держгеокадастру у м. Львові від 11 травня 2016 року, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, земельна ділянка кадастровий номер 4610136300:05:011:0024 зареєстрована у Державному земельному кадастрі на підставі ухвали Франківського районного суду м. Львова від 18 червня 2015 року № 465/3750/15-ц, 2/465/2296/15.

Інформація про реєстрацію державного акта на право власності на землю від 11 жовтня 2000 р. № ЛВ052773 відсутня.

Виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів прийнято рішення від 29 серпня 1996 року № 450 «Про надання переможцям 8-го земельного аукціону у м. Львові: ПП «Торговий дім «Галпідшипник», ОСОБА_3 земельних ділянок та дозволу на проектування і будівництво об`єктів промислового та житлового призначення», де у пункті 1 передбачено надати переможцям 8-го земельного аукціону у м. Львові земельні ділянки: ПП «Торговий дім «Галпідшипник» земельну ділянку на АДРЕСА_2 площею 5000 кв. м за рахунок земель міста у довгострокове користування на умовах оренди терміном на 50 років для будівництва промислового підприємства ІV-V класу.

25 листопада 1996 року на підставі рішення Львівської міської ради народних депутатів від 29 серпня 1996 року № 450 між Львівською міською радою та ПП «Торговий дім «Галпідшипник» укладено договір на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) загальною площею 0,5 га на вул. Бічна Збиральна для будівництва промислового підприємства ІV-V класу терміном на п`ятдесят років до 29 серпня 2046 року.

Відповідно до листа управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин від 10 червня 2016 року земельна ділянка площею 0,5 га на АДРЕСА_5 входить в межі земельної ділянки площею 0,7830 га на АДРЕСА_2 .

Згідно витягу з кримінального провадження №42016141080000057, 22 липня 2016 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстрована заява ОСОБА_4 (ПП «ТД «Галпідшипник») про кримінальне правопорушення, а саме, що невідомими особами було підроблено державний акт на право приватної власності на землю від 11 жовтня 2000 року №ЛВ052773 щодо земельної ділянки на АДРЕСА_2 , правова кваліфікація за частиною першою статті 358 КК України. Орган досудового розслідування: Франківський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Як встановлено в суді апеляційної інстанції, оригінал Державного акту на право приватної власності на землю від 11 жовтня 2000 року № ЛВ052773, який би підтверджував право власності ТзОВ «Шрифт» на спірну земельну ділянку, відсутній.

Відповідно до наявної у матеріалах справи фотокопії Державного акту на право власності на землю від 11 жовтня 2000 року ЛВ № 052773, підставою для його видачі був Договір про припинення зобов`язання №01/09/00 від 06 вересня 2000 року, зареєстрований в реєстрі за №5817.

Договір про припинення зобов`язання №01/09/00 від 06 вересня 2000 року не міг бути належною підставою для вибуття спірної земельної ділянки з власності територіальної громади м. Львова, а тому посилання на цей Договір у Державному акті на право власності на землю від 11 жовтня 2000 року ЛВ № 052774, як на підставу видачі такого акту, не відповідає вимогам чинного на той час законодавства, оскільки відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про вибуття спірної земельної ділянки з власності територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради.

За наведених обставин, суди дійшли висновку про те, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника поза його волею.

Беручи до уваги, що ПП «Виробничо-комерційна фірма «Купол-ЛВ», у якої позивач придбав спірну земельну ділянку, не набувала право власності на земельну ділянку 0,7830 га по АДРЕСА_2 на підставах, передбачених чинним законодавством, а також те, що інформація про реєстрацію державного акта на право власності на землю №ЛВ052773 від 11.10.2000, який став підставою для постановлення ухвали Франківського районного суду м. Львова від 18.06.2015 відсутня, а вказана ухвала суду скасована, суд прийшов до висновку, що були відсутні підстави для реєстрації спірної ділянки у Державному земельному кадастрі та у ПП «Виробничо-комерційна фірма «Купол-ЛВ» не було необхідних прав для укладення правочину відповідно до чинного законодавства, тому наявні правові підстави для витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 .

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судами у справі №462/3689/16-ц фактично було встановлено те, що ПП «Виробничо-комерційна фірма «Купол-ЛВ», у якої ОСОБА_1 26.06.20216 придбавав спірну земельну ділянку та й, як наслідок, сам ОСОБА_1 , не набули у встановленому Законом порядку права власності на спірну земельну ділянку. Законним власником земельної ділянки площею - 0,783(га), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610135300:05:001:0024 була та є Львівська міська рада, однак така земельна ділянка вибула з її володіння проти її волі та у період після 26.02.2016, фактично перебувала в незаконному володінні ОСОБА_1 , а тому таку витребувано з такого володіння.

Отже, враховуючи те, що позивач позбавлений права законного користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , крім того ніколи не був її законним власником, що попередньо встановлено рішеннями суду, а доказів протилежного податковим органом не надано, відтак, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення №4870591-5405-1303 від 07.05.2020, №5362225-2407-1303 від 06.05.2021, №2549384-2411-1305 від 21.10.2022, прийняті Головним управлінням ДПС у Львівській області, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

При цьому, щодо аргументів відповідача про те, що у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності, суд зазначає, що в даному випадку переходу права власності, не відбувалося.

Що ж до посилань відповідача на те, що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно внесено запис, згідно з яким за позивачем при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень рахувалася земельна ділянка площею - 0,783(га), розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610135300:05:001:0024, суд зазначає наступне.

Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

Так, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (29979/04) ЄСПЛ, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, «Онер`лдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), №48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункту 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), №36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що помилки державних органів не можуть ставитися у вину позивача, таким чином, оскільки рішенням суду у справі №462/3689/16-ц встановлено що власником спірної земельної ділянки у 2020-2022 була Львівська міська рада, контролюючим органом за відсутності на те правових підстав, необґрунтовано нараховано позивачу земельний податок на ділянку, яка не перебувало у його власності.

Суд також критично оцінює аргументи відповідача про те, що ОСОБА_1 знаючи, що земельна ділянка, на підставі рішень судів, вибула із його права власності у 2021 році, міг скористатись наданим йому п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України правом щодо проведення звірки даних, оскільки зі змісту п. 286.1 ст. 286 ПК України слідує, що інформація, необхідна для обчислення і справляння плати за землю систематично надходить до контролюючих органів від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва.

Окрім цього, як правильно вказав відповідач, звернення із заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо земельних ділянок, які перебувають у власності та/або користуванні платника податку є правом платника податків, а не обов`язком.

Більше того, суд зауважує, що в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №380/3903/20 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівська міська рада про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання з земельного податку за 2017-2019 роки, нарахованого на земельну ділянку площею 0,783 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610135300:05:001:0024.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №380/3903/20 було прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги до спільного розгляду з позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу, об`єднавши вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.

Основними аргументами зустрічного позову ОСОБА_1 щодо протиправності ППР, винесених контролюючим органом, за аналогічних у цій справі обставин, однак за попередні податкові періоди, було зазначено про наявність судового рішення у справі №462/3689/16-ц, яке на той час вже набрало законної сили.

Таким чином, Головному управлінню ДПС у Львівській області було відомо про наявність судового рішення у справі №462/3689/16-ц, яким встановлено законного власника земельної ділянки площею 0,783 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610135300:05:001:0024.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №4870591-5405-1303 від 07.05.2020.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №5362225-2407-1303 від 06.05.2021.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №2549384-2411-1305 від 21.10.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна