Рішення

від 21.02.2024 по справі 620/16392/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 року м. Чернігів Справа № 620/16392/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Фермерського господарства «Солонівське» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство «Солонівське» (далі ФГ «Солонівське», позивач) 02.11.2023 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУДПС у Чернігівській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 2), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 22.03.2023 №19/25-01-04 про анулювання Фермерського господарства «Солонівське» платником єдиного податку четвертої групи;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України №28946/6/99-00-06-02-03-06 від 28.09.2023 про результати розгляду скарги Фермерського господарства «Солонівське» на рішення Головного управління Державної податкової служби від 22.03.2023 №19/25-01-04 про анулювання фермерського господарства «Солонівське» платником єдиного податку четвертої групи;

-зобов`язати Державну податкову службу України поновити Фермерському господарству «Солонівське» реєстрацію платником єдиного податку четвертої групи в Реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2023 та підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ФГ «Солонівське» та земельні ділянки, які знаходяться у його користуванні, знаходяться у межах Чернігівського району. Рішенням Чернігівської обласної ради від 10.02.2023 №2-13/VIII позивача включено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, платників податку четвертої групи. Для обставин, які позбавляють суб`єкта господарювання права бути платником єдиного податку четвертої групи, необхідне проведення документальної перевірки з дослідженням первинних документів. Натомість відповідач таку перевірку не проводив, ним здійснено камеральну перевірку. Крім того, господарством скеровано до відповідача 1 податкову звітність, аналогічну загальній податковій декларації звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, з додатками, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік, загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, відомості про наявність земельних ділянок, розрахунок мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік, отримані ГУДПС у Чернігівській області 20.02.2023 та 08.03.2023.

Ухвалою судді Зайця О.В. від 15.11.2023 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

20.12.2023 на підставі розпорядження керівника апарату суду №171, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку з припиненням повноважень судді Зайця О.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Бородавкіній С.В.

Ухвалою судді від 25.12.2023 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також установлено відповідачу 15-денний строк для надання відзиву на позов.

Від представника відповідачів надійшов відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнано, у їх задоволенні просить відмовити, оскільки рішення про анулювання позивачу реєстрації платника єдиного податку четвертої групи прийнято на підставі висновків акту камеральної перевірки, у зв`язку з тим, що платником не виконано вимоги пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298, пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України, а саме: подано податкову звітність з єдиного податку 4 групи з порушенням передбачених термінів (станом на 20.02.2023 ФГ «Солонівське» не подано до органів ДПС загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок).

Щодо спірного рішення ДПС України представник пояснив, що воно не створює для позивача юридичних наслідків, так як прийнято за результатами адміністративного оскарження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов має бути задоволений частково, враховуючи таке.

ФГ «Солонівське» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Основним видом господарської діяльності позивача є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. З 01.01.2022 ФГ «Солонівське» зареєстровано платником єдиного податку 4 групи. Відповідно до відомостей у користуванні господарства є земельні ділянки, розташовані в регіоні з кодом 25 (а.с. 23-30, 54-61, 90-96).

Відповідно до рішення Чернігівської обласної ради від 10.02.2023 №2-13/VIII позивача включено до Переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, платників податку четвертої групи (пункт 227) (а.с. 87-89).

20.02.2023 позивач подав контролюючому органу розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік та звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік.

08.03.2023 позивачем контролюючому органу подано загальну податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи (а.с. 43-73).

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Розділу І Податкового кодексу України посадовою особою ГУДПС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку ФГ «Солонівське» з питання порушення платником єдиного податку суб`єктом малого підприємництва юридичною особою вимог, встановлених Податковим кодексом України.

За результатами перевірки складено акт від 22.03.2023 №2923/Ж5/25-01-04-08, у якому зазначено про порушення господарством вимог статей 298 Податкового кодексу України, а саме загальну декларацію платника єдиного податку 4 групи подано з порушенням передбачених термінів (а.с. 74-75).

Враховуючи вказані висновки камеральної перевірки, ГУДПС у Чернігівській області 22.03.2023 прийнято рішення №19/25-01-04 про анулювання ФГ «Солонівське» реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на 2023 рік на підставі абзацу 5 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (а.с. 76).

Непогоджуючись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 28.09.2023 №28946/6/99-00-06-02-03-06 скаргу залишено без задоволення, рішення без змін (а.с. 77-86).

Вважаючи вказані рішення контролюючого органу протиправними, ФГ «Солонівське» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із таких норм права.

Відповідно до пп. 291.4.4. п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Згідно із пунктами 299.1, 299.2 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється ст. 298 Податкового кодексу України, п. 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 цієї статті.

Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлено правилами пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згідно із пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Пунктом 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема, якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу (абзац 5).

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про чітке розмежування понять переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку четвертої групи, але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, не може бути або втрачає статус платника єдиного податку четвертої групи.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 24.01.2019 по справі №814/1394/15.

Сторонами не заперечується, що позивач з 2022 року мав статус платника єдиного податку четвертої групи. При цьому, відповідного рішення податкового органу про анулювання такої реєстрації відповідачем не приймалося, а тому 01.01.2023 позивач автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.

Також матеріалами справи підтверджується, що позивачем скеровано до контролюючого органу податкову звітність, отриману ГУДПС у Чернігівській області 20.02.2023 (розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік та звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік) та 08.03.2023 (загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи) (а.с. 8-74).

Згідно із абзацом 2 п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті. 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Суд зазначає, що нормами Податкового кодексу України передбачений порядок реєстрації або анулювання реєстрації платників єдиного податку. Прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Контролюючий орган має право прийняти рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи, згідно передбаченого Податковим кодексом України порядку.

Єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Отже, контролюючим органом повинна бути: 1) проведена документальна перевірка платника податків; 2) прийняття рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Суд зазначає, що для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи мають бути виконані всі вимоги передбачені Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №816/543/17, від 16.04.2018 у справі №808/657/16, від 08.05.2018 у справі №816/1088/17, від 19.04.2019 у справі №822/2037/18.

Відповідачем не надано доказів проведення документальної перевірки позивача.

Також суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.12.2019 по справі №806/499/16, відповідно до яких податковим законодавством не передбачено пропуск встановленого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України строку подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку у якості підстави для не підтвердження такого статусу у відповідному періоді та виключення з реєстру платників.

Крім того, додатково суд зауважує, що відповідно до рішення Чернігівської обласної ради від 10.02.2023 №2-13/VIII позивача включно до Переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, платників податку четвертої групи (пункт 227) (а.с. 87-89).

У свою чергу, відповідно до пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

З огляду на викладене, право позивача на статус платника єдиного податку четвертої групи не залежить від фактичного розміру частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, зокрема, у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року, що реалізуючи Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження. Разом з тим, Суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки захист прав повинен бути не лише формальним, але й реальним.

Надмірні формальності не можуть покладатися в основу рішень адміністративного органу, якими б заперечувалася сутність змісту конституційно гарантованого права. Адже форма, відповідно до вимог поваги до прав людини та принципу сприяння, не має підміняти зміст, зокрема, в ситуації, коли під час прийому документа його можна привести у відповідність до формальних вимог Закону.

Оскільки відповідач за результатами опрацювання отриманих від позивача документів не виказав жодних зауважень до них, то відповідно позивач мав законні очікування на те, що спірний статус платника податків буде підтверджений.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що ГУДПС у Чернігівській області як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності вчинених ним дій щодо відмови позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи, а тому наявні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування спірного рішення від 22.03.2023 №19/25-01-04.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, у даному випадку, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУДПС у Чернігівській області поновити реєстрацію позивача платником єдиного податку четвертої групи в Реєстрі платників єдиного податку з дати анулювання реєстрації, а саме з 22.03.2023.

Щодо рішення ДПС України від 28.09.2023 №28946/6/99-00-06-02-03-06 про результати розгляду скарги, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 56.1, 56.2, 56.10 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. В разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого в межах здійснення ним владної компетенції у відносинах з певним платником податків, до вищестоящого органу чи посадової особи є одним з елементів у системі захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб у відносинах з суб`єктами владних повноважень, що є альтернативним судовому захисту, який спрямований на виявлення порушення закону з боку підпорядкованих органів та посадових осіб при прийнятті ними адміністративних актів.

Суд зазначає, що процедура адміністративного оскарження за своєю суттю є досудовим порядком вирішення спору, що виник між позивачем та суб`єктом владних повноважень. Досудове врегулювання спірних правовідносин має на меті відновлення прав та інтересів юридичної чи фізичної особи, що були порушені оскаржуваним рішенням суб`єкта владних повноважень.

У даному випадку внаслідок прийняття ГУДПС у Чернігівській області рішення від 22.03.2023 №19/25-01-04 було порушено права та інтереси господарства, за захистом яких слід звертатись до суду про визнання протиправним та скасування саме вказаного акту індивідуальної дії.

У той же час, рішення вищестоящого органу чи посадової особи, прийняте за результатами розгляду в адміністративному порядку скарги фізичної чи юридичної особи, містить оцінку законності рішення (дії чи бездіяльності) підпорядкованого суб`єкта владних повноважень, є похідним від такого рішення (дії чи бездіяльності), але не має самостійного значення, адже є опосередкованим, безпосередньо не визначає обсягу прав та обов`язків фізичної чи юридичної особи.

Таким чином, рішення ДПС України від 28.09.2023 №28946/6/99-00-06-02-03-06 не породжує для позивача правових наслідків, не є підставою для виникнення у нього будь-яких прав та обов`язків, отже ніяким чином не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги мають бути задоволені частково.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства «Солонівське» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 22.03.2023 №19/25-01-04 про анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області поновити Фермерському господарству «Солонівське» реєстрацію платником єдиного податку четвертої групи в Реєстрі платників єдиного податку з 22.03.2023.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Фермерського господарства «Солонівське» судові витрати в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 21 лютого 2024 року.

Позивач: Фермерське господарство «Солонівське» (код ЄДРПОУ 37444585, вул. Святомиколаївська, 22, с. Солонівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15131).

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).

Відповідач 2: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053).

Суддя С.В. Бородавкіна