Постанова

від 05.06.2024 по справі 620/16392/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/16392/23 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Солонівське» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

ФГ «Солонівське» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 22.03.2023 №19/25-01-04 про анулювання Фермерського господарства «Солонівське» платником єдиного податку четвертої групи;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України №28946/6/99-00-06-02-03-06 від 28.09.2023 про результати розгляду скарги Фермерського господарства «Солонівське» на рішення Головного управління Державної податкової служби від 22.03.2023 №19/25-01-04 про анулювання фермерського господарства «Солонівське» платником єдиного податку четвертої групи;

- зобов`язати Державну податкову службу України поновити Фермерському господарству «Солонівське» реєстрацію платником єдиного податку четвертої групи в Реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2023 та підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 22.03.2023 №19/25-01-04 про анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

- зобов`язано Головне управління ДПС у Чернігівській області поновити Фермерському господарству «Солонівське» реєстрацію платником єдиного податку четвертої групи в Реєстрі платників єдиного податку з 22.03.2023;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалене рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга фактично повторює змісти відзиву відповідача на позовну заяву.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ФГ «Солонівське» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

Основним видом господарської діяльності позивача є 01.11-Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. З 01.01.2022 ФГ «Солонівське» зареєстровано платником єдиного податку 4 групи. Відповідно до відомостей у користуванні господарства є земельні ділянки, розташовані в регіоні з кодом 25 (а.с. 23-30, 54-61, 90-96).

Відповідно до рішення Чернігівської обласної ради від 10.02.2023 №2-13/VIII позивача включено до Переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, платників податку четвертої групи (пункт 227) (а.с. 87-89).

20.02.2023 позивач подав контролюючому органу розрахунок частки сільськогосподарського товаро виробництва за 2022 рік та звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік.

08.03.2023 позивачем контролюючому органу подано загальну податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи (а.с. 43-73).

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Розділу І Податкового кодексу України посадовою особою ГУДПС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку ФГ «Солонівське» з питання порушення платником єдиного податку суб`єктом малого підприємництва - юридичною особою вимог, встановлених Податковим кодексом України.

За результатами перевірки складено акт від 22.03.2023 №2923/Ж5/25-01-04-08, у якому зазначено про порушення господарством вимог статей 298 Податкового кодексу України, а саме загальну декларацію платника єдиного податку 4 групи подано з порушенням передбачених термінів (а.с. 74-75).

Враховуючи вказані висновки камеральної перевірки, ГУДПС у Чернігівській області 22.03.2023 прийнято рішення №19/25-01-04 про анулювання ФГ «Солонівське» реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на 2023 рік на підставі абзацу 5 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (а.с. 76).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 28.09.2023 №28946/6/99-00-06-02-03-06 скаргу залишено без задоволення, рішення - без змін (а.с. 77-86).

Вважаючи вказані рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Задовольняючи частково даний позов, суд першої інстанції виходив з того, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. При цьому, суд вказав, що відповідачем не надано доказів проведення документальної перевірки позивача.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

Відповідно до приписів пунктів 291.2, 291.3 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до пп. 291.4.4. п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Згідно із пунктами 299.1, 299.2 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється ст. 298 Податкового кодексу України, п. 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 цієї статті.

Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлено правилами пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згідно із пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Пунктом 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема, якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу (абзац 5).

Таким чином, аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про чітке розмежування понять переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку четвертої групи, але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, не може бути або втрачає статус платника єдиного податку четвертої групи.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 24.01.2019 по справі №814/1394/15.

Так, позивач у період з 2022 року мав статус платника єдиного податку четвертої групи. При цьому, відповідного рішення податкового органу про анулювання такої реєстрації відповідачем не приймалося, а тому 01.01.2023 позивач автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивачем скеровано до контролюючого органу податкову звітність, отриману ГУДПС у Чернігівській області 20.02.2023 (розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік та звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік) та 08.03.2023 (загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи) (а.с. 8-74).

Згідно із абзацом 2 п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті. 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Отже, нормами Податкового кодексу України передбачений порядок реєстрації або анулювання реєстрації платників єдиного податку.

Контролюючий орган має право прийняти рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи, згідно передбаченого Податковим кодексом України порядку.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Суд зазначає, що для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи мають бути виконані всі вимоги передбачені Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №816/543/17, від 16.04.2018 у справі №808/657/16, від 08.05.2018 у справі №816/1088/17, від 19.04.2019 у справі №822/2037/18.

Крім того, несвоєчасне подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку, у відповідності до діючого податкового законодавства не є самостійною підставою для виключення з реєстру платників.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 по справі №806/499/16.

Апелянтом суду не надано доказів проведення документальної перевірки позивача та не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування правомірності прийнятого ним рішення.

Крім того, колегія суддів звертає свою увагу, що відповідно до рішення Чернігівської обласної ради від 10.02.2023 №2-13/VIII позивача включено до Переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, платників податку четвертої групи (пункт 227) (а.с. 87-89).

Відповідно до пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується.

Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

З огляду на викладене, право позивача на статус платника єдиного податку четвертої групи не залежить від фактичного розміру частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Відповідно до ч. 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не було виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, оскільки не надано рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи як такого.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність вказаного рішення та наявність підстав для його скасування.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 05.06.2024р.)