Постанова

від 14.02.2024 по справі 520/3056/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 р.Справа № 520/3056/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

представник позивача Халабурдін С.В.

представник відповідача Семерня І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2023, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., м. Харків, повний текст складено 13.09.23 по справі № 520/3056/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРС УКРАЇНА"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КРС УКРАЇНА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2022 року № 64318280707 про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 11064931,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що контролюючим органом нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі, за період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) без врахування п. 52-1 підрозділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Так, п.52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено заборону нарахування платникам податків пені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а нарахована пеня підлягає списанню. Також, звернув увагу суду, що у даному випадку, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України є одним із різновидів пені в розумінні приписів пп. 14.1.162 п. 14.1. ст. 14 ПК України та відповідно нарахування пені з 01.01.2021 суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України, а відтак ГУ ДПС у Сумській області порушено вимоги чинного законодавства.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КРС УКРАЇНА" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 28 січня 2022 року № 64318280707 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 40718304) пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (код платежу 21081000) на суму 11064931 (одинадцять мільйонів шістдесят чотири тисячі дев`ятсот тридцять одна) грн. 26 коп.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРС УКРАЇНА" (вул. Клочківська, буд. 99-А,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 40718304) сплачену суму судового збору у розмірі 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять)грн.00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13,м. Суми, Сумська область,40009).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкової законодавства (абзац 1 п. 1.1 ст. 1 ПКУ). Також Податковим кодексом України чітко прописано та визначено суб`єктів, до яких норми цього законодавчого акту застосовуються, а саме, до платників податків.

Водночас, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом № 2473. П. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 2473 встановлює, що суб`єкти валютних операцій - резидент та (або) нерезиденти, які здійснюють валютні операції. Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону № 2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

Частиною 5 ст. 13 Закону № 2473 передбачено, що порушення нерезидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті, або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

Наразі відсутній Закон, який вносить зміни до Закону України «Про валюту і валютні операції», яким змінювались би положення в порядку застосування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, тобто в порядку застосування відповідальності за порушення порядку здійснення валютних операцій.

Отже, норми Закону № 2473 та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Із системного аналізу зазначених вище норм Податкового кодексу України та Закону № 2473, вбачається, що на відносини в сфері здійснення валютних операцій, не поширюються положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Отже, на думку апелянта, нарахування пені позивачу за виявлені правопорушення відбулося цілком законно.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у відзиві на позов, представник відповідача вказав, що Головне управління ДПС у Сумській області, у періоді що перевірявся, отримало інформацію від ДПС України, направлену Національним банком України, щодо порушення граничних строків розрахунків ТОВ «КРС Україна» по зовнішньоекономічним контрактам:

- від 28.03.2018 № 2 (лист від 21.05.2020 № 7811/7/99-00-05-07-02-07),

- від 05.02.2020 № 6 (листи від 06.04.2021 № 8228/7/99-00-07-07-02-07; від 07.05.2021 № 10561/7/99-00-07-07-02-07; від 03.06.2021 № 12739/7/99-00-07-07-02-07; від 29.11.2021 № 26499/7/99-00-07-07-02-07;

- від 02.07.2020 № 15 (лист від 30.08.2021 № 19719/7/99-00-07-07-02-07).

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Сумській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «КРС Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 05.08.2016 по 30.09.2021, іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, результати чого зафіксовано в акті перевірки від 13.01.2022 № 148/18-28-07-02-07/10718304/3.

За результатами проведеної перевірки встановлено допущення ТОВ «КРС Україна» порушення, зокрема, частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VII «Про валюту і валютні операції» (із змінами і доповненнями), пункту 21 розділу II постанови Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5 "Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" (із змінами і доповненнями), підпункту 2 пункту 9 розділу III Постанови Правління Національного банку України від 02 січня 2019 №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотримання резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» у результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій:

- по контракту №2 від 28.03.2018, укладеному з "MASRI LIVESTOCK TRADING COMPANY S.A.L" (Ліван) в сумі 96349,40 дол. США за період з 08.02.2020 по 30.09.2021 (МД від 08.02.2019 № UA504060/2019/000779 в частині 76083.20 дол. США; МД від 08.02.2019 № UA504060/2019/000780 в сумі 20266,2 дол. США);

- по контракту № 15 від 02.07.2020, укладеному з SRL "TEHNOSTEL-CAR" (Республіка Молдова) від 08.02.2019 в сумі 108240,00 дол. США за період з 03.07.2021 по 14.07.2021 (МД від 03.07.2020 № UA100500/2020/873836 в сумі 20400,00 дол. США; МД від 03.07.2020 № UA100500/2020/873837 в сумі 21000,00 дол. США; МД від 03.07.2020 № UA100500/2020/873838 в сумі 21000,00 дол. США; МД від 03.07.2020 № UA100500/2020/873839 на суму 22800,00 дол. США; МД від 03.07.2020 № UA100500/2020/873840 в сумі 23040,00 дол. США);

- по контракту №6 від 05.02.2020, укладеному з ВIO ENERGY FARM SRL (республіка Молдова) в сумі 41860,00 дол. США за період з 19.02.2021 по 30.09.2021 (МД від 20.02.2020 № UA100500/2020/871014 в сумі 21700,00 дол. США; МД від 20.02.2020 № UA100500/2020/871015 в сумі 20160,00 дол. США.); в сумі 19600,00 дол. США за період з 26.02.2021 по 30.09.2021 (МД від 27.02.2020 № UA100500/2020/871160 в сумі 19600,00 дол. США); в сумі 85722,00 дол. США за період з 04.03.2021 по 30.09.2021 (МД від 04.03.2020 № UA100500/2020/871281 в сумі 21350,00 дол. США; МД від 04.03.2020 № UA100500/2020/871282 в сумі 20720,00 дол. США; МД від 04.03.2020 № UA100500/2020/871285 в сумі 22092,00 дол. США; МД від 04.03.2020 № UA100500/2020/871286 в сумі 21560,00 дол. США); в сумі 170050,00 дол. США за період з 23.03.2021 по 30.09.2021 (МД від 23.03.2020 № UA100500/2020/871715 в сумі 33250,00 дол. США; МД від 23.03.2020 № UA100500/2020/871716 в сумі 33630,00 дол. США; МД від 23.03.2020 № UA100500/2020/871717 в сумі 34200,00 дол. США; МД від 23.03.2020 № UA100500/2020/871718 в сумі 34390,00 дол. США; МД від 23.03.2020 № UA100500/2020/871719 в сумі 34580,00 дол. США); в сумі 213202,80 дол. США за період з 24.04.2021 по 30.09.2021 (МД від 24.04.2020 № UA100500/2020/872352 в сумі 30020,00 дол. США; МД від 24.04.2020 № UA100500/2020/872353 в сумі 30115,00 дол. США; МД від 24.04.2020 № UA100500/2020/872354 в сумі 30647,00 дол. США; МД від 24.04.2020 № UA100500/2020/872356 в сумі 30628,00 дол. США; МД від 24.04.2020 № UA100500/2020/872357 в сумі 31036,50 дол. США; МД від 24.04.2020 № UA100500/2020/872358 в сумі 30077,00 дол. США; МД від 24.04.2020 № UA100500/2020/872359 в сумі 30679,30 дол. США); в сумі 30400,00 дол. США за період з 13.05.2021 по 30.09.2021 (МД від 13.05.2020 № UA 100500/2020/872676 в сумі 30400,00 дол. США).

На підставі вказаних висновків акту перевірки, ГУ ДПС у Сумській області прийнято податкове повідомлення рішення від 28.01.2022 № 64318280707, яким, за порушення ТОВ «КРС Україна» строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, накладено на підприємство пеню у розмірі 11064931,26 грн.

Позивач, не погоджуючись зі спірним рішенням відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податковим органом за відсутності обґрунтованих підстав щодо порушення позивачем норм валютного законодавства, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2022 року № 64318280707, яке, у свою чергу, є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про валюту і валютні операції" № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі Закон № 2473), Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі Положення) та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі Інструкція).

Так, статтею 13 Закону № 2473, визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти належать зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до пункту 21 Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Приписами підпункту 1 пункту 7 Інструкції визначено, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України належать митному оформленню), або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.

Банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (уключаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності) (пункт 8 Інструкції).

Згідно з підпунктом 2 пункту 9 Інструкції, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 2473, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

З наведеного слідує, що порушення резидентом строків розрахунків тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів.

Частиною третьою статті 3 Закону № 2473, визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Як свідчать матеріали справи ТОВ «КРС Україна» (Продавець) укладено наступні зовнішньоекономічні договори:

1) Контракт №2 від 28.03.2018 з «Masri Livestock Trading Company S.А.L (Покупець, м. Триполі Ліван), відповідно до якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти та оплатити крупну та дрібну рогату худобу (Товар).

Згідно п. 3.1 Контракту Товар поставляється на умовах FOB м. Миколаїв, або FOB Дніпро-Бугський морський порт, Україна.

За п.п. 5.1 та 5.2 Контракту платіж за поставлений по даному контракту Товар здійснюється в доларах США, банківським переказом на рахунок продавця в Україні. Покупець сплачує продавцю платіж на умовах 100% передоплати або по факту поставки Товару.

На виконання умов контракту, поставлено Товар на загальну суму 1 800 002, 40 доларів США (еквівалент - 48 821 903,29 грн.).

Оплата за товар надійшла на банківський рахунок ТОВ «КРС Україна» у розмірі 1713 653 доларів США (еквівалент 46 740915, 20 грн.);

2) Контракт № 6 від 05.02.2020 з SRL «Bio Energy Farm» (Покупець, Республіка Молдова), відповідно до якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти та оплатити крупну та дрібну рогату худобу (Товар).

Відповідно до п. 4.1 Контракту Товар поставляється на умовах СРТ Республіка Молдова.

За п.п. 5.1 та 5.2 Контракту платіж за поставлений по даному контракту Товар здійснюється в доларах США, банківським переказом на рахунок продавця в Україні. Покупець сплачує продавцю платіж на умовах 100% передоплати або по факту поставки Товару.

На виконання умов контракту, позивачем поставлено Товар на загальну суму 889021,60 доларів США (еквівалент - 23558 570,33 грн). Оплата за Товар у розмірі 577 673,60 доларів США (еквівалент - 15 380 205,15 грн.) надійшла 03.03.2020 р.;

3) контракт № 15 від 02.07.2020 з SRL «Tehnostel-car» (покупець, республіка Молдова), відповідно до якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти та оплатити крупну і дрібну худобу.

Відповідно до п. 4.1 Контракту Товар поставляється на умовах СРТ Республіка Молдова.

За п.п. 5.1 та 5.2 контракту платіж за поставлений по даному контракту Товар здійснюється в доларах США, банківським переказом на рахунок продавця в Україні. Покупець сплачує продавцю платіж на умовах 100% передоплати або по факту поставки Товару. Згідно із Додатком від 23.09.2021 №23/09 до контракту сторони домовилися внести наступні зміни: до пп. 5.1 п. 5 платіж за поставлений по цьому контракту Товар здійснюється в доларах США та євро, банківським переводом на рахунок продавця.

На виконання умов контракту, ТОВ «КРС Україна» поставлено товар на загальну суму 108240 доларів США (еквівалент 2941974,02 грн.) та 35996 євро (еквівалент 1122225,69 грн.).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що ГУ ДПС у Сумській області по операціям за вищезазначеними контрактами встановлено станом на 30.09.2021 дебіторську заборгованість, за якою виявлено прострочення граничних строків надходження валютної виручки, зокрема:

1) за Контрактом №2 від 28.03.2018 дебіторська заборгованість складає 96349,40 дол. США (еквівалент - 2 597 517,19 грн.) за митною декларацією № UA504060/2019/000779 від 08.02.2019 - заборгованість 700812 дол. США (еквівалент - 1 870 079,41 грн.); митна декларація № UA5040602019/000780 від 08.02.2019 - заборгованість 20 266,20 дол. США - еквівалент 498 130,26 грн.);

2) за Контрактом №6 від 05.02.2020 дебіторська заборгованість складає 739 071,60 дол. США (еквівалент - 19 879 812,57 грн.), а саме:

- за митною декларацією № UA100500/2020/871014 від 20.02.2020 заборгованість 21700,00 дол. США (еквівалент 604 260,37 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/871015 від 20.02.2020 заборгованість 20160,00 дол. США (еквівалент 561 377,38 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/871160 від 27.02.2020 заборгованість 19600,00 дол. США (еквівалент 547 429,96 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/871281 від 04.03.2020 заборгованість 21350,00 дол. США (еквівалент 594 548,40 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/871282 від 04.03.2020 заборгованість 20720,00 дол. США (еквівалент - 577004,34 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/871285 від 04.03.2020 заборгованість 22092,00 дол. США (еквівалент - 615 211,39 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/871286 від 04.03.2020 заборгованість 21560,00 дол. США (еквівалент 600 396,42 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/871715 від 23.03.2020 заборгованість 33250,00 дол. США (еквівалент - 920596,08 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2920/871716 від 23.03.2920; заборгованість 33630,00 дол. США (еквівалент 931 117,17 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/871717 від 23.03.2020 заборгованість 34200,00 дол. США (еквівалент - 946 898,82 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/871718 від 23.03.2020 заборгованість 34390,00 дол. США (еквівалент - 952 159,37 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/871719 від 23.03.2020 заборгованість 34580,00 дол. США (еквівалент - 957 419,92 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/872352 від 24.04.2020 заборгованість 30020,00 дол. США (еквівалент - 842 487,28 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/872353 від 24.04.2020 заборгованість 30115,00 дол. США (еквівалент - 845 153,39 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/872354 від 24.04.2020 заборгованість 30647,00 дол. США (еквівалент - 860 083,53 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/872356 від 24.04.2020 заборгованість 30628,00 дол. США (еквівалент - 859 550,31 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/872357 від 24.04.2020 заборгованість 31036,50 дол. США (еквівалент - 871 014,54 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/872358 від 24.04.2020 заборгованість 30077,00 дол. США (еквівалент - 844 086,94 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/872359 від 24.04.2020 заборгованість 30679,30 дол. США (еквівалент - 860 990,01 грн.);

- за митною декларацією № UA 100500/2020/872676 від 13.05.2020 заборгованість 30400,00 дол. США (еквівалент - 840 006,72 грн);

3) за Контрактом №15 від 02.07.2020 дебіторська заборгованість складає 71845,63 євро (еквівалент - 2 242 682,89 грн.), а саме:

- за митною декларацією № UA100500/2020/873836 від 03.07.2020 заборгованість 20400 дол. США (еквівалент - 558 635,64 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/873837 від 03.07.2020 заборгованість 21000 дол. США (еквівалент - 575 066,10 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/873838 від 03.07.2020 заборгованість 21000 дол. США (еквівалент - 575 066,10 грн.);

- за митною декларацією № UA100500/2020/873839 від 03.07.2020 заборгованість 22800 дол. США (еквівалент - 624 357,48 грн.);

- за митною декларацією № UA 100500/2020/873840 від 03.07.2020 заборгованість 23040 дол. США (еквівалент - 630 929,66 грн.).

На підставі вказаних висновків акту перевірки, ГУ ДПС у Сумській області прийнято податкове повідомлення рішення від 28.01.2022 № 64318280707, яким, за порушення ТОВ «КРС Україна» строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, накладено на підприємство пеню у розмірі 11064931,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом проведення перевірки здійснено без додержання норм п.п. 52-1, 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та безпідставно нараховано пеню під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Зокрема, позивач наголошує на тому, що пеня була застосована (нарахована) за період з 01.01.2021 року по 15.11.2022 року, тобто, за період дії карантину, а тому підлягає скасуванню і списанню, що є основою підставою для скасування спірного податкового повідомлення - рішення.

Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд першої інстанції правомірно вказав на наступне.

Згідно з п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому дев`ятому цього пункту.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX, в редакції від 01.01.2021, підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: «14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Відповідно до норм п. п. 54.3.3. п. 54.3. статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності є контролюючий орган.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України, з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що нарахування пені ТОВ "КРС УКРАЇНА" податковий орган здійснив без урахування змін, внесених законодавством на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Колегія суддів вважає хибними доводи скаржника про те, що на пеню, нараховану відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції», не поширюються положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України, оскільки такі доводи спростовано вищевикладеним.

При вирішенні даного спору суд також застосовує рішення Європейського Суду з прав людини від 07 липня 2011 року у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05), яким було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки державні органи обрали тлумачення національного законодавства, менш сприятливе для платників податку, що призвело до накладення на заявника зобов`язання зі сплати податку.

Одночасно суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем було неправомірно нараховано ТОВ "КРС Україна" пеню на суму 11064931,26 грн. за порушення ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIIІ, оскільки нарахування пені у період дії карантину суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Інші доводи відповідача щодо встановлення дати нарахування та розрахунку пені та початку відліку строку для надходження валютної виручки, не мають окремого вирішального значення для спірних правовідносин та не спростовують факту неправомірного нарахування ГУ ДПС у Сумській області пені підприємству в період дії карантину, що не узгоджується з приписами абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2022 року № 64318280707 прийнято податковим органом за відсутності обґрунтованих підстав щодо порушення позивачем норм валютного законодавства, а отже є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 року по справі № 520/3056/22 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 по справі № 520/3056/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 21.02.2024 року