Постанова

від 21.02.2024 по справі 420/18719/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/18719/23

Перша інстанція: суддя Попов В.Ф.,

рішення суду першої інстанції

прийнято 25.09.2023 у м. Одеса

додаткове рішення суду 1-ї інстанції

прийнято 26.10.2023 у м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційними скаргами Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року та на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-МЕТАЛ 2020 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-МЕТАЛ 2020» (позивач, ТОВ «ТЕХНО-МЕТАЛ 2020) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, в якому проси:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8911330/43691152 від 31.05.2023 року та №8911329/43691152 від 31.05.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних податкові накладні № 3 від 11,04.2023 року та №4 від 12.04.2023 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 11 листопада 2021 року між ТОВ ТЕХНО-МЕТАЛ 2020 та YTO INTERNATIONAL було укладено контракт на поставку тракторів, згідно якого Товариство придбало 9 шт. тракторів колісних. Із них, один трактор було реалізовано ФГ «СІБАГРО» про що виписана податкова накладана №4 від 12.04.2023 року, а інший ПП «Райгородоцьке» про що виписано податкову накладну №3 від 11.04.2023 року, які направлені до ЄРПН на реєстрацію. Реєстрація указаних накладних була зупинена. При цьому, на вимогу податкового органу направлено первинні документи, але незважаючи на їх подання відповідачем прийняті рішення №8911330/43691152 від 31.05.2023 року та №8911329/43691152 від 31.05.2023 року про відмову у їх реєстрації в ЄРПН. У квитанції про зупинення реєстрації відсутній перелік документів, які потрібно було надати для підтвердження вказаної поставки товарів, а в оскаржуваному рішенні не зазначено, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких саме конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Просять задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи тим, що оскаржуваними рішеннями відмовлено у реєстрації податкових накладних позивача з передбачених чинним законодавством підстав, обґрунтовано та законно.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року позовні вимоги ТОВ «Техно-Метал 2020» задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області №8911330/43691152 від 31.05.2023 року та №8911329/43691152 від 31.05.2023 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних №3 від 11,04.2023 року та №4 від 12.04.2023 року, ТОВ «Техно-Метал 2020», код ЄДРПОУ 40783352.

Стягнуто з ГУ ДПС у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Техно-Метал 2020» судовий збір в сумі 5368,00 гривень.

26.09.2023р. позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій фактично просив стягнути з відповідача ГУ ДПС у Полтавській області понесені судові витрати у розмірі 9394,00 грн. у вигляді витрат на правничу допомогу з детальним описом робіт та доказами.

16.10.2023 до Одеського окружного адміністративного суду ТОВТехно-Метал 2020 подало заяву про стягнення судових витрат та ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача ГУ ДПС у Полтавській області понесені судові витрати у розмірі 9394,00 грн. у вигляді витрат на правничу допомогу з детальним описом робіт та доказами на підтвердження заявлених витрат.

26.10.2023р. Одеським окружним адміністративним судом прийнято додаткове рішення по справі, яким стягнуто з ГУ ДПС у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Техно-Метал 2020» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та додатковим рішенням, ГУ ДПС у Полтавській області та Державною податковою службою України подано на указані вище судові рішення апеляційні скарги, у яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати судові рішення та ухвалити нові про відмову у задоволенні позову та відмову у стягненні витрат на правничу допомогу.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги на судове рішення від 25.09.2023р. скаржник виклавши більшою мірою аналогічні доводи тим, що були вказані у відзиві на позовну заяву, податковий орган наголошує на правомірності прийнятих рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки позивачем на розгляд комісії були надані документи складені з порушенням законодавства. Відтак, указана судом першої інстанції обставина що із досліджених квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних не встановлено факту витребування документів не стосується предмета доказування. Скаржник звертає увагу, що в наданих позивачем ТТН від 11.04.2023 №000004 щодо перевезення трактору YTO-NLХ1304 покупцю ПП «Райгородоцьке» та ТТН від 13.04.2023 №000005 щодо перевезення трактору YTO-NLХ1304 ТОВ «Сібагро» не зазначено осіб, що здійснювали приймання товару, не заповнена інформація щодо вантажно розвантажувальних операцій та вказана підстава дійсно вже не може бути виправлена платником. Тому, у разі встановлення дефектності документів, відсутня необхідність в їх витребовуванні повторно. Також, апелянт звертає увагу на те, що з наявних матеріалів та наданих документів не вбачається яка саме перша подія стала підставою для виписки податкових накладних від 11.04.2023 №3 та №4 від 12.04.2023р. Судом першої інстанції, за доводами скаржника також не надано правову оцінку тій обставині, що на момент розгляду питання щодо можливості реєстрації податкових накладних Товариство позивача рішенням від 03.04.2023 №2417 включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні в апеляційній скарзі вказано, що дискреційні функції ДПС України як суб`єкта владних повноважень під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної чітко визначені законом, адміністративний суд же не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу державної влади.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції від 26.10.2023р. мотивована тим, що об`єм та складність послуг, наданих у справі №420/18719/23 не є співмірним часу витраченого адвокатом та визначеної вартості. Так, за доводами представника відповідачів, у справі містяться лише однорідні вимоги що не потребують вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним. Послуги які включають ознайомлення адвоката з наявними документами, складання позовної заяви, відправка до суду, зустріч з клієнтом, не можуть бути віднесені до жодного із видів правничої допомоги, які передбачені ст.ст. 1, 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ніяких додаткових документів, аніж ті, що вже було подано платником на розгляд Комісії контролюючого органу, до суду не надавалось. Погоджуючись з позицією суду першої інстанції, що сталість судової практики по справам зазначеної категорії свідчить про невеликий обсяг виконаної адвокатом роботи, представник відповідачів у апеляційній скарзі зауважує, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, оприлюднено численні судові рішення судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що наведені позивачем у позові, що спрощувало роботу адвоката. Відтак, за доводами апеляційної скарги, розмір витрат на професійну правничу допомогу задоволений судом першої інстанції в сумі 4000 грн. є завищеним.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує про хибність та необґрунтованість доводів представника відповідачів, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги вказуючи, що судом першої інстанції було повно та об`єктивно з дотриманням норм матеріального та процесуального права розглянуто даний спір. Жодного доказу, який би спростовував здійснення господарських операцій позивачем з придбання та реалізації тракторів відповідачем не наведено. Позивач наголошує, що товаро транспортна накладна не є первинним бухгалтерським документом в розумінні діючого законодавства.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2023 та передачі судової справи раніше визначеному складу суду, для розгляду цієї справи за апеляційними скаргами ГУ ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України було визначено склад колегії суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду: головуючий суддя Косцова І.П. та судді Скрипченко В.О., Осіпов Ю.В.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2023р. відкрито апеляційні провадження у даній справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

На підставі Розпоряджень керівника апарату П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023р. №142-с, призначено повторний автоматизований розподіл в тому числі цієї судової справи.

Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.12.2023, для розгляду вказаної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Танасогло Т.М. та судді Скрипченко В.О., Осіпов Ю.В.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023 вказаним новим складом колегії суддів прийнято дану справу за апеляційними скаргами ГУ ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України до свого провадження.

За приписами ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судових рішень в межах вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги податкового органу не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом ДПС України №173 від 28.03.2022 року виконання окремих повноважень ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, у тому числі в частині здійснення адміністрування податків та зборів, платежів, тощо, закріплено за ГУ ДПС у Полтавській області (надалі відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області).

ТОВ «Техно-Метал 2020», код ЄДРПОУ 40783352 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2021 року за №1004991070003023447 за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вул. Філатова, 27.

11 листопада 2021 року за № GM21U00041 між Позивачем та YTO INTERNATIONAL було укладено контракт на поставку тракторів колісних YTO-NLX1304 (95,6 kw) та YTO-NLX1404 (103 kw).

Придбання тракторів колісних YTO-NLХ1304 в КІЛЬКОСТІ 3 штуки та YTO-NLX1404 в КІЛЬКОСТІ 6 штук підтверджується прайслистом від 18.01.2022 року, пакувальним листом від 18.01.2022 року, митною декларацією UА 209140/2022/063269 від 04.07.2022 року, свіфтом від 16.11.2021 року, свіфтом від 09.12.2021 року, інвойсом 2ІUО00041 від 18.01.2022 року, платіжними інструкціями № 106 та № 108 про сплату митних платежів.

ТОВ «Техно-Метал 2020», на підставі договорів купівлі-продажу із придбаних тракторів було реалізовано один ФГ «СІБАГРО», а другий ПП «Райгородське». (а.с. 40-42, 65-67).

Зазначене підтверджується актами здачі прийняття з кожним покупцем, банківськими виписками по рахунку від 09.05.2023 року, видатковою накладною, рахунком фактурою, товарно-транспортною накладною.

За результатами вчинених дій та господарських операцій, позивачем виписана податкова накладна №4 від 12.04.2023 року для ФГ «СІБАГРО», та податкова накладна №3 від 11.04.2023 року для ПП «Райгородоцьке», які направлені до ЄРПН на реєстрацію.

Відповідно до квитанцій реєстрація була зупинена з підстав подання ПН платником податку який відповідає п.6 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних (а.с 50. 58).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем було подано пояснення, та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Полтавській області від 31.05.2023 року №8911330/43691152 та №8911329/43691152 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 3 від 10.04.2023 року та податкової накладної № 4 від 12.04.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

В оскаржуваних рішеннях зазначено як додаткову інформацію, що до повідомлення платником надано товарно-транспортну накладну, яка складена з порушенням Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Позивачем подано скаргу до ДПС України щодо рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Рішенням ДПС України №52219/43691152 від 23.06.2023 року відмовлено позивачу в задоволенні скарги та залишено без змін рішення ГУ ДПС у Полтавській області.

Вважаючи протиправною відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, проаналізувавши приписи Порядку №1165 та встановивши виконання на момент прийняття оскаржуваних рішень позивачем вимог Податкового кодексу України та Порядку №1165 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, а надані ним документи та пояснення є достатніми для їх реєстрації, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не довели правомірності прийнятих ними рішень, відтак вважав, що відмова в реєстрації податкових накладних Товариства в ЄРПН є протиправно, а оскаржувані рішення підлягають скасуванню, оскільки не відповідають зазначеним у ч.2 ст.2 КАС України.

Враховуючи встановлену протиправність оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних ТОВ Техно-Метал 2020, виходячи з приписів п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246,суд першої інстанції також вбачав наявними підстави для зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні товариства №3 від 11.04.2023 та №4 від 12.04.2023.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «ТЕХНО-МЕТАЛ 2020», вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно приписів п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, з фіксацією у такій квитанції інформації згідно з п.11 цього Порядку №1165.

Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520).

Як визначено п.п.2-4 Порядку №520, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати зокрема: договори, контракти, довіреності, акти на оформлення повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, тощо.

При цьому, у відповідності до п.6 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п.п.9, 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Колегія суддів також звертає увагу, що за правовими висновками Верховного Суду. Наведеними у постановах від 03.06.2021р. по справі №822/2095/18, від 24.06.2021р. по справі №140/2034/19, первинним об`єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до встановлених обставин справи, на виконання умов договорів купівлі-продажу №ТМ010042023 від 10.04.2023р. укладеного з ФГ «Сібагро» та № ТМ11042023 від 11.04.2023р. укладеного з ПП «Райгородоцьке», позивач здійснив поставку сільськогосподарської техніки, а саме тракторів колісних YTO-NLХ1304 у кількості 1 (одна) штука покупцеві ПП «Райгородоцьке» та 1(одна) штука Фермерському господарству «Сібагро».

Загальна вартість поставленого товару була визначена умовами указаних договорів та становила 997600,00 грн., у тому числі 166 266,67 грн. кожного трактора.

Умовами пп. 2.41 п. 24 кожного з укладених позивачем з покупцями ФГ «Сібагро» та ПП «Райгородоцьке» було визначено, що покупець оплачує товар наступним чином, якщо інше не погоджено Сторонами у відповідній Специфікації: повна оплата 100% від вартості Товару, згідно рахунку-фактури Продавця.

Умови поставки порядок приймання товару та перехід права власності були визначені у п.4 договорів укладених позивачем з указаними вище конрагентами, відповідно до окремих підпунктів якого було погоджено, що перехід до покупця права власності на товар відбувається після приймання такого товару по кількості та якості уповноваженим представником (представниками) Покупця. Приймання товару по кількості відбувається шляхом підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної та/або акту прийому-передачі.

10.04.2023р. ТОВ «Техно-Метал 2020» складено рахунок фактуру №СФ-0000011.

Згідно виписки по рахунку Товариства позивача, 12.04.2023р. ФГ Сібагро» здійснено оплату за товар згідно зазначеного вище рахунку-фактури.

У зв`язку із вищевказаним, позивачем складено та направлено на реєстрації в ЄРПН податкову накладну №4 від 12.04.2023р.

Тобто, право на складення податкової накладної у позивача для відображення зазначеної вище господарської операції виникло після отримання коштів, за правилом першої події.

В свою чергу поставка товару покупцеві як свідчать інші надані товариством документи була здійснення 13.04.2023р., про що представниками ТОВ «Техно-Метал 2020» було складено акт здачі-приймання, також наявна товарно-транспортна накладна №ТТН-000005 від 13.04.2023р. відповідно до змісту якої вбачається, що у ній відображено уповноважених осіб, якими здійснювалось приймання-передача Товару, видаткова накладна від 13.04.2023 №РН-0000009. В матеріалах справи також наявні документи на підтвердження повноважень указаної в ТТН посадової особи.

Також, 11.04.2023 ТОВ «Техно-Метал 2020» складено рахунок фактуру №СФ-0000012; одержувач ПП «Райгородоцьке».

Згідно виписки по рахунку Товариства позивача, 11.04.2023р. ПП «Райгородоцьке» здійснено оплату за товар згідно зазначеного вище рахунку-фактури у сумі 997600,00грн.

У зв`язку із вищевказаним, позивачем складено та направлено на реєстрації в ЄРПН податкову накладну №3 від 11.04.2023р.

Виходячи з викладеного, отримавши від покупця кошти за товар, позивач набув право на складення податкової накладної, для відображення зазначеної вище господарської операції.

Поставка товару покупцеві як свідчать інші надані товариством документи була здійснена також 11.04.2023р., про що представниками ТОВ «Техно-Метал 2020» та ПП «Райгородоцьке» було складено акт здачі-приймання, також наявна товарно-транспортна накладна №ТТН-000004 від 11.04.2023р. відповідно до змісту якої вбачається, що у ній відображено уповноважених осіб, якими здійснювалось приймання-передача Товару, видаткова накладна від 11.04.2023 №РН-0000008.

За вказаного, на переконання апеляційного суду є неґрунтовними посилання скаржника у апеляційній скарзі на неможливість встановлення події, за якою у позивача виникло право на складення та направлення для реєстрації податкових накладних.

Однак, реєстрацію вказаних податкових накладних Комісія контролюючого органу зупинила. Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №3 від 11.04.2023 та №4 від 12.04.2023, надісланих ТОВ «Техно-Метал 2020», слугувало те, що податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає п.6 Критеріїв ризиковості платника податку.

В подальшому, були прийняті оскаржувані рішення про відмову у реєсрації указаних вище податкових накладних.

Підставами для прийняття кожного з оскаржуваних рішень відповідачем визначено, - надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

При цьому, у графі «додаткова інформація» кожного з оскаржуваних рішень ідентично зазначено, що до повідомлення платником надано товарно-транспортну накладну яка складена з порушенням Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» (зі змінами).

На вказаному також наголошено в доводах апеляційної скарги.

Оцінюючи такі мотиви контролюючого органу та доводи апеляційної скарги відповідачів, судова колегія звертає увагу, що на момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені додатком 1 до Порядку №1165.

Так, пункт 6 додатку 1 до Порядку №1165 таким критерієм визначає неподання платником податку контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас, із досліджених квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних позивача не вбачається, що відповідачем у позивача витребовувались конкретні документи з урахуванням визначених контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкових накладних (п.6 Критеріїв ризиковості платника податку). В даному випадку квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних містили лиш загальне посилання на пропозицію надати платником пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, в порушення п.11 Порядку №1165, квитанції містили вимогу про надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.

З даного приводу апеляційний суд наголошує, що у постановах від 03.11.2021р. у справі №360/2460/20, від 29.06.2022р. у справі №380/5383/21, від 27.07.2022р. у справі №520/15348/2020, від 16.09.2022р. у справі №380/7736/21, від 25.11.2022р. №320/3484/21 Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Виходячи з викладеного, є помилковим посилання скаржника на те, що зауваження суду першої інстанції про невстановлення факту витребування комісією контролюючого органу під час зупинення реєстрації податкових накладних документів не відноситься до предмета доказування, адже безпосередньо саме від конкретності вимоги контролюючого органу щодо надання конкретизованого переліку необхідних документів та пояснень для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, залежить можливість платника виконати таку пропозицію та надати повний і необхідний для прийняття позитивного рішення перелік первинних документів та пояснень. До того ж, на переконання апеляційного суду перелік таких документів повинен диференціюватись з урахуванням встановленого контролюючим органом певного критерію ризиковості платника податку чи господарської операції.

З приводу безпосередньо підстав прийняття оскаржуваних рішень, апеляційний суд вважає за доцільне зауважити, що оскаржувані рішення податкового органу не містять чіткого посилання на конкретний документ з реквізитами та конкретну норму, порушення якої в певному документів встановила Комісія, натомість в них лише зазначено як додаткову інформацію, що позивачем надано товарно-транспортну накладну, яка складена з порушенням Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, без жодної конкретизації.

Дослідивши Витяги з протоколів засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області від 31.05.2023 №108 апеляційний суд вбачає, що при розгляді питання про реєстрацію податкових накладних позивача при розгляді наданих позивачем пояснень та копій документів після зупинення реєстрації ПН, Комісія також жодним чином не конкретизувала про які саме конкретно порушення та в яких саме документах із зазначенням їх реквізитів йде мова у спірному випадку.

Отже, з огляду на викладене вище, виходячи із наведених обґрунтувань щодо змісту, форми, обґрунтованості акта індивідуальної дії, позиція відповідачів щодо надання Товариством документів, складених з порушенням законодавства є неприйнятною, та жодним чином не доведена.

Судова колегія відхиляє зазначені у апеляційній скарзі доводи представника відповідачів з посиланням на конкретизацію порушення, установленого нібито під час прийняття оскаржуваних рішень, а саме, що товарно-транспортні накладні №ТТН-000004 від 11.04.2023 та №ТТН-000005 від 13.04.2023р. не містять інформації про осіб, що здійснювали приймання товару, не щодо вантажно-розвантажувальних операцій, оскільки по-перше, зазначена інформація відсутня як безпосередньо в оскаржуваних рішеннях податкової, в рішеннях за результатами розгляду скарги Товариства, а також відсутня у витязі з протоколу засідання Комісії на якому оскаржувані рішення були прийняті.

При цьому, такі твердження апелянта спростовуються самими наявними у справі товарно-транспортними накладними, зі змісту яких вбачається відображення таких даних, на відсутності яких звертає увагу представник відповідачів у апеляційній скарзі щодо осіб, якими приймався Товар. Стосовно відсутності інформації про вантажно-розвантажувальні операції, скаржником не доведено, що такі здійснювались сторонами.

До того ж, така інформація зазначена уже при прийнятті рішення про відмову у реєстрації ПН і вона жодним чином не могла бути виправлена чи пояснена позивачем до прийняття такого рішення. Водночас, ДПС України при розгляді скарги позивача на прийняті Комісією рішення не дала оцінку цим обставинам, між тим залишивши скаргу без задоволення.

Отже, посилання апелянта на те, що ТТН складено з порушенням вимог наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних ТОВ Техно-Метал 2011, є необґрунтованим.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що у розумінні приписів п.9 Порядку №520, за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Таким чином, Порядком №520 контролюючому органу надано право на витребування у платника податків додаткових пояснень та документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної.

Отже, суд першої інстанції ґрунтовно відзначив, що при встановленні податковим органом недостатності наданих документів платником податків, чи їх дефектності, відповідач, у спосіб передбачений чинним законодавством, має повноваження на їх витребовування як на стадії зупинення реєстрації так і при розгляді вже наданих платником пояснень і копій документів.

Для отримання додаткової інформації чи інших конкретних документів, крім наданих платником податків, податковий орган не позбавлений можливості їх витребовування зазначивши конкретно які йому потрібні документи чи відносно яких обставин господарської операції необхідні пояснення.

Водночас, у межах спірних правовідносин, таким правом відповідач не скористався, при виникненні сумнівів щодо проведених господарських операцій не надав можливості платнику податків надати пояснення або інші докази в їх спростування, а прийняв спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, до того ж з підстав, наявність яких не підтверджується на даний час.

Колегія суддів виходячи з викладеного оцінює критично посилання в апеляційній скарзі на те, що у спірному випадку, встановлена дефектність наданих платником товарно-транспортних накладних не могла бути виправлена платником, оскільки така конкретна підстава про яку вказано лише під час розгляду справи не зазначена у оскаржуваних рішеннях, що позбавляє можливості вважати, що саме таку обставину мав на увазі відповідач вказуючи про невідповідність поданих ТТН вимогам наказу №363 під час прийняття оскаржуваних рішень. Окрім того, такі посилання представника відповідачів спростовані наявними у справі документами. При цьому, у разі, якщо відповідач вважав відсутніми підстави для повторного витребування дефектних на його думку документів, задля належного, повного та обґрунтованого розгляду питання щодо наявності у позивача підстав та права для складання і направлення на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, відповідач міг запропонувати надати письмові пояснення стосовно виявлених недоліків (дефектності) у окремих наданих документів, пояснень платника стосовно того, яка саме подія, що настала першою послугувала підставою для складення податкових накладних, тощо.

Поряд з викладеним, апеляційний суд також зазначає, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує більшою мірою факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції в цілому, чи факту наявності у платника податку права на складання та направлення для реєстрації податкових накладних, з урахуванням сукупності інших первинних документів, якими підтверджується проведення певної господарської операції. Так, наприклад у спірному випадку, як свідчать матеріали справи, первинної подією була фактична сплата коштів контрагентами позивача (покупцями) за товар, який продавався їм позивачем (трактори).

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що на момент прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, а надані ним документи та пояснення є достатніми для їх реєстрації, та не містять порушень вимог чинного законодавства, які б вказували на дефектність наданих платником документів.

Апеляційний суд наголошує, що на підтвердження позовних вимог позивачем надані суду та були предметом розгляду відповідачем договори поставки, договори купівлі-продажу тракторів, акти прийому передачі, платіжні інструкції, які в повній мірі підтверджують здійснення господарської операції, рух активів, правомірність та, як наголошує апеляційний суд, -наявність підстав для складення та направлення на реєстрацію спірних податкових накладних, за правилом першої події - оплати Товару покупцями.

Жодних заперечень, щодо проведених розрахунків, руху активів, постачання товару і реальності операції відповідач не зазначив, як і не зазначив в чому невідповідність ТТН вимогам законодавства та яким чином ця невідповідність впливає на реєстрацію податкових накладних.

За вказаного, з огляду зокрема не зазначення у квитанціях переліку документів, які необхідно було подати платнику податків; ненадання можливості товариству надати додаткові документи чи пояснення із зазначенням конкретних недоліків встановлених контролюючим органом у наданих платником документах, доводи представника відповідачів наведені у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції від 25.09.2023р. є неґрунтовними. Представником відповідачів у доводах апеляційної скарги не доведено мотивів прийнятих рішень, за яких податковий орган дійшов висновків про відмову у реєстрації податкових накладних Товариства.

Підсумовуючи усе викладене вище, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, господарські операції з якими відображено у податкових накладних №3 від 11.04.2023 та №4 від 12.04.2023 для цілей підтвердження наявності у платника права на складання та направлення для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, який в свою чергу жодної оцінки їм не надав приймаючи оскаржувані рішення, судова колегія доходить висновку, що відповідач у даному спірному випадку, не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації указаних податкових накладних.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками апеляційного перегляду справи, судова колегія дійшла висновку, що відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваних рішень, відтак є правильним висновок суду першої інстанції про протиправність рішень Комісії №8911330/43691152 від 31.05.2023 року і №8911329/43691152 від 31.05.2023 року, та наявність підстав для їх скасування.

Апелянтом не наводяться у скарзі доводи, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини та висновки, зроблені за результатом розгляду цієї справи по суті.

Надані позивачем до суду первинні документи, доводять відсутність підстав для відмови у реєстрації податкових накладних ТОВ «Техно-Метал 2020.

За вказаного, враховуючи вірно встановлену судом першої інстанції відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних №3 від 11.04.2023 та №4 від 12.04.2023 ТОВ Техно-Метал 2020 шляхом прийняття відповідних рішень, враховуючи приписи п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, колегія суддів погоджується з обраним судом попередньої інстанції способом захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені вище податкові накладні.

Задоволення вказаної вимоги, на переконання колегії суддів, є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені, у зв`язку із чим колегією суддів оцінюються критично доводи апелянта про необхідність у даному випадку обрання іншого способу захисту порушеного права, зокрема й шляхом зобов`язання повторно розглянути питання реєстрації податкової накладної, направленої на реєстрацію позивачем.

Апеляційна скарга представника відповідачів не містить спростувань висновків суду першої інстанції у вищенаведеній частині.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги представника відповідачів на додаткове рішення, апеляційний суд виходить з наступного.

Ухвалюючи додаткове рішення у даній справі, суд першої інстанції, проаналізувавши приписи ст.ст.132, 134, 139 КАС України, прийнявши до уваги надані позивачем письмові докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, та врахувавши критерії обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, керуючись принципом справедливості, вважав необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як визначено ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Колегія суддів враховує, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції задовольнив позов ТОВ Техно-Метал 2020, відтак позивач має право на відшкодування понесених ним судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У відповідності до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст.134 КАС України.

В силу приписів ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги, ордер, детальний опис робіт (наданих послуг) професійної правничої допомоги, додаток до договору, акт прийому-передачі наданих послуг.

Колегія суддів дослідивши надані документи вказує, що за умовами договору на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару (п. 4.1).

Всього гонорар адвоката складає: згідно додатку до Договору (п. 4.2).

Відповідно до додатку вартість послуг по справам №420/17992/23 та №420/18719/23 складає 18788,00 грн.

Згідно із актом прийому-передачі наданих послуг від 02.09.2023 року загальна вартість наданих адвокатом послуг склала 9394,00 грн, з яких: зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, консультація та узгодження правової позиції (1 година) 1342,00 грн; правовий аналіз наданих клієнтом документів та розроблення подальшої стратегії захисту (1 година) 1342,00 грн; складання позовної заяви, підготовка додатків, заяв та відправка до суду (5 годин) 6710,00 грн.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі докази, надані в обґрунтування й доведення витрат на правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом цієї справи в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що ТОВ Техно-Метал 2020 підтвердив надання йому правничої допомоги, пов`язаної з представництвом інтересів позивача в судів щодо розгляду цієї справи, надані суду матеріали доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу адвоката в розглядуваній справі, розкривають зміст та обсяг наданих послуг.

Водночас, в контексті надання оцінки доводам апеляційної скарги, судова колегія зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Розглядаючи заяву про розподіл судових витрат, та вирішуючи її по суті, суд має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору, а не автоматично стягувати увесь заявлений стороною до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу.

На думку апеляційного суду, ухвалюючи додаткове рішення у даній справі, суд першої інстанції дотримався вищенаведених вимог та врахувавши складність справи, задоволення позовних вимог, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Ця сума, на переконання колегії суддів, є цілком ґрунтовною та не є такою, яка могла б за даний спірних обставин справи вважатись неспівмірною, що спростовує відповідні доводи апеляційної скарги митного органу.

Скаржником не конкретизовано належним чином неспівмірності стягнутої суми з обсягом виконаних адвокатом робіт/наданих послуг.

Загалом доводи апеляційних скарг є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив рішення і додаткове судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків цього рішення суду, а тому підстав для скасування окаржуваних судових рішень суду першої інстанції колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги представника відповідачів слід залишити без задоволення.

Судові рішення суду першої інстанції, ухвалені у цій справі відповідають визначеним ст. 242 КАС України вимогам .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Колегія суддів підтверджує, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Враховуючи все вищевикладене, за наслідками розгляду апеляційних скарг на рішення та додаткове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги представника контролюючих органів без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі №420/18719/23 залишити без змін.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі №420/18719/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко