Постанова

від 21.02.2024 по справі 620/9925/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/9925/23 Суддя (судді) першої інстанції: Наталія БАРГАМІНА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О.,

при секретарі судового засідання Кузьмич М.Б.,

за участі:

представника позивача Зубенка В.М.,

представника відповідача Франчука Я.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2023 №517/ж10/31-00-07-05-01-24,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Ніжинський жиркомбінат» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.03.2023 №517/ж10/31-00-07-05-01-24.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції не враховано доводи відповідача, що суб`єктом реєстрації акцизного складу з обігу пального може бути лише розпорядник акцизного складу, яким згідно з пп.14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України є суб`єкт господарювання - платник акцизного збору, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року та від 01 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Від ПрАТ «Чернігівський жиркомбінат» надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представники стоірн надали свої пояснення по суті спору, відповідали на питання суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до фактичних обставин справи ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» зареєстроване в якості юридичної особи 28.03.1995, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивач має ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі та ліцензію на право зберігання пального.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці, що розташована за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Прилуцька, 2, суб`єкта господарської діяльності Приватне акціонерне товариство «Ніжинський жиркомбінат», за результатами якої складено акт від 10.02.2023 № 1310/25-01-09-01-02.

Згідно з Актом Підприємство має діючі ліцензії на право зберігання пального та на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі. Згідно Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового ПАТ «Ніжинський жиркомбінат» зареєстровано платником акцизного податку з 23.08.2022 року, номер запису в реєстрі - 6494. (Заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів від 23.08.2022 року №25586041). Реєстрація акцизних складів, згідно даної заяви, підприємством не здійснювалось.

ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» здійснював діяльність з реалізації пального, а саме: 07.09.2022, згідно з умовами договору поставки нафтопродуктів №070922/2 від 07.09.2022, укладеного з ТОВ «Онікс Агро-Трейд» (код ЄДРПОУ 41956255), здійснено відвантаження дизельного пального (код УКТЗЕД 271019430) в кількості 8 000 л. Переміщення пального здійснювалось з використанням акцизного складу пересувного (Автомобіль MAN 18.44 державний номер КА29431С).

Під час проведення фактичної перевірки ПАТ «Ніжинський жиркомбінат», 01.02.2023 року вручено письмовий запит контролюючого органу, з метою отримання інформації та її документального підтвердження щодо фактів отримання, зберігання та реалізації пального в період з 01.01.2022 по 01.01.2023.

Згідно наданої відповіді повідомлено наступне:

Приватне акціонерне товариство «Ніжинський жиркомбінат» у господарській діяльності підприємства використовує наступне пальне: розчинник гексановий (використовуються у виробничому процесі); дизельне пальне (використовуються для заправки автотранспортних засобів та обладнання); бензин А92/А95 (використовуються для заправки автотранспортних засобів та обладнання); газ скраплений (використовуються для заправки автотранспортних засобів та обладнання).

Розчинник гексиновий: місце зберігання - резервуар 63 кубічних метрів, інв. номер 1592; резервуар 63, інв номер 1593.

Дизельне паливо: місце зберігання - емність алюм. б/у 45 кубічних метрів, інв. номер 1879.

Бензин, газ скраплений: заправка відбувається безпосередньо в машину по лімітно-забірних картках/звітах/відомостях АЗС та чеків.

При потребі палива для обслуговування обладнання, доставка на підприємство здійснюється в каністрах, що зазначається в лімітно-забірних картках/звітах/відомостях АЗС та чеках.

Таким чином, перевіркою встановлений факт зберігання пального в стаціонарних ємностях, за адресою м. Ніжин, вул. Прилуцька, буд. 2.

Встановлено також, що ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат», перебуваючи платником акцизного податку з 23.08.2022, з дати реєстрації по 01.02.2023 року, не був зареєстрований розпорядником жодного акцизного складу, чим порушено вимоги підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, а саме: платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі акцизні склади в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Позивачем подано заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких позивачу листом від 08.03.2023 № 1991/6/25-01-09-01-08 повідомлено про прийняття рішення про залишення без змін висновків щодо порушення, зафіксованого в акті фактичної перевірки від 10.02.2023 №1310/25-01-09-02-02.

14.03.2023 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України щодо позивача винесено податкове повідомлення-рішення № 517/ж10/31-00-07-05-01-24, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України в сумі 1 000 000,00 грн.

Державною податковою службою України за результатами розгляду скарги позивача прийнято рішення від 15.06.2023 №15356/6/99-00-06-03-01-06, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Такі обставини зумовили звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом, за результатами розгляду якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 30 жовтня 2023 року.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі абообладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару;

В свою чергу підпункт 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлює, що акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначенимпідпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначенихстаттею 229 цього Кодексу.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб`єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.

Не є акцизним складом пересувним:

транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;

паливний бак транспортного засобу.

Підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Згідно підпункту 14.1.224-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розпорядник акцизного складу пересувного - суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;

ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначенихстаттею 229 цього Кодексу.

При переході від одного суб`єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб`єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Мета утворення, умови реєстрації, утримання та використання акцизних складів викладені устатті 230 Податкового кодексу України.

У пункті 230.1 статті 230 Податкового кодексу України зазначено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Відповідно підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;

б) усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм податкового законодавства вбачається відсутність обов`язку суб`єкта господарювання реєструвати акцизний склад у таких випадках:

- у приміщенні чи території розташовані ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального, загальна ємність яких не перевищує 200 кубічних метрів;

- суб`єкт господарювання - власник або користувач такого приміщення чи території, протягом календарного року отримує пальне у розмірах, що не перевищує 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливо роздавальні колонки у місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії);

- суб`єкт господарювання використовує пальне виключно для власних потреб або промислової переробки та не здійснює операції по реалізації та зберіганню пального іншим особам.

Так, статтею 128-1 Податкового кодексу України встановлена відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган за результатами проведеної перевірки встановив факт зберігання пального в стаціонарних ємностях за адресою за адресою м. Ніжин, вул. Прилуцька, буд. 2 та дійшов висновку, що позивач, перебуваючи платником акцизного податку, з 23.08.2022 по 01.02.2023 не був зареєстрований розпорядником жодного акцизного складу, чим порушено вимоги підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.

При цьому під час перевірки встановлено та не оспорюється сторонами зберігання позивачем пального в стаціонарних ємностях 63 та 45 кубічних метрів.

Колегія суддів виходить з того, що під час перевірки встановлено факт реалізації позивачем пального в кількості 8000л. згідно з умовами договору поставки нафтопродуктів №070922/2 від 07.09.2022, укладеного з ТОВ «Онікс Агро-Трейд». Переміщення пального здійснювалось з використанням акцизного складу пересувного (Автомобіль MAN 18.44 державний номер НОМЕР_1 ), також встановлено, що позивач не зареєстрований розпорядником акцизного складу.

Як вже зазначалося вище, відповідно підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;

б) усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відтак, суб`єктом реєстрації акцизного складу з обігу пального може бути лише розпорядник акцизного складу, яким згідно з пп.14.1224 п.14.1 ст. 14 ПК України є суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Отже, контролюючий орган встановивши, що ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат», перебуваючи платником акцизного податку з 23.08.2022, з дати реєстрації по 01.02.2023 року, не був зареєстрований розпорядником жодного акцизного складу, чим порушив вимоги підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, а саме: платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі акцизні склади в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, правомірно виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не у повному обязі дослідив матеріали справи та дійшов помилкового висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 14.03.2023 № 517/ж10/31-00-07-05-01-24.

Доводи апеляційної скарги, а також фактичні обставини, встановлені судовою колегією, спростовують висновки суду першої інстанції.

Частиною першою статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначені підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Підсумовуючи викладене у сукупності, колегія суддів вважає апеляційну скаргу представника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків такою, що підлягає задоволенню, та вбачає правові підстави для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі №620/9925/23 скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2023 №№ 517/ж10/31-00-07-05-01-24 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді М.І. Кобаль

Л.О. Костюк