Постанова

від 21.02.2024 по справі 140/18943/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 140/18943/23 пров. № А/857/22840/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року про повернення позовної заяви у справі № 140/18943/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військово-медичного клінічного центру Західного регіону про визнання протиправними дій та бездіяльності, рішення, висновку та зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції Дмитрук В.В.,

час ухвалення рішення 15.11.2023 року,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, Військово-медичного клінічного центру Західного регіону з наступними позовними вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльністю не проведення відповідачем - ВЧ НОМЕР_1 - дослідження через службове розслідування чи через проведення й незалежного експертного дослідження дійсного встановлення причини захворювання позивача, в результаті чого позивачу не видано довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивача, форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, що має видаватися командиром військової частини, де проходив службу позивач;

2) визнати протиправним рішення щодо встановлення відповідачем - Військово-медичним клінічним центром Західного регіону (його ВЛК) у висновку про придатність позивача до військової служби, що хвороба позивача не набута під час виконання обов`язків військової служби та не пов`язана з військовою службою узагалі, без заключного висновку по службовому розслідуванню відповідача - ВЧ НОМЕР_1 - про обставини дійсного встановлення причини захворювання позивача;

3) скасувати в частині прийнятого висновку відповідачем - Військово-медичним клінічним центром Західного регіону (його ВЛК), що позивача Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби;

4) визнати протиправною бездіяльністю відповідача не вжиття відповідачем - ВЧ НОМЕР_1 заходів щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, яка призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи;

5) визнати протиправною бездіяльністю не вжиття відповідачем заходів щодо призначення позивачу військової пенсії як особі, яка зазнала інвалідності І групи за час проходження військової служби по мобілізації в умовах воєнного стану в Україні;

6) зобов`язати відповідача ВЧ НОМЕР_1 або у випадку не знайдення названого відповідача замінити його на належного відповідача: Міністерство оборони України, яке зобов`язати провести дослідження через службове розслідування та через проведення відповідної судової експертизи, призначення якої погодити з позивачем, дійсні причини захворювання позивача, об`єктивні дані якого невідкладно передати Військово-медичному клінічному центру Західного регіону (його ВЛК) для правильного зазначення у висновку ВЛК даних про причину захворювання позивача;

7) після встановлення усіх дійсних обставин стосовно позивача, зобов`язати відповідача - військову частину НОМЕР_1 , або у випадку не знайдення названого відповідача замінити його на належного відповідача: Міністерство оборони України, видати позивачу довідку про обставини його травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800;

8) вжити заходів щодо призначення та виплати позивачу (членам сім`ї позивача)

- додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень за кожний місяць лікування позивача (перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних)), набутого пораненням (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, - з дня отримання такого поранення (контузії, травми, каліцтва), включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення (контузії, травми, каліцтва), що відповідачу зробити згідно нового висновку (нової постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (його ВЛК);

- одноразової грошової допомоги, яка призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи;

- військової пенсії позивачу як особі, яка зазнала інвалідності І групи за час проходження військової служби по мобілізації в умовах воєнного стану в Україні.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено 10-денний строк на усунення недоліків з моменту отримання зазначеної ухвали, шляхом подання до суду: 1) нової редакції адміністративного позову, яка міститиме перелік належних відповідачів, так і належні позовні вимоги конкретно щодо кожного з таких відповідачів; 2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Копію ухвали судді від 30.10.2023 про залишення позовної заяви без руху направлена представнику позивача засобами системи Електронний суд та доставлена 02.11.2023 о 10:04, відповідно строк на усунення недоліків позовної заяви (з врахуванням вихідних днів) встановлено до 13.11.2023 включно.

07.11.2023 на адресу суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків, яка містила уточнення як належних відповідачів (виключено з числа відповідачів Міністерство оборони України) Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 1) та Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (далі відповідач 2), так і позовних вимог. Представником позивача заявлено (уточнено) наступні позовні вимоги:

1) визнати протиправною бездіяльністю не проведення відповідачем 1 - ВЧ НОМЕР_1 - дослідження через службове розслідування чи через проведення й незалежного експертного дослідження дійсного встановлення причини захворювання позивача, в результаті чого позивачу не видано довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивача, форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, що має видаватися командиром військової частини, де проходив службу позивач (позовна вимога 1);

2) визнати протиправним рішення щодо встановлення відповідачем 2 Військово-медичним клінічним центром Західного регіону (його ВЛК) у висновку від 29.06.2022 (в свідоцтві про хворобу) про придатність позивача до військової служби, що хвороба позивача не набута під час виконання обов`язків військової служби та не пов`язана з військовою службою узагалі, без заключного висновку по службовому розслідуванню відповідача - ВЧ НОМЕР_1 - про обставини дійсного встановлення причини захворювання позивача (позовна вимога 2);

3) скасувати рішення щодо встановлення відповідачем 2 - Військово-медичним клінічним центром Західного регіону (його ВЛК) у висновку від 29.06.2022 (в свідоцтві про хворобу) про придатність позивача до військової служби, що хвороба позивача не набута під час виконання обов`язків військової служби та не пов`язана з військовою службою узагалі, а саме в частині прийнятого висновку відповідачем Військово-медичним клінічним центром Західного регіону (його ВЛК), що позивача Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби (позовна вимога 3);

4) визнати протиправною бездіяльністю відповідача не вжиття відповідачем - ВЧ НОМЕР_1 заходів щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, яка призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи (позовна вимога 4);

5) визнати протиправною бездіяльністю не вжиття відповідачем 1 заходів щодо призначення позивачу військової пенсії як особі, яка зазнала інвалідності І групи за час проходження військової служби по мобілізації в умовах воєнного стану в Україні (позовна вимога 5);

6) зобов`язати відповідача 1 ВЧ НОМЕР_1 провести дослідження через службове розслідування та через проведення відповідної судової експертизи, призначення якої погодити з позивачем, дійсні причини захворювання позивача, об`єктивні дані якого невідкладно передати Військово-медичному клінічному центру Західного регіону (його ВЛК) для правильного зазначення у висновку ВЛК даних про причину захворювання позивача (позовна вимога 6);

7) після встановлення усіх дійсних обставин стосовно позивача, зобов`язати відповідача 1 - військову частину НОМЕР_1 видати позивачу довідку про обставини його травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (позовна вимога 7);

8) зобов`язати відповідача 1 - військову частину НОМЕР_1 вжити заходів щодо призначення та виплати позивачу (членам сім`ї позивача):

- додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень за кожний місяць лікування позивача (перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), набутого пораненням (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, - з дня отримання такого поранення (контузії, травми, каліцтва), включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення (контузії, травми, каліцтва), що відповідачу зробити згідно нового висновку (нової постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (його ВЛК) (позовна вимога 8);

- одноразової грошової допомоги, яка призначається і виплачується у розмірі 400- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи (позовна вимога 9);

- військової пенсії позивачу як особі, яка зазнала інвалідності І групи за час проходження військової служби по мобілізації в умовах воєнного стану в Україні (позовна вимога 10).

Стосовно вимог ухвали суду від 30.10.2023 про залишення позовної заяви без руху в частині подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, представником позивача вказано про те, що аналіз судової практики та норм чинного законодавства дають підстави вважати, що строк на звернення до суду позивачем не пропущено, оскільки позов стосовно одноразової грошової допомоги може бути заявлено протягом трьох років.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі № 140/18943/23 позовну заяву повернено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що заяви про поновлення строку на звернення до суду, позивачем не подано, натомість позовна заява містить посилання на те, що у випадку встановлення судом факту пропуску строку на звернення до суду, слід врахувати постійне перебування позивача з червня 2022 року на постійних обстеженнях та лікуваннях, а також неможливість оплати гонорару адвоката для захисту власних прав.

З приводу вказаних причин пропуску строку на звернення до суду, суд вважав за необхідне вказати, що періоди проходження медичних обстежень та лікування слід підтвердити документально, що може свідчити про поважність зазначеної причини пропуску строку на звернення до суду, в той час як посилання на неможливість звернення за правничою допомогою до адвоката з огляду на високу вартість таких послуг судом до уваги не приймається, оскільки позивач, в силу свого статусу, має право на отримання безоплатної правничої допомоги.

З огляду на викладене, позивачем (представником позивача) фактично не виконано вимоги ухвали суду щодо подання заяви про поновлення строку на звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску стосовно ряду позовних вимог, а саме: позовної вимоги 1 та пов`язаних з нею позовних вимог 6 та 7, а також позовних вимог 2 та 3.

Оскільки з вказаними позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого частини 2 статті 122 КАС України строку, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду не подано, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов в частині зазначених позовних вимог.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що позивач не був обізнаний із тим, що у ЗСУ застосовується Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України» затверджена Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332.

Крім того, апелянт зазначає, що заклад охорони здоров`я, у який був доставлений або звернувся потерпілий військовослужбовець, повинен протягом доби надати екстрене повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку командиру військової частини, де проходить службу потерпілий.

Апелянт звертає увагу на те, що позивач прикутий до ліжка із-за набутого на військовій службі тяжкого захворювання, що дало позивачу інвалідність 1 групи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

За змістом ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частина 2 ст.122 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" необхідно тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції предметом позову у вказаній справі є позовні вимоги:

1) визнати протиправною бездіяльністю не проведення відповідачем 1 - ВЧ НОМЕР_1 - дослідження через службове розслідування чи через проведення й незалежного експертного дослідження дійсного встановлення причини захворювання позивача, в результаті чого позивачу не видано довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивача, форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, що має видаватися командиром військової частини, де проходив службу позивач (позовна вимога 1);

2) визнати протиправним рішення щодо встановлення відповідачем 2 Військово-медичним клінічним центром Західного регіону (його ВЛК) у висновку від 29.06.2022 (в свідоцтві про хворобу) про придатність позивача до військової служби, що хвороба позивача не набута під час виконання обов`язків військової служби та не пов`язана з військовою службою узагалі, без заключного висновку по службовому розслідуванню відповідача - ВЧ НОМЕР_1 - про обставини дійсного встановлення причини захворювання позивача (позовна вимога 2);

3) скасувати рішення щодо встановлення відповідачем 2 - Військово-медичним клінічним центром Західного регіону (його ВЛК) у висновку від 29.06.2022 (в свідоцтві про хворобу) про придатність позивача до військової служби, що хвороба позивача не набута під час виконання обов`язків військової служби та не пов`язана з військовою службою узагалі, а саме в частині прийнятого висновку відповідачем Військово-медичним клінічним центром Західного регіону (його ВЛК), що позивача Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби (позовна вимога 3);

6) зобов`язати відповідача 1 ВЧ НОМЕР_1 провести дослідження через службове розслідування та через проведення відповідної судової експертизи, призначення якої погодити з позивачем, дійсні причини захворювання позивача, об`єктивні дані якого невідкладно передати Військово-медичному клінічному центру Західного регіону (його ВЛК) для правильного зазначення у висновку ВЛК даних про причину захворювання позивача (позовна вимога 6);

7) після встановлення усіх дійсних обставин стосовно позивача, зобов`язати відповідача 1 - військову частину НОМЕР_1 видати позивачу довідку про обставини його травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (позовна вимога 7).

Представник позивача звернувся до суду із даним позовом лише 05.07.2023, тобто з пропуском встановленого частиною 2 статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції вірно врахував те, що періоди проходження медичних обстежень та лікування слід підтвердити документально, що може свідчити про поважність зазначеної причини пропуску строку на звернення до суду.

Позивачем до апеляційної скарги долучено наступні документи:

- випуску-епікриз №3661, відповідно до якого позивач перебував на лікуванні з 01.06.2022 по 14.06.2022;

- свідоцтво про хворобу №672/1;

- виписний епікриз № 7550, відповідно до якого позивач перебував на лікуванні з 14.06.2022 по 01.07.2022;

- виписки з медичної карти амбулаторного хворого, відповідно до яких позивач у період з 04.08.2022 по 28.11.2022 перебував на листі непрацездатності, продовжує хворіти та постійно знаходиться під наглядом онкохірурга.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що з позовною заявою позивач звернувся лише 05.07.2023 року. Інших поважних причин пропуску строку звернення до суду в період з 29.11.2022 по 04.07.2023 апеляційним судом не встановлено, а апелянтом не доведено.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що судом першої інстанції було надано можливість та час для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку та надання доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду не є поважними, суд зобов`язаний повернути позовну заяву позивачу.

За встановлених фактичних обставин та враховуючи наведені вище правові норми у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неповажність підстав пропуску строку звернення до суду та повернення позовної заяви в частині позовних вимог 1,2,3,6,7.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року про повернення позовної заяви у справі № 140/18943/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 21.02.2024