Рішення

від 01.04.2024 по справі 140/18943/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/18943/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з наступними позовними вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльністю не проведення відповідачем 1 - ВЧ НОМЕР_1 - дослідження через службове розслідування чи через проведення й незалежного експертного дослідження дійсного встановлення причини захворювання позивача, в результаті чого позивачу не видано довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивача, форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, що має видаватися командиром військової частини, де проходив службу позивач (позовна вимога 1);

2) визнати протиправним рішення щодо встановлення відповідачем 2 - Військово-медичним клінічним центром Західного регіону (його ВЛК) у висновку від 29.06.2022 (в свідоцтві про хворобу) про придатність позивача до військової служби, що хвороба позивача не набута під час виконання обов`язків військової служби та не пов`язана з військовою службою узагалі, без заключного висновку по службовому розслідуванню відповідача - ВЧ НОМЕР_1 - про обставини дійсного встановлення причини захворювання позивача (позовна вимога 2);

3) скасувати рішення щодо встановлення відповідачем 2 - Військово-медичним клінічним центром Західного регіону (його ВЛК) у висновку від 29.06.2022 (в свідоцтві про хворобу) про придатність позивача до військової служби, що хвороба позивача не набута під час виконання обов`язків військової служби та не пов`язана з військовою службою узагалі, а саме в частині прийнятого висновку відповідачем - Військово-медичним клінічним центром Західного регіону (його ВЛК), що позивача "Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби" (позовна вимога 3);

4) визнати протиправною бездіяльністю відповідача не вжиття відповідачем - ВЧ НОМЕР_1 заходів щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, яка призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи (позовна вимога 4);

5) визнати протиправною бездіяльністю не вжиття відповідачем 1 заходів щодо призначення позивачу військової пенсії як особі, яка зазнала інвалідності І групи за час проходження військової служби по мобілізації в умовах воєнного стану в Україні (позовна вимога 5);

6) зобов`язати відповідача 1 - ВЧ НОМЕР_1 провести дослідження через службове розслідування та через проведення відповідної судової експертизи, призначення якої погодити з позивачем, дійсні причини захворювання позивача, об`єктивні дані якого невідкладно передати Військово-медичному клінічному центру Західного регіону (його ВЛК) для правильного зазначення у висновку ВЛК даних про причину захворювання позивача (позовна вимога 6);

7) після встановлення усіх дійсних обставин стосовно позивача, зобов`язати відповідача 1 - військову частину НОМЕР_1 видати позивачу довідку про обставини його травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (позовна вимога 7);

8) зобов`язати відповідача 1 - військову частину НОМЕР_1 вжити заходів щодо призначення та виплати позивачу (членам сім`ї позивача):

- додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень за кожний місяць лікування позивача (перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), набутого пораненням (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, - з дня отримання такого поранення (контузії, травми, каліцтва), включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення (контузії, травми, каліцтва), що відповідачу зробити згідно нового висновку (нової постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (його ВЛК) (позовна вимога 8);

- одноразової грошової допомоги, яка призначається і виплачується у розмірі 400- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи (позовна вимога 9);

- військової пенсії позивачу як особі, яка зазнала інвалідності І групи за час проходження військової служби по мобілізації в умовах воєнного стану в Україні (позовна вимога 10).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 станом на березень 2022 року був придатним здійснювати заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації щодо України під час дії воєнного стану в Україні.

Після прийняття позивачем присяги 17.04.2022 його було направлено для проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України на одному з військових полігонів.

Після ракетних обстрілів з 16 на 17 травня 2022 року у ОСОБА_1 погіршився стан здоров`я та його було евакуйовано у медичний заклад - інфекційне відділення КНП «НРЛ ім. Ю. Липи» НМР м. Новояворівськ, де попередньо встановлено захворювання - крцинома печінки.

В середині червня 2022 року позивача було переведено на лікування до Військово-медичного клінічного центру західного регіону в м. Львів, де підтверджено виставлений діагноз.

Відповідно до витягу з наказу від 01.08.2022 №11 солдата ОСОБА_1 , гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону звільненого наказ (по особовому складу) від 27.07.2022 №44-РС у запас відповідно до підпункту «б» (за стань здоров`я) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу». Вважати таким, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 01 серпня 2022 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №197301 ОСОБА_1 встановлено першу Б групу інвалідності, причина інвалідності: захворювання не пов`язане з проходженням військової служби.

Позивач вважає, що протягом усього часу його лікування йому умисне не виплачено додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, після того, коли з військової служби позивач став «списаним», як особа з інвалідністю І групи.

Також протиправно не виплачена йому та в т.ч. і його сім`ї, одноразова грошова допомога, що призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, адже позивачу, як військовослужбовцю в грудні 2022 року встановлена інвалідність І групи і ця інвалідність сталася лише з підстави, що позивач в умовах воєнного стану в Україні був мобілізований для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації щодо України, на які він під час мобілізації по стану здоров`я був спосібний. Крім того, у зв`язку з бездіяльністю в/ч НОМЕР_1 його незаконно завідомо позбавлено військової пенсії.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив адміністративний позов задовольнити.

Ухвалою судді від 15.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, рішення, висновку та зобов`язання вчинити дії, повернуто позивачу в частині наступних позовних вимог:

1) визнати протиправною бездіяльністю не проведення відповідачем 1 - ВЧ НОМЕР_1 - дослідження через службове розслідування чи через проведення й незалежного експертного дослідження дійсного встановлення причини захворювання позивача, в результаті чого позивачу не видано довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивача, форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, що має видаватися командиром військової частини, де проходив службу позивач (позовна вимога 1);

2) визнати протиправним рішення щодо встановлення відповідачем 2 - Військово-медичним клінічним центром Західного регіону (його ВЛК) у висновку від 29.06.2022 (в свідоцтві про хворобу) про придатність позивача до військової служби, що хвороба позивача не набута під час виконання обов`язків військової служби та не пов`язана з військовою службою узагалі, без заключного висновку по службовому розслідуванню відповідача - ВЧ НОМЕР_1 - про обставини дійсного встановлення причини захворювання позивача (позовна вимога 2);

3) скасувати рішення щодо встановлення відповідачем 2 - Військово-медичним клінічним центром Західного регіону (його ВЛК) у висновку від 29.06.2022 (в свідоцтві про хворобу) про придатність позивача до військової служби, що хвороба позивача не набута під час виконання обов`язків військової служби та не пов`язана з військовою службою узагалі, а саме в частині прийнятого висновку відповідачем - Військово-медичним клінічним центром Західного регіону (його ВЛК), що позивача "Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби" (позовна вимога 3);

6) зобов`язати відповідача 1 - ВЧ НОМЕР_1 провести дослідження через службове розслідування та через проведення відповідної судової експертизи, призначення якої погодити з позивачем, дійсні причини захворювання позивача, об`єктивні дані якого невідкладно передати Військово-медичному клінічному центру Західного регіону (його ВЛК) для правильного зазначення у висновку ВЛК даних про причину захворювання позивача (позовна вимога 6);

7) після встановлення усіх дійсних обставин стосовно позивача, зобов`язати відповідача 1 - військову частину НОМЕР_1 видати позивачу довідку про обставини його травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (позовна вимога 7).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін в частині уточнених позовних вимог:

- визнати протиправною бездіяльністю відповідача не вжиття відповідачем - ВЧ НОМЕР_1 заходів щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, яка призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи;

- визнати протиправною бездіяльністю не вжиття відповідачем 1 заходів щодо призначення позивачу військової пенсії як особі, яка зазнала інвалідності І групи за час проходження військової служби по мобілізації в умовах воєнного стану в Україні;

- зобов`язати відповідача 1 - військову частину НОМЕР_1 вжити заходів щодо призначення та виплати позивачу (членам сім`ї позивача):

додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень за кожний місяць лікування позивача (перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), набутого пораненням (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, - з дня отримання такого поранення (контузії, травми, каліцтва), включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення (контузії, травми, каліцтва), що відповідачу зробити згідно нового висновку (нової постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (його ВЛК);

одноразової грошової допомоги, яка призначається і виплачується у розмірі 400- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи;

військової пенсії позивачу як особі, яка зазнала інвалідності І групи за час проходження військової служби по мобілізації в умовах воєнного стану в Україні.

При цьому, з числа відповідачів, з огляду на ухвалу про повернення позовної заяви в частині позовних вимог, виключено Військово-медичний клінічний центр Західного регіону та позовну заяву прийнято до розгляду

12.12.2023 на виконання вимог ухвали Восьмого ААС від 29.11.2023 матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, рішення, висновку та зобов`язання вчинити дії направлено до Восьмого ААС в зв`язку з надходженням апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог безпосередньо до суду апеляційної інстанції. В зв`язку з чим, ухвалою суду від 27.12.2023 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №140/18943/23 (провадження №А/857/22840/23) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 про повернення позовної заяви - без змін.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі одноразова грошова допомога), гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 16-2 закону України №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності І групи 300 -кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІ групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

До матеріалів справи позивачем долучено копію свідоцтва про хворобу №672/1, виданого 24.06.2023 військово-лікарською комісією хірургічного профілю Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, згідно з пунктом 12 якого позивачу визначений діагноз та ухвалено постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Гепатоцелюлярна карцинома лівої частки печінки С ТЗ, Nx Mo, ІІІ ст., ІІ клінічна група. Хронічний лівобічний туботимпональний отит ремісія. Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість зі сприйняттям шепітної мови 5 м. Амбліопія низького ступеня правого ока. Множинний ускладнений карієс зубів. Вторинна часткова адентія обох щелеп з відсутністю 25, 45, 46 зубів. Жувальна ефективність за Агаповим 49%. Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.

Відповідно до пункту 13 свідоцтва про хворобу №672/1 від 24.06.2023 військово-лікарською комісією хірургічного профілю Військово-медичного клінічного центру Західного регіону ухвалено постанову про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо. На підставі статті 8а графи II Розкладу хвороби непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

З урахуванням змісту свідоцтва про хворобу №672/1 від 24.06.2023 та постанови ВЛК про не пов?язаність з проходженням військової служби захворювання позивача, в останнього не виникає право на отримання одноразової грошової допомоги, що призначається відповідно до положень статті 16 Закону №2011-XII.

Представник відповідача щодо призначення пенсії вказав, що відповідно до статті 1 Закону №2262-ХІІ військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Згідно з статтею 18 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.

Вважає, що органом, який розглядає та приймає рішення про призначення або відмову у призначення пенсії є саме Пенсійний фонд України та його структурні підрозділи, а тому вимоги про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 з цього питання та зобов`язання її вчинити певні дії задоволенню не підлягають через помилковість визначення уповноваженого суб`єкта представником позивача.

Стосовно додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн представник відповідача звертає увагу, що згідно норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Враховуючи зазначене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити дії поновлено.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 після прийняття присяги 17.04.2022 був направлений для проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України на одному з військових полігонів.

Після ракетних обстрілів з 16 на 17 травня 2022 року у ОСОБА_1 погіршився стан здоров`я та його евакуйовано у медичний заклад - інфекційне відділення КНП «НРЛ ім. Ю.Липи» НМР м. Новояворівськ, де попередньо встановлено захворювання - карцинома печінки.

В середині червня 2022 року позивача було переведено на лікування до Військово-медичного клінічного центру західного регіону в м. Львів, де підтверджено виставлений діагноз.

Відповідно до витягу з наказу від 01.08.2022 №11 солдата ОСОБА_1 , гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону звільненого наказ (по особовому складу) від 27.07.2022 №44-РС у запас відповідно до підпункту «б» (за стань здоров`я) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу». Вважати таким, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 01 серпня 2022 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №197301 ОСОБА_1 встановлено першу Б групу інвалідності, причина інвалідності: захворювання не пов`язане з проходженням військової служби.

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо: не виплати одноразової грошової допомоги, яка призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи; не вжиття заходів щодо призначення військової пенсії як особі, яка зазнала інвалідності І групи за час проходження військової служби по мобілізації в умовах воєнного стану в Україні; не вжиття заходів щодо призначення та виплати позивачу (членам сім`ї позивача) додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень за кожний місяць лікування в закладах охорони здоров`я; звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Отже, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, підлягають включенню особи, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в тому числі:

- у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого;

- перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Тобто, виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, тоді як виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають у відпустці, здійснюється за умови, якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100000 грн.

При цьому, таку винагороду зберігають за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначають ВЛК. Під час лікування після поранення (без прив`язки до тяжкого), але обов`язково пов`язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду 100000 грн, а під час відпустки за станом здоров`я (під час реабілітації) додаткову винагороду 100000 грн отримують лише ті військовослужбовці, в кого поранення визнано тяжким за висновком ВЛК.

Згідно із пунктом 1 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Підпунктом «в» пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: «Потребує»: відпустки за станом здоров`я на ___ календарних днів.

Згідно із підпунктом «а» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до пункту 6.11 глави 6 розділу ІІ Положення №402 постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).

Пунктом 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення №402 визначено, що відпустка за станом здоров`я військовослужбовцям у мирний час надається на 30 календарних днів. За медичними показаннями після травм (поранень, контузій) або оперативного лікування ВЛК приймає постанову про потребу у відпустці за станом здоров`я на 45 або 60 календарних днів. За наявності медичних показань відпустка за станом здоров`я ВЛК продовжується на 30 календарних днів, а в окремих випадках - на 45 або на 60 календарних днів.

Згідно із пунктом 6.15 глави 6 розділу ІІ Положення №402 відпустка за станом здоров`я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК. При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров`я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки.

За приписами абзацу четвертого пункту 22.12 глави 22 розділу II Положення №402 постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у звільненні від службових обов`язків або у відпустці за станом здоров`я повинна бути реалізована негайно.

Як встановлено судом, згідно пункту 12 свідоцтва про хворобу Регіональної військово-лікарської комісії від 29.06.2022 №672/1 визначений діагноз та ухвалено постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Гепатоцелюлярна карцинома лівої частки печінки С ТЗ, Nx Mo, ІІІ ст., ІІ клінічна група. Хронічний лівобічний туботимпональний отит ремісія. Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість зі сприйняттям шепітної мови 5 м. Амбліопія низького ступеня правого ока. Множинний ускладнений карієс зубів. Вторинна часткова адентія обох щелеп з відсутністю 25, 45, 46 зубів. Жувальна ефективність за Агаповим 49%. Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.

Відповідно пункту 13 вказаного свідоцтва на підставі статті 8а графи II Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Таким чином, надані позивачем документи не підтверджують те, що визначене ВЛК захворювання має причинний зв`язок з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Відтак, у відповідача не було правових підстав для винесення наказу про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 гривень за час лікування позивача в закладах охорони здоров`я.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 16-2 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 16-3 Закону №2011-ХІІ).

Судом встановлено, що згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №197301 від 29.11.2022 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю першої Б групи, причина інвалідності: захворювання не пов`язане з проходженням військової служби.

Разом з тим, згідно свідоцтва про хворобу Регіональної військово-лікарської комісії від 29.06.2022 №672/1 захворювання позивача не пов`язане з проходженням військової служби.

Тому суд вважає, що у зв`язку вказаними фактами у позивача відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги, що призначається відповідно до положень статті 16 Закону №2011-ХІІ.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невжиття Військовою частиною НОМЕР_1 заходів щодо призначення позивачу військової пенсії як особі, яка зазнала інвалідності І групи за час проходження військової служби по мобілізації в умовах воєнного стану в Україні та про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 вжити заходів щодо призначення та виплати позивачу (членам сім`ї позивача) військової пенсії позивачу як особі, яка зазнала інвалідності І групи за час проходження військової служби по мобілізації в умовах воєнного стану в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону №2262-ХІІ військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Згідно з статтею 18 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.

Приписами статті 19 Закону №2262-ХІІ визначено, що групи і причини інвалідності, а також час її настання встановлюються медико-соціальними експертними комісіями, які діють на підставі положення про них, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Залежно від ступеня втрати працездатності особи з інвалідністю поділяються на три групи.

Відповідно до статті 20 Закону №2262-ХІІ залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом поділяються на такі категорії:

а) особи з інвалідністю внаслідок війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних таким законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

б) інші особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби.

Як було встановлено судом, захворювання позивача на підставі якого йому встановлено першу Б групу інвалідності не пов`язане з проходженням військової служби.

При цьому, органом, який розглядає та приймає рішення про призначення або відмову у призначення пенсії є саме Пенсійний фонд України та його структурні підрозділи. Відтак, відсутня бездіяльність відповідача щодо вказаних позовних вимог.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 - зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_2 - фактичне місце проживання, РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Суддя В.В. Дмитрук