Постанова

від 21.02.2024 по справі 460/9602/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа №460/9602/20

адміністративне провадження № К/990/33412/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Єзерова А.А., судді Кравчука В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказьке»

до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Релігійна організація «Рівненська міська іудейська релігійна громада»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «БК ІНТЕРБУД», Рівненська обласна рада, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтех-Пром»

про визнання протиправними та скасування наказу і рішення

за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказьке»

на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Гудими Н.С. від 2 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Пліша М.А., Мікули О.І., Курильця А.Р. від 23 серпня 2023 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказьке» (далі - ОСББ «Кавказьке», позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Управління містобудування та архітектури, відповідач 1), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Релігійна організація «Рівненська міська іудейська релігійна громада» (далі - Релігійна організація, третя особа 1), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради (далі - Комунальне підприємство, третя особа 2), Товариство з обмеженою відповідальністю «БК ІНТЕРБУД» (далі - ТОВ «БК ІНТЕРБУД», третя особа 3), Рівненська обласна рада (далі - Рівненська облрада, третя особа 4), Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтех-Пром» (далі - ТОВ «Будтех-Пром», третя особа 5), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління містобудування та архітектури № 81/М від 2 червня 2020 року про затвердження Містобудівних умов та обмежень (далі - МУО) для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями», виданих Рівненській облраді в особі Комунального підприємства, на земельній ділянці за адресою: м. Рівне, вул. Кавказька, 32-Б, площею 0,2441 га з кадастровим номером 5610100000:01:015:0109, яка належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області;

- визнати протиправним і скасувати рішення ДАБІ України від 7 травня 2021 року про надання дозволу Комунальному підприємству на виконання будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями: м. Рівне, вул. Кавказька, 32-Б», реєстраційний номер ІУ013210430864 та дозволу на виконання будівельних робіт, виданого ДАБІ України 7 травня 2021 року, реєстраційний номер: ІУ013210430864.

2. Одночасно з позовом позивач подавав заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію наказу № 81/М від 2 червня 2020 року та заборонити Комунальному підприємству та будь-яким іншим особам розробляти та затверджувати проєктну документацію, проводити будівельні роботи з будівництва багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями на земельній ділянці за адресою: м. Рівне, вул. Кавказька, 32-Б на підставі МУО для проєктування об`єкта «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями», виданих Рівненській облраді в особі Комунального підприємства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 17 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2021 року, задовольнив заяву про забезпечення позову.

4. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 28 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, у задоволенні позову відмовив.

5. Верховний Суд постановою від 21 березня 2023 року скасував рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, а справу направив на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

6. У квітні 2023 року ТОВ «БК ІНТЕРБУД» звернулося до суду першої інстанції із клопотанням про роз`яснення ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року з питань забезпечення позову в частині дії вжитих заходів забезпечення позову, а саме: чи є прийняття у справі № 460/9602/20 Верховним Судом постанови від 21 березня 2023 року про скасування рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року та направлення справи на новий розгляд до Рівненського окружного адміністративного суду підставою для відновлення дії тих заходів забезпечення позову, що втратили чинність.

7. Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 2 травня 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року, задовольнив заяву ТОВ «БК ІНТЕРБУД» про роз`яснення вимог ухвали з питань забезпечення позову від 17 травня 2021 року.

8. Суд роз`яснив, що вжиті ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року заходи забезпечення позову діяли до набрання законної сили рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, якою справу № 460/9602/20 вирішено по суті, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що прийняття у справі № 460/9602/20 Верховним Судом постанови від 21 березня 2023 року про скасування рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року з направленням справи на новий розгляд до Рівненського окружного адміністративного суду не є підставою для відновлення дії тих заходів забезпечення позову, що втратили чинність.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції про роз`яснення судового рішення, ОСББ «Кавказьке» звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «БК ІНТЕРБУД» про роз`яснення судового рішення.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. У касаційній скарзі ОСББ «Кавказьке» зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 150, 151, 157 та 254 КАС України, що зумовило, на думку скаржника, помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про те, що набрання законної сили рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, після його апеляційного перегляду, скасовує дію заходу забезпечення позову. Натомість, скаржник вважає, що такий захід залишається установленим за умови скасування судових рішень постановою Верховного Суду від 21 березня 2023 року та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

11. Крім того, скаржник вважає, що, постановляючи ухвалу від 2 травня 2023 року про роз`яснення судового рішення, суд порушив вимоги статті 254 КАС України, оскільки роз`яснив прийняту ним ухвалу від 17 травня 2021 року з питань забезпечення позову таким чином, що змінив зміст судового рішення, адже відповідно до положень статті 157 КАС України заходи забезпечення позову діють серед іншого до моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким остаточно вирішено адміністративний позов.

12. Від представника ТОВ «БК ІНТЕРБУД» та ТОВ «Будтех-Пром» надійшов відзив на касаційну скаргу ОСББ «Кавказьке», в якому зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що заходи забезпечення позову, встановленні ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року, припинили свою дію з набранням судовим рішенням законної сили, а саме - 18 січня 2022 року. Такі висновки судів попередніх інстанцій, на думку представника третіх осіб, узгоджуються з положеннями частини другої статті 255 КАС України, відповідно до якої у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

13. Представник третіх осіб також зазначає, що ОСББ «Кавказьке» фактично ототожнює строк чинності ухвали про забезпечення позову та строк дії вжитих заходів забезпечення позову. Строк дії останніх, на думку представника ТОВ «БК ІНТЕРБУД» та ТОВ «Будтех-Пром», був визначений у відповідній ухвалі суду першої інстанції та закінчився після набрання законної сили рішенням цього суду за результатом розгляду справи по суті.

З огляду на зазначене представник третіх осіб просить залишити касаційну скаргу ОСББ «Кавказьке» без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 2 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року - без змін.

14. Від Комунального підприємства надійшов відзив на касаційну скаргу ОСББ «Кавказьке», в якому третя особа 2 заперечує проти задоволення вимог касаційної скарги, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що заходи забезпечення позову припинили свою дію після набрання законної сили рішенням суду першої інстанції за наслідком розгляду справи по суті, а прийняття у подальшому постанови Верховного Суду, якою Суд скасував судові рішення, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції, на чинність заходів забезпечення позову ніяк не вплинуло.

15. Також третя особа 2 з посиланням на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16, вважає, що Рівненський окружний адміністративний суд, надаючи роз`яснення судового рішення, дотримався вимог статті 254 КАС України, оскільки роз`яснив судове рішення, виконання якого без такого роз`яснення було б ускладнено.

На цій підставі третя особа 2 просить залишити без задоволення касаційну скаргу ОСББ «Кавказьке», а оскаржувані судові рішення - без змін.

16. Від Рівненської облради надійшли письмові пояснення по справі, в яких наголошується, що ухвала Рівненського окружного адміністративного суду від 2 травня 2023 року про роз`яснення судового рішення, залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року, відповідає вимогам статті 254 КАС України та є обґрунтованою, з огляду на що, третя особа 4 просить залишити касаційну скаргу ОСББ «Кавказьке» без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

17. Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу ОСББ «Кавказьке» не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку. Відповідно до довідки про доставку електронного листа копію ухвали Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року про відкриття касаційного провадження у справі № 460/9602/20 (касаційне провадження № К/990/33412/23) ДІАМ України отримала 11 жовтня 2023 року. Відповідно до поштових повідомлень про вручення поштових відправлень з ідентифікаторами № 0102938239050 та № 0102938239026 копію зазначеної ухвали Верховного Суду Управління містобудування та архітектури отримало 17 жовтня 2023 року, а Релігійна організація - 19 жовтня 2023 року відповідно.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

18. ОСББ «Кавказьке» подало касаційну скаргу до Верховного Суду 5 жовтня 2023 року.

19. Верховний Суд ухвалою від 10 жовтня 2023 року відкрив касаційне провадження № К/990/33412/23 у справі № 460/9602/20, витребував матеріали адміністративної справи та надав сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу ОСББ «Кавказьке».

20. Рівненська облрада подала клопотання про розгляд цієї справи в суді касаційної інстанції без участі представника третьої особи 4. Інші учасники справи письмових клопотань до Верховного Суду не подавали.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

22. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

23. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

24. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

25. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Рівненського окружного адміністративного суду від 2 травня 2023 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є обґрунтованими з огляду на таке.

26. У касаційній скарзі ОСББ «Кавказьке» зазначає, що суди попередніх інстанцій, надаючи роз`яснення судового рішення - ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року про вжиття заходів забезпечення позову в частині строку дії таких заходів, фактично вийшли за межі змісту вказаної ухвали, чим порушили вимоги статті 254 КАС України.

27. Скаржник також посилається на порушення судами попередніх інстанцій положень статей 150, 151 та 157 КАС України, оскільки, надаючи роз`яснення ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року про вжиття заходів забезпечення позову, суди не врахували, що у цій справі до цього часу не ухвалено судового рішення, яким закінчено розгляд справи по суті та яке набрало законної сили, а тому ОСББ «Кавказьке» вважає, що заходи забезпечення позову зберегли свою чинність.

28. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів керується таким.

29. Згідно із положеннями статті 254 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

30. Зі змісту наведеної норми права вбачається, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим дана правова норма не містить, а із її змісту слідує, що пояснення щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

31. Правові висновки щодо застосування положень статті 254 КАС України викладені Верховним Судом у постановах від 7 лютого 2018 року у справі № 803/3805/15, від 25 квітня 2018 року у справі № 484/538/16-а, від 25 червня 2018 року у справі № 826/24294/15, від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16, від 21 березня 2019 року у справі № 807/1689/14 та від 20 грудня 2023 року у справі № 400/2839/22.

32. Зокрема, у постанова від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16 Верховний Суд звернув увагу, що ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

За загальними нормами права, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

33. Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 вересня 2019 року у справі № 816/1512/15 зазначив, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз`яснення рішення, є його незрозумілість.

Таким чином, у заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

34. Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08 також вказав, що фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.

35. Своєю чергою, у постанові від 20 грудня 2023 року у справі № 400/2839/22 Верховний Суд, надаючи тлумачення положенням статті 254 КАС України, зазначив, що роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення певних текстуальних недоліків (якості) резолютивної частини судового акта, який полягає у поясненні рішення суду у більш зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина для учасників спору є логічною та не допускає кілька варіантів тлумачення. Без відповідного роз`яснення виконання рішення суду може бути ускладненим або взагалі неможливим.

Враховуючи імперативні положення статті 254 КАС України, Верховний Суд визначив критеріїв встановлення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз`яснення відповідного судового рішення, а саме: заява про роз`яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватися його примусове виконання; судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане; заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є нечітким або незрозумілим.

36. Суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ «БК ІНТЕРБУД» звернулося із клопотанням про роз`яснення судового рішення, зокрема щодо строку дії заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року під час розгляду справи № 460/9602/20, з урахуванням правових наслідків прийняття постанови Верховного Суду від 21 березня 2023 року, якою скасовані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій по суті розгляду справи та направлено справу на новий розгляд.

37. Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, задовольняючи вказану заяву третьої особи 3, суди керувалися положеннями частини третьої та четвертої статті 341 КАС України, яка визначає, що судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

38. Крім того, суди попередніх інстанцій взяли до уваги, що згідно з частиною другою статті 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили в день прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

39. Аналізуючи вищенаведені норми КАС України, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що рішення суду першої інстанції, що не скасоване за результатом його апеляційного перегляду, вважається судовим актом, яким вирішено справу по суті. У разі його апеляційного оскарження таке рішення набирає законної сили в день прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду, крім випадку його скасування.

Оскільки рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, яким у задоволенні позову відмовлено, було оскаржене в апеляційному порядку та за наслідками апеляційного перегляду Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 січня 2022 року залишив це рішення суду першої інстанції без змін, відповідно, за висновком судів попередніх інстанцій, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, яким вирішено спір по суті, набрало законної сили 18 січня 2022 року.

40. На підставі вищезазначеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що тимчасова правова охорона, що надана позивачу ухвалою про забезпечення позову від 17 травня 2021 року, втратила свою чинність 18 січня 2022 року, оскільки в цей день виникли одночасно два юридичних факти, із настанням яких ухвалою від 17 травня 2021 року пов`язано закінчення строку дії вжитих заходів забезпечення позову, а саме: прийнято рішення, яким вирішено спір по суті, і таке рішення набрало законної сили.

При цьому, за висновком судів попередніх інстанцій, прийняття у подальшому Верховним Судом постанови від 21 березня 2023 року, якою скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, не вплинуло на чинність заходів забезпечення позову.

41. Разом з тим, колегія суддів вважає наведені висновки судів попередніх інстанцій неправильними з огляду на таке.

42. Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

43. Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

44. Статтею 156 КАС України передбачено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

45. Відповідно до частини першої-шостої статті 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

46. Отже, зі змісту наведених норм КАС України вбачається, що процесуальним законодавством урегульовано питання щодо строку дії заходів забезпечення позову, зокрема визначено, що припинення дії заходів забезпечення позову, якщо вони не скасовані або не змінені у судовому порядку, пов`язано з одночасним настанням таких юридичних фактів: 1) вирішення справи по суті; 2) набрання законної сили рішенням суду, яким вирішено справу по суті.

Такий підхід відповідає положеннями статті 129 Конституції України, статті 370 КАС України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» про те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

47. Правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень статей 150-157 КАС України в аспекті підстав та порядку вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову викладені у постановах від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 26 квітня 2019 року у справі № 826/16334/18, від 26 червня 2019 року у справі № 826/13396/18, від 30 вересня 2019 року у справах № 420/5553/18 та № 1840/3517/18, від 24 березня 2020 року у справі № 806/1001/17, від 26 жовтня 2022 року у справі № 640/30483/21 та від 22 грудня 2022 року у справі № 640/32706/21.

48. Як вбачається зі змісту резолютивної частини ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2021 року та постановою Верховного Суду від 21 березня 2023 року, суд визначив строк дії заходів забезпечення позову: до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.

49. Отже, положення судового рішення, яким встановлено заходи забезпечення позову, є чіткими та зрозумілими, не допускають можливості їх неоднозначного тлумачення, не потребують зміни формулювання, тобто у цілому відповідають вимогам щодо «якості» судового рішення.

50. Разом з тим, Рівненський окружний адміністративний суд в ухвалі від 2 травня 2023 року, що залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року, фактично вдався не до роз`яснення судового рішення, зокрема шляхом уточнення його незрозумілих або нечітких положень, а до тлумачення норм процесуального права щодо порядку набрання законної сили рішенням суду, яким закінчено розгляд справи по суті, а також щодо строку дії заходів забезпечення позову.

51. На підставі вищевикладеного, Суд зазначає, що механізм роз`яснення судового рішення, визначений статтею 254 КАС України, не допускає тлумачення судом норм процесуального права, а натомість, передбачає уточнення змісту судового рішення, зокрема у спосіб: зміни формулювання викладення відповідної частини судового рішення на більш чітке та зрозуміле; уточнення окремих положень судового рішення, які є нечіткими або допускають неоднозначність їх тлумачення; пояснення застосованих судом термінів або понять. Однак, за будь-яких умов, не допускається зміна змісту судового рішення шляхом його звуження або розширення.

52. Статтею 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм процесуального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

53. З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосував положення статті 254 КАС України, що за правилами статті 351 КАС України, є підставою для скасування судового рішення повністю і ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.

54. Аналогічний підхід до вирішення питання про роз`яснення судового рішення поза межами механізму, визначеного статтею 254 КАС України, застосований Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16, від 1 вересня 2020 року у справі № 806/984/18 та від 20 грудня 2023 року у справі № 400/2839/22.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. За таких обставин колегія суддів доходить висновку про те, що касаційну скаргу ОСББ «Кавказьке» слід задовольнити, скасувати судові рішення про роз`яснення ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року з питань забезпечення позову та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви третьої особи 3 про роз`яснення судового рішення.

У силу вимог статті 139 КАС України питання про розподіл судових витрат може бути вирішено за результатом розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 238, 254, 345, 351, 355, 356 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказьке» задовольнити.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 2 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ІНТЕРБУД» про роз`яснення ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року з питань забезпечення позову в частині дії вжитих заходів забезпечення позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Я.О. Берназюк

Судді: А.А. Єзеров

В.М. Кравчук