Ухвала

від 20.02.2024 по справі 420/5424/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 лютого 2024 року

м. Київ

справа №420/5424/23

адміністративне провадження №К/990/5173/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу адвокатки Чуєвої Катерини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 420/5424/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №536 від 1 березня 2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб слідчого відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області» в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до майора поліції ОСОБА_1 , слідчого відділення поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області «По особовому складу» №219 о/с від 6 березня 2022 року про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , слідчого відділення поліції № 5 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції з 06 березня 2023 року);

- поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого відділення поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на посаді;

- допустити рішення до негайного виконання в частині поновлення на посаді;

- допустити рішення до негайного виконання в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 4 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року, відмовив у задоволенні позову.

11 лютого 2024 року адвокатка Чуєва К.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , вдруге через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року. Скаржник просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову ОСОБА_1 . Також скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження.

Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду прийнята 28 грудня 2023 року. Повний текст складено того ж дня. Однак, скаржник направив касаційну скаргу до Верховного Суду 11 лютого 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Як на підставу для поновлення цього процесуального строку скаржник вказує, що вже звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення в межах встановленого статтею 329 КАС України строку, проте ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 8 лютого 2024 року його первісну скаргу було повернуто скаржнику з огляду на положення пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Проаналізувавши вказані скаржником підстави пропуску строку касаційного оскарження, та зважаючи на звернення позивача до Суду із повторною касаційною скаргою у стислі строки, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для його поновлення.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд зазначає наступне.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 1, 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Зазначаючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник вказує про необхідність відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 6 лютого 2020 року у справі №300/1406/19 та від 19 квітня 2021 року у справі № 240/2677/20 щодо нерозповсюдження принципу презумпції невинуватості на дисциплінарне провадження.

Суд наголошує, що приписи пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України передбачають можливість оскарження судових рішень в касаційному порядку у разі, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду має виникати з певних визначених об`єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.

Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

Скаржником не зазначено належного нормативно-правового обґрунтування необхідності відступлення від правового висновку, застосованого до спірних правовідносин, викладеного у постановах Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

З огляду на викладене, Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Наступною підставою для перегляду оскаржуваних судових рішень, скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.

Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Інші зазначені скаржником підстави касаційного оскарження відхиляються Верховним Судом через їхню необґрунтованість.

Керуючись статтями 327-331, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 420/5424/23 і поновити його.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою адвокатки Чуєвої Катерини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 420/5424/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії.

3. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №420/5424/23.

4. Встановити іншим учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншим учасникам справи.

5. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

6. Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему «Електронний суд» у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники зареєстровані у такій автоматизованій системі. В іншому випадку, документи надсилаються цим учасникам на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

..........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду