Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.01.2024 Справа №607/352/23 Провадження №2/607/131/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління сім`я, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод у побаченнях з дитиною та встановлення способу участі у вихованні дитини,
УСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суду із позовом, який в подальшому уточнив, до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління сім`я, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, у якому просить зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 щодо участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 та встановити наступний спосіб участі у вихованні сина: незалежно від періоду, батько має право на необмежене спілкування особисто з сином засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку через мережу Інтернет за допомогою месенджерів «Skype», «Viber», «Telegram», «WhatsApp», «Signal», « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та інших відповідних технічних програм, з урахуванням режиму дня дитини; зобов`язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 інформацію про наявні засоби зв`язку (номери телефону, месенджерів тощо) ОСОБА_3 для спілкування батька з сином та повідомляти ОСОБА_1 про зміну засобів зв`язку ОСОБА_3 необхідних для спілкування батька з сином; встановити наступні способи участі батька у вихованні сина: субота з 10:00 до 17:00 год. неділі за місцем проживання сина та/або в місцях сприятливих для відпочинку та розвитку дитини; вівторок та четвер з 16:00 до 20:00 год. за місцем проживання сина та/або в місцях сприятливих для відпочинку та розвитку дитини; перебування сина разом з батьком половину літніх шкільних канікул, в тому числі проведення спільного відпочинку батька у санаторно-курортних закладах, та інших місцях оздоровлення; перебування сина разом з батьком половину зимових шкільних канікул, в тому числі проведення спільного відпочинку батька у санаторно-курортних закладах, та інших місцях оздоровлення; побачення мають відбуватися без участі матері, ОСОБА_2 .
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що він є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач не надає йому можливості бачитися з сином ОСОБА_4 та чинить перешкоди у їх спілкуванні. З цих підстав, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.03.2023 відкрито провадження у вказаній цивільній справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою судді без видалення суду до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 31.07.2023 постановлено матеріали цивільної справи направити в Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей ТМР для дачі висновку щодо встановлення способу участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , що відображено в протоколі судового засідання.
20.10.2023 цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління сім`я, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод у побаченнях з дитиною та встановлення способу участі у вихованні дитини, повернута до суду із Висновком органу опіки та піклування щодо встановлення способу участі у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Протокольною ухвалою судді без видалення суду до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 04.12.2023 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, що відображено в протоколі судового засідання.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Матус Т.А. не з`явилися. Представником позивача подано суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задоволити, щодо заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлялася у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за її зареєстрованим місцем проживання повістки про виклик до суду. Відповідачка про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавала.
Суд вважає, що відповідачка про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подавала, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач.
Представник третьої особи Управління сім`я, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради у судове засідання не з`явився, однак подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника за наявними матеріалами у справі.
У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 18 березня 2019 року рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/3240/22.
Від даного шлюбу у сторін народилося троє синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 29 листопада 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 29 листопада 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 24 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції.
Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Тернопільської міської ради щодо встановлення способу участі у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1270 від 18.10.2023, орган опіки і піклування рекомендує ОСОБА_1 здійснювати свою участь у вихованні дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до графіку спілкування, а саме:
1) необмежене спілкування особисто з сином засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку через мережу Інтернет за допомогою месенджерів: «Skype», «Vibеr», «Telegram», «WhatsApp», «Signal», « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та інших відповідних технічних програм, з урахуванням режиму дня дитини;
2) субота з 10:00 до 17:00 год. неділі за місцем проживання сина та/або в місцях сприятливих для відпочинку та розвитку дитини;
3) вівторок та четвер з 16:00 до 20:00 год. за місцем проживання сина та/або в місцях сприятливих для відпочинку та розвитку дитини;
4) перебування сина разом із батьком половину літніх шкільних канікул, в тому числі проведення спільного відпочинку батька у санаторно-курортних закладах та інших місцях оздоровлення;
5) перебування сина разом із батьком половину зимових шкільний канікул, в тому числі проведення спільного відпочинку батька у санаторно-курортних закладах та інших місцях оздоровлення;
Побачення повинні відбуватися без присутності матері за згодою дитини.
Як вбачається із Висновку, на засіданні комісії батько дитини, ОСОБА_1 повідомив про те, що бажає встановити порядок участі у вихованні ОСОБА_4 , оскільки після розлучення діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживають разом із ним. Мати дітей ОСОБА_2 без його згоди поїхала разом із їхнім молодшим сином Захаром у Сполучені Штати Америки та чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною.
Працівниками управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого ОСОБА_1 проживає разом із дітьми в квартирі, яка складається з чотирьох кімнат загальною площею 121 м.кв., з усіма комунальними зручностями. Для дітей виділено окремі кімнати, ліжко для сну, письмовий стіл, іграшки та одяг відповідного віку.
Мати дитини, на засідання комісії не з`явилась та не повідомила про причини своєї відсутності, хоча була належним чином повідомлена.
З матеріалів справи вбачається, що малолітня дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває за кордоном разом із матір`ю ОСОБА_2 , у зв`язку з чим думку дитини не вдалось з`ясувати.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються, зокрема, і на відносини між дитиною та батьком. ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує.
Згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Статтею 155 СК України встановлено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, а батьківські права не можуть здійснюватися в супереч інтересам дитини.
Згідно вимог статті 157 СК України питання виховання дітей вирішуються батьками спільно.
Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року у статті 111 передбачає, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.
Крім того діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (стаття 114 наведеного вище Закону).
Такі ж положення містяться у Конвенції ООН про права дитини, де зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні.
Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.
Відповідно до частин другої та третьої статті 157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Як вбачається із частини першої статті 158 Сімейного кодексу України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Відповідно до частини другої статті 158 Сімейного кодексу України рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.
Згідно вимог частини першої статті 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до частини другої статті 159 Сімейного кодексу України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, суд може визначати способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо).
Як вбачається з положень частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як видно із доводів позовної заяви, досліджених судом доказів, між сторонами існує спір щодо спілкування батька із сином.
З урахуванням того, що між позивачем та відповідачем існує спір щодо участі батька у вихованні сина, такий спір повинен бути вирішений судом, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині усунення перешкод позивача в спілкуванні та вихованні дитини, та визначення його способу участі у вихованні дитини підлягають до задоволення. (подібна правова позиція висловлена постановах ВС від 22 липня 2020 року у справі №295/13297/18 та 12 лютого 2020 року у справі № 638/19703/17).
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Це право полягає, перш за все, у наданні дитині можливості жити і виховуватися в сім`ї. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з батьком.
Позбавлення позивача права щодо участі у спілкуванні та вихованні сина може позбавити дитину ОСОБА_3 родинних зв`язків з батьком, любові та турботи з боку останнього, що суперечить приписам Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року.
Тому, суд вважає, що відповідачку слід зобов`язати не чинити перешкод у спілкуванні з сином та визначити спосіб спілкування позивача та його участі у вихованні сина.
Визначаючи графік участі позивача у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, суд враховує висновок органу опіки та піклування Тернопільської міської ради, інтереси дитини, її вік, розпорядок дня, а також пояснення батька дитини, його бажання більше часу провадити із своїм сином. Крім цього, суд враховує якнайкращі інтереси та права дитини.
Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітнім сином, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з сином, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, або обумовлювало його побачення з дитиною у присутності інших осіб, судом не встановлено, а матеріали справи таких доказів не містять.
Суд звертає увагу на те, що з урахування вікових змін дитини, її розвитку та потреб, сторони не позбавлені у майбутньому права звернутися до суду з позовом про зміну встановленого судом способу участі у вихованні дитини.
На підставі ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі сплаченого судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, 273, 281-284, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, ст. ст.7, 141, 153, 159 Сімейного Кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління сім`я, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод у побаченнях з дитиною та встановлення способу участі у вихованні дитини- задоволити.
Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Встановити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 :
1) незалежно від періоду, батько має право на необмежене спілкування особисто з сином засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку через мережу Інтернет за допомогою месенджерів «Skype», «Viber», «Telegram», «WhatsApp», «Signal», « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та інших відповідних технічних програм, з урахуванням режиму дня дитини;
2) зобов`язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 інформацію про наявні засоби зв`язку (номери телефону, месенджерів тощо) ОСОБА_3 для спілкування батька з сином та повідомляти ОСОБА_1 про зміну засобів зв`язку ОСОБА_3 необхідних для спілкування батька з сином;
3) встановити наступні способи участі батька у вихованні сина:
- субота з 10:00 до 17:00 год. неділі за місцем проживання сина та/або в місцях сприятливих для відпочинку та розвитку дитини;
- вівторок та четвер з 16:00 до 20:00 год. за місцем проживання сина та/або в місцях сприятливих для відпочинку та розвитку дитини;
- перебування сина разом з батьком половину літніх шкільних канікул, в тому числі проведення спільного відпочинку батька у санаторно-курортних закладах, та інших місцях оздоровлення;
- перебування сина разом з батьком половину зимових шкільних канікул, в тому числі проведення спільного відпочинку батька у санаторно-курортних закладах, та інших місцях оздоровлення.
Побачення повинні відбуватися без присутності матері за згодою дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 2 147, 20 грн. судового збору.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, бульвар Т.Шевченка, 1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 43459222.
СуддяВ. Л. Дзюбич
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2024 |
Оприлюднено | 23.02.2024 |
Номер документу | 117154730 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Дзюбич В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні