Ухвала

від 19.02.2025 по справі 607/352/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2025 Справа №607/352/23 Провадження №4-с/607/18/2025

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., розглянувши матеріали скарги представника ОСОБА_1 адвоката Покотило Юрія Володимировича, заінтересована особа ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірною та скасування постанов державного виконавця про накладення штрафу на боржника, визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження, а також визнання неправомірними дії державного виконавця щодо надіслання повідомлення про вчинення кримінального правопорушення боржником,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Покотило Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, через систему «Електронний суд» звернувся в суд із скаргою в якій просить: визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 1700 грн., винесену 22 жовтня 2024 року в ході виконавчого провадження №75369158; визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 3400 грн., винесену 04 грудня 2024 року в ході виконавчого провадження №75369158; визнати неправомірними дії державного виконавця Тернопільського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, пов`язані із надісланням 07 січня 2025 року до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення кримінального правопорушення боржником у виконавчому провадженні №75369158; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Тернопільського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, пов`язану із невинесенням постанови про закінчення виконавчого провадження №75369158 після надіслання 07 січня 2025 року до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Скаргамотивована тим,що навиконанні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває виконавче провадження №75369158 з примусового виконання виконавчого листа №607/352/23, виданого 20.06.2024 р. Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, яким зобов`язано скаржника не чинити ОСОБА_2 перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 22 жовтня 2024 р. старшим державним виконавцем Бойко Р.О. на скаржника було накладено штраф в сумі 1 700 грн. за не виконання вказаного рішення суду. Крім того, 04 грудня 2024 року старшим державним виконавцем Бойко Р.О. на скаржника було накладено штраф в сумі 3 400 грн. за не виконання вказаного рішення суду.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по скарзі, суд приходить на наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню, є постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Таким чином, відповідно до положень ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», постанова державного виконавця про накладення штрафу є окремим виконавчим документом, примусове виконання якого не пов`язане із виконанням рішення суду.

Нормами частини 2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Поняття штрафу, вжите у частині другій статті 74 Закону № 1404-VIII, стосується випадків покладення відповідальності на боржника за невиконання рішення, та його стягнення проводиться на користь держави.

Отже, ч.2 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» прямо передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Частиною 1 ст.287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Заявником оскаржено постанову державного виконавця про накладення штрафу, винесену на підставі ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», яка є окремим виконавчим документом. При цьому накладення штрафу на боржника під час примусового виконання судового рішення є мірою відповідальності у виконавчому провадженні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17 зазначено, що імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Вказані правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 серпня 2019 року у справі № 381/2126/18 , від 12 червня 2019 року у справі № 370/1547/17 , від 03 квітня 2019 року у справі № 370/1288/15 , від 03 квітня 2019 року у справі № 370/1034/15-ц.

Також, правові висновки про належність до юрисдикції адміністративних судів розгляду вимог щодо оскарження постанов виконавця про накладення штрафів, неодноразово викладалися у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справах № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18) та № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), від 20 вересня 2018 року у справі № 821/872/17 (провадження № 11-734апп18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 826/5195/17 (провадження № 11-801апп18), від 16 січня 2019 року у справі № 279/3458/17-ц (провадження № 14-543цс18) від 09 жовтня 2019 року у справі № 758/201/17 (провадження № 14-468цс19), від 19 травня 2020 року у справі № 754/2223/15-ц (провадження № 14-568цс19), від 18 серпня 2021 року у справі №463/4691/20 (провадження № 61-8303св21).

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №2610/27695/2012 (провадження № 14-37цс21) також звернуто увагу на відмінності між правовою природою штрафів, які може накласти державний виконавець та роз`яснено юрисдикцію оскарження постанов державного виконавця у разі їх накладення та стягнення.

Оскільки заявником серед іншого оскаржуються дії державного виконавця та, зокрема, постанови про накладення штрафу на боржника, які є окремим виконавчим документом, дана скарга, в цій частині, не підлягає розгляду у порядку, визначеному ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 186, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою представника ОСОБА_1 адвоката ПокотилоЮрія Володимировича,заінтересована особа ОСОБА_2 надії (бездіяльність)державного виконавцяТернопільського відділудержавної виконавчоїслужби уТернопільській областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції провизнання неправомірноюта скасуванняпостанов державноговиконавця пронакладення штрафуна боржника,визнання неправомірноюбездіяльності державноговиконавця щодоневинесення постановипро закінченнявиконавчого провадження,а такожвизнання неправомірнимидії державноговиконавця щодонадіслання повідомленняпро вчиненнякримінального правопорушенняборжником участині вимог щодо визнання неправомірною та скасування постанов державного виконавця про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 1700 грн., винесену 22 жовтня 2024 року в ході виконавчого провадження №75369158 та про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 3400 грн., винесену 04 грудня 2024 року в ході виконавчого провадження №7536915.

Роз`яснити заявнику право на звернення із зазначеними вимогами щодо оскарження постанов про накладення штрафу на боржника у виконавчому провадженні до адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. В. Ромазан