Ухвала

від 21.02.2024 по справі 303/628/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/628/24

2/303/77/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючого судді Заболотного А.М.

секретар судового засідання Вагерич О.С.,

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора лейтенанта Управління патрульної поліції в Закарпатській області Грицина Олександра Сергійовича, Мукачівського районного управління поліції про відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до інспектора лейтенанта Управління патрульної поліції в Закарпатській області Грицина О.С., Мукачівського районного управління поліції про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 16.01.2024 року постановлено прийняти позовну заяву до розгляду. Судове засідання по справі призначено на 21.02.2024 року.

В ході судового розгляду судом встановлено, що позовні вимоги заявлено, зокрема, до Мукачівського районного управління поліції.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що йому відомо про те, що Мукачівське районне управління поліції не є юридичною особою.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні підтримали позицію про те, що оскільки Мукачівське районне управління поліції не є юридичною особою провадження в частині заявленого позову до такого відповідача слід закрити.

Суд, заслухавши думку учасників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. В ч. 3 ст. 13 ЦПК України також зазначено про те, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи.

Статтею 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Статтею 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач. Позивачем та відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Згідно з ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

У цій справі встановлено, що позивачем ОСОБА_1 позов заявлено, зокрема, до Мукачівського районного управління поліції.

При цьому судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація про таку юридичну особу.

Отже, Мукачівське районне управління поліції і не є юридичною особою, не наділене цивільною процесуальною дієздатністю та не може виступати стороною у цивільному процесі.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21.11.2018 року у справі № 757/43355/16-ц вказала на те, що розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (п. 1 ч. 1 ст. 186, п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі № 676/5955/18 та від 14.06.2021 року у справі № 760/32455/19-ц.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закон України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліції; 2) територіальні органи поліції.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 15 Закон України «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання. Територіальні органи поліції утворює, ліквідовує та реорганізовує Кабінет Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозицій керівника поліції. Структуру територіальних органів поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції за переліком згідно з додатком 1, зокрема, Головне управління Національної поліції в Закарпатській області.

У справі, що розглядається, Мукачівське районне управління поліції не є юридичною особою, а входить до структури Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та не може бути відповідачем у цій справі.

Отже, позивачем пред`явлено позов до філії підприємства, яка в силу положень ст. 95 ЦК України не є юридичною особою, а отже, не наділена цивільною-процесуальною дієздатністю, у зв`язку з чим не може виступати стороною у цивільному процесі.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом в постанові від 31.08.2022 року у справі № 289/865/21

При цьому суд звертає увагу на те, що в ході судового розгляду позивач навіть після повідомленого про те, що Мукачівське районне управління поліції не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем у цій справі, жодних клопотань, в тому числі і про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи то про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, не заявляв. В той час як в силу вимог ЦПК України суд позбавлений процесуальної можливості самостійно визначатися з колом відповідачів.

Однією з підстав для закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).

На підставі наведеного, так як позов, зокрема, заявлено до Мукачівського районного управління поліції, яке не є юридичною особою, не наділене цивільною процесуальною дієздатністю, відтак не може виступати стороною у цивільному процесі, тому провадження в частині заявлених вимог до Мукачівського районного управління поліції слід закрити на п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Водночас, слід роз`яснити позивачу, що вищезазначені обставини не позбавляють позивача права звернутися до суду з позовом до юридичної особи.

Керуючись ст.ст. 255, 260 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора лейтенанта Управління патрульної поліції в Закарпатській області Грицина Олександра Сергійовича, Мукачівського районного управління поліції про відшкодування моральної шкоди в частині заявлених вимог до Мукачівського районного управління поліції - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 22.02.2024 року.

Суддя А.М.Заболотний