Рішення

від 19.02.2024 по справі 382/818/22

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/818/22

Провадження № 2/382/32/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 лютого 2024 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нарольського М. М.,

при секретарі Матвієнко Ю. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 382/818/22 за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Косогор Оксани Миколаївни до 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 про виділ частини житлового будинку в натурі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Косогор Оксани Миколаївни звернулася до Яготинського районного суду Київської області з позовом до 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 про виділ частини житлового будинку в натурі, відповідно до вимог якого просить: виділити у натурі на користь ОСОБА_1 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями та спорудами та 3/4 частини земельної ділянки загальною площею 0,25 га, кадастровий № 3225585801:03:037:0004, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на виділену частку у житлового будинку АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями та спорудами; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на виділену частку земельної ділянки загальною площею 0, 25 га, кадастровий № 3225585801:03:037:0004, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд присадибна ділянка).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка є співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0, 25 та, кадастровий № 3225585801:03:037:0004, що розташована за цією ж адресою з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. У вказаному майні позивачу належить 3/4 частки. Іншими співвласниками указаного житлового будинку та належної до нього земельної ділянки є ОСОБА_2 ("відповідач-1") та ОСОБА_3 ("відповідач-2"), кожному з яких належить по 1/8 частині у праві власності на указане майно, що відповідає обставинам, установленим у рішенні Яготинського районного суду Київської області від 04.04.2018 у справі № 382/339/18. Як убачається з Інформаційної довідки від 08.07.2022 за № 304556572, станом на дату формування указаної довідки право власності на будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0, 25 га, кадастровий № 3225585801:03:037:0004, що розташована за цією ж адресою з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд зареєструвала лише позивач. Відповідачі не здійснили у встановленому законом порядку державну реєстрацію права власності на частки у праві власності на нерухоме майно, що визнано за ними згідно рішення Яготинського районного суду Київської області від 04.04.2018 у справі № 382/339/18. На даний час у вказаному будинку проживає позивач зі своєю сім`єю - чоловіком та двома малолітніми дітьми. Позивач за власний кошт здійснює поточний ремонт, що є запорукою утримання будинку у належному стані а також несе фінансові витрати, пов`язані з поліпшенням стану будинку (укріплення фундаменту з метою запобігання руйнуванню будинку, улаштування парканів та інше). Зазначені фінансові витрати а також фізичні зусилля, що пов`язані з виконанням указаних робіт несе ^виключно позивач. Відповідачі самоусунулися від обов`язків, які покладені на них як на співвласників майна. Відповідач-1 здійснює відвідування будинку кілька разів на рік, при цьому улаштовує постійні побутові сварки з позивачем щодо порядку користування майном І житловим будинком, належними до нього господарськими будівлями та спорудами та земельною ділянкою, що призначена для обслуговування указаного будинку) а також самовільно розпоряджається улаштуванням прибудинкової території без узгодження з позивачем, як співвласником майна. Відповідач-2 взагалі не відвідує належне йому майно та не бере участь у його утриманні. Відповідач-1 самовільно, без будь-якого узгодження з позивачем здійснює засаджування земельної ділянки (городу біля будинку), площею 0,1998 га, кадастровий № 3225585800:07:002:0027 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою будинку ( АДРЕСА_1 ), що належить на праві власності позивачу. Вказані обставини також є підставою для конфлікту між позивачем та відповідачем-1. Приймаючи до уваги зазначені обставини, позивач прийняла рішення про необхідність виділу в натурі належної їй частки у спільному майні - житловому будинку АДРЕСА_1 та земельній ділянці площею 0,25 га, кадастровий № 3225585801:03:037:0004, що розташована за цією ж адресою з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку. Приймаючи до уваги те, що позивачу також належить 3/4 частини земельної ділянки загальною площею 0, 25 га, кадастровий № 3225585801:03:037:0004, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), іншими співвласниками якої є відповідачі (кожному з яких належить по 1/8 частині у праві власності на указане майно, що відповідає обставинам, установленим у рішенні Яготинського районного суду Київської області від 04.04.2018 у справі № 382/339/18), - доцільним буде виділення у натурі на користь позивача і вказаної частини земельної ділянки одночасно з виділенням у натурі частини будинку.

Позовні вимоги мотивовані положеннями ст. ст. 179, 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, проти ухвалення заочного рішення заперечення відсутні.

Відповідачі повторно в судове засідання не з`явилися, про час, місце та дату проведення судових засідань повідомлялися за зареєстрованим місцем проживання та відповідно до ст. 128 ЦПК України є повідомленими належним чином. Відповідачі про поважність причин не з`явлення суду не повідомили, відзивів на позовну заяву не надали. На підставі зазначеного, суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив, без постановлення окремого документу, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 15 ЦК України закріплює право особи на захист цивільних прав та інтересів. Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 31.01.2024 року у справі № 607/4891/15-ц Верховний Суд дійшов таких висновків.

Поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку у спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється (див.: постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 243/6275/16-ц (провадження № 61-42813св18).

Тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2012 року у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц (провадження № 61-21409св18), від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15 (провадження № 61-26178св18) від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц (провадження № 61-19073св20).

Завданням суду при розгляді такої категорії справ є встановлення можливості поділу об`єкта нерухомості, що перебуває в спільній частковій власності, який буде відповідати вимогам, що передбачені будівельними нормами та правилами, коли кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

З цією метою призначається судова будівельно-технічна експертиза, за результатами проведення якої судом розглядається найбільш оптимальний варіант поділу нерухомого об`єкта в натурі відповідно до розміру ідеальних часток у спільній частковій власності.

У справі, що розглядається, відповідно до висновків експерта за результатами проведення будівельно-технічної, оціночно-будівельної, знмельно-технічної та оціночно-земельної експертизи № 2-31/08 від 31.08.2023 року:

технічно неможливо здійснити виділ у натурі 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями, та спорудами, відповідно до ідеальних часток співвласників або з незначним відступом від них у відповідності до вимог нормативних документів, оскільки неможливо при такому виділі виконати вимоги ДБН В.2.2-15-2019 "Житлові будинки. Основні положення;, зокрема пункту 5.19;

враховуючи, що технічно неможливо виділити в натурі 3/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток або з незначним відступом від ідеальних часток співвласників, у відповідності до вимог нормативних документів, варіанти виділу у натурі 3/4 частин земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер 3225585801:03:037:0004 по АДРЕСА_1 , яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами не надаються;

оскільки технічно неможливо виділити в натурі 3/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток або з незначним відступом від ідеальних часток співвласників, у відповідності до вимог нормативних документів, дослідження щодо будівельних робіт, які необхідно виконати для реального здійснення виділу у натурі 3/4 частин житлового будинку АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки загальною площею 0,25 га, кадастровий №3225585801:03:037:0004, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), не проводиться.

Враховуючи викладене, а також те, що технічно неможливо відповідно до позовних вимог виділити позивачці об`єкт нерухомості, що перебуває в спільній частковій власності, який би відповідав вимогам, що передбачені будівельними нормами та правилами, позовні вимоги не можуть бути задоволені.

За таких обставин, у задоволенні позову необхідно відмовити. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 258-259, 265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повні найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення підписано 21.02.2024.

Суддя М. М. Нарольський