Вирок

від 22.02.2024 по справі 398/5599/23

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/5599/23

провадження №: 1-кп/398/217/24

ВИРОК

Іменем України

"22" лютого 2024 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області кримінальне провадження №12023121180000306 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тарасівка, Олександрійського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, одруженого, має на своєму утриманні малолітню дитину 2016 року народження, працюючого водієм ФОП ОСОБА_8 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Близько 22:00 год. 19.06.2023 року ОСОБА_7 йшов по скверу, неподалік Олександрійської дитячої музичної школи за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, площа Соборна, будинок № 6, в стані алкогольного сп`яніння та чіплявся до сторонніх осіб із запитання про те, де знаходиться його дружина. Так, підійшовши до незнайомої компанії осіб, ОСОБА_7 узяв руку невстановленої дівчини та знову запитав про місце знаходження своєї дружини. Такі дії обурили невстановленого чоловіка, який наніс декілька ударів по тілу ОСОБА_7 , який після цього впав на плитку. Отямившись від ударів невстановленої особи, ОСОБА_7 , побачив попереду себе трьох осіб та вважаючи, що його кривдник серед цих осіб, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з мотивів помсти, підбіг до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого він помилково прийняв за свого кривдника та почав наносити своїми руками удари по тілу неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 . Протиправні умисні дії ОСОБА_7 були припинені свідками, які відтягнули ОСОБА_7 від неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 . В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_7 неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді гематоми синців обличчя, грудної клітини, крововиливу у слизову верхньої губи, саден шиї, нижньої губи, правого ліктя, лівого коліна.

Вказаними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 визнав себе винуватим по пред`явленому обвинуваченню за ч.1 ст.125 КК України в повному обсязі, погодився із обставинами, викладеними в обвинувальному акті та зібраними у справі доказами, у скоєному щиросердечно розкаявся. Суду пояснив, що 19.06.2023 року він йшов по площі Соборній в м. Олександрія і запитував у перехожих, чи не бачили вони його дружину. Втрапив на компанію, яка його побила. Оговтавшись від нанесених ударів, він побачив неподалік ОСОБА_4 з двома особами та вирішив, що це вони його побили. Він повалив потерпілого на землю, на спину, присів зверху і наніс декілька ударів кулаком правої руки в голову потерпілого. Наніс не менше трьох ударів в ділянку вуха, брови, щоки. Ударів могло бути і більше, точно він не пам`ятає оскільки перебував в стані алкогольного сп`яніння. Перехожі відтягнули його від потерпілого і викликали поліцію. В скоєному розкаявся. Вибачився перед потерпілим в залі судового засідання. Цивільний позов прокурора визнає в повному обсязі, цивільний позов потерпілого визнає частково. З покаранням запропонованим прокурором погоджується.

Допитаний у судовому засіданні, за участі психолога ОСОБА_9 , неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 , суду пояснив, що наприкінці червня 2023 року близько 20:00 год. він зустрівся з подругами в центрі міста Олександрія та прогулювалися. Близько 22:00 вони проходили в районі музичної школи, йшли в напрямку пл. Попова, як він почув позаду звуки бігу людини і одразу відчув удар по голові. Він впав на землю, на спину. Коли розплющив очі, побачив обвинуваченого. Останній був в стані сп`яніння, надавив коліном йому на грудну клітку, душив його таким чином та наносив численні удари по голові, в ділянки вуха, ока. Обвинувачений тримав його руки та наносив удари. Він покликав на допомогу. Перехожі відтягли обвинуваченого від нього, викликали поліцію, швидку допомогу та подзвонили мамі. Фельдшер швидкої допомоги доставив його до приймального відділення лікарні де йому надали медичну допомогу та відпустили додому. Наступного дня через погане самопочуття його було госпіталізовано до дитячої лікарні де він проходив стаціонарне лікування. Після виписки він продовжував лікування продовж двох місяців, приймав лікарські препарати та проходив додаткові медичні обстеження голови. Його життя після цих подій змінилося, погіршився психоемоційний стан, він погано спить, постійно відчуває тривогу та страх, моральне пригнічення. Просить призначити найсуворіше покарання, передбачене санкцією статті за дане кримінальне правопорушення. Цивільний позов підтримав, просить задовольнити в повному обсязі.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що 19.06.2023 року близько 21:45 год. їй подзвонив син та повідомив, що йде додому. О 22:01 год. на її телефон поступив вхідний дзвінок від сина. Дзвонили сторонні люди та повідомили, що біля музичної школи сина побили та йому вже викликали швидку. Вона прийшла на місце події, поліція та обвинувачений також були там. Син був у саднах та крові, руки обличчя, шия, не міг розмовляти. Футболка на ньому була розірвана. Швидка допомога доправила сина до приймального відділення на ношах, в дорозі він декілька разів непритомнів. Сину зробили рентген, надали медичну допомогу та відпустили додому. Вранці його стан погіршився, о 12:00 год. його госпіталізували. Він перебував на стаціонарному лікуванні десять днів, після виписки продовжував лікування у невропатолога, окуліста, терапевта. На теперішній час син часто скаржиться на головний біль, порушення сну. Раніше такого не було. Погіршився його психоемоційний стан, син став замкнутим, стриманим з батьками. Просить призначити найсуворіше покарання, передбачене санкцією статті за дане кримінальне правопорушення.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, приймаючи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_7 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд за згодою всіх учасників судового розгляду в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, потерпілого, законного представника неповнолітнього потерпілого, дослідженням наданих суду письмових доказів та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Крім того, судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного, допитавши обвинуваченого, потерпілого, законного представника неповнолітнього потерпілого, дослідивши матеріали, що характеризують обвинуваченого та надані письмові докази, суд прийшов до переконання, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується, доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

При призначенні ОСОБА_7 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_7 вчинив закінчений умисний кримінальний проступок.

Як особа ОСОБА_7 одружений, має на утриманні малолітню дитину, 2016 року народження, працевлаштований, за місцем мешкання та роботи характеризується позитивно, на обліку в закладі з надання психіатричної та наркологічної допомоги не перебуває, осудний, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

До визначених ч.1 ст.66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття.

До визначених ч.1 ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, особи обвинуваченого, думки потерпілого, який наполягає на суворому покаранні обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, у виді громадських робіт, оскільки на думку суду вказане покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

На переконання суду саме це покарання найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.50 КК України.

Підстав для застосування ст.69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

Потерпілою особою та прокурором заявлено цивільні позови у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч. 2 ст.127 КПК України).

Згідно з положеннями ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

При цьому, суд керується відповідними нормами цивільного законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст.129 КПК України).

Так потерпілий ОСОБА_4 подав до суду цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням на суму 5877,92 грн., 300 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 10000 грн. процесуальних витрат.

Судом під час судового розгляду встановлено, що саме в результаті протиправних дій ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_4 отримав легкі тілесні ушкодження.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень він проходив стаціонарне лікування в КП «Дитяча міська лікарня» ОМР у період з 20 по 30 червня 2023 року та ним понесені витрати на медичне обстеження та лікування в загальній сумі 5877,92 грн.

При розгляді в порядку цивільного судочинства позову, що випливає з кримінальної справи, суд згідно з роз`ясненням, даним у п.3 постанови N 11 Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року "Про судове рішення", визначає суми, що підлягають стягненню на відшкодування шкоди, з урахуванням доказів, як наявних у кримінальній справі, так і додатково представлених сторонами. (Абзац перший пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 13 від 25.12.92 ).

На підтвердження понесених витрат суду надано розрахункові квитанції на придбання медичних препаратів та оплату діагностичних послуг на загальну суму 5877,92 грн.

Обвинувачений в цій частині позов визнав.

Суд дослідивши докази, вважає, що цивільний позов в частині матеріальної шкоди в сумі 5877,92 грн. підлягає до задоволення.

Щодо заявленої вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 300 000 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ч.3 ст.23 ЦК України та у відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України, фізична особа, яка зазнала душевних страждань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодження здоров`я, має право на відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, керуючись ст.1167,1168 ЦК Україниі п. 5, п. 9постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 N 4з урахуванням характеру та ступеню моральних страждань, яких зазнав неповнолітній потерпілий внаслідок злочину, які виразилися у фізичному та психологічному болю, який викликаний душевними стражданнями, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд робить висновки, що за сукупністю встановлених обставин підтверджена проблематизація життя потерпілого після спричинення йому тілесних ушкоджень, що стало додатковою психотравмуючою проблемою для нього та спричинила психоемоційний стрес.

Обвинувачений визнав позов в цій частині частково, в розмірі 10000 грн.

Безспірно у ОСОБА_4 були порушені привичні стосунки, які стали наслідком отриманих травм, що спричинили розлад здоров`я та їх лікування, а тому ситуація, яка досліджується по справі, може розглядатися як психотравматична основа для спричинення моральної шкоди для потерпілого.

Отже беручи до уваги характер протиправних дій обвинуваченого, його поведінку після скоєння злочину, характер тілесних ушкоджень та їх механізм, суд визначає розмір компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) ОСОБА_4 меншою, ніж оцінив потерпілий, та встановлює на вимогах розумності та справедливості у розмірі 20 000 грн.

Згідно ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, до яких зокрема відносяться витрати на правову допомогу (п.1 ч.1 ст.118, ст.120 КПК України).

Так на підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн. суду надано квитанцію до прибуткового касового ордера №47-23 від 23.06.2023 року.

Обвинувачений у цій частині позовні вимоги визнав.

Враховуючи викладене, суд вважає цивільний позов потерпілого в частині стягнення понесених витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн. таким, що підлягає задоволенню.

Також прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Олександрійської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство «Дитяча міська лікарня» Олександрійської міської ради, в порядку ст.128 КПК України, пред`явлено позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 у відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, 10308,40 грн.

Представник цивільного позивача Олександрійської міської ради подав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство «Дитяча міська лікарня» Олександрійської міської ради, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Позовні вимоги прокурора обвинувачений визнав повністю.

Так, згідно ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Як встановлено в судовому засіданні закладом охорони здоров`я витрачено кошти на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. У зв`язку із заподіянням тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_4 з 20.06.2023 року по 30.06.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Дитяча міська лікарня» ОМР. Вартість його лікування склала 10308,40 грн. та підтверджується відповідною довідкою-розрахунком №683 від 01.11.2023 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що пред`явлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, в сумі 10308,40 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат на підставі ст.124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта на проведення судової експертизи №2803/23-27 від 16.10.2023 року у розмірі 7169,40 грн.

Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та в ході судового слідства не застосовувалися.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 371, 373-374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 7169,40 грн. (сім тисяч сто шістдесят дев`ять гривень 40 копійок).

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , у відшкодування матеріальної шкоди - 5877,92 грн., у відшкодування моральної шкоди 20000 грн., та понесені витрати на правову допомогу - 10000 грн., а загалом 35877,92 грн. (тридцять п`ять тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 92 копійки).

Цивільний позов Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користьмісцевого бюджетуОлександрійської територіальноїгромади,у відшкодування витрат налікування потерпілоговід цьогокримінального правопорушення- 10308,40 грн. (десять тисяч триста вісім гривень 40 копійок).

Речові докази по кримінальному провадженню: - ДВД-диск з відеозаписом побиття ОСОБА_4 від 19.06.2023 року - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, з особливостями визначеними ч.2 ст.394 КПК України, може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1