Постанова

від 14.02.2024 по справі 641/3413/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 641/3413/21 Головуючий суддя І інстанції Ященко С. О.

Провадження № 22-ц/818/146/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: купівлі-продажу

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючогоЯцини В.Б.,

суддів колегіїБурлака І.В., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2023 року, Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2023 року, по цивільній справі № 641/3413/21, за позовом ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), треті особи: Міністерство юстиції України, Державна казначейська служба України, про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Немишлянський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просила стягнути солідарно з Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на її користь кошти у розмірі 450088,88грн., перераховані за придбану з прилюдних торгів квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано тим, що вона стала переможницею в електронних торгах з реалізації предмету іпотеки, проведених ДП "Сетам", за лотом № 259606: трикімнатна квартира загальною площею 62,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначені електронні торги були проведені в межах виконавчого провадження № 50971432 з примусового виконання виконавчого листа № 620/1011/15-ц від 01.02.2016 року Зачепилівського районного суду Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Альфа Банк" заборгованості, відкритого Міжрайонним ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області.

19.02.2018 року позивачем через її чоловіка ОСОБА_3 було перераховано на рахунок Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області 450088,88 грн. за придбане майно.

12.12.2018 року Фрунзенським районним судом м. Харкова було задоволено позов ОСОБА_2 про скасування протоколу електронних торгів, визнання недійсним та скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та було визнано недійсним електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (лот № 259606), а саме належної ОСОБА_2 на праві власності квартири АДРЕСА_2 . Вказане рішення було залишено без змін постановами Харківського апеляційного суду та Верховним судом.

Таким чином, акт, на підставі якого позивач набула у власність вказану квартиру, визнано недійсним. В зв`язку з тим, що позивач не отримала назад сплачені кошти, вона звернулась до суду з цим позовом.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто зІндустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 409252 (чотириста дев`ять тисяч двісті п`ятдесят дві) грн. 18коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім)грн.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто в рівних частках зІндустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь держави судовий збір у розмірі 3184,52грн.

В апеляційних скаргах Індустріальний ВДВС у місті Харкові СМУМЮ та Немишлянський ВДВС у місті Харкові СМУМЮ просить рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Скарга мотивована тим, що ВДВС є неналежним відповідачем, оскільки кошти отримані з реалізації майна були перераховані на розрахунковий рахунок ПАТ «Альфа Банк» у місті Києві, та утримуються банківською установою неправомірно та незаконно.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

Вказує, що продавцем за договором купівлі-пролажу майна при реалізації його з прилюдних торгів в порядку Закону України «Про виконавче провадження» виступає або орган виконавчої служби або організатор торгів, проте не стягувач.

Таким чином, та обставина, що продавцем майна, а відповідно і особою, яка має повернути кошти покупцеві в порядку ст.216 ЦК України є виконавча служба, правонаступником якої є відповідачі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2ст.367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з положеннямист. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції своє рішення мотивував наступним.

З моменту набрання законної сили (24.07.2019 року) рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12.12.2018 року по справі № 645/984/18 про визнання недійсними електронних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки підстава, на якій Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 450088,88грн., відпала.

З огляду на викладене, вказані кошти підлягають поверненню ОСОБА_1 , що частково і зроблено відділом державної виконавчої служби, який згідно з розпорядженням № 50971432 від 10.07.2020 року повернув ОСОБА_1 40836,70 грн.помилково стягнутих коштів.

При цьому, решта перерахованої позивачем суми (450088,88грн.-40836,70грн.=409252,18грн.) до теперішнього часу позивачу виконавчою службою не повернута, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення цієї суми у судовому порядку.

Посилання представника державної виконавчої служби Цуркова С.І. на те, що вказані кошти не перебувають на рахунку виконавчої служби, а перераховані в межах виконавчих проваджень на рахунок ПАТ "Альфа-Банк" та УПП в Харківській області, не можуть бути підставою для відмови позивачеві в позові, оскільки правовідносини щодо повернення виконаного за недійсним правочином виникли саме між сторонами такого правочину, якими є ОСОБА_4 та Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області.

При цьому, державна виконавча служба не позбавлена можливості звернутися до ПАТ "Альфа-Банк" та УПП в Харківській області (органу Державного казначейства) щодо повернення перерахованих коштів.

При цьому суд першої інстанції відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України застосував наступні правові висновки касаційного суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2021 року у справі № 161/2823/19 (провадження № 61-6515св20) вказано, що «у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) прилюдних торгів за позовом учасника таких торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами прилюдних торгів, виникають права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору, а саме: у покупця - повернути придбане майно, у продавця - повернути отримані від покупця кошти. За змістом частин першої та другої статті 216 ЦК України правовими наслідками недійсності правочину є реституція та відшкодування збитків (додатковий наслідок). Правила статті 216 ЦК України застосовується виключно до сторін правочину. […] Встановивши, що при реалізації квартири на електронних торгах Перший відділ ДВС міста Луцьк виступав від свого імені як продавець і за рішенням суду такі електронні торги визнані недійсними, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що сплачена позивачем сума коштів за недійсним правочином підлягає стягненню на її користь саме з виконавчої служби (в межах заявлених нею вимог до вказаного відповідача). […] З огляду на викладене, оскільки за встановленими в цій справі обставинами державна виконавча служба виступала від свого імені як продавець, то саме на неї покладається обов`язок повернути позивачу оплачену загальну вартість придбаного на прилюдних торгах майна в сумі 184 350 грн, незалежно від того, як ці кошти в подальшому були розподілені».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 285/3523/18 (провадження № 61-19213св19) вказано, що «суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що у даному випадку продавцем арештованого майна виступає орган державної виконавчої служби, який цього не заперечував, й та обставина, що після реалізації цього майна кошти були перераховані на рахунок стягувача, не позбавляє виконавчу службу статусу продавця у спірних правовідносинах, дотримання передбачених законодавством умов і порядку проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності цього правочину та у разі визнання прилюдних торгів недійсними сторони договору повертаються у первісний стан шляхом реституції, а тому з виконавчої служби на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти, сплачені нею за придбане майно».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Реституція в цивільному законодавстві передбачає не лише права, а й обов`язки кожної із сторін недійсного договору. Праву однієї сторони завжди відповідає обов`язок цієї сторони повернути другій стороні все одержане за недійсним правочином. Отже, повернення стороні договору коштів, які вона сплатила за оспорюваним правочином, іншою стороною можливе лише у випадку визнання такого правочину недійсним.

Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином (пункт 1 частини третьої статті 1212 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, на виконанні державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області знаходилося виконавче провадження № 50971432 з примусового виконання виконавчого листа №620/1011/15-ц від 01.02.2016 року Зачепилівського районного суду Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованості у розмірі 553952,10 грн.

В межах вказаного провадження 05.02.2018 року було проведено електронні торги, на яких реалізовано майно боржника, а саме: квартиру АДРЕСА_2 за ціною 473777,77 грн. Переможцем торгів відповідно до протоколу № 315044 визнано ОСОБА_1 .

19.02.2018 року ОСОБА_3 (чоловік позивача) було перераховано на рахунок Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області 450088,88 грн. за придбане майно, що підтверджується копією платіжного доручення № 116 від 19.02.2018 року.

27 лютого 2018 року державним виконавцем на підставі протоколу проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки складено акт про проведені електронні торги, які були затверджені начальником відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області, та відповідно до яких переможцем торгів визнано ОСОБА_1 .

12.12.2018 року рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова у справі № 645/984/18, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 24.07.2019 року, та постановою Верховного суду від 26.02.2020 року, було задоволено позов ОСОБА_2 про скасування протоколу електронних торгів, визнання недійсним та скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та було визнано недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (лот № 259606), а саме належної ОСОБА_2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що 05.02.2018 року № 3150444 та визнано недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки від 27.02.2018 року (виконавче провадження № 50971432), складений головним державним виконавцем МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Цурковим С.І.

З копії Наказу № 4262/5 від 09.12.2020 року встановлено, що Міжрайонний ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ліквідовано. Утворено Індустріальний ВДВС у місті Харкові Східного МУМЮ (м. Харків) та Немишлянський ВДВС у місті Харкові Східного МУМЮ (м. Харків). Також встановлено, що новоутворені відділі ДВС є правонаступниками відповідного ліквідованого відділу ДВС.

З копії платіжного доручення № 1593 від 26.02.2018 року та розпорядження № 50971432 встановлено, що грошові кошти у сумі 450088,88 грн., що надійшли 20.02.2018 року на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа № 620/1011/15-ц, виданого 01.02.2016 року, перераховано 408367,06 грн. на користь ПАТ "Альфа-Банк" ум. Києві; 40836,70 грн. виконавчого збору на користь УДКСУ в Індустріальному районі м. Харкова; 207,37 грн. витрат виконавчого провадження, у тому числі 51,00 грн. за користування АСВП на користь ГТУЮ у Харківській області.

З розпорядження № 50971432 від 10.07.2020 року встановлено, що грошові кошти у сумі 40836,7 грн., що надійшли 24.06.2020 на рахунок з обліку депозитних сум, при примусовому виконанні виконавчого документа № 620/1011/15-ц, виданого 01.02.2016р. суд загальної юрисдикції (Зачепилівського райсуду) про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 користь ПАТ " Альфа-Банк", перераховано 40836,70 грн. як помилково стягнуті на користь ОСОБА_1 .

З розпорядження № 55128465 встановлено, що грошові кошти у сумі 450088.88 грн, що надійшли 20.02.2018р. па рахунок з обліку 28.08.2017 р. депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа № 703974, виданого інший орган, посадова особа(Управління патрульної поліції у м. Харкові), зведеного виконавчого з провадження від 21.02.2018 № 55856723 про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 , перераховано: 510 гри на користь Держави; 51 грн. виконавчого збору на користь УДКСУ в Індустріальному районі м. Харкова; 51 грн. витрат виконавчого провадження за користування АСВП на користь ГТУЮ у Харківській області; 65,75 грн. витрат виконавчого провадження на користь ГТУЮ у Харківській області.

Таким чином, між сторонами склались правовідносини щодо повернення одержаного за недійсним правочином, вказані правовідносини регулюються ст.ст. 216, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а тому така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою, шостою статті 203 ЦПК України (частина перша статті 215 ЦК України).

Зазначені висновки узгоджуються з положеннями статей 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять публічні торги до договорів купівлі-продажу, та правової позицію, яка була висловлена у постанові ВП ВС від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17).

Відповідно до абзацу другому частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Наведені свідчить, що у разі скасування судом торгів (визнання їх недійсними) за позовом учасника, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Покупцем за договором купівлі-продажу майна з прилюдних торгів є переможець торгів, який підписав протокол про їх результати та отримав затверджений державним виконавцем акт, а продавцем за таким договором може бути як спеціалізована організація, що проводила торги, так і виконавча служба, від імені якої могла виступати спеціалізована організація як організатор торгів.

Вирішуючи питання про те, хто є продавцем за укладеним за результатами торгів договором, необхідно виходити з умов договору, що укладається між державною виконавчою службою та спеціалізованою організацією, яка проводить прилюдні торги.

У випадку, якщо на підставі укладеного спеціалізованою організацією з відділом державної виконавчої служби договору ця організація під час укладення на торгах договору виступає представником відділу державної виконавчої служби, то стороною такого договору, а відтак, і продавцем є державна виконавча служба. Якщо ж спеціалізована організація виступає на торгах від власного імені на підставі укладеного з відділом державної виконавчої служби договору, який за своїм змістом є договором комісії, то стороною такого договору, а відтак і продавцем, є спеціалізована організація.

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 та у постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 165/711/16-ц (провадження № 61-31591св18), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2021 року у справі № 161/2823/19 (провадження № 61-6515св20), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 285/3523/18 (провадження № 61-19213св19), які є релевантними до обставин цієї справи, а тому суд першої інстанції відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України правильно їх застосував, що спростовує наведені з цього приводу доводи апеляційних скарг.

Наведене свідчить, що суд першої інстанції обґрунтовано застосував також правові висновки, які були висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц про те, що зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна. Вiдсутнiсть правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту.

Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд першої інстанції правильно виснував, що з моменту набрання законної сили (24.07.2019 року) рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12.12.2018 року по справі № 645/984/18 про визнання недійсними електронних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки підстава, на якій Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 450088,88грн., відпала, та внаслідок цього ця сума має бути стягнуто на її користь судом саме з відповідачів. Наведені з цього приводу доводи скарги належним вказаних висновкам касаційного суду не відповідають, а тому колегія суддів їх відхиляє, за недоведеністю.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

На підставі вищевказаних обставин та правового обгрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, що відповідно достатті 375 ЦПК Україниє підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Немишлянськоговідділу державноївиконавчої службиу містіХаркові Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Харків), Індустріальноговідділу державноївиконавчої службиу містіХаркові Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Харків)залишити без задоволення.

РішенняКомінтернівського районногосуду м. Харковавід 14серпня 2023року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 21 лютого 2023 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегії І.В.Бурлака.

Ю.М.Мальований.