Постанова

від 12.02.2024 по справі 921/771/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2024 р. Справа №921/771/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіО.С. Скрипчук

суддівО.І. МатущакБ. Д. Плотніцького,

розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури №12-1049вих-23 від 18.12.2023 (вх. № 01-05/3888/23 від 26.12.2023)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.12.2023 (м. Тернопіль, суддя М.С. Стадник)

про зупинення провадження

у справі № 921/771/23

за позовом: Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: 1/ Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008); 2/ Мельнице-Подільської селищної ради ( вул. Кудринецька, буд.1, смт. Мельниця-Подільська, Чортківський р-н, Тернопільської області, 48751)

до відповідача: Приватного підприємства «Сетубал» (с. Худиківці, Чортківський р-н, Тернопільська обл. 48771)

про: стягнення 6 247 661, 20 грн шкоди заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

ВСТАНОВИВ:

В проваджені господарського суду Тернопільської області перебуває справа за позовом Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Тернопільській області; Мельнице - Подільської селищної ради до відповідача Приватного підприємства «Сетубал» про стягнення 6 247 661, 20 грн шкоди заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

На адресу місцевого господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 04.12.2023 (вх. № 9890 від 06.12.2023), про зупинення провадження у справі, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 , який є керівником Приватного підприємства «Сетубал» проходить військову службу за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 13.12.2023 провадження у справі № 921/771/23 зупинено до припинення перебування ОСОБА_2 , який є керівником Приватного підприємства «Сетубал», у складі Збройних Сил України. Зобов`язано відповідача - Приватне підприємство «Сетубал» повідомити Господарський суд Тернопільської області про припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, протягом 10 днів з дня звільнення зі служби.

Місцевий господарський суд встановив, що керівник Приватного підприємства «Сетубал» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель смт. Мельниця - Поділька Чортківського району Тернопільської області, 28.02.2022 призваний на військову службу по мобілізації, що підтверджується довідкою Другого відділу Чортківського районного територіального центру комплектування №2/6000 від 22.11.2023.

Відтак, господарський суд першої інстанції , зважаючи на те, що ОСОБА_3 , який є керівником Приватного підприємства «Сетубал» та єдиною особою, уповноваженою діяти від імені та в інтересах відповідача, на даний час призваний на військову службу по мобілізації, вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 921/771/23 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду Заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу №12-1049вих-23 від 18.12.2023 (вх. № 01-05/3888/23 від 26.12.2023), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.12.2023 про зупинення провадження і направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що господарський суд Тернопільської області розглянув клопотання фізичної особи ОСОБА_1 , поданого в інтересах фізичної особи ОСОБА_2 без належних для цього правових підстав та вчинив процесуальні дії з порушенням норм процесуального законодавства.

Разом з тим, апелянт вказує, що судом також порушено норми матеріального права, а саме ст. 12-2 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», а також норми процесуального права, а саме: ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 41, ч. 3 ст. 56, ст. 86, п.3 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно з нормами ч. ч. 1-3 ст. 41 ГПК України в справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 ГПК України (частина перша статті 45 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Колегією суддів встановлено, що сторонами та учасниками у господарській справі № 921/771/23 є юридичні особи, у тому числі орган місцевого самоврядування та уповноважений орган державного контролю (нагляду).

Статтею 42 ГПК України визначено права учасників справи, серед яких наявні право на подання доказів, подання заяв та клопотань.

Усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов?язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність). Юридична особа набуває процесуальних прав та обов?язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника. Юридична особа може набувати процесуальних прав та обов?язків і здійснювати їх через своїх учасників у випадках, коли відповідно до закону чи установчого документа така юридична особа набуває та здійснює права, а також несе обов?язки через своїх учасників ( ч. ч. 1, 5, 6 ст. 44 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною 2 ст. 170 ГПК України встановлено, що письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Відповідно до ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ст. 58 ГПК України).

Згідно положень ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч. 9 ст. 60 ГПК України в разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як у порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи. Так, у порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник та інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами, або особи, які мають з такою юридичною особою трудові відносини (діють на підставі трудового договору (контракту).

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 висловила наступну позицію: «3 29.12.2019 самопредставництво юрособи, органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб?єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному видах судочинства можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов?язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юрособи (зокрема, посадову інструкцію), в якому визначений його обов?язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень.»

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що звертатися до суду у визначеній господарській справі може не будь-яка особа, а лише сторони, та учасники справи, а саме позивач, відповідач, треті особи та їх законні представники та /або представники/адвокати. Звернення з письмовим клопотанням чи заявою в інтересах іншої особи (юридичної чи фізичної) повинно бути підтверджене належними доказами та бути предметом ґрунтовної оцінки суду.

Як встановлено колегією суддів, на адресу місцевого господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення провадження у справі, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 , проходить військову службу за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України.

Разом з заявою про зупинення провадження ОСОБА_1 надано суду копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 та свідоцтво про народження ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що надані до клопотання документи не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами того, що ОСОБА_4 наділений повноваженнями представляти інтереси приватного підприємства «Сетубал» у порядку самопредставництва чи як адвокат. Надані документи лише посвідчують особу, що подала клопотання, однак жодним чином не свідчать про право подання клопотання у вказаній господарській справі як однієї із сторін чи їх представника.

Згідно з нормами ч. 3 ст. 169, ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Всупереч вказаних вимог місцевий господарський суд розглянув клопотання фізичної особи ОСОБА_4 , без належних для цього правових підстав та вчинив процесуальні дії з порушенням норм процесуального закону, що є підставою для скасування ухвали Господарського суду Тернопільської області від 13.12.2023 про зупинення провадження та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутись до місцевого господарського суду з відповідною заявою в порядку встановленому нормами чинного законодавства.

Відповідно до ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувана ухвала не відповідає таким критеріям. Суд першої інстанції дійшов висновку про зупинення провадження у справі без ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін, при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення у вирішенні питання про зупинення провадження.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури №12-1049вих-23 від 18.12.2023 (вх. № 01-05/3888/23 від 26.12.2023) - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.12.2023 у справі № 921/771/23 - скасувати.

3. Справу № 921/771/23 повернути до Господарського суду Тернопільської області для продовження розгляду справи.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяО.І. Матущак

Суддя Б.Д. Плотніцький